«Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій як форма державної зради (ст. 111 КК) Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій свідчить про спрямованість умислу діяння на шкоду…»
Стаття 84 КПК України: судова практика Верховного Суду
Стаття 84. Докази
Правові позиції Верховного Суду
«Заборона призначення за ч. 3 ст. 436-2 КК додаткового покарання у виді конфіскації майна у разі відсутності корисливого мотиву на вчинення кримінального правопорушення Додаткове покарання у виді конфіскації майна не може бути застосоване до засудженого за ч. 3 ст. 436-2 КК, якщо він не мав…»
«Відповідальність члена колегіального органу за зловживання службовим становищем (ст. 364 КК) та отримання неправомірної вигоди за прийняття рішень, вчинення дій, що входять до компетенції такого органу (ст. 368 КК) Колегіальна форма прийняття рішень тендерного комітету не виключає можливих…»
«Розмежування кваліфікації дій за статтями 190 і 289 КК у разі якщо предметом протиправних дій є автомобіль Дії особи, яка отримала автомобіль від власника на умовах тимчасового платного користування, не маючи дійсних намірів на це, оскільки вже наступного дня організувала його продаж третім особам…»
«Визнання потерпілими працівників правоохоронних органів і військовослужбовців у разі коли вони здійснювали заходи з охорони правопорядку у межах своїх повноважень з власної ініціативи (ст. 348 КК) Працівники правоохоронних органів і військовослужбовці можуть визнаватися потерпілими не тільки тоді,…»
«Допустимість відеозапису ДТП як доказу у разі копіювання цього запису, недослідження носія інформації, за допомогою якого його створено, та відсутності відомостей про записувальний пристрій Копіювання відеозапису ДТП та недослідження в судовому засіданні носія інформації, за допомогою якого такий…»
«Відповідальність учасника організованої групи за злочини, вчинені такою групою (ст. 28 КК) При кваліфікації злочину, вчиненого організованою групою, на перше місце виходить не індивідуальна роль кожного учасника в посяганні та характер виконуваних ним дій, а власне участь особи у групі, яка вчиняє…»
«Наявність дозвільної документації та дотримання будівельних норм і правил при будівництві не виключає відповідальності за спорудження нерухомого майна на самовільно зайнятій земельній ділянці прибережної захисної смуги (ст. 197-1 КК) Дії особи, яка побудувала торговельні приміщення на підставі…»
«Наявність у військовослужбовців дійсних релігійних переконань не є підставою для непокори (ст. 402 КК) у разі їх залучення під час несення служби до виконання функцій, не пов’язаних із використанням зброї Наявність у військовослужбовців дійсних релігійних переконань не є підставою для відмови ними…»
«Відсутність застережень у частині отримання фотознімків для пред'явлення особи для впізнання (ст. 228 КПК) та обмеження строку проведення цієї слідчої дії лише строком досудового розслідування (ст. 219 КПК) Положення ст. 228 КПК передбачає порядок та особливості проведення пред’явлення особи для…»
«Знаходження у централізованому файловому сховищі носія інформації із записом судового засідання не свідчить про те, що такий носій відсутній в матеріалах провадження Технічним записом судового засідання, який приєднується до матеріалів справи, фактично є журнал судового засідання з унікальним…»
«Відображення у матеріалах кримінального провадження інформації про походження грошових коштів, які використовувалися під час контролю за вчиненням злочину. Відсутність у матеріалах справи «корінця платіжного доручення», як неістотне порушення вимог КПК У матеріалах кримінального провадження має…»
Рішення Верховного Суду, у тексті яких згадано статтю 84
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 362/4895/16-к
- Категорія спору:
- Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою
- Згадані норми:
- КК України, ст. 368 · КПК України, ст. 433 · КПК України, ст. 438 · КПК України, ст. 94
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 210/7406/21
«Про відсутність обов’язку забезпечення присутності захисника під час проведення обшуку житла Слідчий, прокурор не зобов’язані забезпечувати присутність захисника під час проведення обшуку житла, участь якого під час проведення цієї слідчої дії не є обов’язковою, однак слідчий, прокурор не має права заборонити учасникам обшуку користуватися правовою допомогою адвоката або представника та зобов’язаний допустити такого адвоката або представника до обшуку на будь-якому етапі його проведення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9959 Відсутність у протоколі затримання даних про працівників поліції не є підставою для визнання його недопустимим доказом Протокол затримання не є недопустимим доказом лише через відсутність інформації про працівників поліції, які були присутні під час затримання, та в ньому зазначено слідчого, понятих та захисника, які засвідчили відсутність зауважень. Сторона захисту повинна обґрунтувати, як саме відсутність такої інформації вплинула на результат судового розгляду, особливо коли всі присутні працівники були допитані судом та застосовувалась відеозйомка під час процесуальної дії. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14315»
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 706/1113/20
- Категорія спору:
- Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами
- Згадані норми:
- КК України, ст. 286 · КПК України, ст. 284 · КПК України, ст. 433 · КПК України, ст. 438
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 562/2375/21
- Категорія спору:
- Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та злочини проти журналістів
- Згадані норми:
- КК України, ст. 345 · КК України, ст. 342 · КК України, ст. 70 · КК України, ст. 75
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 404/4869/23
- Категорія спору:
- Злочини проти власності
- Згадані норми:
- КУпАП, ст. 51 · КК України, ст. 186 · КК України, ст. 71 · КК України, ст. 72
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 484/4643/19
«Розмежування слідчого експерименту і допиту Нормативна модель слідчого експерименту передбачає безпосередню участь потерпілого, свідків у проведенні дій, спрямованих на досягнення легітимної мети цієї слідчої дії, а саме у відтворенні дій, обстановки, обставин певної події, проведенні необхідних дослідів чи випробувань. Отримання від потерпілого, свідків відомостей під час проведення слідчого експерименту (з дотриманням установленого законом порядку) є складовою належної правової процедури цієї процесуальної дії, що разом з іншими її сутнісними компонентами дозволяє досягнути її мети і вирішити поставлені завдання. Водночас на відміну від слідчого експерименту допит потерпілого чи свідка в розумінні статей 224, 225 КПК - це слідча дія, що провадиться шляхом опитування особи, для отримання інформації, яка має доказове чи інше значення для кримінального провадження. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12556»
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 686/73/23
- Категорія спору:
- Умисне вбивство
- Згадані норми:
- КК України, ст. 115 · КПК України, ст. 208 · КПК України, ст. 303 · КПК України, ст. 284
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 209/366/20
- Категорія спору:
- Шахрайство
- Згадані норми:
- КК України, ст. 190 · КК України, ст. 49 · КПК України, ст. 420 · КПК України, ст. 438
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 592/18006/18
- Категорія спору:
- Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом
- Згадані норми:
- КК України, ст. 209 · КК України, ст. 191 · КК України, ст. 49 · КК України, ст. 358
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 642/6315/16
- Категорія спору:
- Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу
- Згадані норми:
- КК України, ст. 365 · КК України, ст. 317 · КПК України, ст. 433 · КПК України, ст. 438
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 138/1081/23
«Особистий огляд як форма митного контролю та його тотожність обшуку особи в розумінні КПК Особистий огляд як форма митного контролю не тотожний обшуку особи в розумінні КПК. Здійснюючи перетин державного кордону, особа дає згоду на передбачені законом обмеження її прав і виконання обов’язків, пов’язаних зі спеціальним правовим режимом прикордонного та митного контролю, що передбачають, зокрема, можливість здійснення особистого огляду. Протокол особистого огляду, складений відповідно до Митного кодексу України та Закону України «Про прикордонний контроль», є належним джерелом доказів у кримінальному провадженні. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11911»
ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 910/18717/23
- Категорія спору:
- Інший спір про відшкодування шкоди
- Згадані норми:
- Конституція України, ст. 19 · Конституція України, ст. 56 · Конституція України, ст. 41 · Закон № 772-VIII, ст. 21
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 401/2766/21
- Категорія спору:
- Умисне легке тілесне ушкодження
- Згадані норми:
- КЗпП України, ст. 40 · КЗпП України, ст. 49-3 · КУпАП, ст. 173 · КУпАП, ст. 247
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 675/307/23
- Категорія спору:
- Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення
- Згадані норми:
- КК України, ст. 309 · КПК України, ст. 438 · КПК України, ст. 433 · КПК України, ст. 94
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 121/4838/13-к
«Обов’язковість мети «заволодіння чужим майном» при кваліфікації діяння як розбою Дії особи можуть бути кваліфіковані як розбій виключно у випадку, коли у кримінальному провадженні буде встановлено, що насильство під час нападу було застосовано з метою заволодіння чужим майном. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5636»
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 495/263/17
«Застосування ч. 1 ст. 87 КПК при визнанні не лише первісного, але й похідних доказів недопустимими Суд, вирішуючи питання щодо допустимості доказу в контексті ч. 1 ст. 87 КПК, має обґрунтувати, чому він вважає порушення фундаментального права або свободи настільки істотним, щоб обумовити недопустимість доказу. Застосовуючи ч. 1 ст. 87 КПК при визнанні недопустимими похідних доказів, суд має встановити не лише те, що первісний доказ отриманий з порушенням фундаментальних прав і свобод людини і використовувався в процедурах, які призвели до отримання похідного доказу, а також те, що похідний доказ здобутий саме завдяки тій інформації, яка міститься в первісному доказі, що визнаний недопустимим. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/234 Неможливість оцінки як доказів процесуальних рішень, змагальних документів (ст. 84 КПК). Відсутність підстав для застосування судом правила виключення похідних доказів (ч. 1 ст. 87 КПК) Процесуальні рішення у формі постанови, доручення, ухвалені під час досудового розслідування, а також судові рішення, витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань, змагальні документи (клопотання, заяви, скарги тощо) не є доказами в розумінні ст. 84 КПК та не можуть оцінюватися крізь призму їх допустимості. Результати негласної слідчої (розшукової) дії, які були визнані недопустимими через порушення процедурного правила, передбаченого ст. 290 КПК, а не через істотне порушення прав і свобод людини, визначені частинами 1–3 ст. 87 КПК, не є підставою для визнання недопустимими похідних доказів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9380 Допустимість доказів, отриманих у результаті НСРД та розсекречених під час судового розгляду, за умови надання стороні захисту часу для ознайомлення Якщо процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД, розсекречені під час судового розгляду і сторона захисту в змагальному процесі могла представити суду свої аргументи щодо допустимості доказів, отриманих в результаті НСРД, у сукупності з оцінкою правової підстави для їх проведення, суд повинен оцінити отримані докази та вирішити питання про їх допустимість. Сторона захисту не зазначила обставин, які б свідчили про те, що відкриття цих документів на стадії судового розгляду настільки обмежило можливості сторони захисту в підготовці захисту, щоб це вимагало визнання всіх результатів відповідної НСРД недопустимими. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11856»
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 491/1073/22
«Доведення факту домашнього насильства (ст. 126-1 КК). Попереднє притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства. КПК не передбачає необхідності доведення факту домашнього насильства певним видом доказів. Діяння і наслідки, зазначені в ст. 126-1 КК, підлягають доказуванню та оцінюванню, виходячи з положень статей 84, 92, 94 КПК. Систематичність як ознака складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК, може бути підтверджена попереднім притягненням особи до адміністративної відповідальності не менше двох разів за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП. Попереднє притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства за умови подальшої повторюваності протиправних дій щодо певної потерпілої особи чи осіб і настання конкретних наслідків, визначених законодавцем як більш тяжкі, ніж ті, що зазначені в КУпАП, не свідчить про подвійне притягнення особи до юридичної відповідальності одного виду за те саме правопорушення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7305»
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 451/2004/13-к
«Умови допустимості експертного дослідження за відсутності у матеріалах кримінального провадження медичних документів, на підставі яких сформовано висновок експерта, та невідкриття цих документів стороні захисту Відсутність у матеріалах кримінального провадження медичних документів, на підставі яких сформовано висновок експерта, та невідкриття цих документів стороні захисту на стадії виконання ст. 290 КПК автоматично не зумовлює визнання експертного дослідження недопустимим доказом, якщо зазначені документи було отримано у визначеному КПК порядку та сторона захисту не клопотала про надання доступу до них під час досудового розслідування або в ході провадження їй було забезпечено можливість реалізувати право на ознайомлення з такими документами. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1017»
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 466/6134/17
«Надання під час судового розгляду постанов керівника органу досудового розслідування про визначення слідчого або групи слідчих, старшого групи слідчих, які здійснювали досудове розслідування Постанови керівника органу досудового розслідування про визначення слідчого або групи слідчих, старшого групи слідчих, які здійснювали досудове розслідування, можуть бути надані прокурором та оголошені під час судового розгляду у випадку, якщо під час дослідження доказів в учасників провадження виникне сумнів у їх достовірності, з огляду на те, що ці докази було зібрано неуповноваженими особами. Якщо в суді першої інстанції це питання не ставилося, а виникло під час апеляційного чи касаційного розгляду, такі процесуальні документи можуть бути надані суду апеляційної чи касаційної інстанції в межах перевірки доводів, викладених в апеляційній чи касаційній скаргах. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6871 Неознайомлення з речовими доказами за відсутності ініціативи сторони захисту не є порушенням вимог ст. 290 КПК Орган досудового розслідування зобов’язаний надати доступ до речових доказів та не зобов’язаний здійснювати таке ознайомлення в обов’язковому порядку за відсутності ініціативи сторони. Якщо сторона захисту, маючи інформацію про існування речових доказів, не клопотала про ознайомлення з ними, відсутність такого ознайомлення не є порушенням її прав і не впливає на допустимість доказів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11864»
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 589/854/19
«Оцінка наявності у водія технічної можливості уникнути шкідливого наслідку та джерела створення аварійної ситуації при кваліфікації за ст. 286 КК Для кваліфікації дій особи за ст. 286 КК судам слід виходити не лише звисновків експертів, в яких встановлено наявність причинного зв’язку між порушенням водієм ПДР та наслідками, що настали, а із сукупності всіх обставин, що належать до предмета доказування з огляду на особливості складу злочину, передбаченого у ст. 286 КК. Зокрема, оцінці підлягає наявність технічної можливості у водія уникнути наслідків злочину та джерело створення аварійної ситуації. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/746»
Пов'язані норми права
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?