«Необхідність перевірки слідчим суддею повноважень прокурора на подання клопотання про проведення НСРД і дотримання правил підсудності Слідчий суддя під час розгляду клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій зобов`язаний перевірити документи, що посвідчують особу (службове…»
«Необов’язковість усвідомлення винним кому конкретно належить майно у разі заволодіння ним шляхом шахрайства (ст. 190 КК) Вказівка в ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв’язку між його об’єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно…»
«Щодо належного відповідача у разі встановлення судом наявності підстав для відшкодування шкоди, передбачених ч. 1 ст. 1172 ЦК У разі, якщо суд встановив для відшкодування шкоди наявність підстав, передбачених приписами ч. 1 ст. 1172 ЦК, належним відповідачем є юридична або фізична особа -…»
«Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій як форма державної зради (ст. 111 КК) Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій свідчить про спрямованість умислу діяння на шкоду…»
«Неприпустимість кваліфікації за ст.345 КК дій, пов’язаних з заподіянням шкоди здоров’ю працівнику поліції у зв’язку з недотриманням правил безпеки руху Недотримання правил безпеки руху є необережним діянням, де ставлення водія до можливих наслідків характеризується самовпевненістю або недбалістю, а…»
«Відсутність у діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК, якщо потерпіла не набула права власності на майно Предметом крадіжки може бути лише чуже майно, на яке винний не має ані дійсного, ані уявного права. Якщо потерпіла не набула права власності на майно,…»
«Розмежування шахрайства (ст. 190 КК) і підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі (ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ст.369 КК) Якщо особа отримує гроші нібито для передачі службовій особі, маючи намір їх привласнити, це є шахрайством; однак, якщо при цьому винний…»
«Перевірка апеляційним судом змісту показань померлого свідка шляхом відтворення технічного запису судового засідання місцевого суду, а не на підставі їх переказу стороною захисту Неможливість повторного допиту свідка у зв’язку з його смертю не дає апеляційному суду права оцінювати його показання…»
«Небажання смерті потерпілого не виключає умислу щодо її заподіяння (ст. 115 КК), якщо особа здійснила постріл з близької відстані в голову потерпілого Направлення ствола пістолета і постріл з близької відстані в голову потерпілої, внаслідок чого настала її смерть, свідчить про відсутність правових…»
«Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за порушення ПДР у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння під час вирішення питання про застосування ст. 69 КК при призначенні покарання Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за…»
«Систематичні неявки сторони захисту в судові засідання як свідоме зловживання своїми процесуальними правами, безпідставне затягування судового процесу та перешкоджання розгляду кримінального провадження в розумні строки Систематичні неявки належним чином повідомленої сторони захисту в судові…»
«Якщо кримінальні правопорушення розглядаються судом в одному кримінальному провадженні, наявність ознак реальної сукупності унеможливлює застосування ст. 46 КК У випадку, коли на момент правової оцінки судом певного діяння особи за правилами ст. 46 КК, інші діяння цієї ж особи в інших кримінальних…»
«Відсутність підстав для апеляційного оскарження ухвал слідчого судді про передачу в управління майна, на яке накладено арешт, АРМА Ухвала слідчого судді про передачу в управління майна, на яке накладено арешт, АРМА, не підлягає оскарженню в апеляційному порядку. Арешт майна та його передача на зберігання як речового доказу у кримінальному провадженні, у тому числі в управління АРМА, мають різні підстави. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/499»
«Кваліфікація за ст. 368 КК (умови настання відповідальності за одержання неправомірної вигоди) Відповідальність за одержання неправомірної вигоди настає лише за умови, якщо службова особа одержала її за виконання чи невиконання будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/801 З ВІДСТУПОМ! Допустимість протоколу НСРД складеного поза межами строку, визначеного приписами ч. 3 ст. 252 КПК Складання протоколу НСРД поза межами строку, визначеного приписами ч. 3 ст. 252 КПК, не є підставою для визнання такого протоколу недопустимим доказом. ОП ККС відступила від позиції, викладеної у постанові ККС ВС від 19.07.2022 у справі № 758/14965/14-к, щодо оцінки недотримання приписів ч. 3 ст. 252 КПК як безумовного істотного порушення приписів кримінального процесуального закону. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9868»
«Вручення повідомлення про підозру судді Генеральний прокурор або його заступник можуть доручити вручення прийнятого (складеного) та підписаного ними повідомлення про підозру судді іншому суб`єкту, уповноваженому здійснювати процесуальні дії у конкретному кримінальному провадженні. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/412»
«Умови допустимості доказів у разі відкриття процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, після передачі кримінального провадження до суду Відкриття процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, після передачі кримінального провадження до суду, не зумовлює визнання доказів недопустимими за умови виконання судом обов’язку забезпечити стороні захисту достатній час та реальну можливість для доведення перед судом своєї позиції щодо належності та допустимості доказів, отриманих в результаті НСРД. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4315»
«Юрисдикція спору щодо оскарження бездіяльності посадових осіб Національної поліції щодо непереведення підозрюваного із ізолятора тимчасового тримання до слідчого ізолятора на стадії досудового розслідування Спір з приводу оскарження бездіяльності посадових осіб Національної поліції щодо непереведення підозрюваного із ізолятора тимчасового тримання до слідчого ізолятора на стадії досудового розслідування підлягає розгляду у порядку кримінального судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2360»
«Притягнення особи до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 389 КК, яку було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП Притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 389 КК, зокрема за ухилення від виконання покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами особи, котру вже було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП (керування автомобілем особою, позбавленою права керування транспортними засобами), виключається у випадку, коли юридичні заходи та наслідки правового реагування на суспільно небезпечну поведінку є непередбачуваними та непропорційними для такої особи; встановлені факти, які двічі призвели до притягнення до відповідальності, були нерозривно пов`язані між собою, а оцінка у кримінальному провадженні по суті стосувалася тих самих фактів, що досліджувались у провадженні про адміністративне правопорушення, і значну їх частину покладено в обґрунтування кримінального обвинувачення. У цьому випадку обвинувачення є несумісним із гарантіями, передбаченими у ст. 4 Протоколу № 7, а ухвалення обвинувального вироку суперечить приписам ч. 3 ст. 2 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/808»
«Недопустимість доказів. Виправдання особи у зв`язку з недоведеністю вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 КК Якщо докази, яким сторона обвинувачення обґрунтовувала доведеність вини, визнано недопустимими, а іншими доказами вина особи жодним чином не підтверджена, то особу має бути виправдано у зв`язку з недоведеністю вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/452»
«Врахування стану алкогольного сп’яніння при призначенні покарання за ст. 286 КК Стан сп’яніння не охоплюється об’єктивною стороною (не є кваліфікуючою ознакою) злочину, передбаченого ст. 286 КК України, і при призначенні покарання особі може враховуватись як обставина, що обтяжує покарання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/409»
«Розгляд клопотань про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК) Розгляд клопотань про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК) є обов’язком суду, який має відбутися невідкладно, зокрема і в підготовчому судовому засіданні. За наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності відповідно до ст. 49 КК та за відсутності обставин, визначених, зокрема, у частинах 2–5 цієї статті, суд зобов’язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності і закрити кримінальне провадження щодо неї. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6986»
«Юрисдикція спору за позовом до Державної судової адміністрації України про зобов’язання повернути грошову заставу, яка була сплачена у рамках кримінального провадження Cпір за позовом до Державної судової адміністрації України про зобов’язання повернути грошову заставу, яка була сплачена у рамках кримінального провадження, підлягає розгляду у порядку кримінального судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1563»
«Провокація злочину. Спонукання працівниками правоохоронного органу особи до вчинення злочину, зафіксованого під час проведення НСРД Наявність ознак провокації: спонукання працівниками правоохоронного органу особи до вчинення злочину має наслідком недопустимість доказів, отриманих на підставі проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5089»
«Обов`язок провести розслідування за заявою про погане поводження Для того щоб у компетентних органів виник обов`язок провести розслідування, заява про погане поводження має бути «небезпідставною», тобто особа, яка заявляє про погане поводження з нею, має навести конкретні обставини такого поводження і надати їм певне підтвердження або, - якщо це не можливо з об`єктивних причин, - повідомити інформацію, що дасть можливість перевірити, чи має заява певні підстави. Хоча доведення обґрунтованості заяви про погане поводження не може покладати на заявника надмірний тягар доведення, однак за відсутності будь-якої інформації, яку можливо перевірити, заява про погане поводження не може бути визнана «небезпідставною» і не створює обов`язку її розслідування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4091»
«Апеляційне оскарження ухвали слідчого судді про надання тимчасового доступу до речей і документів (дозвіл на вилучення матеріалів кримінального провадження) Ухвала слідчого судді про надання тимчасового доступу до речей і документів, відповідно до якої надано дозвіл слідчому на тимчасовий доступ до матеріалів кримінального провадження з можливістю їх вилучення без обмеження обсягу такого вилучення, підлягає апеляційному перегляду на підставі п. 10 ч. 1 ст. 309 КПК, оскільки орган досудового розслідування позбавляється можливості здійснювати свою діяльність у кримінальному провадженні, в якому він проводить досудове розслідування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/472»
«Поняття самовільного будівництва на самовільно зайнятій ділянці (ст. 197-1 КК) Самовільне будівництво на самовільно зайнятій ділянці (ст. 197-1 КК) полягає у веденні будівельних, монтажних робіт, спрямованих на зведення нових споруд, або реконструкцію, реставрацію, впорядкування, капітальний ремонт вже існуючих об’єктів, їх розширення або технічне переоснащення. Обов’язковою умовою цього складу злочину є відсутність дозвільної документації відповідних органів контролю (нагляду). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5643»
«Незастосування ст. 75 КК щодо водія, що вчинив ДТП у стані сп’яніння. Відсутність щирого каяття у разі визнання вини під час апеляційного провадження та вибачення перед представником потерпілого Перебування водія автомобіля, який порушив ПДР, у стані сп’яніння, за відсутності даних про особу обвинуваченого, які істотно знижують його ступінь небезпеки та ступінь небезпеки вчиненого, є перепоною до призначення водієві покарання із застосуванням ст. 75 КК. Визнання обвинуваченим своєї вини лише під час апеляційного розгляду, вибачення не перед потерпілим, а перед його представником в апеляційному провадженні через значний проміжок часу після ДТП, свідчать про відсутність щирого каяття як обставини, що пом’якшує покарання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2640»
«Відсутність ознак провокації злочину (пасивна поведінка органів досудового розслідування) Пасивна поведінка органів досудового розслідування, яка не підбурює особу до вчинення злочину, не може розцінюватись як провокація злочину. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/344»
«Врахування стану алкогольного сп’яніння при призначенні покарання за ст. 286 КК Стан сп’яніння не охоплюється об’єктивною стороною (не є кваліфікуючою ознакою) злочину, передбаченого ст. 286 КК України, і при призначенні покарання особі може враховуватись як обставина, що обтяжує покарання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/409»
«Закриття кримінального провадження у разі перекваліфікації судом діяння на злочин приватного обвинувачення, якщо потерпілий підтримує позицію щодо притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за злочин публічного обвинувачення У разі перекваліфікації судом діяння на злочин приватного обвинувачення позиція потерпілого про притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за злочин публічного обвинувачення не може прирівнюватися до відмови від приватного обвинувачення і не є підставою для закриття кримінального провадження, регламентованою пунктом сьомим частини першої статті 284 КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1446 Повноваження суду змінити кваліфікацію злочину з публічного обвинувачення на злочин приватного обвинувачення за відсутності заяви потерпілого Якщо потерпілий не подавав заяву про злочин, але до початку чи під час досудового розслідування і/або судового провадження за злочином публічного обвинувачення беззастережно висловився про необхідність застосування щодо винного кримінально-правових заходів примусу, відповідне волевиявлення, зафіксоване у процесуальних документах, є достатньою підставою для здійснення кримінального провадження у формі приватного обвинувачення після зміни кваліфікації злочину. Якщо ж потерпілий ні перед органами досудового розслідування (прокурором), ні перед судом не порушував у будь-який спосіб питання про притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності або ж під час судового розгляду прямо і беззастережно відмовився від обвинувачення, то така позиція тягне припинення кримінального провадження шляхом його закриття на підставі пункту сьомого частини першої та частини сьомої статті 284 КПК (крім кримінального провадження щодо злочину, пов`язаного з домашнім насильством). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1447 Кваліфікація дій засудженого за частиною першою статі 263 КК у разі відсутності спеціального закону, який би регулював порядок поводження зі зброєю У розумінні статті 263 КК України «передбаченим законом дозволом» на поводження зі зброєю варто вважати дозвіл, що може бути встановлений будь-яким нормативно-правовим актом, у тому числі підзаконним. Застосування бланкетної норми статті 263 КК України у взаємозв`язку з правилами, викладеними у Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженою наказом МВС України від 21 серпня 1998 року № 622 та Положенні про дозвільну систему, затвердженим постановою КМУ від 12 жовтня 1992 року № 576, не суперечить вимогам статті 7 Конвенції, пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України щодо застосування кримінальної відповідальності, зокрема вирішення питання про злочинність діяння, лише на підставі закону. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1448 Повноваження суду змінити кваліфікацію злочину з публічного обвинувачення на злочин приватного обвинувачення у разі звернення потерпілого із заявою без визначення правової кваліфікації діяння або з неправильною правовою кваліфікацією Звернення потерпілого до правоохоронних органів із заявою про вчинення щодо нього злочину без визначення кримінально-правової кваліфікації або з неправильною кваліфікацією є проявом волі на притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності, що надає суду право за результатами судового розгляду кримінального провадження, розпочатого за процедурою публічного обвинувачення, ухвалити відповідно до встановлених частиною третьою статті 337 КПК меж судового розгляду обвинувальний вирок з перекваліфікацією діяння на злочин приватного обвинувачення незалежно від позиції потерпілого щодо зміни його правової оцінки. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5059»
«Юрисдикція спору щодо оскарження дій прокурора щодо визначення підслідності у кримінальних провадженнях Прокурори під час вчинення діянь, пов'язаних із досудовим розслідуванням злочинів, зокрема й при вирішенні питань щодо підслідності у кримінальних провадженнях, не здійснюють публічно-владних управлінських функцій, отже, оскарження таких діянь має відбуватися виключно за правилами, встановленими КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1545»
«Участь прокурора у розгляді кримінальних проваджень у формі приватного обвинувачення Участь прокурора під час судового розгляду кримінальних проваджень у формі приватного обвинувачення як гарантія забезпечення засад рівності та змагальності, а також захисту прав та законних інтересів потерпілого, є обов'язковою, крім випадку, коли прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення, а потерпілий висловив згоду на підтримання обвинувачення в суді (ч. 5 ст. 340 КПК України) Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/408»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?