«Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій як форма державної зради (ст. 111 КК) Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій свідчить про спрямованість умислу діяння на шкоду…»
«Заборона призначення за ч. 3 ст. 436-2 КК додаткового покарання у виді конфіскації майна у разі відсутності корисливого мотиву на вчинення кримінального правопорушення Додаткове покарання у виді конфіскації майна не може бути застосоване до засудженого за ч. 3 ст. 436-2 КК, якщо він не мав…»
«Відповідальність члена колегіального органу за зловживання службовим становищем (ст. 364 КК) та отримання неправомірної вигоди за прийняття рішень, вчинення дій, що входять до компетенції такого органу (ст. 368 КК) Колегіальна форма прийняття рішень тендерного комітету не виключає можливих…»
«Розмежування кваліфікації дій за статтями 190 і 289 КК у разі якщо предметом протиправних дій є автомобіль Дії особи, яка отримала автомобіль від власника на умовах тимчасового платного користування, не маючи дійсних намірів на це, оскільки вже наступного дня організувала його продаж третім особам…»
«Визнання потерпілими працівників правоохоронних органів і військовослужбовців у разі коли вони здійснювали заходи з охорони правопорядку у межах своїх повноважень з власної ініціативи (ст. 348 КК) Працівники правоохоронних органів і військовослужбовці можуть визнаватися потерпілими не тільки тоді,…»
«Допустимість відеозапису ДТП як доказу у разі копіювання цього запису, недослідження носія інформації, за допомогою якого його створено, та відсутності відомостей про записувальний пристрій Копіювання відеозапису ДТП та недослідження в судовому засіданні носія інформації, за допомогою якого такий…»
«Відповідальність учасника організованої групи за злочини, вчинені такою групою (ст. 28 КК) При кваліфікації злочину, вчиненого організованою групою, на перше місце виходить не індивідуальна роль кожного учасника в посяганні та характер виконуваних ним дій, а власне участь особи у групі, яка вчиняє…»
«Наявність дозвільної документації та дотримання будівельних норм і правил при будівництві не виключає відповідальності за спорудження нерухомого майна на самовільно зайнятій земельній ділянці прибережної захисної смуги (ст. 197-1 КК) Дії особи, яка побудувала торговельні приміщення на підставі…»
«Наявність у військовослужбовців дійсних релігійних переконань не є підставою для непокори (ст. 402 КК) у разі їх залучення під час несення служби до виконання функцій, не пов’язаних із використанням зброї Наявність у військовослужбовців дійсних релігійних переконань не є підставою для відмови ними…»
«Відсутність застережень у частині отримання фотознімків для пред'явлення особи для впізнання (ст. 228 КПК) та обмеження строку проведення цієї слідчої дії лише строком досудового розслідування (ст. 219 КПК) Положення ст. 228 КПК передбачає порядок та особливості проведення пред’явлення особи для…»
«Знаходження у централізованому файловому сховищі носія інформації із записом судового засідання не свідчить про те, що такий носій відсутній в матеріалах провадження Технічним записом судового засідання, який приєднується до матеріалів справи, фактично є журнал судового засідання з унікальним…»
«Відображення у матеріалах кримінального провадження інформації про походження грошових коштів, які використовувалися під час контролю за вчиненням злочину. Відсутність у матеріалах справи «корінця платіжного доручення», як неістотне порушення вимог КПК У матеріалах кримінального провадження має…»
«Обставини, які вказують, що корупційний злочин був би вчинений обвинуваченим і без втручання органу досудового розслідування, який діяв у пасивний спосіб Кримінальна відповідальність за порушення заборони щодо надання неправомірної вигоди службовій особі настає в тому разі, коли особа, яка надає неправомірну вигоду, усвідомлює, що дає її саме такій особі, й у зв’язку з можливостями її посади, значущістю, статусністю та вагомістю цієї посади, переконана в тому, що мету, яку вона переслідує, буде досягнуто завдяки можливостям посади, яку обіймає зазначена посадова особа. Обвинувачений усвідомлював, яку посаду обіймає член конкурсної комісії і саме у зв’язку з цим пропонував йому неправомірну вигоду. Зацікавленість обвинуваченого у вирішенні службовою особою його питання у незаконний спосіб підтверджується і протоколами про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, де простежується направленість дій обвинуваченого на організацію безпосередньої зустрічі з останнім. Відеозапис їх зустрічей, відповідно до якого поведінка і тон розмови обвинуваченого свідчить про встановлення саме ним умов службовій особі, у разі виконання яких він готовий надати неправомірну вигоду (розмір вигоди залежно від посади та час її надання може бути вирішено після позивного проходження конкурсу). З огляду на наведене, злочин був би вчинений обвинуваченим і без втручання органу досудового розслідування, який з початку досудового розслідування діяв у пасивний спосіб, не справляючи на обвинуваченого такого впливу, який би спонукав його до вчинення злочину. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14810 Службова особа як суб’єкт кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369 КК Службова особа як суб’єкт злочину повинна відповідати таким ознакам: інституція, яку представляє особа, належить до публічної; у відносинах з іншими людьми виступає не від себе (як працівник, професіонал у певній галузі), а як представник держави чи місцевого самоврядування, державного чи комунального підприємства, установи, організації; особа вправі визначати, чи буде (чи може і повинна) вона вчиняти певні службові дії у конкретній ситуації; повноваження особи поширюються на інших людей чи стосуються чужого майна; дії такої особи мають наслідки юридичного характеру. Для визначення того, чи є особа службовою в розумінні ст. 369 КК, слід виходити із сукупності всіх обставин, які можуть свідчити про наявність чи відсутність ознак службової особи. Відсутність в особи однієї з таких ознак, наприклад підпорядкування їй інших осіб, або повноважень здійснювати керівництво трудовим колективом не може бути єдиною та вирішальною ознакою того, що особа не має службових повноважень, оскільки не виключено наявності в неї інших ознак службової особи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15064»
«Щодо відповідності проведеного слідчого експерименту вимогам ст. 240 КПК Слідчий експеримент проведений згідно з вимогами закону, якщо особа добровільно і невимушено показала, як вона самовільно зрубала дерева породи «Ялина», однак не відтворювала сам процес спилювання дерев, який би призвів б до іншої незаконної порубки Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11634»
«Умови притягнення до кримінальної відповідальності за шахрайство (ст. 190 КК) Необхідною і достатньою складовою підстави кримінальної відповідальності за шахрайство (ст. 190 КК) є усвідомлення суб’єктом кримінального правопорушення того факту, що предмет кримінального правопорушення є чужим для нього, що він заволодіває чужим майном за відсутності будь-якого права на нього. Кримінальна відповідальність за шахрайство пов’язана, як правило, не зі встановленням ознак конкретної особи, власності якої заподіяно шкоду, а зі встановленням усвідомлення винним факту заволодіння майном, яке належить іншій особі (чужим для нього), з метою його безоплатного, безповоротного обернення на свою користь (чи третіх осіб) за відсутності законних підстав для того і збільшення внаслідок цього власних майнових фондів (чи третьої особи). Для кваліфікації дій обвинуваченого як шахрайства необов’язково встановлювати, чи усвідомлював він, кому саме та з яких підстав належить чуже для нього майно, чи заволодіває він майном, ввівши в оману власника цього майна чи іншу особу, у фактичному володінні якої воно перебуває, крім випадків, коли йдеться про врахування матеріального становища конкретного потерпілого за ч. 1 ст. 190 КК. Для кваліфікації за ст. 190 КК не вимагається, щоб збігалися особа, яка вводиться винним в оману, та потерпілий від цього кримінального правопорушення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7502»
«Відсутність доказового значення рішення суду іншої юрисдикції і його безпосереднього впливу на доказову базу у кримінальному провадженні, яке розглядається судом Рішення суду у цивільній, господарській чи адміністративній юрисдикціях не є доказом відповідно до положень кримінального процесуального законодавства і не має безпосереднього впливу на доказову базу у кримінальному провадженні, яке розглядається судом, оскільки завдання кримінального судочинства є відмінним від тих завдань, які вирішують національні суди у вказаних юрисдикціях. Здійснюючи кримінальне судочинство, суди не вирішують спір, а розглядають пред’явлене особі обвинувачення і за допомогою доказів встановлюють чи винна конкретна особа у його вчиненні. Усі докази винуватості або невинуватості особи підлягають дослідженню в змагальному кримінальному процесі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4609»
«Відсутність захисника під час відібрання зразків крові при вирішенні питання про допустимість висновку судово-медичної експертизи. Відсутність захисника під час відібрання зразків крові в особи не є такою обставиною, що зумовлює недопустимість висновку судово-медичних експертиз через порушення права на захист, оскільки зразки крові містять інформацію, зміст якої не залежить від волі особи, в якої вони відбираються. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/310»
«Допустимість як доказу диску з відеозаписом дорожньо-транспортної пригоди Добровільне надання свідком стороні обвинувачення диску з відеозаписом дорожньо-транспортної пригоди, що було підтверджено ним у судовому провадженні, а не отримання його на підставі тимчасового доступу до речей і документів, не є підставою для визнання такого доказу недопустимим. Диск як матеріальний носій є способом збереження інформації з електронного документа та вважається його оригіналом, а тому є належним та допустимим доказом у кримінальному провадженні. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4585»
«Небезпечне для життя чи здоров’я насильство, що застосовується при розбої. Момент закінчення розбою (ст. 187 КК) Обов'язковою ознакою розбійного нападу є небезпечне для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, насильство. При цьому фізичне насильство полягає у силовому впливові на потерпілого, який призводить до заподіяння йому легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я або незначною втратою працездатності, середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження, а також в інших насильницьких діях, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров'я в момент їх заподіяння. В останньому випадку винна особа повинна усвідомлювати можливість заподіяння таких тілесних ушкоджень. Розбій вважається закінченим злочином з моменту нападу, поєднаного із застосуванням або погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я, незалежно від того, заволодів майном злочинець чи ні. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/89»
«Підтвердження відомостей про особу свідка у випадку наявності розумних сумнівів щодо нього у сторін кримінального провадження Особа свідка не повинна викликати розумних сумнівів у сторін кримінального провадження. За наявності таких сумнівів відомості про особу повинні бути підтверджені документально під час судового розгляду (крім випадків застосування до свідків заходів забезпечення безпеки). Якщо у сторони кримінального провадження існують обґрунтовані сумніви щодо особи свідка, в якого відсутні документи, що підтверджують його особу, суд повинен вжити заходів для усунення вказаних сумнівів. У зворотному випадку має місце порушення судом ст. 352 КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3363»
«Недопустимість доказів. Виправдання особи у зв`язку з недоведеністю вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 КК Якщо докази, яким сторона обвинувачення обґрунтовувала доведеність вини, визнано недопустимими, а іншими доказами вина особи жодним чином не підтверджена, то особу має бути виправдано у зв`язку з недоведеністю вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/452»
«Визнання співучасником розбійного нападу особи, яка безпосередньо до потерпілого не застосовувала насильство, небезпечне для його життя чи здоров’я, однак у межах домовленості вчинила напад з метою заволодіння майном потерпілого Співучасником розбійного нападу визнається особа, яка безпосередньо до потерпілого не застосовувала насильство, небезпечне для його життя чи здоров’я, однак у межах домовленості з іншим співучасником вчинила напад з метою заволодіння майном потерпілого. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3312»
«Визначення у своїй ухвалі про надання дозволу на проведення обшуку конкретного слідчого або прокурора, які мають здійснювати обшук, перебуває поза межами повноважень слідчого судді Визначення в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку конкретного слідчого або прокурора, які мають здійснювати обшук, перебуває поза межами повноважень слідчого судді з контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та обмежується в цій частині перевіркою того, чи є належним суб’єктом учасник кримінального провадження, який звернувся з клопотанням про проведення обшуку. Визначення конкретного прокурора або слідчого (їх групи) для проведення обшуку належить до законних повноважень прокурора (старшого прокурора, групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні) або старшого слідчої групи (керівника органу досудового розслідування). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10803»
«Проникнення на огороджену територію Викрадення майна з території, огорожа якої об’єктивно перешкоджає вільному доступу сторонніх осіб, охоплюється ознакою «проникнення у сховище». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5101»
«Право суду на призначення експертизи, якщо наявні висновки експертизи не суперечать один одному. Наслідки позбавлення експерта кваліфікації з анулюванням свідоцтва на момент проведення експертизи Рішення суду першої інстанції про призначення додаткової експертизи є безпідставним, оскільки висновки попередніх експертиз, наявні у матеріалах кримінального провадження, не суперечать один одному, а тому в суду не було достатніх підстав уважати їх необґрунтованими, неповними чи неправильними. Висновок експертизи є неналежним та недопустимим доказом, якщо на момент її проведення до експерта було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення кваліфікації з анулюванням свідоцтва. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2824»
«Обставини, за наявності яких позбавлення волі, наближене до нижньої межі покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 286 КК, не може бути призначене особі Покарання у виді позбавлення волі, наближене до нижньої межі покарання, визначеного у санкції ч. 2 ст. 286 КК, не може призначатися особі, яка неодноразово порушувала ПДР, значно перевищила дозволену швидкість на ділянці дороги з пожвавленим рухом, знехтувала перевагою пішохода, який перетинав дорогу, не порушуючи ПДР. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2636»
«Умови допустимості як доказів показань свідка, наданих у режимі відеоконференції Якщо проведення допиту свідка у режимі відеоконференції не вплинуло на ефективність участі сторони захисту у судовому процесі та не перешкодило реалізації прав обвинуваченого, у тому числі права на допит свідка, підстави для визнання показань свідка недопустимим доказами відсутні. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4277 Вчинення шахрайства (ст. 190 КК) під виглядом укладання належним чином оформленої цивільно-правової угоди При обвинуваченні особи у вчиненні шахрайства під час укладення договорів цивільно-правового характеру необхідно в обов’язковому порядку встановлювати умисел особи на заволодіння майном у момент його отримання; в іншому випадку мова йтиме про відсутність складу злочину «шахрайство» та наявність цивільно-правових відносин між особами. Не виключені випадки, коли особа укладає той чи інший цивільно-правовий договір (кредитний, купівлі-продажу, оренди, комісії тощо) лише для того, щоб приховати справжній характер своїх дій, спрямованих на незаконне безоплатне заволодіння чужим майном. Як наслідок, має місце обман у намірах – обман щодо тих цілей, на які планується використати майно, отримане на підставі цивільно-правового договору. Інакше кажучи, наявність формальних (навіть належним чином оформлених) цивільно-правових відносин, за допомогою яких суб’єкт прагне завуалювати свій злочинний умисел, за наявності підстав не повинна бути перешкодою для оцінки скоєного як злочину, передбаченого ст. 190 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5103»
«Умови допустимості як доказу протоколу слідчого експерименту у разі його проведення щодо свідка за участі особи, якій в подальшому було повідомлено про підозру Проведення слідчого експерименту щодо свідка за участі особи, якій в подальшому було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, не є підставою для визнання протоколу зазначеної слідчої дії недопустимим доказом, оскільки слідчий експеримент проводився з метою перевірки показань свідка та встановлення спроможності роздивитись обличчя водія, який керував автомобілем та вчинив наїзд на пішохода. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4309»
«Особа, яка виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, є суб’єктом злочину, передбаченого ст. 191 КК Особа, яка здійснювала обов’язки, що свідчать у сукупності про виконання нею організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, може бути суб’єктом злочину, передбаченого ст. 191 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5113 Щодо необов’язковості проведення експертизи для визначення розміру збитків у кримінальному провадженні за ч. 5 ст. 191 КК У кримінальному провадженні за ч. 5 ст. 191 КК проведення експертизи для визначення розміру збитків є необов’язковим, якщо з матеріалів кримінального провадженні розмір заподіяних матеріальних збитків є очевидним і доведений як письмовими доказами, так і показаннями свідка. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9739»
«Витяг з ЄРДР не є процесуальним джерелом доказів. Підстави для закриття кримінального провадження судом апеляційної інстанції. Кримінальне провадження під час розгляду в суді апеляційної інстанції може бути закрито на підставах, передбачених у ст. 284 КПК, зокрема через невстановлення достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпання можливості їх отримати, ураховуючи те, що апеляційний суд відповідно до КПК не може постановити виправдувального вироку. Витяг з ЄРДР не є процесуальним джерелом доказів та не може бути покладений в основу обвинувачення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1012»
«Відсутність підстав для апеляційного оскарження ухвал слідчого судді про передачу в управління майна, на яке накладено арешт, АРМА Ухвала слідчого судді про передачу в управління майна, на яке накладено арешт, АРМА, не підлягає оскарженню в апеляційному порядку. Арешт майна та його передача на зберігання як речового доказу у кримінальному провадженні, у тому числі в управління АРМА, мають різні підстави. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/499»
«Відсутність підстав для апеляційного оскарження ухвал слідчого судді про передачу в управління майна, на яке накладено арешт, АРМА Ухвала слідчого судді про передачу в управління майна, на яке накладено арешт, АРМА, не підлягає оскарженню в апеляційному порядку. Арешт майна та його передача на зберігання як речового доказу у кримінальному провадженні, у тому числі в управління АРМА, мають різні підстави. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/499 Апеляційне оскарження ухвали слідчого судді про визначення порядку зберігання речових доказів у кримінальному провадженні, на яке накладено арешт, шляхом передачі в управління АРМА Ухвала слідчого судді про визначення порядку зберігання речових доказів у кримінальному провадженні, на яке накладено арешт, шляхом передачі в управління АРМА оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/911»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?