«Про вимоги до доказів для допуску особи до роботи без оформлення трудового договору Відповідальність за порушення законодавства про працю для фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю настає в разі, якщо особа виконує певні роботи чи здійснює окремі повноваження з відома, за…»
«Про межі предмета позапланового заходу державного нагляду (контролю) у сфері праці Позаплановий захід контролю, ініційований за зверненням фізичної особи, не обмежується перевіркою дотримання законодавства про працю виключно стосовно заявника. Така перевірка може охоплювати також питання, які…»
«Критерії розмежування трудових та цивільно-правових відносин Встановлення факту трудових відносин вимагає доведення виконання працівником трудових функцій, підпорядкування внутрішньому трудовому розпорядку, забезпечення умов праці та виплати винагороди. Цивільно-правовий договір спрямований на…»
«Про перевірку договору про надання персоналу (аутстафінгу) при оскарженні рішень Держпраці про притягнення до відповідальності за допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору При вирішенні спорів щодо оскарження рішень Держпраці про притягнення до відповідальності за допуск…»
«Про «розумний строк» оформлення службових відносин Процес оформлення службових відносин має бути здійснений своєчасно в межах розумного строку, тобто у часі, який є об’єктивно достатнім та необхідним для досягнення мети, але без зайвих зволікань чи невиправданих затримок. Хоча термін «розумний…»
«Причинно-наслідковий зв’язок між діями посадової особи та шкодою підприємству, спричиненою санкціями контролюючих органів Наявність причинно-наслідкового зв'язку між протиправними діями посадової особи і завданою шкодою підприємству підтверджується тим, що внаслідок таких дій контролюючі органи…»
«Про правомірність наказу про призначення фактичної перевірки за наявності передбаченої ПК України підстави Наказ про призначення фактичної перевірки є правомірним, якщо наявна хоча б одна передбачена ПК України фактична підстава (зокрема інформація від органів влади), навіть якщо наказ не містить…»
«Договір про співробітництво між ФОПами не звільняє від обов'язку оформлення трудових відносин при фактичному допуску до роботи Законодавство України не передбачає можливості передачі трудових ресурсів між суб'єктами господарювання на підставі договору про співпрацю (партнерство). Здійснення особою…»
«Щодо правових підстав для встановлення факту трудових відносин Встановлення факту наявності трудових відносин можливе при встановленні виконання працівником трудових функцій, підпорядкування працівника правилам внутрішнього трудового розпорядку, забезпечення йому умов праці та виплати винагороди за…»
«Обов’язок судів роз’яснити особі про наявність правових підстав звільнення її від кримінальної відповідальності. Умови звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у суді касаційної інстанції в порядку ст. 440 КПК. Суди першої та апеляційної інстанцій зобов’язані роз’яснити…»
«Про обов'язок роботодавця негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на посаді Оскарження судового рішення про поновлення працівника на посаді та, як наслідок, його подальше скасування або зміна може бути підставою для внесення змін або скасування наказу про поновлення на посаді, проте…»
«Відповідальність платника податків за вчинення допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору За вчинення правопорушення у вигляді фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору фізичні особи – підприємці, які є платниками єдиного податку першої – третьої…»
«Щодо обов’язку суду з’ясувати, чи було волевиявлення працівника на припинення трудового договору за власним бажанням у момент видачі наказу про звільнення Розглядаючи позовні вимоги щодо оскарження наказу про припинення трудового договору за статтею 38 КЗпП України, суди повинні з’ясувати, чи було волевиявлення працівника на припинення трудового договору за власним бажанням у момент видачі наказу про звільнення Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2271»
«Невідповідність працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування як підстава для звільнення Невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі є підставою для його звільнення за пунктом 11 частини першої статті 40 КЗпП України в межах визначеного в наказі строку випробування Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2367»
«Щодо строку розірвання трудового договору у разі подання працівником заяви про звільнення за власним бажанням без зазначення конкретної дати звільнення Подання працівником заяви про звільнення за власним бажанням без зазначення конкретної дати звільнення не є підставою для розірвання з ним трудового договору до закінчення обумовленого в статті 38 КЗпП України строку Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2270»
«Про неможливість звільнення позивача від сплати судового збору за вимогою про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу Вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не є тотожною до вимоги про стягнення заробітної плати, а тому не може бути віднесена до категорії пільгових вимог, за подання яких згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не сплачується. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4065»
«Щодо підстави звільнення непризначеного у встановленому законом порядку працівника, який виконував обов’язки директора державного підприємства на умовах строкового трудового договору Працівник, що виконував обов’язки директора державного підприємства на умовах строкового трудового договору та не був призначений у встановленому законом порядку на посаду директора, підлягає звільненню за пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП України Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2050»
«Щодо застосування строків звернення до суду при стягненні середнього заробітку за затримку виконання рішення про поновлення на роботі За змістом норм чинного законодавства середній заробіток за час затримки власником або уповноваженим ним органом виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу ) , а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі працівника не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника, отже строк пред`явлення до суду п озовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі обмежуються трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13496»
«Щодо строку для вимоги стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника, а отже строк пред’явлення до суду позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу обмежується тримісячним строком, передбаченим статтею 233 КЗпП України ОП КЦС ВС відступила від висновку КЦС ВС щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, який викладений у постанові від 25 липня 2018 року у справі №761/22614/16-ц (провадження № 61-8620св18). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2423»
«Про відповідальність за використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин За використання найманої праці в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору у фізичної особи-підприємця настає відповідальність у вигляді штрафу. Отже, факт допуску особи до роботи без оформлення трудового договору має встановлюватися інспектором праці під час інспекційного відвідування та від таких осіб має бути відібране пояснення. Інспекційне відвідування є формою державного нагляду за додержанням законодавства про працю, яке належить до повноважень відповідача та яке проводиться на підставі наказу та направлення. За результатами інспекційного відвідування складається акт і в разі виявлення порушень виноситься припис. Якщо під час інспекційного відвідування встановлені факти використання праці неоформлених працівників, то вживаються заходи щодо притягнення об’єкта відвідування до відповідальності незалежно від усунення виявлених порушень. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2185»
«Про розмежування цивільно-правових і трудових відносин Основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5020»
«Про ознаку трудового договору Відсутність у договорі конкретно визначеного виду роботи та кінцевого результату її виконання — ознака трудового договору Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2682 Про відмінність цивільно-правового і трудового договорів про надання послуг Відносини, які виникають з цивільно-правового договору про надання послуг не є тотожними трудовим правовідносинам, а укладання цивільно-правового договору про надання послуг не свідчить про наявність трудових відносин між замовником та виконавцем. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4696»
«Про відмінність цивільно-правового договору від трудового договору Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду. Таким чином, трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2264»
«Про розмежування цивільно-правових і трудових відносин Основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5020»
«Юрисдикція спору про стягнення моральної шкоди, завданої за місцем проходження публічної служби Вимоги про стягнення моральної шкоди, завданої за місцем проходження публічної служби, заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір, зокрема з вимогами про стягнення середнього заробітку за вимушений прогул за місцем проходження публічної служби, за затримку виплати такого заробітку, сум, пов'язаних з індексацією заробітної плати за час вимушеного прогулу, а також недоотриманих сум заробітної плати, мають розглядатися за правилами адміністративного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1512»
«Про відмінність договорів цивільно-правового характеру від трудових договорів Основною відмінністю договорів цивільно-правового характеру від трудових договорів є те, що перші регламентуються Цивільним кодексом України, а трудові - КЗпП. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Правова основа цивільно-правових договорів полягає у тому, що трудові відносини між сторонами за наслідком укладання договору не виникають. Сторонами таких договорів є замовник і виконавець, а не працівник і роботодавець. За цивільно - правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами. Виконавець робіт, на відміну від найманого працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом на роботу на певну посаду. Трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. Трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власна праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5894»
«Про поняття трудового договору Трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. Згідно з трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4943»
«Про визначення дати, з якої особа вважається застрахованою Початок страхового стажу необхідно пов’язувати з датою, з якої розпочато нарахування єдиного страхового внеску, а фактично – з дати, коли особа приступила до роботи та коли їй почала нараховуватися заробітна плата, але не раніше дати взяття на облік особи, як платника (особи, за яку сплачують) єдиного страхового внеску. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2259»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?