«Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій як форма державної зради (ст. 111 КК) Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій свідчить про спрямованість умислу діяння на шкоду…»
«Заборона призначення за ч. 3 ст. 436-2 КК додаткового покарання у виді конфіскації майна у разі відсутності корисливого мотиву на вчинення кримінального правопорушення Додаткове покарання у виді конфіскації майна не може бути застосоване до засудженого за ч. 3 ст. 436-2 КК, якщо він не мав…»
«Відповідальність члена колегіального органу за зловживання службовим становищем (ст. 364 КК) та отримання неправомірної вигоди за прийняття рішень, вчинення дій, що входять до компетенції такого органу (ст. 368 КК) Колегіальна форма прийняття рішень тендерного комітету не виключає можливих…»
«Розмежування кваліфікації дій за статтями 190 і 289 КК у разі якщо предметом протиправних дій є автомобіль Дії особи, яка отримала автомобіль від власника на умовах тимчасового платного користування, не маючи дійсних намірів на це, оскільки вже наступного дня організувала його продаж третім особам…»
«Визнання потерпілими працівників правоохоронних органів і військовослужбовців у разі коли вони здійснювали заходи з охорони правопорядку у межах своїх повноважень з власної ініціативи (ст. 348 КК) Працівники правоохоронних органів і військовослужбовці можуть визнаватися потерпілими не тільки тоді,…»
«Допустимість відеозапису ДТП як доказу у разі копіювання цього запису, недослідження носія інформації, за допомогою якого його створено, та відсутності відомостей про записувальний пристрій Копіювання відеозапису ДТП та недослідження в судовому засіданні носія інформації, за допомогою якого такий…»
«Відповідальність учасника організованої групи за злочини, вчинені такою групою (ст. 28 КК) При кваліфікації злочину, вчиненого організованою групою, на перше місце виходить не індивідуальна роль кожного учасника в посяганні та характер виконуваних ним дій, а власне участь особи у групі, яка вчиняє…»
«Наявність дозвільної документації та дотримання будівельних норм і правил при будівництві не виключає відповідальності за спорудження нерухомого майна на самовільно зайнятій земельній ділянці прибережної захисної смуги (ст. 197-1 КК) Дії особи, яка побудувала торговельні приміщення на підставі…»
«Наявність у військовослужбовців дійсних релігійних переконань не є підставою для непокори (ст. 402 КК) у разі їх залучення під час несення служби до виконання функцій, не пов’язаних із використанням зброї Наявність у військовослужбовців дійсних релігійних переконань не є підставою для відмови ними…»
«Відсутність застережень у частині отримання фотознімків для пред'явлення особи для впізнання (ст. 228 КПК) та обмеження строку проведення цієї слідчої дії лише строком досудового розслідування (ст. 219 КПК) Положення ст. 228 КПК передбачає порядок та особливості проведення пред’явлення особи для…»
«Знаходження у централізованому файловому сховищі носія інформації із записом судового засідання не свідчить про те, що такий носій відсутній в матеріалах провадження Технічним записом судового засідання, який приєднується до матеріалів справи, фактично є журнал судового засідання з унікальним…»
«Відображення у матеріалах кримінального провадження інформації про походження грошових коштів, які використовувалися під час контролю за вчиненням злочину. Відсутність у матеріалах справи «корінця платіжного доручення», як неістотне порушення вимог КПК У матеріалах кримінального провадження має…»
«Самостійні та процесуально незалежні у своїй діяльності установи Експертної служби МВС Установи Експертної служби МВС (Державний науково-дослідний експертнокриміналістичний центр МВС та Київський науково-дослідний експертнокриміналістичний центр МВС), а також органи Національної поліції України (орган досудового розслідування) хоча і входять до структурних підрозділів органів МВС і підпорядковуються МВС, однак є самостійними та процесуально незалежними у своїй діяльності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13244»
«Щодо виконання вироку стосовно особи, яка була обміняна як військовополонений, та повернулася на підконтрольну Україні територію Чинним законодавством передбачено підстави та порядок передачі засудженого для обміну як військовополоненого, проте відсутні законодавчі обмеження щодо направлення таких засуджених для відбування покарання у разі їх затримання на території України після обміну. Якщо особа, яка була обміняна як військовополонений, повертається на підконтрольну Україні територію, вона підлягає затриманню для відбування призначеного судом покарання відповідно до вироку, який набрав законної сили Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13207 Обставини, які свідчать про відсутність порушення порядку визначення судді для розгляду справи в розумінні положень ч. 3 ст. 35 КПК і втручання у процедуру автоматизованого розподілу Передача кримінального провадження з одного територіального підрозділу (судової палати) до іншого територіального підрозділу (судової палати) в межах апеляційного суду одного апеляційного округу не є порушенням порядку визначення судді для розгляду справи в розумінні положень ч. 3 ст. 35 КПК і підставою для передачі кримінального провадження до касаційного суду для визначення підсудності в порядку ст. 34 КПК. Повторна передача справи відповідальною особою суду на автоматизований розподіл після задоволення самовідводів та відводів суддів не є втручанням у процедуру автоматизованого розподілу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13243 Законність затримання засудженого після обміну військовополоненими для виконання вироку Чинним законодавством передбачено підстави та порядок передачі засудженого для обміну як військовополоненого, разом із тим, законодавчо відсутні обмеження щодо направлення таких засуджених для відбування покарання у разі затримання на території України після обміну. Затримання засудженого, щодо якого вирок набрав законної сили, відбувається на підставі цього вироку з метою виконання покарання, призначеного судом, та здійснюється відповідними органами. Є законним затримання особи, яка з непідконтрольної території добровільно перемістилася на підконтрольну Україні територію, де і була затримана та доставлена до правоохоронних органів для з’ясування особи у ході чого встановлено наявність розпорядження про набрання щодо цієї особи вироком законної сили та його виконання в частині призначеного покарання у виді позбавлення волі строком на 12 років, що потягло подальше взятття під варту та етапування особи до місць позбавлення волі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14318»
«Стосовно можливості апеляційного суду розглянути справу за відсутності сторони захисту, особливо коли участь обвинуваченого не є обов'язковою відповідно до вимог ч. 4 ст. 404 КПК, за умови зловжиння обвинуваченим процесуальними правами Заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі галузі права, включно з кримінальним процесом, навіть якщо КПК прямо не містить такої засади. Якщо обвинувачений недобросовісно користується своїми процесуальними правами, зокрема неодноразово просить суд відкласти судові засідання, посилаючись на хворобливий стан, але при цьому спілкується із захисниками, укладає нові договори, апеляційний суд може розглянути справу за відсутності сторони захисту, особливо коли участь обвинуваченого не є обов'язковою відповідно до вимог ч. 4 ст. 404 КПК Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13205»
«Відсутність мотивованого клопотання про повторне дослідження доказів, яким в оскарженому вироку суд дав оцінку Відсутність обґрунтованого клопотання сторони кримінального провадження про дослідження доказів за умови, що в оскарженому вироку суд дав оцінку всім доказам, на неправильну оцінку яких посилається сторона на стадії апеляційного оскарження вироку, не зумовлює обов’язку апеляційного суду повторно досліджувати обставини, встановлені під час кримінального провадження, та не створює передумов для використання апеляційним судом свого права дослідити нові докази за наявності підстав, регламентованих положеннями ч. 3 ст. 404 КПК. За відсутності мотивованого клопотання про повторне дослідження доказів, яке обов’язково має відповідати положенню ч. 3 ст. 404 КПК, апеляційний суд не повинен досліджувати ці докази, оскільки протилежне, без дотримання принципів, закріплених у приписах зазначеної норми процесуального закону, може перетворити апеляційний перегляд судового рішення на повторний розгляд кримінального провадження по суті, що фактично нівелює принцип інстанційності судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8036»
«Рапорт оперуповноваженого як підстава внесення відомостей до ЄРДР Рапорт оперуповноваженого, складений за результатами оперативноініціативного пошуку, в якому містяться відомості про вчинення кримінального правопорушення, є належною підставою для внесення відомостей до ЄРДР відповідно до ст. 214 КПК, оскільки фактично цей рапорт є заявою про вчинення злочину. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13077»
«Поняття «спеціально пристосованих для нанесення тілесних ушкоджень предметів» при кваліфікації дій за ч. 4 ст. 296 КК При кваліфікації дій особи за ст. 296 КК спеціально пристосованими для нанесення тілесних ушкоджень слід визнавати предмети, які пристосовані винуватою особою для цієї мети наперед або під час учинення хуліганських дій, а заздалегідь заготовленими – предмети, які хоч і не зазнали якоїсь попередньої обробки, але ще до початку хуліганства були приготовлені винним для зазначеної мети. Застосування або спроба застосування предметів, підібраних на місці злочину, які не були спеціально пристосовані для нанесення тілесних ушкоджень, не дає підстав для кваліфікації дій винного за ч. 4 ст. 296 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5593 Наслідки розбіжностей між повідомленням про підозру та обвинувальним актом Розбіжності у викладі фактичних обставин кримінального правопорушення у повідомленні про підозру та в обвинувальному акті, за умови, що такий їх виклад в обвинувальному акті дає повне розуміння кожного з елементів складу кримінального правопорушення для юридично-правової оцінки діяння за відповідною кримінально-правовою нормою, не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10008»
«Обов’язковість проведення експертизи для визначення розміру матеріальних збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням Обов`язкове залучення експерта для проведення експертизи необхідне за наявності двох підстав: по-перше, коли характер об`єктивних обставин, які мають значення для кримінального провадження, неможливо достовірно встановити без залучення особи, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями (що є загальною підставою проведення експертизи в кримінальному провадженні, передбаченою ч. 1 ст. 242 КПК у редакції Закону № 1261-VII); по-друге, коли мають місце обставини, передбачені ч. 2 цієї норми. Імперативність п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК у редакції Закону № 1261-VII щодо призначення експертизи у кожному кримінальному провадженні для визначення розміру збитків, завданих кримінальним правопорушенням, має обмежений характер, оскільки не стосується тих випадків, коли предметом злочину є гроші або інші цінні папери, що мають грошовий еквівалент, а також коли розмір матеріальних збитків, шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без спеціальних знань, а достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування. У решті випадків сторона обвинувачення на стадії досудового розслідування зобов`язана незалежно від наявності інших доказів, за допомогою яких можливо встановити розмір матеріальних збитків, звернутися до слідчого судді з клопотанням про залучення експерта (а в редакції Закону № 187-IX - залучити експерта). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/972»
«Можливість повторного дослідження обставин справи апеляційним судом, безвідносно до того чи заявлено клопотання про повторне дослідження доказів, за наявності доводів про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження Суд апеляційної інстанції має право повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, незалежно від того, чи заявлено клопотання про повторне дослідження доказів, якщо в апеляційній скарзі прокурора, потерпілого чи його представника порушується питання про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та/або неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8904»
«Відсутність порушення ст. 290 КПК у разі небажання сторони захисту знайомитися з речовими доказами Факт ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування в повному обсязі без подальшого подання заяв чи клопотань, зокрема щодо надання доступу до окремих речових доказів, свідчить про реалізацію стороною процесуальних прав Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11865»
«Установлення ознак складу кримінального правопорушення на підставі сукупності непрямих доказів Чинний КПК не містить заборони щодо встановлення тих чи інших обставин чи елементів складу злочину на підставі сукупності непрямих доказів, які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину чи елемент складу злочину, але підтверджують її поза розумним сумнівом на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв`язку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3732»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?