«Момент набуття статусу підозрюваного Особа набуває статусу підозрюваного з моменту повідомлення їй про підозру в порядку, передбаченому КПК, або з моменту її затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому внесення відомостей до ЄРДР чи проведення щодо особи процесуальних…»
«Визнання потерпілими працівників правоохоронних органів і військовослужбовців у разі коли вони здійснювали заходи з охорони правопорядку у межах своїх повноважень з власної ініціативи (ст. 348 КК) Працівники правоохоронних органів і військовослужбовці можуть визнаватися потерпілими не тільки тоді,…»
«Допустимість відеозапису ДТП як доказу у разі копіювання цього запису, недослідження носія інформації, за допомогою якого його створено, та відсутності відомостей про записувальний пристрій Копіювання відеозапису ДТП та недослідження в судовому засіданні носія інформації, за допомогою якого такий…»
«Факт лише перебування у злочинному середовищі не утворює складу злочину за ст. 255-1 КК Склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-1 КК (Встановлення або поширення злочинного впливу), утворюють дії особи, спрямовані на умисне встановлення або поширення в суспільстві злочинного…»
«Недостатність лише посилання суду на положення відомчих нормативних актів щодо проведення експертизи для визнання висновку експертизи недопустимим доказом у кримінальному провадженні Саме по собі посилання суду на положення відомчих нормативних актів без встановлення порушення вимог КПК та без…»
«Обставини проведення обшуку транспортного засобу, який знаходиться в гаражі, які не свідчать про несанкціоноване проникнення до володіння особи Проведення обшуку транспортного засобу, який знаходиться в гаражі з відкритими воротами, з урахуванням того, що до проведення обшуку були відсутні підстави…»
«Юрисдикція спору між власником земельної ділянки та особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на цій земельній ділянці, про знесення такого будівництва Спір між власником земельної ділянки (в тому числі органом місцевого самоврядування) щодо захисту майнового права на цю земельну…»
«Значення поняття «стандарт доведення поза розумним сумнівом» Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлених під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований…»
«Проведення впізнання речі за її фотокартками та допустимість отриманого доказу Хоча у ст. 229 КПК прямо не передбачена можливість проведення впізнання речі за її фотокартками, проте закон не містить прямої заборони для цього. Потреба в такому впізнанні може бути зумовлена відсутністю самої речі на…»
«Надання під час судового розгляду постанов керівника органу досудового розслідування про визначення слідчого або групи слідчих, старшого групи слідчих, які здійснювали досудове розслідування Постанови керівника органу досудового розслідування про визначення слідчого або групи слідчих, старшого…»
«Відсутність мотивованого клопотання про повторне дослідження доказів, яким в оскарженому вироку суд дав оцінку Відсутність обґрунтованого клопотання сторони кримінального провадження про дослідження доказів за умови, що в оскарженому вироку суд дав оцінку всім доказам, на неправильну оцінку яких…»
«Щодо виконання вироку стосовно особи, яка була обміняна як військовополонений, та повернулася на підконтрольну Україні територію Чинним законодавством передбачено підстави та порядок передачі засудженого для обміну як військовополоненого, проте відсутні законодавчі обмеження щодо направлення таких…»
«Виключення з обвинувачення посилання на вчинення злочинів у складі організованої групи Відсутність у діях співучасників ознак згуртованості та узгодженості, які би свідчили про тісне поєднання їх зусиль, спрямованих на досягнення єдиного злочинного результату, є підставами для виключення з обвинувачення посилання на вчинення злочинів у складі організованої групи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/595 Стійкість як ознака організованої групи Стійкість організованої групи полягає в їх здатності забезпечити стабільність і безпеку свого функціонування, тобто ефективно протидіяти факторам, що можуть їх дезорганізувати. На здатність об`єднання протидіяти дезорганізуючим факторам указують стабільний склад, тісні стосунки між його учасниками, їх централізоване підпорядкування, єдині для всіх правила поведінки, а також наявність плану злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення тощо. Якщо відсутні дані які б свідчили про обізнаність суб’єкта з усіма намірами членів групи, з метою вчинення конкретних дій або й здійснював окремі дії автономно, якщо між співучасниками не існувало такої згуртованості та узгодженості їхніх дій, яка б свідчила про тісне поєднання їх зусиль, спрямованих на досягнення єдиного злочинного результату – ознака стійкості групи відсутня. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5561»
«Неможливість використання доказів, одержаних за відсутності ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення НСРД Відсутність ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій унеможливлює використання їх результатів у доказуванні. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/286»
«Недопустимість додатків до протоколу огляду місця події ДТП Визнання недопустимим доказом протоколу огляду місця події ДТП має наслідком недопустимість додатків, які є його невід’ємними частинами. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4188»
«Надання прокурором дозволу на проведення НСРД на місцевості, на якій діє правовий режим воєнного, надзвичайного стану, проведення АТО Надання прокурором дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій на підставі ст. 615 КПК не зумовлює недопустимості як доказів відомостей, отриманих за їх результатами, за умови здійснення досудового розслідування на місцевості (адміністративній території), на якій діє правовий режим воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції, та неможливості виконання відповідним слідчим суддею вказаних повноважень у встановлені законом строки. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/289»
«Недопустимість доказів. Відсутність письмового доручення слідчого/прокурора на проведення НСРД оперативними працівниками Проведення негласних слідчих (розшукових) дій оперативними працівниками без письмового доручення слідчого або прокурора всупереч ч. 6 ст. 246 КПК має наслідком визнання отриманих доказів недопустимими. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/357»
«Внесення відомостей в ЄРДР (ст. 366-1 КК) за відсутності висновку НАЗК про встановлення факту порушення антикорупційного законодавства Відсутність висновку НАЗК про встановлення факту порушення антикорупційного законодавства суб’єктом декларування не позбавляє прокурора повноважень вносити відомості в ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК, та не є підставою для визнання доказів у цьому провадженні недопустимими. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/358»
«Недопустимість доказів. Виправдання особи у зв`язку з недоведеністю вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 КК Якщо докази, яким сторона обвинувачення обґрунтовувала доведеність вини, визнано недопустимими, а іншими доказами вина особи жодним чином не підтверджена, то особу має бути виправдано у зв`язку з недоведеністю вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/452»
«Умови допустимості доказів у разі відкриття процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, після передачі кримінального провадження до суду Відкриття процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, після передачі кримінального провадження до суду, не зумовлює визнання доказів недопустимими за умови виконання судом обов’язку забезпечити стороні захисту достатній час та реальну можливість для доведення перед судом своєї позиції щодо належності та допустимості доказів, отриманих в результаті НСРД. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4315»
«Дотримання принципу безпосередності дослідження доказів при оцінці доказів, яких не було досліджено під час апеляційного перегляду вироку Виходячи з принципу безпосередності дослідження доказів апеляційний суд не вправі дати їм іншу оцінку, ніж ту, яку дав суд першої інстанції, якщо цих доказів не було досліджено при апеляційному перегляді вироку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4158»
«Допустимість як доказів всіх результатів НСРД у разі невідкриття постанови суду про дозвіл на проведення НСРД до передачі кримінального провадження до суду Невідкриття постанови суду про дозвіл на проведення НСРД до передачі кримінального провадження до суду не може стати безумовною підставою для визнання всіх результатів НСРД недопустимими доказами. Лише у разі відсутності у сторони обвинувачення і ненадання суду під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідних ухвал слідчих суддів про дозвіл на проведення НСРД суд може поставити під сумнів допустимість отриманих результатів НСРД як доказів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4313»
«Вирощування конопель як ознака об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 310 КК Вирощування конопель (ст. 310 КК) має місце як у випадку, коли відповідні рослини спеціально висаджувалися обвинуваченим або іншою особою, так і в разі, коли рослини конопель були дикорослими, але особа доглядала за їх посівами, забезпечуючи ріст та дозрівання конопель. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/361»
«Провокація злочину. Спонукання працівниками правоохоронного органу особи до вчинення злочину, зафіксованого під час проведення НСРД Наявність ознак провокації: спонукання працівниками правоохоронного органу особи до вчинення злочину має наслідком недопустимість доказів, отриманих на підставі проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5089»
«Відчуття потерпілою загрози домашнього насильства за відсутності прямо висловлених погроз. Відсутність опору при посяганні на статеву свободу особи в умовах домашнього насильства Потерпіла від домашнього насильства особа може відчувати загрозу за сукупності обставин, у яких вона опинилася, навіть за відсутності прямо висловлених погроз застосувати насильство. Той факт, що потерпіла не опиралася посяганню на її статеву свободу, жодним чином не може свідчити про добровільний характер статевого акту, будучи свідченням пануючої в сім’ї атмосфери домашнього насильства, за якої засуджений не мав потреби в кожному випадку вдаватися до фізичного насильства та прямо виражених погроз насильством. Ураховуючи вік потерпілої, умови її проживання, неодноразове застосування насильства та погроз щодо неї та її сестри, нездатність матері їх захистити, невдалу спробу знайти захист у правоохоронних органів (що жодним чином не змінило їх становище), неможливо заперечити, що потерпілі перебували в безпорадному стані. Повторювані насильство та погрози з боку засудженого не могли не створити відчуття постійної загрози застосування насильства у випадку, якщо потерпілі відмовляться виконувати його накази. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7363»
«Недопустимість доказів. Виправдання особи у зв`язку з недоведеністю вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 КК Якщо докази, яким сторона обвинувачення обґрунтовувала доведеність вини, визнано недопустимими, а іншими доказами вина особи жодним чином не підтверджена, то особу має бути виправдано у зв`язку з недоведеністю вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/452»
«Проведення негласної слідчої дії до постановлення ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення такої дії Якщо негласну слідчу дію було проведено до постановлення ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення такої дії за відсутності обставин, передбачених ч. 1 ст. 250 КПК, здобуті у її результаті докази є недопустимими. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/287»
«Зв’язування потерпілого та залишення його зв’язаним як ознаки насильства, небезпечного для життя і здоров’я потерпілого при розбої (ст. 187 КК) Заподіяння легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я, а так само вчинення насильницьких дій, які не призвели до наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров’я потерпілого в момент їх заподіяння внаслідок застосування спеціально пристосованих предметів, зв’язування потерпілого та залишення його зв’язаним у зачиненому ззовні неопалюваному приміщенні узимку є насильством, небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, а заволодіння майном із застосуванням такого насильства має бути кваліфіковано за ст. 187 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/48»
«Порушення права на захист. Відсутність захисників під час проведення впізнання обвинувачених за відсутності належного повідомлення. Відсутність захисників під час проведення впізнання обвинувачених за відсутності доказів повідомлення захисників про час та місце проведення цієї слідчої дії становить порушення права на захист, що має наслідком недопустимість як доказу протоколу вказаної слідчої дії. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/314»
«Дотримання принципу безпосередності дослідження доказів при оцінці доказів, яких не було досліджено під час апеляційного перегляду вироку Виходячи з принципу безпосередності дослідження доказів апеляційний суд не вправі дати їм іншу оцінку, ніж ту, яку дав суд першої інстанції, якщо цих доказів не було досліджено при апеляційному перегляді вироку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4158»
«Недопустимість доказів. Виправдання особи у зв`язку з недоведеністю вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 КК Якщо докази, яким сторона обвинувачення обґрунтовувала доведеність вини, визнано недопустимими, а іншими доказами вина особи жодним чином не підтверджена, то особу має бути виправдано у зв`язку з недоведеністю вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/452»
«Відмежування примушування до виконання чи невиконання цивільно-правового зобов’язання (ст. 355 КК) від вимагання (ст. 189 КК) Вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 355 КК, має місце, коли особу, яка взяла на себе цивільно-правові зобов'язання, примушують виконати їх чи відмовитись від виконання. Якщо потерпілий не має ніяких цивільно-правових зобов'язань, а його примушують, зокрема, передати майно чи права на нього або вчинити будь-які дії майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, має місце злочин, відповідальність за вчинення якого передбачена ст. 189 «Вимагання» КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/95»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?