«Необхідність перевірки слідчим суддею повноважень прокурора на подання клопотання про проведення НСРД і дотримання правил підсудності Слідчий суддя під час розгляду клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій зобов`язаний перевірити документи, що посвідчують особу (службове…»
«Необов’язковість усвідомлення винним кому конкретно належить майно у разі заволодіння ним шляхом шахрайства (ст. 190 КК) Вказівка в ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв’язку між його об’єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно…»
«Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій як форма державної зради (ст. 111 КК) Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій свідчить про спрямованість умислу діяння на шкоду…»
«Перевірка апеляційним судом змісту показань померлого свідка шляхом відтворення технічного запису судового засідання місцевого суду, а не на підставі їх переказу стороною захисту Неможливість повторного допиту свідка у зв’язку з його смертю не дає апеляційному суду права оцінювати його показання…»
«Небажання смерті потерпілого не виключає умислу щодо її заподіяння (ст. 115 КК), якщо особа здійснила постріл з близької відстані в голову потерпілого Направлення ствола пістолета і постріл з близької відстані в голову потерпілої, внаслідок чого настала її смерть, свідчить про відсутність правових…»
«Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за порушення ПДР у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння під час вирішення питання про застосування ст. 69 КК при призначенні покарання Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за…»
«Надання заявнику протилежних за змістом копії судових рішень, обмеження доступу до рішення в ЄДРСР і відсутність належного документального підтвердження отримання сторонами коректної копії як поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження Пропуск заявником строку на апеляційне оскарження…»
«Якщо кримінальні правопорушення розглядаються судом в одному кримінальному провадженні, наявність ознак реальної сукупності унеможливлює застосування ст. 46 КК У випадку, коли на момент правової оцінки судом певного діяння особи за правилами ст. 46 КК, інші діяння цієї ж особи в інших кримінальних…»
«Відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365 КК, у разі заподіяння поліцейським легких тілесних ушкоджень правомірно затримуваній особі Заподіяння особі легких тілесних ушкоджень під час правомірного застосування поліцейським заходів примусу до неї у спосіб і на підставах,…»
«Обов’язок закриття касаційного провадження у разі оскарження ухвали про повернення апеляційної скарги, яку в подальшому апеляційний суд розглянув У разі відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу про повернення апеляційної скарги, якщо після надходження матеріалів провадження…»
«Щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності у зв'язку з розглядом клопотання про закриття кримінального провадження без належного повідомлення потерпілих, а також невжиттям заходів для забезпечення розгляду справи у розумні строки ВП ВС погодилася з висновками ВРП про наявність у…»
«Неможливість звільнення особи на підставі ст. 75 КК від відбування остаточного покарання, визначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, до якої входить корупційне кримінальне правопорушення Звільнення особи на підставі ст. 75 КК від відбування остаточного покарання, визначеного за…»
«Зміст вимоги про добровільне звернення, передбаченої ч. 5 ст. 401 КК. Наказ командира військової частини про зарахування військовослужбовця на всі види забезпечення як письмова згода на продовження проходження особою військової служби Якщо військовослужбовець, який самовільно залишив військову частину, до набрання чинності Законом № 3902-IX, яким ст. 401 КК доповнено частиною п’ятою, добровільно повернувся до місця тимчасової дислокації військової частини, був зарахований наказом командира на всі види забезпечення та продовжував проходити військову службу, це відповідає змісту вимоги про добровільне звернення, передбаченої ч. 5 ст. 401 КК. Наказ командира військової частини про зарахування військовослужбовця на всі види забезпечення є належним письмовим підтвердженням згоди командира на продовження проходження особою військової служби. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14045»
«Застосування ст. 5 КК з урахуванням змін, внесених до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів Зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 24 травня 2024 року № 653 до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 р. № 770, не є змінами до закону України про кримінальну відповідальність і відповідно до ст. 5 КК та ст. 58 Конституції України не мають зворотної дії у часі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11792»
«Кваліфікація дій особи у разі застосування до потерпілого без його згоди наркотичних, психотропних, отруйних або сильнодіючих речовин з метою заволодіння його майном, якщо такі дії призвели до смерті потерпілого Застосування до потерпілого без його згоди наркотичних, психотропних, отруйних або сильнодіючих речовин (обманне або непомітне введення в організм потерпілого таких речовин) з метою заволодіння його майном, якщо такі дії призвели до смерті потерпілого і винна особа усвідомлювала можливість настання смертельних наслідків, підлягає кваліфікації за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК як умисне вбивство з корисливих мотивів та статтею, якою передбачено відповідальність за посягання на чуже майно із використанням способу, небезпечного для життя і здоров’я, – ч. 4 ст. 187 КК. Якщо умисел на заволодіння майном виник у винного після вбивства, вчиненого з інших мотивів, то кваліфікація за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК виключається. Таке діяння може бути кваліфіковане за певною частиною ст. 115 КК та відповідними статтями, що передбачають відповідальність за кримінальні правопорушення проти власності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14036»
«Значення поняття «стандарт доведення поза розумним сумнівом» Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлених під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Цей стандарт також вимагає, щоб сукупність встановлених обставин виключала будь-яке інше розумне пояснення досліджуваної події, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Водночас обов’язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи вказує на те, що аби визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі обставини, що стосуються події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги докази та встановлені на їх підставі обставини лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії події, є підставою для розумного сумніву в доведеності винуватості особи. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у версії обвинувачення був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити сукупність встановлених фактів, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12994»
«Доведення надання допомоги окупаційній адміністрації з метою забезпечення перевезень військової техніки та особового складу ворожих збройних сил (ст. 111-2 КК) У разі інкримінування особі надання допомоги окупаційній адміністрації з метою забезпечення перевезень військової техніки та особового складу ворожих збройних сил (ст. 111-2 КК) суд має чітко зазначити, якими саме доказами підтверджується наявність такої мети. Ці питання стосуються правильного встановлення фактичних обставин кримінального провадження та доведеності обсягу висунутого обвинувачення і потребують дослідження й аналізу доказів у справі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14033»
«Умови правомірності необхідної оборони. Обставини, що свідчать про наявність умислу на спричинення смерті потерпілому Умовою правомірності необхідної оборони є вчинення особою такого діяння, характер та об’єктивні прояви якого вказують на досягнення ним того ступеня суспільної небезпеки, який притаманний злочину (кримінальному правопорушенню). За відсутності суспільно небезпечного посягання з боку потерпілого та даних про використання ним під час сварки предметів або зброї, застосування яких могло створити реальну загрозу для життя або здоров’я обвинуваченого, цілеспрямоване використання нею ножа і завдання ним удару у життєво важливий орган, свідчить про наявність умислу на спричинення смерті потерпілому. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7449»
«Оцінка апеляційним судом показань свідка, наданих ним у суді першої інстанції, якщо неможливо забезпечити явку такого свідка під час апеляційного провадження Показання, які свідок надавав під час кримінального провадження в суді першої інстанції, не можуть вважатися недопустимими доказами лише на тій підставі, що неможливо було забезпечити його явку під час апеляційного провадження. Якщо попри всі необхідні заходи забезпечити участь свідка виявилося неможливим, сторона на доведення своєї позиції може надати суду показання цього свідка, які він давав під час допиту в суді першої інстанції, і сам факт відсутності такого свідка під час апеляційної процедури не дає права суду використовувати позасудові свідчення такої особи. Суд повинен дати оцінку показанням свідка, які він давав під час допиту в суді першої інстанції, з погляду допустимості, належності та достовірності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13997»
«Обов’язок суду скасувати судові рішення і закрити кримінальне провадження на підставі п. 4-1 ч. 1, п. 1-2 ч. 2 ст. 284 КПК незалежно від її звільнення від відбування покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК Суд касаційної інстанції після встановлення підстав, передбачених п. 4-1 ч. 1, п. 1-2 ч. 2 ст. 284 КПК, скасовує судові рішення і закриває кримінальне провадження з цих підстав щодо особи, незважаючи на те, що місцевим судом під час виконання вироку в порядку п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК її звільнено від покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК, у зв’язку з усуненням законом караності за діяння, за яке особу було засуджено. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13036»
«Право суду апеляційної інстанції на постановлення ухвал, які не вирішують справи по суті (окремих ухвал), однак звертають увагу уповноважених органів на встановлені у кримінальному провадженні факти порушення закону Суд апеляційної інстанції за наявності відповідних підстав має процесуальні повноваження для постановлення ухвал, які не вирішують справи по суті (окремих ухвал), однак звертають увагу уповноважених органів на встановлені у кримінальному провадженні факти порушення закону, які потребують вжиття належних заходів реагування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5161 Оскарження в апеляційному порядку окремої ухвали слідчого судді, постановленої під час розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування Окрема ухвала слідчого судді, постановлена під час розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування, може бути оскаржена в апеляційному порядку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14005»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?