«Про включення сум індексації грошового забезпечення військовослужбовців до заробітної плати Індексація грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення військовослужбовців і, як одна з основних державних гарантій щодо оплати їхньої праці (служби), підлягає обов`язковому включенню до сум…»
«Щодо особливостей звільнення працівника у зв’язку з втратою довір’я та обов’язкової перевірки судом строків звернення у трудових спорах Звільнення працівника на підставі пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України у зв’язку з втратою довір’я не є заходом дисциплінарного стягнення, тому на ці…»
«Щодо виплати вихідної допомоги у зв'язку з припиненням повноважень посадової особи незалежно від строку перебування на посаді Для виплати вихідної допомоги у зв'язку з припиненням повноважень посадової особи на підставі пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України закон не встановлює мінімального…»
«Неможливість кваліфікації невиконання трудових обов'язків як прогулу при звільненні працівника на дистанційній роботі Невиконання або неналежне виконання працівником трудових обов'язків під час дистанційної роботи не може кваліфікуватися як прогул за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України,…»
«Про публічне правонаступництво органів державної влади Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо…»
«Щодо застосування статті 1215 ЦК України до виплачених працівнику грошових коштів Виплачений працівнику аванс у рахунок майбутньої заробітної плати як засіб до існування не підлягає поверненню на підставі статті 1215 ЦК України за відсутності рахункової помилки або недобросовісності…»
«Про строк звернення до суду з позовними вимогами щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення військовослужбовцю Законодавство не встановлює форми інформування роботодавцем працівника про складові нарахованих і виплачених сум заробітної плати, а тому суд, при вирішенні питання дотримання…»
«Про строк звернення до суду з позовними вимогами щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення військовослужбовцю Законодавство не встановлює форми інформування роботодавцем працівника про складові нарахованих і виплачених сум заробітної плати, а тому суд, при вирішенні питання дотримання…»
«Про строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства у спорах щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні Строк звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні…»
«Утримання коштів із заробітної плати за добровільною заявою працівника не є порушенням трудових прав Утримання роботодавцем частини заробітної плати працівника на підставі його особистої письмової заяви є правомірним та відповідає законодавству про оплату праці. За відсутності доказів…»
«Про відсутність права особи на виплату вихідної допомоги при звільненні у разі набрання законної сили судовим рішенням про поновлення її на роботі Поновлення працівника на роботі на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, та виплата йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу…»
«Застосування нової редакції ст. 117 КЗпП України (щодо обмеження нарахування середнього заробітку за час затримки розрахунку шістьма місяцями) до триваючих правовідносин До правовідносин, які виникли до набрання чинності Законом України від 01 липня 2022 року №2352-ІХ «Про внесення змін до деяких…»
«Порядок зменшення суми відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні працівника (ст. 117 КЗпП України) Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо порядку зменшення суми відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні працівника, визначивши, що суд, керуючись принципами співмірності, справедливості та пропорційності, може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника незалежно від того, чи він задовольняє позовні вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум у повному обсязі чи частково Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/28»
«Про застосування постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2017 № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у справі № 826/8917/17 постанову Кабінету Міністрів України від 29.04.2017 № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визнано нечинною. Водночас, за змістом частини другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Оскільки, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у справі № 826/8917/17 не містить жодних застережень з цього приводу, то постанова КМУ №295 вважається такою, що втратила чинність з дня набрання законної сили цим судовим рішенням, тобто 14.05.2019. Тому, норми вказаного вище акту Уряду України підлягають застосуванню до спірних правовідносин, як такі, що були чинними на момент їх виникнення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5011»
«Щодо визначення розміру відшкодування, яке підлягає виплаті працівнику за час затримки розрахунку при його звільненні Статтею 116 КЗпП України на підприємство, установу, організацію покладено обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. Невиконання цього обов`язку спричиняє наслідки, передбачені статтею 117 КЗпП України, якою визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4555»
«Підсудність трудових спорів з іноземним елементом судам України за наявності рухомого майна відповідача на території України Суди України можуть приймати до свого провадження і розглядати трудові спори з іноземним елементом щодо стягнення заборгованості із заробітної плати, якщо на території України відповідач має рухоме майно, на яке можна накласти стягнення, незалежно від місця реєстрації роботодавця та прапору судна. При цьому, якщо в розумні строки не встановлено зміст норм іноземного права, застосовується право України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12557»
«Про право на вихід у відставку суддів Конституційного Суду України На відміну від суддів судів загальної юрисдикції, суддям Конституційного Суду України Законом № 2136-VIII «Про Конституційний Суд України» надано право йти у відставку та отримувати вихідну допомогу відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5230»
«Про неможливість застосування абзацу другого частини третьої статті 9 КУзПБ стосовно включення скарги на судові рішення, ухвалені в порядку статті 7 КУзПБ за результатами розгляду заяв (у порядку позовного провадження) у межах справи про банкрутство Аналіз змісту абзацу другого частини третьої статті 9 КУзПБ в сукупності з іншими частинами цієї статті та статті 7 Кодексу дає підстави для висновку про те, що необхідними (але не виключно) умовами застосування процесуальної можливості включення скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо, до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню, є такі: – судовими рішеннями, що підлягають касаційному оскарженню в порядку абзацу другого частини третьої статті 9 КУзПБ можуть бути тільки постанови апеляційного господарського суду, з них первісний, основний об’єкт касаційного оскарження – постанова апеляційного господарського суду, прийнята за результатами оскарження ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню, та щонайменше одна постанова апеляційного господарського суду, прийнята за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо; – процесуальна можливість спільного касаційного оскарження в порядку абзацу другого частини третьої статті 9 КУзПБ (включення скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо, до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню) може бути застосована тільки щодо касаційного оскарження тих судових рішень (постанов апеляційного господарського суду) в процедурі банкрутства, які стосуються не вирішення спорів, а розв'язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5349»
«Про недопущення формалізму при проведенні реєстраційних дій Перед проведенням державної реєстрації державний реєстратор повинен пересвідчитися в достатності, належності та правильності оформлення документів, поданих заявниками для вчинення реєстраційних дій, а також встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. У разі ж встановлення невідповідності документів вимогам Конституції та законів України, держаний реєстратор приймає рішення про відмову у державній реєстрації. Водночас формальні неточності в документах, які не породжують юридичних наслідків, не можуть бути, за загальним правилом, доказом невідповідності документів вимогам Конституції та законів України, та підставою для відмови державного реєстратора у проведенні реєстраційної дії. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4835»
«Про заборону повторного проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом, що був підставою для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4729»
«Про строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства у спорах щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні Строк звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні охоплюється спеціальною нормою частини п’ятої статті 122 КАС України та становить один місяць. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5192»
«Про наслідки недотримання вимог законодавства щодо порядку проведення перевірки (інспекційного відвідування) інспекторами праці В абзаці 9 частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» зазначено, що під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Це положення покликане запобігти зловживанням державними органами з питань праці у проведенні перевірок з ширшим обсягом питань. Недотримання його вимог є порушенням порядку проведення перевірки (інспекційного відвідування) та самостійною підставою для скасування постанов про накладення штрафу, які прийняті на підставі акту, складеного за результатами такої перевірки. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5009»
«Про виплату компенсації за невикористані дні відпустки при звільненні осіб рядового і начальницького складу У випадку звільнення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні, як основної так і додаткової відпустки Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3816»
«Про середній заробіток за час вимушеного прогулу/затримки виконання рішення про поновлення на роботі Середній заробіток за час вимушеного прогулу/затримки виконання рішення про поновлення на роботі є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3813 Про своєчасний розрахунок при звільненні Факт вирішення спору в судовому порядку не є фактом виконання роботодавцем обов`язку провести повний розрахунок із колишнім працівником Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3814 Про розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника Суд має право зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3815»
«Умови реалізації особою рядового чи начальницького складу органів внутрішніх справ права на звільнення у більш короткі строки ніж передбачено законодавством та гарантії для особи у разі зміни власного рішення щодо звільнення У межах передбаченого пунктом 68 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114 (далі - «Положення №114») строку з дня подання рапорту про звільнення сторони трудового договору можуть домовитися про звільнення у більш короткий строк. Такою домовленістю, зокрема, слід вважати зазначення у рапорті конкретної дати, з якої (до настання якої) працівник має бажання звільнитися зі служби до закінчення передбаченого пунктом 68 Положення №114 строку та згоду уповноваженого органу звільнити цього працівника у визначений ним термін. Тому видача уповноваженим органом наказу про звільнення працівника зі служби до закінчення передбаченого пунктом 68 Положення №114 строку, якщо таке прохання міститься у рапорті про звільнення, є правомірною. Натомість, за змістом наведеного законодавчого припису, до закінчення тримісячного строку попередження особа має право відкликати поданий рапорт, якщо сторони не домовилися про звільнення у більш короткий строк. У разі якщо сторони домовилися про звільнення у більш короткий строк, особа має право відкликати поданий рапорт про звільнення до спливу цього строку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9442»
«Про виплату належних звільненому працівникові сум Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу законів про працю України Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3807»
«Про строк звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні військовослужбовця та його дотримання позивачем У справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби спеціальним строком для звернення до суду є місячний строк, установлений частиною п′ятою статті 122 КАС України, який має перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу. Здійснено відступ від висновку, викладеного колегіями суддів ВП КАС ВС у постановах від 30.01.2019 у справі № 806/2164/16, від 11.02.2020 у справі № 420/2934/19, від 13.03.2019 у справі № 813/1001/17, про необхідність застосування тримісячного строку звернення до суду, передбаченого частиною першою статті 233 КЗпП України, ураховуючи, що спір про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є трудовим спором. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2013»
«Про вихідну допомогу при звільненні прокурора Прокурор має право на отримання вихідної допомоги при звільненні у розмірі середнього місячного заробітку Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3805»
«Про визначення розміру передбачених умовами колективного договору додаткових виплат при звільненні працівника При визначенні розміру виплат, які передбачені колективним договором як додаткові, Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, не застосовується. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2214»
«Про підтвердження права на отримання додаткової соціальної відпустки Для підтвердження права на отримання додаткової соціальної відпустки одинокій матері роботодавцю має бути пред’явлено будь-який офіційно складений, оформлений та засвідчений в установленому порядку документ, у якому з достатньою достовірністю підтверджується відсутність участі батька у вихованні дитини. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3932»
«Щодо розподілу витрат за надану професійну правничу допомогу за результатами розгляду справи Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5168»
«Про компенсацію військовослужбовцю вартості за неотримане речове майно Речове забезпечення військовослужбовців не має характеру винагороди за виконану працю, а спрямоване насамперед на задоволення їх потреб під час несення ними військової служби. Компенсація вартості за неотримане речове майно належить до складу належних звільненому працівникові сум у розумінні статті 116 КЗпП України. Застосування передбаченої статтею 117 КЗпП України відповідальності здійснюється у разі невиплати згаданої компенсації на день виключення особи зі списків особового складу військової частини. Виключенням із цього правила є надання військовослужбовцем на те відповідної згоди. Застосування критеріїв зменшення розміру відшкодування, визначеного відповідно до статті 117 КЗпП України, необхідно здійснювати, виходячи зі середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2324»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?