«Необхідність перевірки слідчим суддею повноважень прокурора на подання клопотання про проведення НСРД і дотримання правил підсудності Слідчий суддя під час розгляду клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій зобов`язаний перевірити документи, що посвідчують особу (службове…»
«Необов’язковість усвідомлення винним кому конкретно належить майно у разі заволодіння ним шляхом шахрайства (ст. 190 КК) Вказівка в ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв’язку між його об’єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно…»
«Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій як форма державної зради (ст. 111 КК) Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій свідчить про спрямованість умислу діяння на шкоду…»
«Перевірка апеляційним судом змісту показань померлого свідка шляхом відтворення технічного запису судового засідання місцевого суду, а не на підставі їх переказу стороною захисту Неможливість повторного допиту свідка у зв’язку з його смертю не дає апеляційному суду права оцінювати його показання…»
«Небажання смерті потерпілого не виключає умислу щодо її заподіяння (ст. 115 КК), якщо особа здійснила постріл з близької відстані в голову потерпілого Направлення ствола пістолета і постріл з близької відстані в голову потерпілої, внаслідок чого настала її смерть, свідчить про відсутність правових…»
«Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за порушення ПДР у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння під час вирішення питання про застосування ст. 69 КК при призначенні покарання Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за…»
«Надання заявнику протилежних за змістом копії судових рішень, обмеження доступу до рішення в ЄДРСР і відсутність належного документального підтвердження отримання сторонами коректної копії як поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження Пропуск заявником строку на апеляційне оскарження…»
«Якщо кримінальні правопорушення розглядаються судом в одному кримінальному провадженні, наявність ознак реальної сукупності унеможливлює застосування ст. 46 КК У випадку, коли на момент правової оцінки судом певного діяння особи за правилами ст. 46 КК, інші діяння цієї ж особи в інших кримінальних…»
«Відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365 КК, у разі заподіяння поліцейським легких тілесних ушкоджень правомірно затримуваній особі Заподіяння особі легких тілесних ушкоджень під час правомірного застосування поліцейським заходів примусу до неї у спосіб і на підставах,…»
«Обов’язок закриття касаційного провадження у разі оскарження ухвали про повернення апеляційної скарги, яку в подальшому апеляційний суд розглянув У разі відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу про повернення апеляційної скарги, якщо після надходження матеріалів провадження…»
«Щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності у зв'язку з розглядом клопотання про закриття кримінального провадження без належного повідомлення потерпілих, а також невжиттям заходів для забезпечення розгляду справи у розумні строки ВП ВС погодилася з висновками ВРП про наявність у…»
«Неможливість звільнення особи на підставі ст. 75 КК від відбування остаточного покарання, визначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, до якої входить корупційне кримінальне правопорушення Звільнення особи на підставі ст. 75 КК від відбування остаточного покарання, визначеного за…»
«Щодо використання транспортного засобу для сімейних потреб чи роботи підстави для незастосування до винної особи додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами Необхідність використання транспортного засобу для сімейних потреб чи роботи не є безумовною підставою для незастосування до винної особи додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12590 Висновок експертизи як допустимий доказ при визначенні розміру страхового відшкодування за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у випадку фізичного знищення автомобіля При визначенні розміру страхового відшкодування за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у випадку фізичного знищення автомобіля суд обґрунтовано керувався висновком судової експертизи, а не аварійним сертифікатом, складеним на замовлення страхової компанії. Аварійний сертифікат не може вважатися допустимим доказом, якщо аварійний комісар не попереджався про кримінальну відповідальність за складання завідомо неправдивого висновку та про те, що висновок готується для подання до суду. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14924»
«Рішення, яке має ухвалити суд у разі втрати чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння Якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, за наявності згоди обвинуваченого суд закриває кримінальне провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК. За відсутності такої згоди та встановлення факту вчинення обвинуваченим діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд закриває провадження за п. 1-2 ч. 2 ст. 284 КПК. Якщо судом не встановлено факту вчинення обвинуваченим діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12693»
«Щодо правових наслідків повернення обвинувального акту прокурору Повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору у зв’язку з тим, що вони не відповідають вимогам КПК (п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК), не відновлює досудове розслідування. В ухвалі про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору суд першої інстанції не вправі зазначати про неповноту чи неправильність досудового розслідування, неправильність кримінально-правової оцінки діяння та про необхідність проведення органом досудового розслідування слідчих (розшукових) дій та/або негласних слідчих (розшукових) дій. Сторона обвинувачення після постановлення судом ухвали про повернення прокурору обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру і до звернення до суду з обвинувальним актом чи клопотанням, які приведено у відповідність до вимог КПК, має право виконати лише ту сукупність процесуальних дій, які є необхідними для приведення цього акта чи клопотання у відповідність до вимог КПК та забезпечення виконання ухвали суду. Якщо сторона обвинувачення після повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру проводила слідчі (розшукові) дії, негласні слідчі (розшукові) дії та/або приймала процесуальні рішення, які не є необхідними для приведення цього акта чи клопотання у відповідність до вимог КПК та забезпечення виконання ухвали суду, то отримані у кримінальному провадженні за результатами здійснення таких дій докази повинні визнаватись недопустимими, як отримані після закінчення досудового розслідування. Прокурор може повторно звернутися до суду із обвинувальним актом чи клопотанням в межах розумного строку, без невиправданих затримок у часі, після закінчення виконання процесуальних дій, які були необхідними на виконання ухвали суду для приведення цього акта чи клопотання у відповідність до вимог КПК і подальшого звернення з ними до суду. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10404»
«Щодо розгляду кримінального провадження професійними суддями у разі зміни обвинуваченим своєї позиції і відмови від раніше заявленого клопотання про розгляд провадження судом присяжних Кримінальне провадження може слухатися професійними суддями в тому разі, коли обвинувачений відмовився від розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних під час нового підготовчого судового засідання, яке відбулося у зв’язку із заміною складу професійних суддів, навіть якщо обвинувачений клопотав у попередньому підготовчому судовому засіданні про судовий розгляд кримінального провадження судом присяжних. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12777 Забезпечення свободи вибору між процесуальними формами відправлення правосуддя Якщо під час нового підготовчого судового засідання обвинувачений змінив свою позицію, висловлену попередньому складу суду, і заявив, що розгляд справи має здійснюватися колегіально в складі трьох суддів, тим самим підтримав міркування свого захисника про недоцільність залучення присяжних, до того ж категорично наполягав на тому, що не бажає скористатися згаданим правом, то суд забезпечив свободу вибору між процесуальними формами відправлення правосуддя та дотримався гарантій права на розгляд справи судом, установленим законом. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13529»
«Щодо недостатності як підстави для звільнення від відбування покарання наявність у особи статусу фізичної особи – підприємця Наявність у особи статусу фізичної особи – підприємця не можна вважати достатнім підґрунтям для висновку про можливість її виправлення без відбування покарання, оскільки цей статус автоматично не свідчить про здійснення соціально корисної діяльності, про отримання законних доходів для забезпечення власних потреб, про встановлення та підтримання соціальних зв’язків і комунікацій, притаманних законній господарській діяльності Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12589»
«Недопустимість доказів у разі доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування без встановлення неефективності досудового розслідування У разі доручення Генеральним прокурором, керівником обласної прокуратури, їх першими заступниками та заступниками здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування без встановлення неефективності досудового розслідування органом досудового розслідування, визначеним ст. 216 КПК, зазначені уповноважені особи діятимуть поза межами своїх повноважень. У такому випадку матиме місце недотримання належної правової процедури застосування ч. 5 ст. 36 КПК та порушення вимог статей 214, 216 КПК. Наслідком недотримання належної правової процедури як складового елементу принципу верховенства права є визнання доказів, одержаних у ході досудового розслідування, недопустимими на підставі ст. 86, п. 2 ч. 3 ст. 87 КПК як таких, що зібрані (отримані) неуповноваженими особами (органом) у конкретному кримінальному провадженні, з порушенням установленого законом порядку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5091»
«Щодо правових наслідків допущення суддею істотного порушення норм процесуального права, за відсутності доказів умисного характеру таких дій Істотне порушення суддею норм процесуального права під час здійснення правосуддя, за відсутності доказів умисного характеру таких порушень, свідчить про наявність у діях судді дисциплінарного проступку, наслідком чого стало притягнення її до дисциплінарної відповідальності Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12622»
«Умови допустимості експертного дослідження за відсутності у матеріалах кримінального провадження медичних документів, на підставі яких сформовано висновок експерта, та невідкриття цих документів стороні захисту Відсутність у матеріалах кримінального провадження медичних документів, на підставі яких сформовано висновок експерта, та невідкриття цих документів стороні захисту на стадії виконання ст. 290 КПК автоматично не зумовлює визнання експертного дослідження недопустимим доказом, якщо зазначені документи було отримано у визначеному КПК порядку та сторона захисту не клопотала про надання доступу до них під час досудового розслідування або в ході провадження їй було забезпечено можливість реалізувати право на ознайомлення з такими документами. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1017»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?