«Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за порушення ПДР у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння під час вирішення питання про застосування ст. 69 КК при призначенні покарання Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за…»
«Пропозиція надання неправомірної вигоди (ст.369 КК) та закінчення цього кримінального правопорушення Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК, є закінченим з моменту, коли винний запропонував чи пообіцяв надати неправомірну вигоду службовій особі, а остання усвідомила цю інформацію,…»
«Про визначення дати, з якої має відбуватися відлік часу звернення особи до суду у справах про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил ПДР У разі неотримання поштового відправлення особою, щодо якої складено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності…»
«Факт лише перебування у злочинному середовищі не утворює складу злочину за ст. 255-1 КК Склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-1 КК (Встановлення або поширення злочинного впливу), утворюють дії особи, спрямовані на умисне встановлення або поширення в суспільстві злочинного…»
«Про момент початку перебігу місячного строку звернення до суду Місячний строк звернення до суду, визначений частиною п’ятою статті 122 КАС України, обчислюється саме з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, а не з дня коли особа почала уважати, що її права…»
«Про випробувальний термін державного службовця Висновок про невідповідність працівника займаній посаді має бути обґрунтованим і документально підтвердженим, а для висновку про невідповідність займаній посаді повинні бути достатні очевидні (фактичні) підстави Джерело: База правових позицій…»
«Застосування ст. 290, ч. 5 ст.301 КПК Виконання стороною обвинувачення після завершення досудового розслідування проступку (дізнання) правил, передбачених ст. 290 КПК, які, серед інших, забезпечують реалізацію права на захист від обвинувачення у вчиненні злочину, а не тих, що встановлені з цією…»
«Вимагання неправомірної вигоди у разі, якщо особа, яка її надає, зацікавлена в незаконній, неправомірній поведінці службової особи Вимагання неправомірної вигоди виключається, якщо особа, яка її надає, зацікавлена в незаконній, неправомірній поведінці службової особи, прагне обійти закон,…»
«Обов’язок судів роз’яснити особі про наявність правових підстав звільнення її від кримінальної відповідальності. Умови звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у суді касаційної інстанції в порядку ст. 440 КПК. Суди першої та апеляційної інстанцій зобов’язані роз’яснити…»
«Допустимість як доказу відеозапис події, який зроблений на мобільний телефон поліцейського, а не відеореєстратором його нагрудної камери Відеозапис події, який зроблений на мобільний телефон поліцейського, а не відеореєстратором його нагрудної камери, отриманий на підставі ухвали слідчого судді про…»
«Відсутність складу злочину (ст. 162 КК) у діях поліцейських, які без відповідного дозволу проникли на огороджену територію, переслідуючи особу для припинення правопорушення Проникнення поліцейським на огороджену територію без згоди власників домоволодіння та без рішення суду в невідкладному…»
«Відсутність у суду обов’язку залучення захисника за відсутності відповідного клопотання обвинуваченого у кримінальному провадженні, де участь захисника не обов’язкова Повідомлення від обвинуваченого про розірвання договору про надання правової допомоги із захисником у кримінальному провадженні, де…»
«Значення поняття «стандарт доведення поза розумним сумнівом» Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлених під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Цей стандарт також вимагає, щоб сукупність встановлених обставин виключала будь-яке інше розумне пояснення досліджуваної події, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Водночас обов’язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи вказує на те, що аби визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі обставини, що стосуються події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги докази та встановлені на їх підставі обставини лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії події, є підставою для розумного сумніву в доведеності винуватості особи. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у версії обвинувачення був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити сукупність встановлених фактів, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12994»
«Щодо суб’єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК Керування транспортним засобом за наявної постанови суду про позбавлення такого права, вчинене особою з метою купівлі будівельних матеріалів для ремонту свого житла, не свідчить про відсутність у його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК, оскільки мета не є обов'язковим і визначальним елементом суб'єктивної сторони вказаного протиправного діяння Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11668»
«Умови призначення покарання за сукупністю вироків. Незастосування ч. 1 ст. 71, ч. 3 ст. 72 КК у разі відбуття невідбутої частини покарання за попереднім вироком у виді штрафу на час ухвалення нового вироку. Покарання за сукупністю вироків за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 71 КК, може бути призначено судом за наявності двох умов: 1) кримінальне правопорушення вчинено засудженим «після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання» за попереднім вироком; 2) на момент призначення покарання за новим вироком засудженим не відбуто частину покарання (основного та/або додаткового) за попереднім вироком. Відсутність хоча б однієї з цих умов виключає можливість застосування ч. 1 ст. 71 КК під час вирішення питання про призначення покарання за новим вироком. Якщо на момент вчинення особою нового кримінального правопорушення невідбутою частиною покарання за попереднім вироком було основне покарання у виді штрафу (ст. 53 КК), яке на час ухвалення нового вироку вже відбуто, порядок та правила призначення остаточного покарання за сукупністю вироків, визначені положеннями ч. 1 ст. 71, ч. 3 ст. 72 КК, не застосовуються. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6664»
«Про зобов’язання держави щодо забезпечення адміністративної процедури легалізації осіб без громадянства З набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», повноваження КДКП щодо розгляду дисциплінарних скарг та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів припинилися. А функції органу, що здійснює дисциплінарне провадження, передано Кадровим комісіям. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11486»
«Щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності у виді подання про його звільнення з посади у зв’язку з допущенням керування транспортним засобом у стані сп’яніння Непритягнення судді до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП висновків дисциплінарного органу ВРП щодо вчинення ним дисциплінарного проступку не спростовує, оскільки не свідчить про неможливість його притягнення до дисциплінарної відповідальності за вчинення істотного дисциплінарного проступку. Процедурні порушення, допущені працівниками поліції під час оформлення матеріалів про вчинення скаржником адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КупАП, також не впливають на можливість його притягнення до дисциплінарної відповідальності за вчинення істотного дисциплінарного проступку, оскільки такі недоліки можуть мати значення лише в межах вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Набуття розголосу в ЗМІ факту керування транспортним засобом суддею у стані алкогольного сп’яніння, що призвело до настання ДТП, та їх негативна оцінка громадськості є додатковим неспростовним доказом того, що допущення суддею дисциплінарного проступку призвело до настання негативних наслідків у виді підриву авторитету судової влади. З огляду на викладене обґрунтованими є висновки ВРП та її Дисциплінарної палати про наявність визначених законом підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності згідно з пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13454»
«Про примусове вилучення майна на воєнні потреби Вилучене на воєнні потреби майно, якщо втручання у право власності особи переслідувало легітимну мету, було пропорційним у співвідношенні до суспільних інтересів та відповідало критерію законності, не підлягає поверненню. Під час воєнного стану передбачена можливість примусового відчуження індивідуально визначеного приватного та колективного майна з переходом до держави права власності на це майно за попереднім або наступним повним відшкодуванням його вартості Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11526»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?