«Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій як форма державної зради (ст. 111 КК) Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій свідчить про спрямованість умислу діяння на шкоду…»
Стаття 84 КПК України: судова практика Верховного Суду
Стаття 84. Докази
Правові позиції Верховного Суду
«Заборона призначення за ч. 3 ст. 436-2 КК додаткового покарання у виді конфіскації майна у разі відсутності корисливого мотиву на вчинення кримінального правопорушення Додаткове покарання у виді конфіскації майна не може бути застосоване до засудженого за ч. 3 ст. 436-2 КК, якщо він не мав…»
«Відповідальність члена колегіального органу за зловживання службовим становищем (ст. 364 КК) та отримання неправомірної вигоди за прийняття рішень, вчинення дій, що входять до компетенції такого органу (ст. 368 КК) Колегіальна форма прийняття рішень тендерного комітету не виключає можливих…»
«Розмежування кваліфікації дій за статтями 190 і 289 КК у разі якщо предметом протиправних дій є автомобіль Дії особи, яка отримала автомобіль від власника на умовах тимчасового платного користування, не маючи дійсних намірів на це, оскільки вже наступного дня організувала його продаж третім особам…»
«Визнання потерпілими працівників правоохоронних органів і військовослужбовців у разі коли вони здійснювали заходи з охорони правопорядку у межах своїх повноважень з власної ініціативи (ст. 348 КК) Працівники правоохоронних органів і військовослужбовці можуть визнаватися потерпілими не тільки тоді,…»
«Допустимість відеозапису ДТП як доказу у разі копіювання цього запису, недослідження носія інформації, за допомогою якого його створено, та відсутності відомостей про записувальний пристрій Копіювання відеозапису ДТП та недослідження в судовому засіданні носія інформації, за допомогою якого такий…»
«Відповідальність учасника організованої групи за злочини, вчинені такою групою (ст. 28 КК) При кваліфікації злочину, вчиненого організованою групою, на перше місце виходить не індивідуальна роль кожного учасника в посяганні та характер виконуваних ним дій, а власне участь особи у групі, яка вчиняє…»
«Наявність дозвільної документації та дотримання будівельних норм і правил при будівництві не виключає відповідальності за спорудження нерухомого майна на самовільно зайнятій земельній ділянці прибережної захисної смуги (ст. 197-1 КК) Дії особи, яка побудувала торговельні приміщення на підставі…»
«Наявність у військовослужбовців дійсних релігійних переконань не є підставою для непокори (ст. 402 КК) у разі їх залучення під час несення служби до виконання функцій, не пов’язаних із використанням зброї Наявність у військовослужбовців дійсних релігійних переконань не є підставою для відмови ними…»
«Відсутність застережень у частині отримання фотознімків для пред'явлення особи для впізнання (ст. 228 КПК) та обмеження строку проведення цієї слідчої дії лише строком досудового розслідування (ст. 219 КПК) Положення ст. 228 КПК передбачає порядок та особливості проведення пред’явлення особи для…»
«Знаходження у централізованому файловому сховищі носія інформації із записом судового засідання не свідчить про те, що такий носій відсутній в матеріалах провадження Технічним записом судового засідання, який приєднується до матеріалів справи, фактично є журнал судового засідання з унікальним…»
«Відображення у матеріалах кримінального провадження інформації про походження грошових коштів, які використовувалися під час контролю за вчиненням злочину. Відсутність у матеріалах справи «корінця платіжного доручення», як неістотне порушення вимог КПК У матеріалах кримінального провадження має…»
Рішення Верховного Суду, у тексті яких згадано статтю 84
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 178/1229/16-к
«Недопустимість додатків до протоколу огляду місця події ДТП Визнання недопустимим доказом протоколу огляду місця події ДТП має наслідком недопустимість додатків, які є його невід’ємними частинами. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4188»
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 676/7748/14-к
«Недопустимість доказів. Відсутність письмового доручення слідчого/прокурора на проведення НСРД оперативними працівниками Проведення негласних слідчих (розшукових) дій оперативними працівниками без письмового доручення слідчого або прокурора всупереч ч. 6 ст. 246 КПК має наслідком визнання отриманих доказів недопустимими. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/357»
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 320/2921/14-к
«Необізнаність особи у фіктивності господарської діяльності контрагентів та відсутність умислу на ухилення від сплати податків. Необґрунтованість обвинувачення особи у вчиненні злочину, передбаченого ст. 212 КК, виключно на рішенні адміністративного суду. Оскільки кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків настає не за сам факт її несплати в установлений строк, а за умисне ухилення від їх сплати, суд має встановити, що особа мала намір не сплачувати податків, зборів, інших обов`язкових платежів у повному обсязі чи певної їх частини. Відсутність прямих доказів на підтвердження обізнаності обвинуваченого у фіктивності господарської діяльності своїх контрагентів спростовує доводи сторони обвинувачення про наявність у нього умислу на ухилення від сплати податків. У разі оскарження до суду платником податків рішення податкового органу, обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків не може ґрунтуватися на рішенні адміністративного суду про залишення в силі податкового повідомлення до остаточного вирішення справи судом, за винятком випадків, коли обвинувачення не тільки базується на оскаржуваному рішенні, а й доведено на підставі додатково зібраних доказів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7758»
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 420/1667/18
«Обов’язковість проведення експертизи для визначення розміру матеріальних збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням Обов`язкове залучення експерта для проведення експертизи необхідне за наявності двох підстав: по-перше, коли характер об`єктивних обставин, які мають значення для кримінального провадження, неможливо достовірно встановити без залучення особи, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями (що є загальною підставою проведення експертизи в кримінальному провадженні, передбаченою ч. 1 ст. 242 КПК у редакції Закону № 1261-VII); по-друге, коли мають місце обставини, передбачені ч. 2 цієї норми. Імперативність п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК у редакції Закону № 1261-VII щодо призначення експертизи у кожному кримінальному провадженні для визначення розміру збитків, завданих кримінальним правопорушенням, має обмежений характер, оскільки не стосується тих випадків, коли предметом злочину є гроші або інші цінні папери, що мають грошовий еквівалент, а також коли розмір матеріальних збитків, шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без спеціальних знань, а достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування. У решті випадків сторона обвинувачення на стадії досудового розслідування зобов`язана незалежно від наявності інших доказів, за допомогою яких можливо встановити розмір матеріальних збитків, звернутися до слідчого судді з клопотанням про залучення експерта (а в редакції Закону № 187-IX - залучити експерта). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/972»
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 725/4866/16-к
«Умови допустимості доказів у разі відкриття процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, після передачі кримінального провадження до суду Відкриття процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, після передачі кримінального провадження до суду, не зумовлює визнання доказів недопустимими за умови виконання судом обов’язку забезпечити стороні захисту достатній час та реальну можливість для доведення перед судом своєї позиції щодо належності та допустимості доказів, отриманих в результаті НСРД. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4315»
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 759/10575/16-к
«Відсутність преюдиціального значення обставин, встановлених вироком суду на підставі угоди про визнання винуватості або про примирення, в кримінальних провадженнях щодо інших осіб Обставини, встановлені вироком суду на підставі угоди про визнання винуватості або про примирення, не можуть мати преюдиціального значення під час розгляду кримінального провадження щодо іншої особи. З огляду на це вирок, яким службову особу підприємства, з яким у підсудного були укладені договори про поставку товарів, визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК, не є доказом на підтвердження винуватості підсудного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7736»
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 757/11968/14-к
«Допустимість як доказів всіх результатів НСРД у разі невідкриття постанови суду про дозвіл на проведення НСРД до передачі кримінального провадження до суду Невідкриття постанови суду про дозвіл на проведення НСРД до передачі кримінального провадження до суду не може стати безумовною підставою для визнання всіх результатів НСРД недопустимими доказами. Лише у разі відсутності у сторони обвинувачення і ненадання суду під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідних ухвал слідчих суддів про дозвіл на проведення НСРД суд може поставити під сумнів допустимість отриманих результатів НСРД як доказів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4313»
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 748/3070/15-к
«Провокація злочину. Спонукання працівниками правоохоронного органу особи до вчинення злочину, зафіксованого під час проведення НСРД Наявність ознак провокації: спонукання працівниками правоохоронного органу особи до вчинення злочину має наслідком недопустимість доказів, отриманих на підставі проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5089»
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 344/11299/15-к
«Недопустимість доказів. Виправдання особи у зв`язку з недоведеністю вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 КК Якщо докази, яким сторона обвинувачення обґрунтовувала доведеність вини, визнано недопустимими, а іншими доказами вина особи жодним чином не підтверджена, то особу має бути виправдано у зв`язку з недоведеністю вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/452»
ВИРОК Велика Палата Верховного Суду у справі № 640/6847/15-к
«Допустимість як доказів всіх результатів НСРД у разі невідкриття постанови суду про дозвіл на проведення НСРД до передачі кримінального провадження до суду Невідкриття постанови суду про дозвіл на проведення НСРД до передачі кримінального провадження до суду не може стати безумовною підставою для визнання всіх результатів НСРД недопустимими доказами. Лише у разі відсутності у сторони обвинувачення і ненадання суду під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідних ухвал слідчих суддів про дозвіл на проведення НСРД суд може поставити під сумнів допустимість отриманих результатів НСРД як доказів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4313»
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 555/551/17
«Щодо об’єктивної сторони ст. 246 КК на момент вчинення кримінального правопорушення і дії цієї статті у часі Істотна шкода не є ознакою об’єктивної сторони складу кримінального правопорушення, ст. 246 КК (у редакції Закону від 18.02.2016), натомість визначальним є місце вчинення злочину - територія природно-заповідного фонду. Якщо особа вчинила протиправні діяння в період дії ст. 246 КК (у редакції Закону від 18.02.2016), проте згодом редакція статті змінилася з посиленням відповідальності за незаконну порубку дерев на територіях природно-заповідного фонду, то нова редакція статті не мала зворотної дії в часі, а застосуванню підлягають положення ст. 246 КК (у редакції Закону від 18.02.2016) Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11618»
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 542/1814/17
«Незастосування амністії до осіб, що вчинили злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК, у стані алкогольного сп’яніння Амністія не застосовується до засуджених, що вчинили злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК, у стані алкогольного сп’яніння. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2642»
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 752/22085/16-к
«Необов’язковість участі захисника у випадку перебування обвинуваченого на спеціальних обліках і на стаціонарному лікуванні з діагнозом «розлади психіки та поведінки внаслідок вживання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» У кримінальних провадженнях щодо осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочинів проти здоров’я населення, факти перебування вказаних осіб на спеціальних обліках і на стаціонарному лікуванні з діагнозом «розлади психіки та поведінки внаслідок вживання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» не можуть автоматично свідчити про нездатність обвинуваченого (засудженого) через фізичні чи психічні вади повною мірою реалізувати свої права, а отже, і про обов’язковість участі захисника (п. 3 ч. 2 ст. 52 КПК). При здійсненні судового провадження питання про залучення захисника необхідно вирішувати, виходячи з конкретних обставин справи, з урахуванням установленого характеру розладів, психічного або соматичного стану здоров’я особи, особливостей її поведінки, стилю комунікації з оточуючими тощо. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/465»
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 154/3213/16
«Відсутність порушення ст. 290 КПК у разі неознайомлення сторони захисту з речовими доказами Стороні захисту були відкриті усі матеріали досудового розслідування, вручався реєстр цих матеріалів, в якому, зокрема, було зазначено про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів. Обвинувачений та його захисник не були позбавлені права ознайомитися із цими речовими доказами. Отже, порушень вимог ст. 290 КПК не встановлено, а тому суд обґрунтовано взяв до уваги та поклав в основу вироку безпосередньо досліджені у судовому засіданні, крім іншого, постанову про визнання речових доказів та висновки експертів, які досліджували ці речові докази. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11866»
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 755/2324/13-к
«Значення поняття «стандарт доведення поза розумним сумнівом» Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлених під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Цей стандарт також вимагає, щоб сукупність встановлених обставин виключала будь-яке інше розумне пояснення досліджуваної події, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Водночас обов’язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи вказує на те, що аби визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі обставини, що стосуються події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги докази та встановлені на їх підставі обставини лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії події, є підставою для розумного сумніву в доведеності винуватості особи. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у версії обвинувачення був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити сукупність встановлених фактів, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12994»
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 653/1302/15-к
«Кваліфікація дій щодо публічних закликів до перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань (до зупинення мобілізації) в особливий період. Військові комісаріати як суб’єкти забезпечення національної безпеки України. Публічні заклики до перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань (до зупинення мобілізації) в особливий період слід кваліфікувати як незакінчений замах на вчинення злочину, передбаченого ст. 114-1 КК. У разі, якщо спосіб перешкоджання утворює ознаки самостійного складу злочину, вчинене, за наявності для того підстав, слід кваліфікувати за сукупністю злочинів. Військові комісаріати як суб’єкти забезпечення національної безпеки України (органи військового управління), що забезпечують виконання законодавства з питань загального військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, належать до ЗСУ та інших військових формувань. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6245»
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 734/117/15-к
«Використання в кримінальному провадженні як доказів зізнавальних показань обвинувачених, які були надані в порядку, передбаченому КУпАП, за відсутності доступу до захисника Оcкільки отримані в порядку Кодексу України про адміністративні правопорушення докази були повністю використані для подальшого притягнення до кримінальної відповідальності, з огляду на конкретний зв'язок між двома провадженнями, важливість первинних слідчих дій не можна недооцінювати, і їх слід розглядати через призму ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в розумінні забезпечення доступу до захисника. З фактів цієї справи випливає, і сторона захисту наголошує на цьому, що коли засуджені надали визнавальні покази, вони не мали доступу до захисників. Такі порушення є істотними, такими, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3113»
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 556/483/17
«Вилучення під час освідування особи її одягу, на якому є очевидні сліди кримінального правопорушення Вилучення під час освідування особи її одягу, на якому є очевидні та доступні для поверхневого огляду сліди кримінального правопорушення, не має наслідком недопустимість доказу через відсутність ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей, оскільки підміна процесуальних дій одного процесуального інституту процесуальними діями іншого суперечить завданням кримінального провадження. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/282»
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 210/4412/15-к
«Невичерпність переліку діянь, передбачених ст. 87 КПК, для визнання доказів недопустимими. Визначення змісту поняття «істотне порушення». Перелік порушень, що передбачені у ст. 87 КПК, як підстави для визнання фактичних даних недопустимими доказами, не є вичерпним і становить порушення фундаментальних гарантій, які є орієнтиром для визначення змісту поняття «істотне порушення» у випадках, які не підпадають під цей перелік. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/235»
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 760/12094/13-к
«Шахрайство (ст. 190 КК) при отриманні майна за умови виконання зобов’язання. Обман та зловживання довірою як способи вчинення шахрайства Як випливає зі змісту ст. 190 КК та правозастосовної практики, отримання майна за умови виконання якого-небудь зобов'язання належить кваліфікувати як шахрайство в тому разі, коли винна особа в момент заволодіння цим майном мала на меті його присвоїти, а зобов’язання – не виконувати. Як шахрайство, вчинене шляхом зловживання довірою, слід розглядати укладення договорів кредиту, позики, попередньої оплати за виконання певної робити тощо без наміру повернути отримані кошти чи інші матеріальні цінності, виконати належно обумовлену роботу чи повернути борг. Обман як спосіб шахрайства полягає в повідомленні потерпілому неправдивих відомостей або у приховуванні відомостей про різноманітні обставини, повідомлення яких мало б суттєве значення для поведінки потерпілого. До вказаних обставин відносяться й такі, що стосуються певних подій, юридичних фактів, дій окремих осіб. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4109»
Пов'язані норми права
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?