«Момент набуття статусу підозрюваного Особа набуває статусу підозрюваного з моменту повідомлення їй про підозру в порядку, передбаченому КПК, або з моменту її затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому внесення відомостей до ЄРДР чи проведення щодо особи процесуальних…»
«Визнання потерпілими працівників правоохоронних органів і військовослужбовців у разі коли вони здійснювали заходи з охорони правопорядку у межах своїх повноважень з власної ініціативи (ст. 348 КК) Працівники правоохоронних органів і військовослужбовці можуть визнаватися потерпілими не тільки тоді,…»
«Допустимість відеозапису ДТП як доказу у разі копіювання цього запису, недослідження носія інформації, за допомогою якого його створено, та відсутності відомостей про записувальний пристрій Копіювання відеозапису ДТП та недослідження в судовому засіданні носія інформації, за допомогою якого такий…»
«Факт лише перебування у злочинному середовищі не утворює складу злочину за ст. 255-1 КК Склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-1 КК (Встановлення або поширення злочинного впливу), утворюють дії особи, спрямовані на умисне встановлення або поширення в суспільстві злочинного…»
«Недостатність лише посилання суду на положення відомчих нормативних актів щодо проведення експертизи для визнання висновку експертизи недопустимим доказом у кримінальному провадженні Саме по собі посилання суду на положення відомчих нормативних актів без встановлення порушення вимог КПК та без…»
«Обставини проведення обшуку транспортного засобу, який знаходиться в гаражі, які не свідчать про несанкціоноване проникнення до володіння особи Проведення обшуку транспортного засобу, який знаходиться в гаражі з відкритими воротами, з урахуванням того, що до проведення обшуку були відсутні підстави…»
«Юрисдикція спору між власником земельної ділянки та особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на цій земельній ділянці, про знесення такого будівництва Спір між власником земельної ділянки (в тому числі органом місцевого самоврядування) щодо захисту майнового права на цю земельну…»
«Значення поняття «стандарт доведення поза розумним сумнівом» Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлених під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований…»
«Проведення впізнання речі за її фотокартками та допустимість отриманого доказу Хоча у ст. 229 КПК прямо не передбачена можливість проведення впізнання речі за її фотокартками, проте закон не містить прямої заборони для цього. Потреба в такому впізнанні може бути зумовлена відсутністю самої речі на…»
«Надання під час судового розгляду постанов керівника органу досудового розслідування про визначення слідчого або групи слідчих, старшого групи слідчих, які здійснювали досудове розслідування Постанови керівника органу досудового розслідування про визначення слідчого або групи слідчих, старшого…»
«Відсутність мотивованого клопотання про повторне дослідження доказів, яким в оскарженому вироку суд дав оцінку Відсутність обґрунтованого клопотання сторони кримінального провадження про дослідження доказів за умови, що в оскарженому вироку суд дав оцінку всім доказам, на неправильну оцінку яких…»
«Щодо виконання вироку стосовно особи, яка була обміняна як військовополонений, та повернулася на підконтрольну Україні територію Чинним законодавством передбачено підстави та порядок передачі засудженого для обміну як військовополоненого, проте відсутні законодавчі обмеження щодо направлення таких…»
«Відсутність підстав для повторного дослідження доказів в апеляційному суді у разі незгоди прокурора з висновками суду першої інстанції з приводу висунутого обвинувачення Незгода прокурора з висновками суду першої інстанції з приводу висунутого обвинувачення не є підставою для повторного дослідження доказів в апеляційному суді. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3367»
«Значення поняття «стандарт доведення поза розумним сумнівом» Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлених під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Цей стандарт також вимагає, щоб сукупність встановлених обставин виключала будь-яке інше розумне пояснення досліджуваної події, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Водночас обов’язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи вказує на те, що аби визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі обставини, що стосуються події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги докази та встановлені на їх підставі обставини лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії події, є підставою для розумного сумніву в доведеності винуватості особи. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у версії обвинувачення був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити сукупність встановлених фактів, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12994»
«Кваліфікація дій особи за ч. 3 ст. 307 КК у разі наявності єдиного умислу щодо незаконного придбання, зберігання та збуту наркотичного засобу, психотропної речовини або їх аналогів в особливо великому розмірі Якщо у винної особи був єдиний умисел щодо незаконного придбання, зберігання та збуту наркотичного засобу, психотропної речовини або їх аналогів в особливо великому розмірі, вчинені нею діяння щодо одного й того ж предмета злочину, без значного розриву в часі, потрібно розглядати як єдиний (одиничний) злочин, що має кваліфікуватися за ч. 3 ст. 307 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13993»
«Кваліфікація доходу бенефіціарного власника корпоративних прав як дивідендів Доходи, отримані фізичною особою як бенефіціарним (фактичним) власником корпоративних прав від нерезидента (зокрема, кіпрської компанії), підлягають кваліфікації як дивіденди, якщо така особа має право на розпорядження відповідним доходом, а номінальні утримувачі, які діють на підставі трастових угод, виконують лише посередницькі функції без здійснення вирішального впливу на компанію. Бенефіціарним власником є фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на юридичну особу через ланцюг володіння або контролю, включно з правом на отримання дивідендів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14017»
«Щодо необхідності повторного призначення слідчого (групи слідчих) чи доручення на проведення досудового розслідування конкретному слідчому в об’єднаному кримінальному провадженні У КПК не передбачено необхідності повторного призначення слідчого (групи слідчих) чи доручення на проведення досудового розслідування конкретному слідчому в об’єднаному кримінальному провадженні, а також того, що визначений в окремому провадженні слідчий втрачає свої повноваження у разі об’єднання цього кримінального провадження з іншим. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12876»
«Щодо допустимості висновку почеркознавчої експертизи, проведеної за результатами дослідження зразків підпису і почерку, відібраних у свідка, який в подальшому набув статусу обвинуваченого Відібрання зразків підпису та почерку в особи (обвинуваченого), яка на момент вчинення процесуальної дії мала статус свідка, не є підставою для визнання висновку почеркознавчої експертизи недопустимим доказом, якщо особі було роз'яснено її права, передбачені статтями 65 та 66 КПК Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12877 Обґрунтовування клопотання про надання дозволу на проведення обшуку До клопотання про надання дозволу на проведення обшуку можуть бути додані як оригінали, так і копії документів та інших матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з ЄРДР щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання. КПК не вимагає долучати до клопотання прокурора про проведення обшуку виключно оригінали документів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12919»
«Щодо відповідності квартири, яка в конкретний проміжок часу не придатна для проживання, ознакам житла як предмета кримінального правопорушення, визначеного ст. 162 КК Квартира, призначена для постійного або тимчасового проживання, проте в конкретний проміжок часу не придатна для цього через відсутність відповідного внутрішнього оздоблення та ремонту, відповідає всім ознакам житла як предмета кримінального правопорушення, визначеного ст. 162 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12729»
«Тлумачення положень ст. 416 КПК в системному зв’язку з положеннями ст. 415 КПК (застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання) Частина 2 ст. 416 КПК визначає вичерпний перелік випадків, коли при новому розгляді суд першої інстанції може застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання, а саме тільки за умови, якщо вирок було скасовано за апеляційною скаргою прокурора або потерпілого чи його представника у зв`язку з необхідністю застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання. При цьому положення ч. 2 ст. 415 КПК не слід розглядати як такі, що дозволяють зробити виключення з указаного правила. У разі встановлення апеляційним судом істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які є підставами для скасування вироку чи ухвали суду і призначення нового розгляду в суді першої інстанції, відповідно до вимог статей 370, 419, 416 ч. 2 КПК він не може залишити поза увагою доводи апеляційної скарги прокурора чи потерпілого щодо необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання, оскільки в протилежному випадку це призведе до неможливості застосування такого закону при новому розгляді в суді першої інстанції. Перевіривши обґрунтованість відповідних доводів апеляційних скарг прокурора чи потерпілого, апеляційний суд, крім випадку, якщо знайде їх безпідставними, при скасуванні оскарженого судового рішення з підстав істотних порушень кримінального процесуального закону і призначенні нового розгляду в суді першої інстанції, повинен також указати на неправильність чи передчасність висновків суду в судовому рішенні, яке скасовується, про застосування чи незастосування того чи іншого закону про кримінальну відповідальність чи призначення того чи іншого покарання, як на додаткову підставу для скасування судового рішення. При цьому, виходячи зі змісту ч. 2 ст. 415 КПК, суд апеляційної інстанції повинен формулювати свої висновки та вказівки лише в такій формі, щоб це не призводило до вирішення наперед указаних в цій нормі питань, але водночас давало би достатні підстави для застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення та призначення більш тяжкого покарання у випадку, якщо під час нового розгляду в суді першої інстанції винуватість особи у вчиненні відповідного злочину буде доведено в установленому законом порядку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1177 Тлумачення слів «добровільне звернення особи в лікувальний заклад» в контексті ч. 4 ст. 309 КК. Звільнення від кримінальної відповідальності за дії, передбачені ч. 1 ст. 309 КК. Особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені ч. 1 ст. 309 КК. Підставою для звільнення від кримінальної відповідальності у такому випадку є добровільне звернення до лікувального закладу особи, яка хворіє на наркоманію, та розпочате нею лікування від наркоманії. Добровільним у контексті ч. 4 ст. 309 КК слід вважати таке звернення особи до лікувального закладу, яке здійснюється за її особистою згодою, або згодою законного представника, що мало місце до моменту виходу суду першої інстанції до нарадчої кімнати для ухвалення рішення у кримінальному провадженні. Для застосування цієї норми попередній факт перебування особи на обліку осіб, які незаконно вживають наркотичні засоби або психотропні речовини, не є визначальним, оскільки факт захворювання на наркоманію у такої особи може бути встановлено вперше. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6524»
«Щодо допустимості доказів, отриманих під час аудіоконтролю Оскільки аудіоконтроль особи проводився на підставі ухвали слідчого судді в приміщенні ізолятора тимчасового тримання, а зафіксоване спілкування її з особою, що також там перебувала, мало ознаки добровільного і приватного в розумінні статей 258, 260 КПК, не було здійснено допиту прихованими працівниками правоохоронних органів або залученими ними особами, то результати такої слідчої дії є допустимими доказами. Неповідомлення особі в порядку ч. 2 ст. 253 КПК про тимчасове обмеження її конституційних прав не є підставою для визнання доказів недопустимими, якщо про факт проведення стосовно неї аудіоконтролю вона дізналася під час ознайомлення з матеріалами справи та мала достатньо часу для підготовки лінії захисту Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12043»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?