«Момент набуття статусу підозрюваного Особа набуває статусу підозрюваного з моменту повідомлення їй про підозру в порядку, передбаченому КПК, або з моменту її затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому внесення відомостей до ЄРДР чи проведення щодо особи процесуальних…»
«Визнання потерпілими працівників правоохоронних органів і військовослужбовців у разі коли вони здійснювали заходи з охорони правопорядку у межах своїх повноважень з власної ініціативи (ст. 348 КК) Працівники правоохоронних органів і військовослужбовці можуть визнаватися потерпілими не тільки тоді,…»
«Допустимість відеозапису ДТП як доказу у разі копіювання цього запису, недослідження носія інформації, за допомогою якого його створено, та відсутності відомостей про записувальний пристрій Копіювання відеозапису ДТП та недослідження в судовому засіданні носія інформації, за допомогою якого такий…»
«Факт лише перебування у злочинному середовищі не утворює складу злочину за ст. 255-1 КК Склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-1 КК (Встановлення або поширення злочинного впливу), утворюють дії особи, спрямовані на умисне встановлення або поширення в суспільстві злочинного…»
«Недостатність лише посилання суду на положення відомчих нормативних актів щодо проведення експертизи для визнання висновку експертизи недопустимим доказом у кримінальному провадженні Саме по собі посилання суду на положення відомчих нормативних актів без встановлення порушення вимог КПК та без…»
«Обставини проведення обшуку транспортного засобу, який знаходиться в гаражі, які не свідчать про несанкціоноване проникнення до володіння особи Проведення обшуку транспортного засобу, який знаходиться в гаражі з відкритими воротами, з урахуванням того, що до проведення обшуку були відсутні підстави…»
«Юрисдикція спору між власником земельної ділянки та особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на цій земельній ділянці, про знесення такого будівництва Спір між власником земельної ділянки (в тому числі органом місцевого самоврядування) щодо захисту майнового права на цю земельну…»
«Значення поняття «стандарт доведення поза розумним сумнівом» Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлених під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований…»
«Проведення впізнання речі за її фотокартками та допустимість отриманого доказу Хоча у ст. 229 КПК прямо не передбачена можливість проведення впізнання речі за її фотокартками, проте закон не містить прямої заборони для цього. Потреба в такому впізнанні може бути зумовлена відсутністю самої речі на…»
«Надання під час судового розгляду постанов керівника органу досудового розслідування про визначення слідчого або групи слідчих, старшого групи слідчих, які здійснювали досудове розслідування Постанови керівника органу досудового розслідування про визначення слідчого або групи слідчих, старшого…»
«Відсутність мотивованого клопотання про повторне дослідження доказів, яким в оскарженому вироку суд дав оцінку Відсутність обґрунтованого клопотання сторони кримінального провадження про дослідження доказів за умови, що в оскарженому вироку суд дав оцінку всім доказам, на неправильну оцінку яких…»
«Щодо виконання вироку стосовно особи, яка була обміняна як військовополонений, та повернулася на підконтрольну Україні територію Чинним законодавством передбачено підстави та порядок передачі засудженого для обміну як військовополоненого, проте відсутні законодавчі обмеження щодо направлення таких…»
«Спеціальний порядок встановлення факту надання протилежній стороні доступу до матеріалів кримінального провадження (ч. 10 ст. 290 КПК) Кримінальним процесуальним законом визначено порядок встановлення факту надання протилежній стороні доступу до матеріалів кримінального провадження. За загальним правилом сторона кримінального провадження письмово підтверджує протилежній стороні, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, - прокурору факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів (ч. 9 ст. 290 КПК). Частиною 10 ст. 290 КПК регламентовано спеціальний порядок встановлення цього факту в разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ: слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов'язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів. А тому за відсутності письмового підтвердження стороною кримінального провадження протилежній стороні, а потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, - прокурору факту надання доступу до матеріалів провадження такий факт може бути підтверджено лише з дотриманням процедури, передбаченої ч. 10 ст. 290 КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1016»
«Можливість судового розгляду вимоги визнання протиправними дій Державної аудиторської служби України щодо виділення її службової особи як спеціаліста для участі у кримінальному провадженні Вимога про визнання протиправними дій Державної аудиторської служби України щодо виділення її службової особи як спеціаліста для участі у перевірці з питань дотримання законодавства у кримінальному провадженні не може розглядатися за правилами адміністративного судочинства. Незгода особи із залученням спеціаліста під час досудового розслідування в рамках кримінального провадження може бути висловлена у цьому провадженні учасником провадження. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/798»
«Визнання апеляційним судом окремих доказів недопустимими без безпосереднього дослідження всіх доказів у справі при перекваліфікації з ч. 2 ст. 307 на ч. 2 ст. 309 КК Визнання апеляційним судом окремих доказів недопустимими, що вплинуло на перекваліфікацію дій засудженого з ч. 2 ст. 307 на ч. 2 ст. 309 КК, без дослідження всієї сукупності доказів у справі не відповідає вимогам КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/423»
«Обман як спосіб вчинення шахрайства При шахрайстві волевиявлення потерпілого фальсифікується, потерпілий в цьому випадку діє під впливом обману, який є інструментом впливу на волю і свідомість потерпілого. Обманом визначається свідомий вплив на психіку іншої особи, що полягає у наданні завідомо неправдивої інформації, підтриманні наявної в особи помилки, неповідомленні інформації з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов'язковості передачі нею майна або права на нього. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4110»
«Про відсутність права доручати проведення обшуку оперативним підрозділам Виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи покладається на слідчого чи прокурора і не може бути доручене відповідним оперативним підрозділам. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6665»
«Недопустимість як доказів відомостей, що містяться у процесуальних документах, які стали підставою для проведення НСРД і яких не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченому ст. 290 КПК За наявності відповідного клопотання процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД (ухвали, постанови, клопотання) і яких не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченому ст. 290 КПК, оскільки їх тоді не було у розпорядженні сторони обвинувачення (процесуальні документи не було розсекречено на момент відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження), можуть бути відкриті іншій стороні, але суд не має допустити відомості, що містяться в цих матеріалах кримінального провадження, як докази. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5093»
«Недопустимість висновків експертизи, якщо предметом їх дослідження були об’єкти, одержані в непроцесуальній спосіб або з грубим порушенням КПК Висновки експертизи є недопустимими доказами, якщо предметом дослідження експертизи були об’єкти, одержані в непроцесуальній спосіб або з грубим порушенням кримінального процесуального законодавства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4289»
«Заборона використовувати докази, здобуті за допомогою методів примусу чи утиску Сторона обвинувачення в кримінальному провадженні, намагаючись довести свою версію щодо обвинуваченого, не може використовувати докази, здобуті за допомогою методів примусу чи утиску всупереч волі обвинуваченого, з огляду на право обвинуваченого не свідчити проти себе. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/299»
«Невичерпність переліку діянь, передбачених ст. 87 КПК, для визнання доказів недопустимими. Визначення змісту поняття «істотне порушення». Перелік порушень, що передбачені у ст. 87 КПК, як підстави для визнання фактичних даних недопустимими доказами, не є вичерпним і становить порушення фундаментальних гарантій, які є орієнтиром для визначення змісту поняття «істотне порушення» у випадках, які не підпадають під цей перелік. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/235»
«Недопустимість висновків експертизи, якщо предметом їх дослідження були об’єкти, одержані в непроцесуальній спосіб або з грубим порушенням КПК Висновки експертизи є недопустимими доказами, якщо предметом дослідження експертизи були об’єкти, одержані в непроцесуальній спосіб або з грубим порушенням кримінального процесуального законодавства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4289»
«Дотримання принципу безпосередності дослідження доказів при оцінці доказів, яких не було досліджено під час апеляційного перегляду вироку Виходячи з принципу безпосередності дослідження доказів апеляційний суд не вправі дати їм іншу оцінку, ніж ту, яку дав суд першої інстанції, якщо цих доказів не було досліджено при апеляційному перегляді вироку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4158»
«Заборона використовувати докази, здобуті за допомогою методів примусу чи утиску Сторона обвинувачення в кримінальному провадженні, намагаючись довести свою версію щодо обвинуваченого, не може використовувати докази, здобуті за допомогою методів примусу чи утиску всупереч волі обвинуваченого, з огляду на право обвинуваченого не свідчити проти себе. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/299»
«Недопустимість доказів, отриманих під час огляду та обшуку з порушенням КПК. Непогодження прокурором клопотання про обшук або відмова у його задоволенні слідчим суддею Докази, отримані під час огляду та обшуку, які були проведені з порушенням правил, передбачених у ч. 2 ст. 234, ч. 2 ст. 237, ч. 3 ст. 233 КПК, а також, якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, є недопустимими. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/236»
«Недопустимість доказів у випадку недотримання під час проведення огляду положень ст. 34 Закону України «Про національну поліцію» щодо проведення поверхневої перевірки особи Недотримання під час проведення огляду положень ст. 34 Закону України «Про національну поліцію» щодо проведення поверхневої перевірки особи як превентивного поліцейського заходу, в результаті чого фактично здійснюється обшук особи, є підставою для визнання доказів недопустимими. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4215»
«Недопустимість доказів. Виправдання особи у зв`язку з недоведеністю вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 КК Якщо докази, яким сторона обвинувачення обґрунтовувала доведеність вини, визнано недопустимими, а іншими доказами вина особи жодним чином не підтверджена, то особу має бути виправдано у зв`язку з недоведеністю вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/452»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?