«Необхідність перевірки слідчим суддею повноважень прокурора на подання клопотання про проведення НСРД і дотримання правил підсудності Слідчий суддя під час розгляду клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій зобов`язаний перевірити документи, що посвідчують особу (службове…»
«Необов’язковість усвідомлення винним кому конкретно належить майно у разі заволодіння ним шляхом шахрайства (ст. 190 КК) Вказівка в ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв’язку між його об’єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно…»
«Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій як форма державної зради (ст. 111 КК) Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій свідчить про спрямованість умислу діяння на шкоду…»
«Перевірка апеляційним судом змісту показань померлого свідка шляхом відтворення технічного запису судового засідання місцевого суду, а не на підставі їх переказу стороною захисту Неможливість повторного допиту свідка у зв’язку з його смертю не дає апеляційному суду права оцінювати його показання…»
«Небажання смерті потерпілого не виключає умислу щодо її заподіяння (ст. 115 КК), якщо особа здійснила постріл з близької відстані в голову потерпілого Направлення ствола пістолета і постріл з близької відстані в голову потерпілої, внаслідок чого настала її смерть, свідчить про відсутність правових…»
«Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за порушення ПДР у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння під час вирішення питання про застосування ст. 69 КК при призначенні покарання Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за…»
«Надання заявнику протилежних за змістом копії судових рішень, обмеження доступу до рішення в ЄДРСР і відсутність належного документального підтвердження отримання сторонами коректної копії як поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження Пропуск заявником строку на апеляційне оскарження…»
«Якщо кримінальні правопорушення розглядаються судом в одному кримінальному провадженні, наявність ознак реальної сукупності унеможливлює застосування ст. 46 КК У випадку, коли на момент правової оцінки судом певного діяння особи за правилами ст. 46 КК, інші діяння цієї ж особи в інших кримінальних…»
«Відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365 КК, у разі заподіяння поліцейським легких тілесних ушкоджень правомірно затримуваній особі Заподіяння особі легких тілесних ушкоджень під час правомірного застосування поліцейським заходів примусу до неї у спосіб і на підставах,…»
«Обов’язок закриття касаційного провадження у разі оскарження ухвали про повернення апеляційної скарги, яку в подальшому апеляційний суд розглянув У разі відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу про повернення апеляційної скарги, якщо після надходження матеріалів провадження…»
«Щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності у зв'язку з розглядом клопотання про закриття кримінального провадження без належного повідомлення потерпілих, а також невжиттям заходів для забезпечення розгляду справи у розумні строки ВП ВС погодилася з висновками ВРП про наявність у…»
«Неможливість звільнення особи на підставі ст. 75 КК від відбування остаточного покарання, визначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, до якої входить корупційне кримінальне правопорушення Звільнення особи на підставі ст. 75 КК від відбування остаточного покарання, визначеного за…»
«Право суду апеляційної інстанції на постановлення ухвал, які не вирішують справи по суті (окремих ухвал), однак звертають увагу уповноважених органів на встановлені у кримінальному провадженні факти порушення закону Суд апеляційної інстанції за наявності відповідних підстав має процесуальні повноваження для постановлення ухвал, які не вирішують справи по суті (окремих ухвал), однак звертають увагу уповноважених органів на встановлені у кримінальному провадженні факти порушення закону, які потребують вжиття належних заходів реагування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5161 Оскарження в апеляційному порядку окремої ухвали слідчого судді, постановленої під час розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування Окрема ухвала слідчого судді, постановлена під час розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування, може бути оскаржена в апеляційному порядку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14005»
«Постановлення одночасно вироку та ухвали щодо різних засуджених за результатами апеляційного розгляду кримінального провадження З урахуванням положень ч. 1 ст. 407, ч. 1 ст. 418 та ч. 1 ст. 420 КПК, які не містять заборони щодо постановлення одночасно двох різних процесуальних рішень за результатами апеляційного розгляду кримінального провадження, колегія суддів вважає, що у випадках порушення в апеляціях питання про погіршення становища одних засуджених (виправданих) та про скасування чи зміну вироку суду першої інстанції щодо інших таких осіб з інших підстав, апеляційний суд, за наявності для того підстав, постановляє вирок тільки щодо тих засуджених (виправданих), становище яких погіршується, а щодо решти виносить ухвалу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1135 Порушення таємниці наради суддів у разі висловлювання головуючим суддею у кримінальному провадженні своєї позиції щодо винуватості особи до виходу в нарадчу кімнату Висловлювання головуючим суддею у кримінальному провадженні своєї позиції щодо винуватості особи до виходу в нарадчу кімнату є порушенням таємниці наради суддів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14009»
«Службове зловживання при прийнятті рішень чи вчиненні певних дій в інтересах певної особи (ст. 364 КК) При службовому зловживанні прийняття рішення чи вчинення дій в інтересах певної особи, яке стає причиною користування такою особою певною пільгою, несплатою певних платежів або ж сплатою їх у меншому розмірі, завжди потрібно розглядати в контексті усвідомленості саме службовою особою факту вчинення зловживання з метою отримання неправомірної вигоди фізичною або юридичною особою. Службова особа повинна розуміти, що невчинення нею певних дій або ж, навпаки, їх вчинення призведе до отримання неправомірної вигоди нею самою або третьою особою чи задоволення інтересів третіх осіб. Якщо надані стороною обвинувачення докази, крім підтвердження того, що виправдана на час інкримінованих їй злочинних діянь була службовою особою і є суб’єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК, не містять підтвердження вчинення нею службового зловживання з прямим умислом та усвідомлення факту одержання нею самою або третьою особою неправомірної вигоди, висновки судово-економічних експертиз визнані недопустимими доказами, а факт та розмір реальної майнової шкоди не підтверджено доказами, тоді в діях особи відсутній склад цього кримінального правопорушення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14831»
«Відсутність у суду обов’язку залучення захисника за відсутності відповідного клопотання обвинуваченого у кримінальному провадженні, де участь захисника не обов’язкова Повідомлення від обвинуваченого про розірвання договору про надання правової допомоги із захисником у кримінальному провадженні, де його участь не є обов’язковою, не є безумовною підставою для постановлення судового рішення про доручення відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, призначити обвинуваченому адвоката для здійснення захисту за призначенням за відсутності клопотання обвинуваченого. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13995»
«Про законність проникнення до житла для проведення огляду місця події за наявності згоди особи, яка проживає у житлі на підставі договору оренди Якщо особа проживає у житлі на підставі договору оренди, то її згода на проведення огляду місця події виключає необхідність у зверненні до слідчого судді за відповідним дозволом. (ч. 1 ст. 233 КПК). Термін «особа, яка володіє» в ч. 1 ст. 233 КПК охоплює більш широке коло осіб, ніж титульний власник або особа, володіння якої ґрунтується на певних договірних чи інших законних підставах. Положення вказаної статті не мають на меті вирішення питань власності, вони захищають особу від необґрунтованого втручання у сферу її приватності, на яке вона вправі розраховувати у своєму житлі або іншому володінні. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9429»
«Об’єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст. 426 КК. Співвідношення ст. 426 КК і ст. 172-16 КУпАП. Кваліфікація дій за ст. 190 КК. Бездіяльність військової влади (ст. 426 КК) з об’єктивної сторони полягає у вчиненні трьох альтернативних суспільно небезпечних діянь, які з огляду на правила граматичного тлумачення відрізняються моментом закінчення. Бездіяльність військової влади у формі умисного неприпинення злочину, що вчиняється підлеглим, є кримінальним правопорушенням із формальним складом, яке відрізняється від адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-16 КУпАП, у формі умисного невжиття заходів щодо припинення кримінального правопорушення, що вчиняється підлеглим. Обов’язковою ознакою бездіяльності військової влади у формах ненаправлення військовою службовою особою до органу досудового розслідування повідомлення про підлеглого, який вчинив кримінальне правопорушення, та іншого умисного невиконання військовою службовою особою дій, які вона за своїми службовими обов’язками повинна була виконати, є суспільно небезпечні наслідки у виді істотної шкоди, що відповідно до примітки 2 ст. 425 КК може виявлятися у заподіянні як майнової, так і не майнової шкоди. При цьому вчинення останніх двох форм бездіяльності військової влади в умовах особливого періоду, що не потягли за собою заподіяння істотної шкоди або не спричинили тяжких наслідків, не передбачені в ч. 3 ст. 426 КК як кримінальні правопорушення. У складі шахрайства (ст. 190 КК) заволодіння чужим майном або придбання права на майно є альтернативними формами суспільно небезпечного діяння, а обман чи зловживання довірою – самостійними альтернативними способами вчинення кримінального правопорушення. Шахрайство, вчинене шляхом обману чи зловживання довірою, є закінченим кримінальним правопорушенням з моменту протиправного заволодіння чужим майном або придбання права на чуже майно. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7818»
«Щодо ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до документів, яка не підлягає оскарженню в апеляційному порядку Ухвала слідчого судді про тимчасовий доступ до оригіналів рішень сесій, протоколів голосування, протоколів засідання комісій, проєктів землеустрою окремих земельних ділянок, які перебувають у розпорядженні селищної ради, не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, оскільки ці документи не є правовстановлюючими або фінансовими (пов’язаними з можливістю здійснювати розрахунки), тобто такими, вилучення яких може призвести до зупинення діяльності органу місцевого самоврядування Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12048»
«Можливість повторного дослідження обставин справи апеляційним судом, безвідносно до того чи заявлено клопотання про повторне дослідження доказів, за наявності доводів про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження Суд апеляційної інстанції має право повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, незалежно від того, чи заявлено клопотання про повторне дослідження доказів, якщо в апеляційній скарзі прокурора, потерпілого чи його представника порушується питання про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та/або неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8904»
«Відкриття апеляційного провадження за скаргою на ухвалу слідчого судді про надання дозволу на проведення позапланової документальної виїзної ревізії У разі подання скарги на ухвалу слідчого судді про надання дозволу на проведення позапланової документальної виїзної ревізії, що не передбачена КПК, суду апеляційної інстанції під час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження слід керуватися приписами ч. 6 ст. 9 КПК щодо застосування загальних засад кримінального провадження, визначених ч. 1 ст. 7 цього Кодексу, однією з яких є забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності (п. 17 ч. 1 ст. 7 КПК). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4085»
«Заборона надання апеляційним судом іншої оцінки доказам без безпосереднього їх дослідження Не дослідивши доказів безпосередньо, для підтвердження або спростування фактичних обставин кримінального провадження апеляційний суд не вправі давати доказам іншу оцінку, ніж та, яку дав суд першої інстанції. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1133»
«Допустимість як доказу документа, наданого суду в копії Під час вирішення питання допустимості як доказу документа, наданого суду в копії, урахуванню підлягають не лише формальні аспекти щодо виготовлення та/або належного завірення такої копії, але й наявність чи відсутність в учасників провадження обґрунтованих сумнівів у відповідності даних, які містяться в копії документа, його оригіналу. Також необхідно проаналізувати аспекти, пов’язані з оцінкою можливості надання стороною суду оригіналу відповідного документа в межах передбачених законом процедур. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13998»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?