«Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій як форма державної зради (ст. 111 КК) Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій свідчить про спрямованість умислу діяння на шкоду…»
«Заборона призначення за ч. 3 ст. 436-2 КК додаткового покарання у виді конфіскації майна у разі відсутності корисливого мотиву на вчинення кримінального правопорушення Додаткове покарання у виді конфіскації майна не може бути застосоване до засудженого за ч. 3 ст. 436-2 КК, якщо він не мав…»
«Відповідальність члена колегіального органу за зловживання службовим становищем (ст. 364 КК) та отримання неправомірної вигоди за прийняття рішень, вчинення дій, що входять до компетенції такого органу (ст. 368 КК) Колегіальна форма прийняття рішень тендерного комітету не виключає можливих…»
«Розмежування кваліфікації дій за статтями 190 і 289 КК у разі якщо предметом протиправних дій є автомобіль Дії особи, яка отримала автомобіль від власника на умовах тимчасового платного користування, не маючи дійсних намірів на це, оскільки вже наступного дня організувала його продаж третім особам…»
«Визнання потерпілими працівників правоохоронних органів і військовослужбовців у разі коли вони здійснювали заходи з охорони правопорядку у межах своїх повноважень з власної ініціативи (ст. 348 КК) Працівники правоохоронних органів і військовослужбовці можуть визнаватися потерпілими не тільки тоді,…»
«Допустимість відеозапису ДТП як доказу у разі копіювання цього запису, недослідження носія інформації, за допомогою якого його створено, та відсутності відомостей про записувальний пристрій Копіювання відеозапису ДТП та недослідження в судовому засіданні носія інформації, за допомогою якого такий…»
«Відповідальність учасника організованої групи за злочини, вчинені такою групою (ст. 28 КК) При кваліфікації злочину, вчиненого організованою групою, на перше місце виходить не індивідуальна роль кожного учасника в посяганні та характер виконуваних ним дій, а власне участь особи у групі, яка вчиняє…»
«Наявність дозвільної документації та дотримання будівельних норм і правил при будівництві не виключає відповідальності за спорудження нерухомого майна на самовільно зайнятій земельній ділянці прибережної захисної смуги (ст. 197-1 КК) Дії особи, яка побудувала торговельні приміщення на підставі…»
«Наявність у військовослужбовців дійсних релігійних переконань не є підставою для непокори (ст. 402 КК) у разі їх залучення під час несення служби до виконання функцій, не пов’язаних із використанням зброї Наявність у військовослужбовців дійсних релігійних переконань не є підставою для відмови ними…»
«Відсутність застережень у частині отримання фотознімків для пред'явлення особи для впізнання (ст. 228 КПК) та обмеження строку проведення цієї слідчої дії лише строком досудового розслідування (ст. 219 КПК) Положення ст. 228 КПК передбачає порядок та особливості проведення пред’явлення особи для…»
«Знаходження у централізованому файловому сховищі носія інформації із записом судового засідання не свідчить про те, що такий носій відсутній в матеріалах провадження Технічним записом судового засідання, який приєднується до матеріалів справи, фактично є журнал судового засідання з унікальним…»
«Відображення у матеріалах кримінального провадження інформації про походження грошових коштів, які використовувалися під час контролю за вчиненням злочину. Відсутність у матеріалах справи «корінця платіжного доручення», як неістотне порушення вимог КПК У матеріалах кримінального провадження має…»
«Обставини, які вказують на наявність у діях особи схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст.315 КК) Схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів означає будь-які умисні ненасильницькі дії, спрямовані на появу в іншої особи бажання вжити ці засоби або речовини хоча б один раз. Такі дії можуть полягати не тільки в умовлянні чи переконуванні, але й у пропозиції чи пораді. Відповідальність за це кримінальне правопорушення (ст. 315 КК) настає незалежно від наслідків схиляння, зокрема від того, вжила інша особа наркотичний засіб, психотропну речовину або їх аналог чи відмовилася це зробити. Так само законодавець не передбачив застережень щодо попереднього досвіду потерпілого. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13974»
«Наслідки невідкриття у порядку ст. 290 КПК документів, на підставі яких сформовано висновок експерта Відсутність у матеріалах кримінального провадження документів, на підставі яких сформовано висновок експерта, невідкриття цих документів стороні захисту на стадії виконання ст. 290 КПК не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону в аспекті ст. 412 вказаного Кодексу та автоматично не тягне за собою визнання експертного дослідження недопустимим доказом й скасування на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК судових рішень, якщо зазначені документи було отримано у визначеному законом порядку, і згадана сторона не клопотала про надання до них доступу або при здійсненні судового чи апеляційного провадження їй було забезпечено можливість реалізувати право на ознайомлення з такими документами. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11880 Значення заяви про вчинення кримінального правопорушення та оцінка посилання на неї у судових рішеннях як на доказ Заява про вчинення злочину не є доказом у кримінальному провадженні, а виступає підставою для відповідного реагування органів досудового розслідування, внесення ними відомостей до ЄРДР за фактами, викладеними в такій заяві, та здійснення їх перевірки, як і не є доказом витяг з ЄРДР. Посилання у судових рішеннях на ці процесуальні документи як на докази, що підтверджують винуватість обвинуваченого, хоча і є неправильним, проте не може вважатися істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке суттєво впливає на їх законність. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13823»
«Значення наявності у відкритих джерелах окремих загальних відомостей, які обвинувачений передавав представникам держави-агресора, при кваліфікації дій за ст. 111 КК Державна зрада не передбачає обов’язкової ознаки діяння у виді передання інформації з обмеженим доступом. У зв’язку з цим наявність чи відсутність у відкритих джерелах відомостей, які обвинувачений передавав представникам держави-агресора, не має вирішального значення для кваліфікації його дій, оскільки такі його діяння були спрямовані на надання допомоги представникам рф у проведенні підривної діяльності проти України, що могло завдати шкоди обороноздатності та державній безпеці України. Відсутність у вироку суду окремого твердження щодо переданої інформації як такої, що завдала «шкоду інтересам та національній безпеці України», не впливає на правильність правової кваліфікації дій особи за ст. 111 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13716 Оцінка доказів і вплив недотримання вимог ДСТУ на допустимість доказів Оцінка доказів здійснюється відповідно до положень статей 85–87, 94 КПК, які визначають правила належності, допустимості та достовірності доказів. Недотримання вимог ДСТУ не тягне за собою визнання доказів недопустимими, оскільки відповідні стандарти не можуть превалювати над положеннями КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13825»
«Дії, які вказують на вчинення їх озброєною бандою (ст. 257 КК) Дії озброєної банди кваліфікуються за ст. 257 КК за наявності стійкого об’єднання осіб із попередньо розробленим планом, чітким розподілом ролей, тривалим періодом функціонування та спільною метою отримання незаконних доходів. Стабільність банди підтверджується постійним складом учасників, узгодженістю дій, використанням зброї, конспірацією та систематичним вчиненням злочинів. Обізнаність членів банди про мету, методи діяльності та наявність зброї свідчить про згуртованість злочинного об’єднання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13973 Умови можливості проведення судового засідання в апеляційному суді за відсутності обвинуваченого, якого було примусово видворено з України Проведення судового засідання в апеляційному суді за відсутності обвинуваченого, якого було примусово видворено з України, не є істотним порушенням кримінального процесуального закону, якщо його участь не була обов’язковою, в суді апеляційної інстанції був присутній захисник, обвинувачений самостійно не звертався з клопотанням про бажання брати участь у судовому засіданні шляхом проведення відеоконференції, суд апеляційної інстанції не позбавляв його можливості брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку, передбаченому КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14085»
«Тлумачення положень ст. 416 КПК в системному зв’язку з положеннями ст. 415 КПК (застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання) Частина 2 ст. 416 КПК визначає вичерпний перелік випадків, коли при новому розгляді суд першої інстанції може застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання, а саме тільки за умови, якщо вирок було скасовано за апеляційною скаргою прокурора або потерпілого чи його представника у зв`язку з необхідністю застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання. При цьому положення ч. 2 ст. 415 КПК не слід розглядати як такі, що дозволяють зробити виключення з указаного правила. У разі встановлення апеляційним судом істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які є підставами для скасування вироку чи ухвали суду і призначення нового розгляду в суді першої інстанції, відповідно до вимог статей 370, 419, 416 ч. 2 КПК він не може залишити поза увагою доводи апеляційної скарги прокурора чи потерпілого щодо необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання, оскільки в протилежному випадку це призведе до неможливості застосування такого закону при новому розгляді в суді першої інстанції. Перевіривши обґрунтованість відповідних доводів апеляційних скарг прокурора чи потерпілого, апеляційний суд, крім випадку, якщо знайде їх безпідставними, при скасуванні оскарженого судового рішення з підстав істотних порушень кримінального процесуального закону і призначенні нового розгляду в суді першої інстанції, повинен також указати на неправильність чи передчасність висновків суду в судовому рішенні, яке скасовується, про застосування чи незастосування того чи іншого закону про кримінальну відповідальність чи призначення того чи іншого покарання, як на додаткову підставу для скасування судового рішення. При цьому, виходячи зі змісту ч. 2 ст. 415 КПК, суд апеляційної інстанції повинен формулювати свої висновки та вказівки лише в такій формі, щоб це не призводило до вирішення наперед указаних в цій нормі питань, але водночас давало би достатні підстави для застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення та призначення більш тяжкого покарання у випадку, якщо під час нового розгляду в суді першої інстанції винуватість особи у вчиненні відповідного злочину буде доведено в установленому законом порядку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1177»
«Значення поняття «стандарт доведення поза розумним сумнівом» Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлених під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Цей стандарт також вимагає, щоб сукупність встановлених обставин виключала будь-яке інше розумне пояснення досліджуваної події, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Водночас обов’язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи вказує на те, що аби визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі обставини, що стосуються події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги докази та встановлені на їх підставі обставини лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії події, є підставою для розумного сумніву в доведеності винуватості особи. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у версії обвинувачення був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити сукупність встановлених фактів, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12994»
«Притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 286 КК у випадку, коли ПДР порушені кількома учасниками ДТП У випадку, коли ПДР порушені кількома учасниками ДТП (зокрема, водієм та пішоходом), до кримінальної відповідальності притягається лише та особа, протиправні дії якої перебували у причинному зв'язку з наслідками, що настали. Протиправна поведінка іншого учасника ДТП у цьому випадку є умовою спричинення відповідних наслідків та не впливає на підставу кримінальної відповідальності особи, у діях якої встановлено причинний зв'язок з наслідками, що настали іншим водієм. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/748»
«Обставини, що свідчать про наявність умислу на збут наркотичного засобу, психотропної речовини, їх аналогу або прекурсору (ст. 307 КК) Великий або особливо великий розмір наркотичного засобу, психотропної речовини їх аналогу або прекурсору, спосіб упакування та розфасування відповідної речовини може свідчити про наявність в особи умислу на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів за наявності й інших достатніх, взаємопов’язаних між собою доказів, які в сукупності вказують на те, що особа мала умисел на збут цих речовин (зокрема, поведінка суб’єкта злочину, дані про те, що особа сама не вживає наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, а виготовляє та зберігає їх). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/367»
«Відсутність вимог у КПК про обов’язкову участь захисника при врученні особі повідомлення про підозру Глава 22 КПК не містить жодних застережень про необхідність залучення захисника при здійсненні повідомлення особі про підозру. Відсутність захисника при врученні особі повідомлення про підозру, якщо обставини кримінального провадження не є такими, що відповідно до вимог ст. 52 КПК вказують на обов’язкову участь захисника, не є порушенням права особи на захист. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7159 Відсутність у суду обов’язку залучення перекладача у разі відсутності відповідного клопотання сторони захисту та належне підтвердження володіння обвинуваченим українською мовою У слідчого чи суду не виникає обов'язку залучення перекладача за власною ініціативою, якщо підозрюваний (обвинувачений), який є громадянином України, не заявляє про нерозуміння державної мови та не подає клопотання про забезпечення його перекладачем, а матеріали кримінального провадження свідчать, що він розуміє українську мову, спілкується нею під час процесуальних дій та здатний реалізовувати свої процесуальні права. Додатковим підтвердженням володіння державною мовою є обіймання посади керівника державного підприємства України, у зв’язку з чим він мав володіти українською мовою та розуміти її, як того вимагають положення Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14865»
«Обставини, що враховуються при визначенні розміру відшкодування моральної (немайнової) шкоди потерпілому Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав потерпілий, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин, у тому числі стану здоров’я потерпілого, тяжкості вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступеня зниження престижу, ділової репутації, часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7204»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?