ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 804/4483/17

У липні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Євромонтаж» (далі Товариство) звернулось до суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі ДФС) від 28.03.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії контролюючого органу щодо проведення камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у період з 25.06.2014 року по 08.02.2017 року, складання акту перевірки від 28.02.2017 року №431/198/04-83-12-01-31124175 та прийняття податкового повідомлення-рішення від 28.03.2017 року №0006491201 є протиправними, оскільки відповідач не мав права проводити камеральну перевірку понад строки, встановлені Податковим кодексом України.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2017, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2017 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з зазначеними судовими рішеннями Товариство звернулось з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило її скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про необґрунтованість заявленого адміністративного позову невірно оцінивши залучені до справи докази та неправильно застосувавши при цьому норми матеріального і процесуального права.

Відповідач відзиву на касаційну скаргу не надав, що не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що за наслідками проведеної камеральної перевірки Товариства з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за період з 25.06.2014 по 08.02.2017, контролюючим органом складено акт від 28.02.2017, в якому викладено висновок про несвоєчасну сплату позивачем узгодженої суми податкового зобов'язання в зв'язку з несвоєчасним поданням платіжного доручення до банку.

На цій підставі ДФС прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.03.2017 №0006491201, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 10% за платежем податок на додану вартість на загальну суму 38 440, 06 грн. за затримку на 183, 183, 153, 152, 152, 152, 152, 121, 121, 120, 92, 92, 92, 90, 62, 62, 62, 30, 30, 24, 17, 9, 5, 3, 2 днів сплати грошового зобов'язання в сумі 384 400, 60 грн.

Не заперечуючи обґрунтованості висновків викладених в акті ДФС щодо несвоєчасної сплату узгодженої суми податкового зобов'язання позивач посилається на те, що перевірку було проведено з порушенням встановлених статтями 76 та 200 Податкового Кодексу України строки.

Статтею 76 Податкового Кодексу України визначено порядок проведення камеральних перевірок.

Відповідно до приписів цієї статті камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Зі змісту акті камеральної перевірки від 28.02.2017 вбачається, що перевірку було проведено виключно з питання своєчасності сплати Товариством узгодженої суми податкового зобов'язання та наявності в діях позивача порушень передбачених статтею 126 Податкового Кодексу України, відтак така перевірка повинна здійснюватися з урахуванням строків давності встановлених статтею 102 Податкового Кодексу України, а не протягом 30 календарних днів, обумовлених пунктом 76.3 статті 76 Податкового Кодексу України, як помилково вважає позивач.

Інших доводів щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 28.03.2017 року №0006491201 позивач ані у своєму позові, ані в касаційній скарзі не наводить.

За таких обставин колегія суддів Касаційного адміністративного суду приходить висновку про те, що доводи касаційної скарги Товариства правильність доводів якими мотивовано судові рішення суду не спростовують, не дають підстав вважати висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини 3 статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -