«Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій як форма державної зради (ст. 111 КК) Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій свідчить про спрямованість умислу діяння на шкоду…»
«Заборона призначення за ч. 3 ст. 436-2 КК додаткового покарання у виді конфіскації майна у разі відсутності корисливого мотиву на вчинення кримінального правопорушення Додаткове покарання у виді конфіскації майна не може бути застосоване до засудженого за ч. 3 ст. 436-2 КК, якщо він не мав…»
«Відповідальність члена колегіального органу за зловживання службовим становищем (ст. 364 КК) та отримання неправомірної вигоди за прийняття рішень, вчинення дій, що входять до компетенції такого органу (ст. 368 КК) Колегіальна форма прийняття рішень тендерного комітету не виключає можливих…»
«Розмежування кваліфікації дій за статтями 190 і 289 КК у разі якщо предметом протиправних дій є автомобіль Дії особи, яка отримала автомобіль від власника на умовах тимчасового платного користування, не маючи дійсних намірів на це, оскільки вже наступного дня організувала його продаж третім особам…»
«Визнання потерпілими працівників правоохоронних органів і військовослужбовців у разі коли вони здійснювали заходи з охорони правопорядку у межах своїх повноважень з власної ініціативи (ст. 348 КК) Працівники правоохоронних органів і військовослужбовці можуть визнаватися потерпілими не тільки тоді,…»
«Допустимість відеозапису ДТП як доказу у разі копіювання цього запису, недослідження носія інформації, за допомогою якого його створено, та відсутності відомостей про записувальний пристрій Копіювання відеозапису ДТП та недослідження в судовому засіданні носія інформації, за допомогою якого такий…»
«Відповідальність учасника організованої групи за злочини, вчинені такою групою (ст. 28 КК) При кваліфікації злочину, вчиненого організованою групою, на перше місце виходить не індивідуальна роль кожного учасника в посяганні та характер виконуваних ним дій, а власне участь особи у групі, яка вчиняє…»
«Наявність дозвільної документації та дотримання будівельних норм і правил при будівництві не виключає відповідальності за спорудження нерухомого майна на самовільно зайнятій земельній ділянці прибережної захисної смуги (ст. 197-1 КК) Дії особи, яка побудувала торговельні приміщення на підставі…»
«Наявність у військовослужбовців дійсних релігійних переконань не є підставою для непокори (ст. 402 КК) у разі їх залучення під час несення служби до виконання функцій, не пов’язаних із використанням зброї Наявність у військовослужбовців дійсних релігійних переконань не є підставою для відмови ними…»
«Відсутність застережень у частині отримання фотознімків для пред'явлення особи для впізнання (ст. 228 КПК) та обмеження строку проведення цієї слідчої дії лише строком досудового розслідування (ст. 219 КПК) Положення ст. 228 КПК передбачає порядок та особливості проведення пред’явлення особи для…»
«Знаходження у централізованому файловому сховищі носія інформації із записом судового засідання не свідчить про те, що такий носій відсутній в матеріалах провадження Технічним записом судового засідання, який приєднується до матеріалів справи, фактично є журнал судового засідання з унікальним…»
«Відображення у матеріалах кримінального провадження інформації про походження грошових коштів, які використовувалися під час контролю за вчиненням злочину. Відсутність у матеріалах справи «корінця платіжного доручення», як неістотне порушення вимог КПК У матеріалах кримінального провадження має…»
«Тлумачення положень ст. 416 КПК в системному зв’язку з положеннями ст. 415 КПК (застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання) Частина 2 ст. 416 КПК визначає вичерпний перелік випадків, коли при новому розгляді суд першої інстанції може застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання, а саме тільки за умови, якщо вирок було скасовано за апеляційною скаргою прокурора або потерпілого чи його представника у зв`язку з необхідністю застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання. При цьому положення ч. 2 ст. 415 КПК не слід розглядати як такі, що дозволяють зробити виключення з указаного правила. У разі встановлення апеляційним судом істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які є підставами для скасування вироку чи ухвали суду і призначення нового розгляду в суді першої інстанції, відповідно до вимог статей 370, 419, 416 ч. 2 КПК він не може залишити поза увагою доводи апеляційної скарги прокурора чи потерпілого щодо необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання, оскільки в протилежному випадку це призведе до неможливості застосування такого закону при новому розгляді в суді першої інстанції. Перевіривши обґрунтованість відповідних доводів апеляційних скарг прокурора чи потерпілого, апеляційний суд, крім випадку, якщо знайде їх безпідставними, при скасуванні оскарженого судового рішення з підстав істотних порушень кримінального процесуального закону і призначенні нового розгляду в суді першої інстанції, повинен також указати на неправильність чи передчасність висновків суду в судовому рішенні, яке скасовується, про застосування чи незастосування того чи іншого закону про кримінальну відповідальність чи призначення того чи іншого покарання, як на додаткову підставу для скасування судового рішення. При цьому, виходячи зі змісту ч. 2 ст. 415 КПК, суд апеляційної інстанції повинен формулювати свої висновки та вказівки лише в такій формі, щоб це не призводило до вирішення наперед указаних в цій нормі питань, але водночас давало би достатні підстави для застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення та призначення більш тяжкого покарання у випадку, якщо під час нового розгляду в суді першої інстанції винуватість особи у вчиненні відповідного злочину буде доведено в установленому законом порядку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1177»
«Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі (статті 152-153 КК в редакціях Закону № 2295-VI та Закону № 2227-VIII) 1. Вирішуючи питання про застосування положень ст. 5 КК, висновок про те, чи скасовує закон про кримінальну відповідальність злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, чи навпаки - встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, можна робити лише в контексті конкретних обставин справи, щодо конкретного діяння та конкретної особи. 2. Зміна диспозицій ч. 4 ст. 152 і ч. 3 ст. 153 КК у зв`язку з набранням чинності Законом № 2227-VIII від 06.12.2017 не свідчить про декриміналізацію чи навпаки - криміналізацію окремих дій. Між попередньою та новою редакціями зазначених норм закону про кримінальну відповідальність має місце правова наступність. 3. Відповідно до ч. 1 ст. 152 КК (в редакції Закону № 2227-VIII від 06.12.2017) зґвалтування є кримінальним правопорушенням з альтернативними ознаками об`єктивної сторони. Вчинення особою різних форм статевого проникнення щодо однієї і тієї ж особи слід розглядати як одиничне кримінальне правопорушення. Якщо в межах єдиного умислу особи одні з цих форм виявилися вдалими, а ніші - ні, скоєне все одно слід розглядати як закінчене кримінальне правопорушення. 4. Санкція ч. 4 ст. 152 (в редакції Закону № 2227-VIII від 06.12.2017) пом`якшує кримінальну відповідальність особи порівняно з санкціями ч. 4 ст. 152 та ч. 3 ст. 153 КК (в редакції Закону № 2295-VI від 01.06.2010), що передбачали кримінальну відповідальність за ці ж самі дії. Тому, в даному випадку, має місце застосування положень ч. 1 ст. 5 КК щодо зворотної дії закону про кримінальну відповідальність у часі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/692 Надання під час судового розгляду постанов керівника органу досудового розслідування про визначення слідчого або групи слідчих, старшого групи слідчих, які здійснювали досудове розслідування Постанови керівника органу досудового розслідування про визначення слідчого або групи слідчих, старшого групи слідчих, які здійснювали досудове розслідування, можуть бути надані прокурором та оголошені під час судового розгляду у випадку, якщо під час дослідження доказів в учасників провадження виникне сумнів у їх достовірності, з огляду на те, що ці докази було зібрано неуповноваженими особами. Якщо в суді першої інстанції це питання не ставилося, а виникло під час апеляційного чи касаційного розгляду, такі процесуальні документи можуть бути надані суду апеляційної чи касаційної інстанції в межах перевірки доводів, викладених в апеляційній чи касаційній скаргах. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6871 Кваліфікація дій особи у разі умисного заподіяння в процесі зґвалтування легкого тілесного ушкодження Умисне заподіяння в процесі зґвалтування легкого тілесного ушкодження повністю охоплюється об’єктивною стороною злочину, передбаченого ст. 152 КК, і додаткової кваліфікації за ст. 125 КК не потребує. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7561»
«Оцінка допустимості витягу ЄРДР та даних протоколів НСРД (незастосування принципу «плодів отруйного дерева» Доказування під час розслідування таких злочинів, як пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі, напряму залежить від законності першочергових слідчих дій. Саме під час цих дій орган досудового розслідування проводить фіксацію злочину, що вчиняється або вже вчинений, та вилучає предмет злочину. З огляду на п. 7 ч. 5 ст. 214 КПК, п. 1 розд. 8 Положення про порядок ведення ЄРДР і на те, що відомості про внесення змін було внесено до ЄРДР Реєстратором 09.02.2018, тобто після проведення НСРД у цьому провадженні, суди попередніх інстанцій неправильно оцінили витяг ЄРДР та дані протоколів НСРД, що призвело до ненадання всупереч вимогам ст. 94 КПК оцінки іншим письмовим доказам у цьому кримінальному провадженні. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9824»
«Підслідність кримінальних проваджень. Право прокурора доручити здійснення досудового розслідування іншому органу (ст. 216, ч. 7 ст. 214 КПК). Підслідність кримінальних проваджень визначається виключно кримінальним процесуальним законом, а саме ст. 216 КПК. На підставі ч. 5 ст. 36 КПК Генеральний прокурор, керівник регіональної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення, окрім того, що віднесене до підслідності Національного антикорупційного бюро України, іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, лише у випадку здійснення органом, визначеним у ст. 216 КПК, досудового розслідування у розпочатому кримінальному провадженні та встановлення за наслідками такого розслідування його неефективності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/833 Невідкриття постанови, якою визначено прокурора (групу прокурорів) у кримінальному провадженні, стороні захисту під час відкриття матеріалів у порядку ст. 290 КПК Невідкриття постанови, якою визначено прокурора (групу прокурорів) у кримінальному провадженні, стороні захисту під час відкриття матеріалів у порядку ст. 290 КПК, якщо вказана постанова була надана під час судового розгляду, не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та не впливає на визнання доказів недопустимими та скасування судових рішень. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6860»
«Право на суд присяжних з урахуванням санкції статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність на момент вчинення злочину Право на розгляд кримінального провадження судом присяжних у обвинуваченого не виникає якщо на момент вчинення кримінально караного діяння санкція статті (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність не передбачала покарання у виді довічного позбавлення волі. Подальше посилення законодавцем покарання за вчинене обвинуваченим діяння до довічного позбавлення волі не спростовує цього висновку через заборону зворотної дії закону, що посилює покарання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13581 Можливість залучення судом захисника обвинуваченому коли процесуальна поведінка захисників за договором свідчить про зловживання процесуальними правами Якщо процесуальна поведінка захисників за договором спрямована на затягування або фактичне унеможливлення здійснення правосуддя, залучення судом захисника шляхом постановлення ухвали про доручення відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням є допустимим способом забезпечення ефективного та безперервного захисту обвинуваченого. Призначення такого захисника додатково до захисників за договором не означає їх усунення від участі у провадженні та не свідчить про порушення права обвинуваченого на захист. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15228»
«Залучення статиста як факультативного учасника слідчого експерименту у кримінальному провадженні за ст. 286 КК Слідчий експеримент у кримінальному провадженні за ст. 286 КК може бути проведений із залученням статиста, який є факультативним учасником цієї слідчої дії, заміняє певного учасника кримінального правопорушення та виконує за вказівкою слідчого конкретні дії. Підбір статиста здійснює особа, яка проводить відповідну слідчу дію. КПК не містить вимог до особи статиста, зокрема до його одягу, та не передбачає, щоб статист повністю відповідав учаснику кримінального правопорушення, роль якого він виконує під час слідчого експерименту. Обов’язку вносити дані про особу статиста у процесуальні документи КПК не передбачає. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6659»
«Недопустимість доказів, отриманих шляхом надання дозволу на проведення позапланової перевірки слідчими, прокурорами та слідчими суддями Отримання доказів шляхом надання дозволу на проведення позапланової перевірки слідчими, прокурорами та слідчими суддями у КПК не передбачено. Результати таких перевірок, призначених у межах розслідування кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді, є недопустимими доказами і відповідно до ч. 2 ст. 86 КПК не повинні бути використані під час ухвалення судових рішень у межах кримінального провадження. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6645»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?