«Необхідність перевірки слідчим суддею повноважень прокурора на подання клопотання про проведення НСРД і дотримання правил підсудності Слідчий суддя під час розгляду клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій зобов`язаний перевірити документи, що посвідчують особу (службове…»
«Необов’язковість усвідомлення винним кому конкретно належить майно у разі заволодіння ним шляхом шахрайства (ст. 190 КК) Вказівка в ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв’язку між його об’єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно…»
«Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій як форма державної зради (ст. 111 КК) Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій свідчить про спрямованість умислу діяння на шкоду…»
«Перевірка апеляційним судом змісту показань померлого свідка шляхом відтворення технічного запису судового засідання місцевого суду, а не на підставі їх переказу стороною захисту Неможливість повторного допиту свідка у зв’язку з його смертю не дає апеляційному суду права оцінювати його показання…»
«Небажання смерті потерпілого не виключає умислу щодо її заподіяння (ст. 115 КК), якщо особа здійснила постріл з близької відстані в голову потерпілого Направлення ствола пістолета і постріл з близької відстані в голову потерпілої, внаслідок чого настала її смерть, свідчить про відсутність правових…»
«Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за порушення ПДР у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння під час вирішення питання про застосування ст. 69 КК при призначенні покарання Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за…»
«Надання заявнику протилежних за змістом копії судових рішень, обмеження доступу до рішення в ЄДРСР і відсутність належного документального підтвердження отримання сторонами коректної копії як поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження Пропуск заявником строку на апеляційне оскарження…»
«Якщо кримінальні правопорушення розглядаються судом в одному кримінальному провадженні, наявність ознак реальної сукупності унеможливлює застосування ст. 46 КК У випадку, коли на момент правової оцінки судом певного діяння особи за правилами ст. 46 КК, інші діяння цієї ж особи в інших кримінальних…»
«Відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365 КК, у разі заподіяння поліцейським легких тілесних ушкоджень правомірно затримуваній особі Заподіяння особі легких тілесних ушкоджень під час правомірного застосування поліцейським заходів примусу до неї у спосіб і на підставах,…»
«Обов’язок закриття касаційного провадження у разі оскарження ухвали про повернення апеляційної скарги, яку в подальшому апеляційний суд розглянув У разі відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу про повернення апеляційної скарги, якщо після надходження матеріалів провадження…»
«Щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності у зв'язку з розглядом клопотання про закриття кримінального провадження без належного повідомлення потерпілих, а також невжиттям заходів для забезпечення розгляду справи у розумні строки ВП ВС погодилася з висновками ВРП про наявність у…»
«Неможливість звільнення особи на підставі ст. 75 КК від відбування остаточного покарання, визначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, до якої входить корупційне кримінальне правопорушення Звільнення особи на підставі ст. 75 КК від відбування остаточного покарання, визначеного за…»
«Застосування ст. 5 КК з урахуванням змін, внесених до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів Зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 24 травня 2024 року № 653 до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 р. № 770, не є змінами до закону України про кримінальну відповідальність і відповідно до ст. 5 КК та ст. 58 Конституції України не мають зворотної дії у часі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11792»
«Щодо відшкодування державою шкоди, завданої кримінальним правопорушенням посадової особи Відповідальність держави за шкоду, завдану кримінальним правопорушенням посадової особи при здійсненні владних повноважень, має відмінну юридичну природу від відповідальності безпосереднього правопорушника та ґрунтується на принципі відповідальності держави за дії чи бездіяльність її органів або посадових осіб. Така шкода відшкодовується державою незалежно від вини посадової особи відповідно до ст. 1174 ЦК Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12653 Визначення цивільного відповідача у разі вчинення злочинів службовою особою іноземної держави при виконанні нею своїх службових обов’язків Відповідальність держави за шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, має іншу юридичну природу, ніж відповідальність особи, визнаної безпосередньо винною у вчиненні кримінального правопорушення. Вона ґрунтується на принципі відповідальності держави за дії чи бездіяльність її органів або посадових осіб під час виконання владних повноважень. У разі вчинення злочинів службовою особою іноземної держави при виконанні нею своїх службових обов’язків, суд, розглядаючи цивільний позов у кримінальному провадженні, зобов’язаний належним чином мотивувати своє рішення щодо визначення цивільного відповідача (безпосередньо обвинуваченого чи державу, яку він представляв), з урахуванням положень цивільного судочинства, що регулюють відповідні правовідносини. Відсутність належного обґрунтування у вироку щодо визначення цивільним відповідачем безпосередньо обвинуваченого, а не держави, інтереси якої він представляв при вчиненні злочину, є підставою для скасування судового рішення в частині вирішення цивільного позову. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14922»
«Згода особи на звільнення її від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК) Звільнення від кримінальної відповідальності особи у зв’язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК) застосовується, незважаючи на невизнання нею своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення. Про згоду особи на звільнення її від кримінальної відповідальності за цією статтею може свідчити чітко сформульована нею вимога в апеляційній скарзі, а також окреме клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/612»
«Дослідження доказів способом імпортування із тексту раніше скасованого вироку суду змістової складової показань свідків, експертів, спеціалістів, а також дослідження протоколів допиту свідків на досудовому розслідуванні є порушенням КПК У КПК не передбачено використання такого способу дослідження доказів, як імпорт із тексту раніше скасованого вироку суду змістової складової показань свідків, експертів, спеціалістів та їх відображення в тексті нового вироку за відсутності безпосереднього дослідження доказів, а також дослідження протоколів допиту свідків на досудовому розслідуванні й відображення у вироку пояснень, наданих слідчому під час допиту, як показань у судовому засіданні. Такими доказами неприпустимо обґрунтовувати будь-які висновки суду, крім висновків про недопустимість у кримінальному провадженні цих доказів Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12623 Щодо форми оформлення договірних відносин між стороною захисту та експертом при самостійному залученні експерта Кримінальний процесуальний закон не визначає конкретної форми оформлення договірних відносин між стороною захисту та експертом при самостійному залученні експерта. Відсутність письмового договору не є підставою для визнання висновку експерта недопустимим доказом. При цьому сторона захисту не зобов'язана попереджати експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12657»
«Застосування положень ст. 15 КК у взаємозв’язку з ч. 3 ст. 503 КПК при розгляді кримінального провадження про застосування примусових заходів медичного характеру Під час розгляду кримінального провадження про застосування примусових заходів медичного характеру кримінально-правова оцінка суспільно небезпечного діяння, вчиненого в стані неосудності, повинна ґрунтуватися лише на відомостях, які характеризують суспільну небезпеку вчинених дій. При цьому суд повинен виходити із об’єкта посягання та об’єктивної сторони вчиненого діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною КК, з урахуванням всіх фактичних обставин і зовнішнього прояву дій особи, з огляду на те, що встановлення будь-якої форми вини у діях неосудної особи об’єктивно є неможливим. Юридична оцінка такого діяння за наявності до того підстав може здійснюватися із застосуванням ст. 15 КК Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8197»
«Щодо можливості апеляційного оскарження застосування судом спеціальної конфіскації, яка не була передбачена в угоді про визнання винуватості Застосування судом першої інстанції спеціальної конфіскації, яка не була передбачена в угоді про визнання винуватості, є підставою для апеляційного оскарження вироку, яким затверджено цю угоду. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12260»
«Щодо права представника заявника на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Відсутність прямої вказівки у ст. 60 КПК на право заявника мати представника не позбавляє його права на професійну правничу допомогу для апеляційного оскарження ухвали слідчого судді про відмову в задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12259»
«Щодо допустимості як доказу позасудових показань свідка, отриманих під час досудового розслідування до набрання чинності ч. 11 ст. 615 КПК Використання судом даних відеозапису додаткового допиту свідка, отриманих під час досудового розслідування до набрання чинності ч. 11 ст. 615 КПК (до 01.05.2022), суперечить ст. 5 КПК. Такі позасудові показання свідка не можуть бути визнані допустимими доказами. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12250»
«Підстави перегляду ухвали слідчого судді за нововиявленими обставинами Рішення за наслідками перегляду за нововиявленими обставинами може бути оскаржене в порядку, передбаченому КПК, для оскарження того рішення, перегляду якого вимагала зацікавлена особа. Ухвала слідчого судді може бути переглянута слідчим суддею під час досудового розслідування за нововиявленими обставинами, зазначеними у частині 2 статті 459 КПК, коли вона безпідставно обмежує конституційні права та свободи людини і її подальша чинність суперечитиме меті здійснення кримінального судочинства, а також якщо вона не втратила законної сили внаслідок спливу строку її дії або внаслідок її виконання та відсутні інші засоби правового захисту цих прав і свобод (апеляційне оскарження, періодичний перегляд, нове звернення тощо). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11806»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?