«Коригування фінансового результату на суму штрафів, пені та неустойки, нарахованих нерезиденту Збільшення фінансового результату до оподаткування на суму витрат від визнаних штрафів, пені та неустойки відповідно до підпункту 140.5.11 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України…»
«Безготівкове отримання післяплати через платіжного посередника не є розрахунковою операцією У разі реалізації товарів через інтернет-магазин на умовах повної післяплати, коли продавець не приймає кошти безпосередньо від покупця, а отримує їх лише в безготівковій формі від небанківської фінансової…»
«Безготівкове отримання післяплати через платіжного посередника не є розрахунковою операцією У разі реалізації товарів через інтернет-магазин на умовах повної післяплати, коли продавець не приймає кошти безпосередньо від покупця, а отримує їх лише в безготівковій формі від небанківської фінансової…»
«Умови визнання податкового боргу безнадійним та його списання у процедурі реструктуризації боргів фізичної особи у справі про неплатоспроможність Застосування ч. 2 ст. 125 КУзПБ не має автоматичного характеру і не може зводитися до формального співставлення календарних дат. Господарський суд…»
«Про тягар доведення правомірності податкових донарахувань та оцінка реальності господарських операцій У податкових спорах тягар доведення правомірності здійснених донарахувань покладено на контрольний орган згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України. Формальні розбіжності,…»
«Відсутність обов'язку фізичної особи сплачувати земельний податок за ділянки, що використовуються фермерським господарством Фізична особа – власник земельних ділянок, отриманих для ведення фермерського господарства, не є платником земельного податку, якщо такі земельні ділянки фактично…»
«Про використання РРО Ненадання під час фактичної перевірки документів, що підтверджують походження підакцизних товарів, які знаходяться в місці продажу (господарському об’єкті), не є підставою для притягнення суб’єкта господарювання до відповідальності, встановленої статтею 20 Закону України «Про…»
«Перехід права користування земельною ділянкою та виникнення обов'язку зі сплати земельного податку Якщо особа набуває право власності на будівлю або споруду, розташовану на земельній ділянці, то до неї в силу статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України переходить право користування цією…»
«Про відповідальність за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань незалежно від причин прострочення Факт несвоєчасної сплати податкових зобов’язань сам по собі вказує на порушення встановленого Податковим кодексом України обов’язку, попри причини, які зумовили таке порушення. Відповідно до приписів…»
«Про пропуск строку винесення податкових повідомлень-рішень Винесення податкових повідомлень-рішень після 1 липня наступного за базовим податковим роком не є підставою для їх скасування. Таке пропущення строку лише змінює строк сплати — 60 днів з дня вручення податкових повідомлень-рішень (пп.…»
«Судовий контроль рішень податкових органів та їх часткове скасування не є втручанням у дискреційні повноваження органу Якщо податковий орган визначив грошове зобов’язання, правомірність якого перевіряє суд і частково визнає рішення обґрунтованим, а частково скасовує, то наведене не є втручанням у…»
«Про строки звернення до адміністративного суду після досудового вирішення податкових спорів Строки звернення до суду після застосування досудового порядку є скороченими та диференціюються залежно від характеру оскаржуваного рішення. Зокрема, у спорах щодо оскарження податкових повідомлень-рішень…»
«З ВІДСТУПОМ! Про оскарження рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов’язань платника податків, за умови попереднього використання досудового порядку вирішення спору Рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов’язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору оскаржуються в судовому порядку в тримісячний строк за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийняте та вручене платнику податків (скаржнику) у строки, установлені Податковим кодексом України. ПП КАС ВС здійснила відступ від висновку, викладеного колегіями суддів ПП КАС ВС у постановах від 17.07.2019 у справі № 640/46/19 та від 14.02.2019 у справі № 813/4921/17 про те, що положення п. 56.18 ст. 56 ПК є спеціальними щодо приписів ст. 122 КАС, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2079»
«Особливості списання безнадійної податкової заборгованості Списання безнадійного податкового боргу, зокрема, стосовно якого минув строк давності в 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу. Звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов'язковим лише, якщо такий податковий борг виник унаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин). В інших установлених законодавством випадках розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється контролюючими органами щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3277»
«Облік платником податків безнадійної дебіторської заборгованості Установленого нормативними документами порядку списання такої заборгованості немає, тому кожне підприємство встановлює власний порядок. У разі визнання поточної дебіторської заборгованості безнадійною така списується з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат лише в разі, якщо щодо такої заборгованості створення резерву сумнівних боргів не передбачено або якщо такого резерву не достатньо. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3276»
«Часові межі нарахування податковим органом податкових зобов’язань платнику податків За положенням пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань. Ураховуючи, що граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 ПК України, штрафні санкції можуть бути застосовані в межах 1095 днів, з дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов'язань. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3275»
«Особливості застосування облікової ставки НБУ при стягненні пені за несвоєчасне бюджетне відшкодування ПДВ Розрахунок пені із застосуванням різних ставок Національного банку України зумовлений зміною облікової ставки Національного банку України протягом строку її дії. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5821»
«Момент виникнення надміру сплаченої суми податкових зобов’язань Датою виникнення надміру сплаченої суми в розумінні пункту 43.3 статті 43 Податкового кодексу України вважається саме дата подання податкової декларації за звітний період, а не дата фактичного перерахування авансових внесків до Державного бюджету (дата відповідних платіжних доручень). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3273»
«Право застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у ЄРПН у разі відсутності порядку його застосування З 01 січня 2016 року податковому органу надано право застосовувати штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України без наявності спеціально затвердженого Порядку, а з 16 лютого 2016 року у податкового органу з'явилася реальна можливість виконання обов'язків, спрямованих на притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності, установленої пунктом 120-1.3 статті 120-1 Податкового кодексу України. Зворотна дія закону, а також презумпція правомірності рішень платника податку, на що посилається платник податків, не застосовуються до спірних правовідносин, оскільки жодні елементи податків та їх ставки не змінювалися, нове податкове правопорушення не визначалося, колізія норм законодавства відсутня. Застосування штрафних (фінансових) санкцій відбувається на підставі норми, яка діяла з 2015 року, у 2016 році лише визначено порядок такого застосування, зокрема, за порушення, допущені у 2015 році. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5805»
«Про стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого ПДВ ВІДСТУП! Позовна вимога про стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого податку на додану вартість з Державного бюджету України може бути заявлена протягом 1095 днів. Відступ у постанові ВП ВС від 19 січня 2023 року у справі № 140/1770/19 Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2077»
«Форма об’єктивної сторони та суб’єктивна сторона складу злочину, передбаченого ст. 191 КК (шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем) З об’єктивної сторони злочин, передбачений ст. 191 КК, має три форми вчинення: привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем. Специфіка привласнення та розтрати чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем полягає у тому, що майно, яким винний заволодіває, не ввірене йому, не перебуває у його безпосередньому віданні, але внаслідок службового становища суб’єкт злочину має право оперативного управління цим майном. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом, корисливим мотивом та метою. Обов’язковими суб’єктивними ознаками розтрати майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем є корисливий мотив – спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна, та корислива мета – збагатитися самому або незаконно збагатити інших осіб, в долі яких зацікавлений винний. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/81»
«Анулювання реєстрації платника ПДВ, що зумовлені настанням обставин непереборної сили При неподанні платником податкової звітності з податку на додану вартість, що зумовлене настанням обставин непереборної сили та підтверджується відповідним сертифікатом Торгово-промислової палати України та відповідно до статті 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, застосування до особи передбачених підпунктом «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України негативних наслідків у вигляді анулювання реєстрації платником податку на додану вартість є необґрунтованим. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3200»
«Зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування Пункт 4 Порядку ведення ЄРПН поширює свою дію виключно на випадки подання розрахунку коригування до податкової накладної, складеної до 01 лютого 2015 року та відомості якої не підлягали внесенню до ЄРПН у зв'язку з недосягненням суми, визначеної пунктом 11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2621»
«Застосування штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасне подання податкової звітності з ПДВ з підстав настання форс-мажорних обставин Положення Закону України від 02 вересня 2014 року №1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» є спеціальною нормою, яка для суб'єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність на відповідній території протягом визначеного періоду в часі на підставі об'єктивних обставин щодо проведення антитерористичної операції та за умови отримання висновку Торгово-промислової палати України, передбачає підстави для звільнення від відповідальності, зокрема в частині неналежного виконання обов'язку своєчасного подання податкової звітності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5782»
«Застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН Предметом камеральної перевірки, окрім питань правильності оформлення податкових декларацій, уточнюючих розрахунків можуть бути й інші питання, зокрема пов'язані зі своєчасністю реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН. З урахуванням положень статті 102 ПК України така перевірка може бути проведена протягом 1095 днів за останнім днем граничного строку реєстрації податкових накладних. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2568»
«Обов'язок сплати податків і зборів нерезидентів при ввезені транспортних засобів як іноземної інвестиції до статутного фонду Підприємства з іноземними інвестиціями не звільнені від обов'язку сплати податків і зборів при передачі у володіння або (та) у користування автомобілів, які були попередньо ввезені в Україну без сплати передбачених законодавством податків та зборів, контроль за сплатою яких здійснюють органи доходів і зборів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5816»
«Механізм відповідальності контролюючого органу за несвоєчасне бюджетне відшкодування ПДВ Бюджетним є відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум такого відшкодування за результатами перевірки платника. Пенею є сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у врегульованих цим Податковим кодексом України випадках і не сплачена у встановлені законодавством строки. Тобто це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення повернення бюджетного відшкодування до тих пір, поки не буде відшкодовано кошти. Позовна вимога про стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого податку на додану вартість з Державного бюджету України може бути заявлена в межах строку, визначеного пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України для подання заяви про відшкодування надміру сплачених грошових зобов'язань, тобто протягом 1095 днів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5964»
«Звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання житла (об'єктів житлового фонду) Коли після завершення будівництва правовстановлювальні документи на новозбудоване житло оформлені на замовника, а пізніше згідно з договорами купівлі-продажу квартир з фізичними особами переоформлюються на таких фізичних осіб, операцією з першого постачання житла буде вважатись операція оформлення правовстановлювальних документів на замовника. Подальше переоформлення права власності на фізичних осіб у розумінні норм Податкового кодексу України не буде вважатися операцією з першого постачання житла та звільняється від оподаткування податком на додану вартість відповідно до Податкового кодексу України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2547»
«Застосування штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасне подання податкової звітності із рентної плати за користування надрами з підстав настання форс-мажорних обставин Положення Закону України від 02 вересня 2014 року №1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» не встановлюють податкової пільги, що розповсюджується на платника податків. Сертифікат Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили є належним доказом на підставі статті 10 цього Закону для звільнення платника податків від відповідальності, передбаченої абзацом 2 пункту 120.1 статті 120 ПК України, за неналежне виконання зобов'язань щодо своєчасної подачі вказаного розрахунку за користування надрами. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5783»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?