«Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій як форма державної зради (ст. 111 КК) Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій свідчить про спрямованість умислу діяння на шкоду…»
«Заборона призначення за ч. 3 ст. 436-2 КК додаткового покарання у виді конфіскації майна у разі відсутності корисливого мотиву на вчинення кримінального правопорушення Додаткове покарання у виді конфіскації майна не може бути застосоване до засудженого за ч. 3 ст. 436-2 КК, якщо він не мав…»
«Відповідальність члена колегіального органу за зловживання службовим становищем (ст. 364 КК) та отримання неправомірної вигоди за прийняття рішень, вчинення дій, що входять до компетенції такого органу (ст. 368 КК) Колегіальна форма прийняття рішень тендерного комітету не виключає можливих…»
«Розмежування кваліфікації дій за статтями 190 і 289 КК у разі якщо предметом протиправних дій є автомобіль Дії особи, яка отримала автомобіль від власника на умовах тимчасового платного користування, не маючи дійсних намірів на це, оскільки вже наступного дня організувала його продаж третім особам…»
«Визнання потерпілими працівників правоохоронних органів і військовослужбовців у разі коли вони здійснювали заходи з охорони правопорядку у межах своїх повноважень з власної ініціативи (ст. 348 КК) Працівники правоохоронних органів і військовослужбовці можуть визнаватися потерпілими не тільки тоді,…»
«Допустимість відеозапису ДТП як доказу у разі копіювання цього запису, недослідження носія інформації, за допомогою якого його створено, та відсутності відомостей про записувальний пристрій Копіювання відеозапису ДТП та недослідження в судовому засіданні носія інформації, за допомогою якого такий…»
«Відповідальність учасника організованої групи за злочини, вчинені такою групою (ст. 28 КК) При кваліфікації злочину, вчиненого організованою групою, на перше місце виходить не індивідуальна роль кожного учасника в посяганні та характер виконуваних ним дій, а власне участь особи у групі, яка вчиняє…»
«Наявність дозвільної документації та дотримання будівельних норм і правил при будівництві не виключає відповідальності за спорудження нерухомого майна на самовільно зайнятій земельній ділянці прибережної захисної смуги (ст. 197-1 КК) Дії особи, яка побудувала торговельні приміщення на підставі…»
«Наявність у військовослужбовців дійсних релігійних переконань не є підставою для непокори (ст. 402 КК) у разі їх залучення під час несення служби до виконання функцій, не пов’язаних із використанням зброї Наявність у військовослужбовців дійсних релігійних переконань не є підставою для відмови ними…»
«Відсутність застережень у частині отримання фотознімків для пред'явлення особи для впізнання (ст. 228 КПК) та обмеження строку проведення цієї слідчої дії лише строком досудового розслідування (ст. 219 КПК) Положення ст. 228 КПК передбачає порядок та особливості проведення пред’явлення особи для…»
«Знаходження у централізованому файловому сховищі носія інформації із записом судового засідання не свідчить про те, що такий носій відсутній в матеріалах провадження Технічним записом судового засідання, який приєднується до матеріалів справи, фактично є журнал судового засідання з унікальним…»
«Відображення у матеріалах кримінального провадження інформації про походження грошових коштів, які використовувалися під час контролю за вчиненням злочину. Відсутність у матеріалах справи «корінця платіжного доручення», як неістотне порушення вимог КПК У матеріалах кримінального провадження має…»
«Нові докази як підстава для перевірки судового рішення в апеляційному порядку. Нові докази не є нововиявленими обставинами. Нововиявлені обставини – це юридичні факти, які вказують на специфічні правозастосовні помилки під час кримінального провадження, що пов’язані з особливими способами їх установлення. Не можуть вважатися нововиявленими обставинами нові докази, які не фігурували раніше, містять відомості, яких немає у матеріалах кримінального провадження, з ними не ознайомлені учасники судового провадження, а суд нижчого рівня не використав їх для обґрунтування своїх висновків та ухвалення рішення, а також подані учасниками судового провадження докази, які суд нижчого рівня безпідставно не дослідив або ж дослідив із порушенням установленої законом процедури. Нові докази можуть бути підставою для перевірки судового рішення в апеляційному порядку, а не за нововиявленими обставинами. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7660 Належне підтвердження факту, що висновок експертизи, який покладений в основу вироку, є завідомо неправдивим або неправильним внаслідок допущеної помилки при перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами При перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами разом із відповідною заявою суду необхідно надати належне підтвердження того, що висновок експертизи, який покладений в основу вироку, є завідомо неправдивим або неправильним унаслідок допущеної помилки, тобто надати процесуальне рішення за наслідками здійснення кримінального провадження, яким би були встановлені такі факти. КПК передбачає можливість перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами саме тим суддею, який це рішення ухвалив, з обов’язком виконати вимоги статей 462, 427, 429 КПК та розгляду такої заяви з дослідженням доказів щодо обставин, установлених у судовому рішенні, відповідно до ст. 466 КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7661»
«Поняття «спеціально пристосованих для нанесення тілесних ушкоджень предметів» при кваліфікації дій за ч. 4 ст. 296 КК При кваліфікації дій особи за ст. 296 КК спеціально пристосованими для нанесення тілесних ушкоджень слід визнавати предмети, які пристосовані винуватою особою для цієї мети наперед або під час учинення хуліганських дій, а заздалегідь заготовленими – предмети, які хоч і не зазнали якоїсь попередньої обробки, але ще до початку хуліганства були приготовлені винним для зазначеної мети. Застосування або спроба застосування предметів, підібраних на місці злочину, які не були спеціально пристосовані для нанесення тілесних ушкоджень, не дає підстав для кваліфікації дій винного за ч. 4 ст. 296 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5593 Обставини, що свідчать про грубе порушення громадського порядку обвинуваченим з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю. Підстави для кваліфікації дій особи за ч. 4 ст. 296 КК. Про грубе порушення громадського порядку обвинуваченим з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, свідчать, зокрема, такі обставини: зухвале порушення регламентованого та відомого як водію порядку дій після ДТП; крики, образи, нецензурна лайка, залякування, демонстрація пістолета для відстрілу гумових куль, направлення його в бік потерпілого, побиття та вчинення самосуду над потерпілим навпроти зупинки громадського транспорту; створення своїми діями реальної загрози для життя і здоров’я потерпілого та інших громадян; ігнорування дій сторонніх осіб, які намагалися припинити хуліганство; намагання вчинити самосуд над потерпілим через використання незначного приводу; застосування насильства із заподіянням потерпілому тілесних ушкоджень; тимчасове обмеження руху транспорту; неприпинення порушення громадського порядку тривалий час. Використання при вчиненні хуліганства спеціальних засобів (до яких зараховано, зокрема, пристрої для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії), – підстава для кваліфікації дій винної особи за ч. 4 ст. 296 КК не лише тоді, коли вона заподіює ними тілесні ушкодження, а й тоді, коли ця особа за допомогою зазначених предметів створює реальну загрозу для життя чи здоров’я громадян. На застосування предмета, заздалегідь заготовленого для завдання тілесних ушкоджень, у діях обвинуваченого вказує те, що він задовго до початку конфлікту свідомо мав при собі пристрій для відстрілу патронів з гумовими кулями, призначений для завдання тілесних ушкоджень, перед початком діалогу з потерпілим підготував цей предмет для завдання тілесних ушкоджень (вийняв з кобури та почав демонструвати), направляв його на потерпілого, демонструючи серйозність своїх вимог до нього вчинити певні дії, а інші учасники конфлікту під час інциденту вважали, що за допомогою вказаного предмета обвинувачений створював реальну загрозу для життя чи здоров’я громадян. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7510»
«Врахування висновків експерта, наданих стороною обвинувачення та стороною захисту, при встановленні складу злочину, передбаченого ст. 286 КК Суд має забезпечити стороні захисту право спростувати висновок експерта, наданий стороною обвинувачення, за допомогою іншого висновку у кримінальному провадженні за обвинуваченням особи у порушенні правил дорожнього руху (ст. 286 КК), оскільки висновок експерта може вплинути на остаточне рішення суду. Суд може не взяти до уваги висновок експерта за результатами експертизи, проведеної за ініціативою сторони захисту, якщо з сукупності доказів, що містяться у матеріалах кримінального провадження, у діях водія вбачається наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/753»
«Момент, з якого посягання на життя працівника правоохоронного органу вважається закінченим. Розмежування ст. 345 КК та ст. 348 КК. Постріл з рушниці в бік працівника правоохоронного органу. Посягання на життя працівника правоохоронного органу (ст. 348 КК) вважається закінченим з моменту вчинення замаху на життя потерпілого незалежно від настання будь-яких наслідків. Розмежовуючи посягання на життя працівника правоохоронного органу (ст. 348 КК) та погрозу вбивством щодо працівника правоохоронного органу у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків (ст. 345 КК), слід враховувати, що для погрози не характерне вчинення дій, які безпосередньо спрямовані на вчинення умисного вбивства потерпілого. Постріл з рушниці в бік працівника правоохоронного органу свідчить про те, що обвинувачений розпочав реалізацію наміру на вбивство працівників поліції, а його дії підлягають кваліфікації за ст. 348 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7132 Оцінка сукупності доказів у кримінальному провадженні. Дії суду у разі неузгодженості між показаннями засудженого та потерпілого, працівника поліції Оцінка сукупності доказів у кримінальному провадженні повинна надаватися з урахуванням достатності та взаємозв’язку всіх доказів. У разі неузгодженості між показаннями засудженого та потерпілого, працівника поліції судам необхідно досліджувати ті докази, на яких безпосередньо зафіксована подія злочину (зокрема, на нагрудній камері працівників поліції), щоб підтвердити чи спростувати ті чи інші обставини вчинення кримінального правопорушення, які повідомляються учасниками кримінального провадження та які є достовірним джерелом доказів, що не ґрунтується на суб’єктивному сприйнятті особою певних обставин. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7147»
«Нетотожність показань та пояснень. Відмова обвинувачених від дачі показань. Ініціатива апеляційного суду щодо реалізації права на повторне дослідження доказів за відсутності клопотань сторін. Надання пояснень щодо обставин інкримінованого злочину. Показання, які отримуються в чітко визначеній процесуальній формі, нетотожні поясненням, які не є джерелами доказів у кримінальних провадженнях щодо злочинів, на відміну від кримінальних проваджень щодо кримінальних проступків. Якщо обвинувачені відмовилися давати показання з приводу пред’явленого їм обвинувачення та їх допит не здійснювався, то суд першої інстанції не має права покладати інформацію, отриману від обвинувачених під час судових дебатів у вигляді пояснень, в обґрунтування вироку, а суд апеляційної інстанції повинен виключити посилання у вироку суду першої інстанції на такі пояснення як такі, що отримані не з передбачених кримінальним процесуальним законом джерел. Якщо перегляд вироку місцевого суду був ініційований стороною обвинувачення з метою доведення необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення, то, враховуючи обставини судового розгляду, апеляційний суд повинен з власної ініціативи реалізувати право на повторне дослідження доказів за відсутності клопотань сторін про це. Пропозиція апеляційного суду «надати пояснення щодо обставин інкримінованого злочину» означає пропозицію надати саме показання, що по суті є процедурою дослідження доказів шляхом фактичного допиту обвинувачених. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7177»
«Скасування судових рішень судом касаційної інстанції у разі відсутності у матеріалах судового провадження витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань та повідомлення про підозру Відсутність у матеріалах судового провадження витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань та повідомлення про підозру не може бути підставою для скасування судових рішень судом касаційної інстанції, якщо сторона захисту не ставить під сумнів сам факт внесення відомостей до цього реєстру чи повідомлення про підозру. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7158»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?