«Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій як форма державної зради (ст. 111 КК) Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій свідчить про спрямованість умислу діяння на шкоду…»
«Заборона призначення за ч. 3 ст. 436-2 КК додаткового покарання у виді конфіскації майна у разі відсутності корисливого мотиву на вчинення кримінального правопорушення Додаткове покарання у виді конфіскації майна не може бути застосоване до засудженого за ч. 3 ст. 436-2 КК, якщо він не мав…»
«Відповідальність члена колегіального органу за зловживання службовим становищем (ст. 364 КК) та отримання неправомірної вигоди за прийняття рішень, вчинення дій, що входять до компетенції такого органу (ст. 368 КК) Колегіальна форма прийняття рішень тендерного комітету не виключає можливих…»
«Розмежування кваліфікації дій за статтями 190 і 289 КК у разі якщо предметом протиправних дій є автомобіль Дії особи, яка отримала автомобіль від власника на умовах тимчасового платного користування, не маючи дійсних намірів на це, оскільки вже наступного дня організувала його продаж третім особам…»
«Визнання потерпілими працівників правоохоронних органів і військовослужбовців у разі коли вони здійснювали заходи з охорони правопорядку у межах своїх повноважень з власної ініціативи (ст. 348 КК) Працівники правоохоронних органів і військовослужбовці можуть визнаватися потерпілими не тільки тоді,…»
«Допустимість відеозапису ДТП як доказу у разі копіювання цього запису, недослідження носія інформації, за допомогою якого його створено, та відсутності відомостей про записувальний пристрій Копіювання відеозапису ДТП та недослідження в судовому засіданні носія інформації, за допомогою якого такий…»
«Відповідальність учасника організованої групи за злочини, вчинені такою групою (ст. 28 КК) При кваліфікації злочину, вчиненого організованою групою, на перше місце виходить не індивідуальна роль кожного учасника в посяганні та характер виконуваних ним дій, а власне участь особи у групі, яка вчиняє…»
«Наявність дозвільної документації та дотримання будівельних норм і правил при будівництві не виключає відповідальності за спорудження нерухомого майна на самовільно зайнятій земельній ділянці прибережної захисної смуги (ст. 197-1 КК) Дії особи, яка побудувала торговельні приміщення на підставі…»
«Наявність у військовослужбовців дійсних релігійних переконань не є підставою для непокори (ст. 402 КК) у разі їх залучення під час несення служби до виконання функцій, не пов’язаних із використанням зброї Наявність у військовослужбовців дійсних релігійних переконань не є підставою для відмови ними…»
«Відсутність застережень у частині отримання фотознімків для пред'явлення особи для впізнання (ст. 228 КПК) та обмеження строку проведення цієї слідчої дії лише строком досудового розслідування (ст. 219 КПК) Положення ст. 228 КПК передбачає порядок та особливості проведення пред’явлення особи для…»
«Знаходження у централізованому файловому сховищі носія інформації із записом судового засідання не свідчить про те, що такий носій відсутній в матеріалах провадження Технічним записом судового засідання, який приєднується до матеріалів справи, фактично є журнал судового засідання з унікальним…»
«Відображення у матеріалах кримінального провадження інформації про походження грошових коштів, які використовувалися під час контролю за вчиненням злочину. Відсутність у матеріалах справи «корінця платіжного доручення», як неістотне порушення вимог КПК У матеріалах кримінального провадження має…»
«Умови допустимості експертного дослідження за відсутності у матеріалах кримінального провадження медичних документів, на підставі яких сформовано висновок експерта, та невідкриття цих документів стороні захисту Відсутність у матеріалах кримінального провадження медичних документів, на підставі яких сформовано висновок експерта, та невідкриття цих документів стороні захисту на стадії виконання ст. 290 КПК автоматично не зумовлює визнання експертного дослідження недопустимим доказом, якщо зазначені документи було отримано у визначеному КПК порядку та сторона захисту не клопотала про надання доступу до них під час досудового розслідування або в ході провадження їй було забезпечено можливість реалізувати право на ознайомлення з такими документами. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1017»
«Щодо відсутності порушення ст. 290 КПК у разі відкриття процесуальних документів про надання дозволу на проведення НСРД в суді і забезпечення стороні захисту можливості довести свої аргументи щодо відкритих матеріалів Процесуальні документи про надання дозволу на проведення НСРД не є самостійним доказом у кримінальному провадженні. Відповідно до ст. 84 КПК доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Процесуальні ж документи, які стали підставою для проведення НСРД, не є документами у розумінні ч. 2 ст. 99 КПК, оскільки не містять зафіксованих та оперативними підрозділами фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб або групи осіб. Отже, процесуальні документи про дозвіл на проведення НСРД (у тому числі і відповідна ухвала слідчого судді) повинні досліджуватися судом під час розгляду справи у суді першої інстанції з метою оцінки допустимості доказів, отриманих у результаті НСРД. У цьому провадженні процесуальні документи щодо проведення НСРД не були повністю розкриті стороні захисту на етапі завершення досудового розслідування, проте надані суду під час судового розгляду прокурором, який повідомив про причини, які перешкодили йому відкрити їх стороні захисту на більш ранній стадії. Крім того, сторона захисту впродовж року мала можливість довести свої аргументи щодо допустимості відомостей, отриманих у результаті НСРД. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11848»
«Доведення факту перебування особи у стані алкогольного сп’яніння Норми кримінального процесуального законодавства України не передбачають необхідності доведення факту перебування особи у стані алкогольного сп'яніння якимось певним видом доказів, а тому доводи засудженого про те, що факт перебування його у стані алкогольного сп’яніння повинен підтверджуватися виключно на підставі висновків відповідного експерта або іншими документами, які містяться у матеріалах кримінального провадження, не ґрунтуються на положеннях процесуального закону. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/855»
«Наслідки відсутності інформації у протоколі слідчої дії про походження фотознімків, за якими буде проводитися впізнання особи КПК не визначає конкретного порядку отримання органом досудового розслідування фотознімків, за якими буде проводитися впізнання особи, а також не передбачає необхідності відображення у протоколі слідчої дії даних про походження таких фотознімків. Відсутність цієї інформації у протоколі не є порушенням кримінального процесуального закону. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8643»
«Установлення ознак складу кримінального правопорушення на підставі сукупності непрямих доказів Чинний КПК не містить заборони щодо встановлення тих чи інших обставин чи елементів складу злочину на підставі сукупності непрямих доказів, які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину чи елемент складу злочину, але підтверджують її поза розумним сумнівом на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв`язку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3732»
«Дослідження судом звіту про результати використання поліграфа, без посилання на нього як на доказ у розумінні ст. 84 КПК Чинне кримінальне процесуальне законодавство не передбачає перевірки показань особи із застосуванням спеціального технічного засобу – поліграфа (детектора брехні) та використання отриманих відповідних даних як доказу. Якщо суд першої інстанції безпосередньо допитав свідка та під час ухвалення обвинувального вироку послався на отримані показання як на докази, дослідивши при цьому й звіт про результати використання поліграфа, то це не є порушенням вимог кримінального процесуального законодавства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8454»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?