«Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій як форма державної зради (ст. 111 КК) Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій свідчить про спрямованість умислу діяння на шкоду…»
«Заборона призначення за ч. 3 ст. 436-2 КК додаткового покарання у виді конфіскації майна у разі відсутності корисливого мотиву на вчинення кримінального правопорушення Додаткове покарання у виді конфіскації майна не може бути застосоване до засудженого за ч. 3 ст. 436-2 КК, якщо він не мав…»
«Відповідальність члена колегіального органу за зловживання службовим становищем (ст. 364 КК) та отримання неправомірної вигоди за прийняття рішень, вчинення дій, що входять до компетенції такого органу (ст. 368 КК) Колегіальна форма прийняття рішень тендерного комітету не виключає можливих…»
«Розмежування кваліфікації дій за статтями 190 і 289 КК у разі якщо предметом протиправних дій є автомобіль Дії особи, яка отримала автомобіль від власника на умовах тимчасового платного користування, не маючи дійсних намірів на це, оскільки вже наступного дня організувала його продаж третім особам…»
«Визнання потерпілими працівників правоохоронних органів і військовослужбовців у разі коли вони здійснювали заходи з охорони правопорядку у межах своїх повноважень з власної ініціативи (ст. 348 КК) Працівники правоохоронних органів і військовослужбовці можуть визнаватися потерпілими не тільки тоді,…»
«Допустимість відеозапису ДТП як доказу у разі копіювання цього запису, недослідження носія інформації, за допомогою якого його створено, та відсутності відомостей про записувальний пристрій Копіювання відеозапису ДТП та недослідження в судовому засіданні носія інформації, за допомогою якого такий…»
«Відповідальність учасника організованої групи за злочини, вчинені такою групою (ст. 28 КК) При кваліфікації злочину, вчиненого організованою групою, на перше місце виходить не індивідуальна роль кожного учасника в посяганні та характер виконуваних ним дій, а власне участь особи у групі, яка вчиняє…»
«Наявність дозвільної документації та дотримання будівельних норм і правил при будівництві не виключає відповідальності за спорудження нерухомого майна на самовільно зайнятій земельній ділянці прибережної захисної смуги (ст. 197-1 КК) Дії особи, яка побудувала торговельні приміщення на підставі…»
«Наявність у військовослужбовців дійсних релігійних переконань не є підставою для непокори (ст. 402 КК) у разі їх залучення під час несення служби до виконання функцій, не пов’язаних із використанням зброї Наявність у військовослужбовців дійсних релігійних переконань не є підставою для відмови ними…»
«Відсутність застережень у частині отримання фотознімків для пред'явлення особи для впізнання (ст. 228 КПК) та обмеження строку проведення цієї слідчої дії лише строком досудового розслідування (ст. 219 КПК) Положення ст. 228 КПК передбачає порядок та особливості проведення пред’явлення особи для…»
«Знаходження у централізованому файловому сховищі носія інформації із записом судового засідання не свідчить про те, що такий носій відсутній в матеріалах провадження Технічним записом судового засідання, який приєднується до матеріалів справи, фактично є журнал судового засідання з унікальним…»
«Відображення у матеріалах кримінального провадження інформації про походження грошових коштів, які використовувалися під час контролю за вчиненням злочину. Відсутність у матеріалах справи «корінця платіжного доручення», як неістотне порушення вимог КПК У матеріалах кримінального провадження має…»
«Неможливість розширеного тлумачення випадків обов’язкового проведення експертизи у кримінальному провадженні, передбачених ч. 2 ст. 242 КПК Випадки обов’язкового проведення експертизи у кримінальному провадженні, передбачені у ч. 2 ст. 242 КПК, є імперативними та не підлягають розширеному тлумаченню. З урахуванням формулювання п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК експертиза не повинна призначатися у тому разі, коли предметом кримінального правопорушення є гроші або цінні папери, що мають грошовий еквівалент, а також коли розмір матеріальних збитків, шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням, можна достовірно встановити без спеціальних знань, а достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших джерел доказування, крім експертиз. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/975»
«Установлення ознак складу кримінального правопорушення на підставі сукупності непрямих доказів Чинний КПК не містить заборони щодо встановлення тих чи інших обставин чи елементів складу злочину на підставі сукупності непрямих доказів, які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину чи елемент складу злочину, але підтверджують її поза розумним сумнівом на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв`язку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3732»
«Кваліфікація за ст. 152 КК. Оцінка судом факту відсутності добровільної згоди потерпілої особи на статевий акт Зґвалтуванням є дії сексуального характеру, які були вчинені за відсутності чітко вираженого, явного, переконливого, такого, щоб інша особа зрозуміла, що особа бажає сексуального проникнення в її тіло, волевиявлення, за якого кожен із партнерів упевнений у добровільній згоді іншого на конкретні дії сексуального характеру, що виражена в певній зовнішній формі (вербально, жестами, мімікою чи конклюдентними діями тощо). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9878»
«Про відсутність права доручати проведення обшуку оперативним підрозділам Виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи покладається на слідчого чи прокурора і не може бути доручене відповідним оперативним підрозділам. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6665»
«Ознака особливої зухвалості при вчиненні хуліганства (ст. 296 КК) За ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалося, наприклад, насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень, знущанням над нею, знищенням чи пошкодженням майна, зривом масового заходу, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи організації, руху громадського транспорту тощо, або таке, яке особа тривалий час уперто не припиняла. Тобто для кваліфікації злочинних дій за ознакою особливої зухвалості достатньо лише встановленого судом факту заподіяння легких тілесних ушкоджень потерпілому. А тому висновок місцевого суду про те, що в винуватих осіб не було хуліганства за ознакою особливої зухвалості, оскільки їх дії не призвели до знищення чи пошкодження майна, зриву масового заходу чи тимчасового припинення нормальної діяльності організації, слід визнати помилковим. Хоч хуліганські дії нерідко супроводжуються фізичним насильством і заподіянням тілесних ушкоджень, головною їх рушійною силою є бажання не завдати шкоди конкретно визначеному потерпілому, а протиставити себе оточуючим узагалі, показати свою зверхність, виразивши явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки. Зміст і спрямованість протиправного діяння, що має істотне значення для його правової оцінки, в кожному конкретному випадку визначається виходячи з часу, місця, обстановки й інших обставин його вчинення, характеру дій винного, а також поведінки потерпілого і стосунків, що склалися між ними. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13277»
«Умови допустимості експертного дослідження за відсутності у матеріалах кримінального провадження медичних документів, на підставі яких сформовано висновок експерта, та невідкриття цих документів стороні захисту Відсутність у матеріалах кримінального провадження медичних документів, на підставі яких сформовано висновок експерта, та невідкриття цих документів стороні захисту на стадії виконання ст. 290 КПК автоматично не зумовлює визнання експертного дослідження недопустимим доказом, якщо зазначені документи було отримано у визначеному КПК порядку та сторона захисту не клопотала про надання доступу до них під час досудового розслідування або в ході провадження їй було забезпечено можливість реалізувати право на ознайомлення з такими документами. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1017»
«Щодо можливості судді розглядати кримінальне провадження, якщо він входив до складу колегії суддів під час постановлення вироку про затвердження угоди про визнання винуватості в іншому кримінальному провадженні щодо цієї ж особи Правила, які виключають участь судді у розгляді кримінального провадження щодо особи, регламентовано статтями 75, 76 КПК, однак ці статті не виключають участь судді у розгляді кримінального провадження, якщо він входив до складу колегії суддів під час постановлення вироку про затвердження угоди про визнання винуватості в іншому кримінальному провадженні щодо цієї ж особи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12878 Відсутність обов’язку попереджати про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК особу, яка подала заяву про вчинене кримінальне правопорушення В органу досудового розслідування відсутній обов’язок попереджати про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК особу, яка звернулася із заявою у порядку ч. 1 ст. 214 КПК, на етапі подання такої заяви. Оцінка змісту цієї заяви надається відповідною посадовою особою, після чого вирішується питання про внесення відомостей до ЄРДР. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12914 Підстави проведення невідкладного обшуку У разі безпосереднього переслідування особи, яка брала участь у переданні неправомірної вигоди (співучасник, одержувач, посередник тощо), або ж у разі затримання такої особи і виникнення реальної загрози подальшого приховання, знищення, переміщення неправомірної вигоди працівники правоохоронного органу можуть провести невідкладний обшук. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12942 Взаємовиключність тверджень про провокацію злочину та неотримання неправомірної вигоди Якщо сторона захисту стверджує, що має місце провокація злочину, то висунення цієї версії передбачає визнання факту отримання особою неправомірної вигоди. Тобто йдеться про ситуацію, коли дійсно мала місце подія одержання неправомірної вигоди і захист цього факту не заперечує, однак така подія була спровокована правоохоронними органами. Одночасне твердження стороною захисту про те, що особа не отримувала неправомірної вигоди, і про те, що мала місце провокація з боку правоохоронних органів, є взаємовиключними. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12943 Призначення покарання у виді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу (ст. 54 КК) особам, які вчинили корупційне правопорушення Відповідно до ст. 54 КК засуджена за тяжкий чи особливо тяжкий злочин особа, яка має військове, спеціальне звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас, може бути позбавлена за вироком суду цього звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу. Специфіка вчинюваного засудженим тяжкого корупційного кримінального правопорушення і наявність у нього класного чину є несумісними. Підставами для призначення покарання у виді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу є 1) наявність у особи такого звання, рангу, чину чи кваліфікаційного класу; 2) вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Кримінальний закон не передбачає необхідності використання повноважень, які має (мала) особа через наявність у неї військового чи спеціального звання, рангу, чину чи кваліфікаційного класу у ході вчинення злочину, за який вона притягується до кримінальної відповідальності. Можливість призначення вказаного покарання не залежить від того, який саме тяжкий чи особливо тяжкий злочин було вчинено. Суд може призначити покарання у виді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу у тих випадках, коли вважатиме неможливим його збереження із вчиненням тяжкого або особливо тяжкого злочину особою. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14841»
«Щодо відповідності квартири, яка в конкретний проміжок часу не придатна для проживання, ознакам житла як предмета кримінального правопорушення, визначеного ст. 162 КК Квартира, призначена для постійного або тимчасового проживання, проте в конкретний проміжок часу не придатна для цього через відсутність відповідного внутрішнього оздоблення та ремонту, відповідає всім ознакам житла як предмета кримінального правопорушення, визначеного ст. 162 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12729»
«Умови допустимості експертного дослідження за відсутності у матеріалах кримінального провадження медичних документів, на підставі яких сформовано висновок експерта, та невідкриття цих документів стороні захисту Відсутність у матеріалах кримінального провадження медичних документів, на підставі яких сформовано висновок експерта, та невідкриття цих документів стороні захисту на стадії виконання ст. 290 КПК автоматично не зумовлює визнання експертного дослідження недопустимим доказом, якщо зазначені документи було отримано у визначеному КПК порядку та сторона захисту не клопотала про надання доступу до них під час досудового розслідування або в ході провадження їй було забезпечено можливість реалізувати право на ознайомлення з такими документами. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1017»
«Щодо права слідчого на залучення спеціаліста у кримінальному провадженні Залучення спеціаліста є правом, а не обов’язком слідчого. КПК не встановлює чіткого переліку документів, які б свідчили про наявність у залученого до слідчої дії спеціаліста спеціальних знань і навичок. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12736 Щодо можливості проведення огляду місця події до внесення відомостей до ЄРДР і необов’язковості участі прокурора у здійснення обшуку чи огляду Проведення огляду місця події до внесення відомостей до ЄРДР не суперечить приписам ст. 214 КПК та не вказує на наявність підстав для визнання доказів сторони обвинувачення недопустимими. КПК не передбачає обов’язкової участі прокурора в ході здійснення обшуку чи огляду місця події, оскільки проведення таких слідчих дій належить, у тому числі, й до повноважень слідчого, який їх і провів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12771 Щодо можливості прийняття постанови про призначення групи прокурорів на наступний день після проведення обшуку чи огляду місця події Прийняття постанови про призначення групи прокурорів на наступний день після здійснення обшуку чи огляду місця події не свідчить про порушення норм КПК під час їх проведення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12772»
«Про не зарахування періоду перебування засудженого в установі відбування покарання до обрання судом касаційної інстанції йому запобіжного заходу у строк відбування покарання Період перебування засудженого в установі відбування покарання до обрання судом касаційної інстанції йому запобіжного заходу є періодом відбування покарання за вироком суду першої інстанції, на виконання якого засудженого і було взято під варту та направлено до відповідної установи відбування покарання, та не потребує окремого зарахування в порядку ч. 5 ст. 72 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12714»
«Відсутність обов’язку у суду апеляційної інстанції досліджувати всю сукупність доказів у разі наявності клопотання про повторне дослідження доказів Сама наявність клопотання про повторне дослідження того чи іншого доказу не зобов’язує суд апеляційної інстанції досліджувати всю сукупність доказів, оцінених у суді першої інстанції. У разі, коли суд першої інстанції дослідив усі можливі докази з дотриманням засад безпосередності, а суд апеляційної інстанції погодився з ними, він не має потреби знову досліджувати ці докази в такому ж порядку, як це було зроблено в суді першої інстанції. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6709»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?