«Про вимоги до доказів для допуску особи до роботи без оформлення трудового договору Відповідальність за порушення законодавства про працю для фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю настає в разі, якщо особа виконує певні роботи чи здійснює окремі повноваження з відома, за…»
«Про межі предмета позапланового заходу державного нагляду (контролю) у сфері праці Позаплановий захід контролю, ініційований за зверненням фізичної особи, не обмежується перевіркою дотримання законодавства про працю виключно стосовно заявника. Така перевірка може охоплювати також питання, які…»
«Критерії розмежування трудових та цивільно-правових відносин Встановлення факту трудових відносин вимагає доведення виконання працівником трудових функцій, підпорядкування внутрішньому трудовому розпорядку, забезпечення умов праці та виплати винагороди. Цивільно-правовий договір спрямований на…»
«Про перевірку договору про надання персоналу (аутстафінгу) при оскарженні рішень Держпраці про притягнення до відповідальності за допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору При вирішенні спорів щодо оскарження рішень Держпраці про притягнення до відповідальності за допуск…»
«Про «розумний строк» оформлення службових відносин Процес оформлення службових відносин має бути здійснений своєчасно в межах розумного строку, тобто у часі, який є об’єктивно достатнім та необхідним для досягнення мети, але без зайвих зволікань чи невиправданих затримок. Хоча термін «розумний…»
«Причинно-наслідковий зв’язок між діями посадової особи та шкодою підприємству, спричиненою санкціями контролюючих органів Наявність причинно-наслідкового зв'язку між протиправними діями посадової особи і завданою шкодою підприємству підтверджується тим, що внаслідок таких дій контролюючі органи…»
«Про правомірність наказу про призначення фактичної перевірки за наявності передбаченої ПК України підстави Наказ про призначення фактичної перевірки є правомірним, якщо наявна хоча б одна передбачена ПК України фактична підстава (зокрема інформація від органів влади), навіть якщо наказ не містить…»
«Договір про співробітництво між ФОПами не звільняє від обов'язку оформлення трудових відносин при фактичному допуску до роботи Законодавство України не передбачає можливості передачі трудових ресурсів між суб'єктами господарювання на підставі договору про співпрацю (партнерство). Здійснення особою…»
«Щодо правових підстав для встановлення факту трудових відносин Встановлення факту наявності трудових відносин можливе при встановленні виконання працівником трудових функцій, підпорядкування працівника правилам внутрішнього трудового розпорядку, забезпечення йому умов праці та виплати винагороди за…»
«Обов’язок судів роз’яснити особі про наявність правових підстав звільнення її від кримінальної відповідальності. Умови звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у суді касаційної інстанції в порядку ст. 440 КПК. Суди першої та апеляційної інстанцій зобов’язані роз’яснити…»
«Про обов'язок роботодавця негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на посаді Оскарження судового рішення про поновлення працівника на посаді та, як наслідок, його подальше скасування або зміна може бути підставою для внесення змін або скасування наказу про поновлення на посаді, проте…»
«Відповідальність платника податків за вчинення допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору За вчинення правопорушення у вигляді фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору фізичні особи – підприємці, які є платниками єдиного податку першої – третьої…»
«Про адміністративну відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудових відносин Ключовою відмінністю статті 265 КЗпП України і статті 41 КУпАП є суб`єктний склад правопорушення. Завдяки цьому одночасно до відповідальності може бути притягнуто юридичну особу як роботодавця за статтею 265 КЗпП України і посадову особу цієї юридичної особи за статтею 41 КУпАП за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудових відносин. Особу, яка не є посадовою особою за своєю суттю, неможливо притягнути до адміністративної відповідальності згідно зі статтею 41 КУпАП. При цьому, непритягнення посадової особи позивача до адміністративної відповідальності згідно зі статтею 41 КУпАП, не може ставитись в залежність до можливості притягнення позивача як юридичної особи до відповідальності за порушення законодавства про працю. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5896»
«Про застосування постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2017 № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у справі № 826/8917/17 постанову Кабінету Міністрів України від 29.04.2017 № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визнано нечинною. Водночас, за змістом частини другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Оскільки, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у справі № 826/8917/17 не містить жодних застережень з цього приводу, то постанова КМУ №295 вважається такою, що втратила чинність з дня набрання законної сили цим судовим рішенням, тобто 14.05.2019. Тому, норми вказаного вище акту Уряду України підлягають застосуванню до спірних правовідносин, як такі, що були чинними на момент їх виникнення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5011»
«Про важливість оформлення трудових відносин роботодавцем для забезпечення права особи на працю та відпочинок Без оформлених трудових відносин особа позбавляється конституційних гарантій, передбачених, зокрема, статтями 43 (кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров`я роботах забороняється; громадянам гарантується захист від незаконного звільнення та право на своєчасне одержання винагороди за працю) та 45 (кожен, хто працює, має право на відпочинок, яке забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час; максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та право на оплачувану щорічну відпустку, вихідні та святкові дні) Основного Закону України, а відповідні обов`язки роботодавця залишаються поза межами законодавчого регулювання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5003»
«Про неприпустимість проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами Проведення заходу державного контролю на підставі анонімного звернення суперечить принципу державного нагляду (контролю) щодо неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5000»
«Про початок притягнення особи до адміністративної відповідальності Притягнення до адміністративної відповідальності починається з моменту складання протоколу та його пред`явлення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Прийняття ж постанови за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення є вирішенням такої справи по суті, яка передбачає встановлення наявності складу адміністративного правопорушення або його відсутності та, відповідно, застосування санкції, закриття справи, що відповідає положенням статті 284 КУпАП. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4950»
«Укладення трудового договору на визначений строк за відсутності умов, зазначених у частині другій статті 23 КЗпП України, є підставою для визнання його недійсним у частині визначення строку Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами (ч. 2 ст. 23 КЗпП України). Порядок оформлення трудових відносин за строковим трудовим договором такий же, як і за безстроковим. Але при цьому факт укладання трудового договору на певний строк чи на час виконання певної роботи повинен бути відображений як у заяві працівника про прийняття на роботу, так і в наказі чи розпорядженні роботодавця, яким оформляється цей трудовий договір. Укладення трудового договору на визначений строк при відсутності умов, зазначених у частині другій статті 23 КЗпП України, є підставою для визнання його недійсним у частині визначення строку. Тобто такі договори вважатимуться укладеними на невизначений строк від часу їх укладення. У зв’язку із закінченням строку може бути припинений тільки строковий трудовий договір, укладений як строковий відповідно до закону. Якщо ж строковий трудовий договір укладено всупереч правилам статті 23 КЗпП України, то умова про строк є незаконною. Трудовий договір в такому разі вважається укладеним на невизначений строк, і він не може бути припинений у зв`язку із закінченням строку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4610»
«Підсудність трудових спорів з іноземним елементом судам України за наявності рухомого майна відповідача на території України Суди України можуть приймати до свого провадження і розглядати трудові спори з іноземним елементом щодо стягнення заборгованості із заробітної плати, якщо на території України відповідач має рухоме майно, на яке можна накласти стягнення, незалежно від місця реєстрації роботодавця та прапору судна. При цьому, якщо в розумні строки не встановлено зміст норм іноземного права, застосовується право України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12557»
«Про поняття трудового договору Трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. Згідно з трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4943»
«Про здійснення контрольних повноважень інспекторами праці Службова записка посадових осіб органу контролю не є належною підставою для призначення інспекційного відвідування згідно з підпунктом 5 пункту 5 Порядку № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». В силу положень пункту 2 Порядку № 295 контрольні повноваження здійснюються інспекторами праці у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, профілактичні відвідування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5973»
«Щодо відсутності підстав для визнання недійсною умови трудового договору, для якої встановлено нікчемність на рівні закону У приватному праві, частиною якого є трудове право, недійсність може стосуватися або «вражати» різноманітні договори, не є винятком й трудові договори. При цьому для трудового законодавства є характерним, з урахуванням того, що імперативні норми гарантують не тільки мінімальні соціально-трудові стандарти, але і визначають підстави нікчемності договорів (їх умов) у сфері праці. В статті 9 КЗпП передбачений спеціальний випадок нікчемності умови, якщо відповідні умови договорів погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю. В трудовому законодавстві не міститься правил, які мають засовуватися при тлумаченні того чи іншого трудового договору, а тому з врахуванням принципів, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності, сумніви щодо його дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності, за умови, що не погіршують становище працівників, порівняно з законодавством України про працю. Позовна вимога про визнання недійсною умови трудового договору для якої встановлено нікчемність на рівні закону не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5151»
«Обставини, які можуть свідчити про поважність причин звільнення працівника за власним бажанням за частиною першою статті 38 КЗпП України у визначений ним строк Погіршення стану здоров’я, наявність транспортних обмежень на період карантину, відсутність реального забезпечення дистанційною (надомною) роботою свідчать про поважність причин звільнення працівника за власним бажанням за частиною першою статті 38 КЗпП України у визначений працівником строк Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4630»
«Строк пред’явлення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника Середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою, тому строк пред’явлення до суду позовних вимог про стягнення такого заробітку обмежується трьома місяцямиз дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, тобто з часу видачі наказу про поновлення на роботі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4629»
«Про виключний перелік питань, які у межах правовідносин щодо здійснення державного нагляду (контролю), встановлюються саме законами Зважаючи на контекст, у якому в частині четвертій статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" вжито термін «закон», цю правову норму, ураховуючи її конструкцію, необхідно розуміти так, що нею наводиться виключний і остаточний перелік питань, які у межах правовідносин щодо здійснення державного нагляду (контролю), встановлюються саме законами. Вказане дає підстави для висновку, що усі, окрім передбачених у частині четвертій статті 4 цього Закону питання, які пов`язані з здійсненням державного нагляду (контролю), зокрема, за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення (наприклад, переліку підстав для проведення Держпраці інспекційних відвідувань), можуть урегульовуватись, як законами, так й іншими актами законодавства, у тому числі й нормами міжнародної конвенції, яка ратифікована Україною у встановленому законом порядку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5016»
«Про виконання особою обов’язків медичної сестри без укладення з нею трудового договору Особа, яка виконує обов`язки медичної сестри зі стоматології, не може вважатися такою, що надає послуги за умовами цивільно-правової угоди, оскільки така діяльність має всі ознаки роботи, що повинна виконуватися на умовах трудового договору. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4833»
«Про підстави для здійснення контрольних повноважень органами Держпраці Контрольні повноваження здійснюються інспекторами праці у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, профілактичні відвідування у формі інформаційно-роз’яснювальної роботи не входять до цього переліку. Доповідна записка посадової особи органу контролю, складена за результатами проведення профілактичного відвідування роботодавця, не є належною підставою для призначення інспекційного відвідування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3518»
«Про наслідки недотримання вимог законодавства щодо порядку проведення перевірки (інспекційного відвідування) інспекторами праці В абзаці 9 частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» зазначено, що під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Це положення покликане запобігти зловживанням державними органами з питань праці у проведенні перевірок з ширшим обсягом питань. Недотримання його вимог є порушенням порядку проведення перевірки (інспекційного відвідування) та самостійною підставою для скасування постанов про накладення штрафу, які прийняті на підставі акту, складеного за результатами такої перевірки. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5009»
«Про обов’язок роботодавця направляти до територіального органу Державної фіскальної служби повідомлення про прийняття на роботу працівника Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається роботодавцем перед фактичним допуском працівника до роботи. При цьому, факт оформлення трудового договору не означає допуску працівника до виконання роботи за таким договором у день його укладення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3516»
«Про негативні наслідки укладання цивільно-правового договору замість трудового у разі наявності ознак трудових відносин між роботодавцем і працівником Положення частини третьої статті 24 КЗпП України (щодо заборони роботодавцю залучати працівника до роботи без укладення трудового договору) повинні застосовуватися роботодавцями, які бажають використовувати найману оплачувану працю незалежно від того, наполягає на такому оформленні працівник чи ні. Юридичні та фізичні особи – підприємці, залучаючи працівників до найманої оплачуваної праці та укладаючи з такими особами цивільно-правові договори замість трудових, позбавляють останніх основних прав та гарантій, встановлених Конституцією (статті 43–46) та законами України Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5889»
«Про відповідальність роботодавця за порушення вимог законодавства про працю під час організації проходження виробничої практики на підприємстві учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів Учні, слухачі професійно-технічних навчальних закладів, які проходять виробничу практику, не включаються до складу (списку) робітників підприємства, однак на них повною мірою розповсюджуються правила внутрішнього трудового розпорядку і положення інших внутрішніх актів і розпоряджень підприємства з моменту розподілу учнів, слухачів професійно-технічного навчального закладу на робочі місця або навчально-виробничі ділянки, який у свою чергу настає при видачі керівником підприємства наказу про персональний розподіл учнів, слухачів професійно-технічного навчального закладу на робочі місця або навчально-виробничі ділянки виробничих підрозділів Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3482»
«Про підстави для проведення позапланової перевірки органами Держпраці Cтаття 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», яка містить вичерпний перелік підстав для проведення позапланових перевірок контролюючими органами, не передбачає такої підстави для проведення позапланової перевірки як звернення юридичної особи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3473»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?