«Безготівкове отримання післяплати через платіжного посередника не є розрахунковою операцією У разі реалізації товарів через інтернет-магазин на умовах повної післяплати, коли продавець не приймає кошти безпосередньо від покупця, а отримує їх лише в безготівковій формі від небанківської фінансової…»
«Умови визнання податкового боргу безнадійним та його списання у процедурі реструктуризації боргів фізичної особи у справі про неплатоспроможність Застосування ч. 2 ст. 125 КУзПБ не має автоматичного характеру і не може зводитися до формального співставлення календарних дат. Господарський суд…»
«Про право орендаря на податковий кредит з ПДВ при відшкодуванні вартості електроенергії орендодавцю Орендар, який відшкодовує орендодавцю вартість спожитої електроенергії відповідно до умов договору оренди приміщення та на підставі даних приладів обліку, має право на формування податкового кредиту…»
«Безготівкове отримання післяплати через платіжного посередника не є розрахунковою операцією У разі реалізації товарів через інтернет-магазин на умовах повної післяплати, коли продавець не приймає кошти безпосередньо від покупця, а отримує їх лише в безготівковій формі від небанківської фінансової…»
«Про правомірність визнання реальними господарських операцій з компаніями-нерезидентами для цілей оподаткування податком на прибуток та ПДВ Висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій платника з контрагентами-нерезидентами не можуть ґрунтуватися лише на відомостях із…»
«Умови визнання податкового боргу безнадійним та його списання у процедурі реструктуризації боргів фізичної особи у справі про неплатоспроможність Застосування ч. 2 ст. 125 КУзПБ не має автоматичного характеру і не може зводитися до формального співставлення календарних дат. Господарський суд…»
«Застосування пільги зі сплати орендної плати за користування майном на територіях бойових дій або тимчасової окупації Відсутність станом на момент подання уточнюючої декларації переліку територій, безпосередньо затвердженого Кабінетом Міністрів України, не є підставою для відмови платникові в…»
«Розрахунки у букмекерській діяльності через Інтернет не є розрахунковими операціями з продажу товарів чи надання послуг Операції з внесення гравцями депозитів (обмін грошових коштів на електронні грошові замінники) та виплати виграшів у букмекерській діяльності через мережу Інтернет не є продажем…»
«Застосування концепції бенефіціарного власника Ознаками непрямого вирішального впливу на діяльність є володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше ніж 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов’язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші…»
«Адміністрування земельного податку й орендної плати З набранням чинності ПК річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для…»
«Щодо визначення розміру безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою пропорційно до частки набутого майна Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави зберіг у себе кошти, що мав сплатити за користування нею, зобов'язаний повернути їх власнику…»
«Про перевірку договору про надання персоналу (аутстафінгу) при оскарженні рішень Держпраці про притягнення до відповідальності за допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору При вирішенні спорів щодо оскарження рішень Держпраці про притягнення до відповідальності за допуск…»
«Відшкодування у складі шкоди, заподіяної контролюючими органами, витрат на правову допомогу адвоката, які понесені у зв'язку з оскарженням податкового повідомлення-рішення Платник податків має право відшкодувати у складі шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, витрати на юридичний супровід, що не пов`язаний із захистом, наданим адвокатом, зокрема в межах процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, при цьому, сума таких витрат, пов`язаних з адміністративним оскарженням, не повинна перевищувати 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року, в якому приймається відповідне рішення про визнання рішень, дій чи бездіяльності незаконною. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6477»
«Підстава для перегляду розміру (ставки) орендної плати за земельну ділянку комунальної власності Підставою для перегляду розміру (ставки) орендної плати за земельну ділянку комунальної власності має бути саме законодавча зміна граничного (мінімального чи максимального) розміру такої плати або зміна розміру земельного податку, а не рішення органів місцевого самоврядування. Такі рішення можуть бути підставою для внесення змін до договору оренди землі, якщо сторони договору оренди безпосередньо в самому договорі передбачили таку підставу для зміни розміру орендної плати, що узгоджується з принципом свободи договору Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6525»
«Належні докази на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки для цілей сплати орендної плати чи повернення безпідставно збережених грошових коштів фактичним землекористувачем без оформлення орендного договору Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо належних доказів на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначивши, що для цілей сплати орендної плати чи повернення безпідставно збережених грошових коштів фактичним землекористувачем без оформлення орендного договору належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98 - 103 ГПК України, які містять інформацію щодо предмета спору Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6668»
«Отримання дозволу на розміщення інформаційної вивіски з відомостями про нотаріальну контору Розміщений на віконному проймі приміщення, у якому здійснюється нотаріальна діяльність напис «нотаріус» та таблички біля входу у приміщення з найменуванням нотаріальної контори та графіком роботи не містять індивідуалізації, не містить закликів до придбання конкретного товару чи отримання послуг, інформація не формує та не підтримує обізнаність споживачів реклами та їх інтересу щодо юридичної особи чи конкретного товару (послуг), що поставляється/надається, а тому не є рекламою і не потребує спеціального дозволу на розміщення зовнішньої реклами. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6589»
«Про можливість застосування у податкових правовідносинах приписів цивільного законодавства щодо солідарної відповідальності учасників договору про спільну діяльність і, як наслідок, стягнення з них податкового боргу солідарно Учасники податкових правовідносин спільно несуть обов’язок та відповідальність за погашення податкового боргу. Спільне виконання податкових зобов’язань всіма учасниками договору про спільну діяльність є подібним до принципу солідарної відповідальності, але метою такого забезпечення є виконання податкових зобов’язань, а не відповідальність за їх порушення. Здійснено частковий відступ від висновку, викладеного колегією суддів ПП КАС ВС у постанові від 17.11.2020 у справі № 820/6620/16, щодо можливості стягнення податкового боргу солідарно, зокрема про можливість застосування положень Цивільного кодексу України у даних правовідносинах, оскільки солідарна відповідальність передбачена умовами укладеного договору відповідно до вимог Цивільного кодексу України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8794»
«Обов'язок платника, щодо отримання поштової кореспонденції від податкового органу та забезпечення актуальності податкової адреси Документи, надіслані контролюючим органом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу платника, яка відповідає даним Державного реєстру та облікової картки, вважаються врученими й у разі неможливості вручення адресату такого відправлення після проставлення поштовим органом відповідної відмітки з датою та причиною невручення. На платників покладено безумовний обов’язок подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Процедура внесення змін до Державного реєстру та даних облікової картки пов’язана саме з виконанням фізичною особою як платником податків свого обов’язку щодо звернення до контролюючого органу з відповідною заявою за формою № 5ДР. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6454»
«Про правову природу податкового боргу, нарахованого боржнику в період після визнання його банкрутом, та введення стосовно нього ліквідаційної процедури у справі про банкрутство Подання до контролюючого органу декларацій не є підставою виникнення у боржника, щодо якого введено ліквідаційну процедуру, зобов’язання сплатити податки і збори (обов’язкові платежі), термін сплати яких настав у період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом. Боржник у справі про банкрутство, щодо якого ухвалене рішення про визнання його банкрутом, з огляду на положення статті 38 Закону про банкрутство (в редакції від 22.12.2011) має право на легітимне очікування, що його буде звільнено від податкового обов’язку сплатити податки і збори (обов’язкові платежі), термін сплати яких настав у період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом. Звільнення від податкового обов’язку щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), термін сплати яких настав у період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, передбачено законом (частина перша статті 38 Закону про банкрутство). Таке звільнення зумовлює раціональне сподівання боржника на те, що після встановлення його неплатоспроможності у нього не виникає додаткових зобов’язань. УВАГА! Правовий висновок, викладений у постанові, слід враховувати у разі застосування абзацу четвертого частини першої статті 59 КУзПБ, яким передбачено, що з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов’язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов’язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14859»
«Специфіка обрахунку вартості рекламних послуг, які платник податку придбаває у телеканалів при визначенні оподатковуваного доходу Вартість рекламних послуг, які особа придбає в телеканалів, визначається на підставі показника AVR (Advertising Average Audience). Під час їх реалізації вартість трансляції реклами визначається згідно з фактично набраними GRP (Gross Rating Points), а не кількістю хвилин, оскільки ціна хвилини екранного часу є довідковою та виступає додатковим аналітичним показником, який математично розраховується шляхом ділення вартості рекламних послуг на окремому телеканалі на кількість хвилин розміщення реклами на такому телеканалі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6420»
«Про можливість стягнення податку на доходи фізичної особи з прощеної банком суми основного боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті Якщо кредитор (банк) здійснив анулювання (прощення) основної суми боргу (кредиту), а не суми в розмірі різниці, розрахованої кредитором відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, то з метою оподаткування сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом і включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6264»
«Процесуальне правонаступництво контролюючого органу Коли відбувається публічне правонаступництво, вирішальним є встановлення факту переходу повністю чи частково функцій (адміністративної компетенції) від одного суб'єкта владних повноважень до іншого, а не факту державної реєстрації припинення як юридичної особи суб'єкта владних повноважень, що вибув з публічних правовідносин. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3690»
«Щодо грошових вимог контролюючого органу на суму штрафних санкцій, стягнутих за рішенням адміністративного суду з боржника Системний аналіз положень пунктів 101.1, 101.2 статті 101 ПК України, пункту 102.4 статті 102 ПК України дозволяє зробити висновок про те, що за наявності судового рішення про стягнення суми податкового боргу презюмується, що контролюючий орган нарахував та ініціював стягнення цього податкового боргу до закінчення строків давності, передбачених пунктами 102.1, 102.4 статті 102 ПК України, а тривале невиконання боржником відповідного судового рішення не може бути підставою для звільнення його від обов'язку сплатити присуджену до стягнення суму боргу, відтак такий податковий борг не може вважатися безнадійним, адже стягується за рішенням суду і строки стягнення щодо нього встановлюються до повного погашення платежу або до визнання його безнадійним тільки у випадках, передбачених підпунктами 101.2.1, 101.2.2, 101.2.4, 101.2.5 пункту 101.2 статті 101 ПК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6328»
«Сплата судового збору арбітражним керуючим На арбітражного керуючого не поширюються положення статті 5 Закону України «Про судовий збір» Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7560»
«Підтвердження факту вчинення правочину та проведення господарських операцій на його виконання для виникнення в платника податку права на податковий кредит Велика Палата Верховного Суду підтримала правовий висновок Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо підтвердження факту вчинення правочину та проведення господарських операцій на його виконання для виникнення в платника податку права на податковий кредит, визначивши, що податкова накладна, виписана однією стороною в договорі (підрядником) на постачання послуг на користь другої сторони (замовника), може бути доказом правочину з огляду на те, що така поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5734»
«Про обов’язок сплати орендної плати за земельну ділянку державної та/або комунальної власності, надану фізичній особі для ведення фермерського господарства, коли ця ділянка фактично використовується без зміни орендаря в договорі оренди Податковий обов'язок щодо сплати орендної плати лежить на орендареві земельної ділянки, який визначений у договорі оренди земельної ділянки та право користування земельною ділянкою якого зареєстроване в державному реєстрі речових прав. Податковий обов'язок зі сплати орендної плати за землю державної та комунальної власності виникає у фермерського господарства, для створення якого фізичній особі було надано земельну ділянку, після переходу до нього прав орендаря в установленому законом порядку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6267»
«Про включення земельного податку до складу витрат фізичної особи-підприємця До витрат фізичної особи-підприємця, пов'язаних зі здійсненням ним господарської діяльності, на час виникнення спірних правовідносин (до 01.01. 2017 року) належали витрати на сплату орендної плати за землю державної та комунальної власності та/або земельного податку. Мотиваційні (бонусні) виплати, отримані за дистриб'юторським договором, належать до винагороди за надання маркетингових послуг, які є об'єктом оподаткування ПДВ у розумінні пункту 185.1. статті 185 Податкового кодексу України. Здійснено відступ від висновку, викладеного колегією суддів ПП КАС ВС у постанові від 08.05.2018 у справі № 809/647/17, щодо невключення плати за землю до переліку витрат фізичної особи-підприємця, безпосередньо пов’язаних із здійсненням господарської діяльності, відповідно до приписів ПК України в редакції, чинній до 01.01.2017. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6266»
«Про застосовність законодавства під час здійснення державного контролю за використанням та охороною земель Враховуючи те, що норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» стосуються безпосередньо сфери господарської діяльності суб’єктів господарювання та жодним чином не стосуються перевірок земельних ділянок, то на спірні правовідносини розповсюджуються норми Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель». Відтак, посилання позивача на Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» є безпідставним, а відповідач правомірно керувався положеннями Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12304»
«Про право на вихід у відставку суддів Конституційного Суду України На відміну від суддів судів загальної юрисдикції, суддям Конституційного Суду України Законом № 2136-VIII «Про Конституційний Суд України» надано право йти у відставку та отримувати вихідну допомогу відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5230»
«Розгляд грошових вимог контролюючого органу до боржника як платника податків. Спеціальний строк давності заявлення до стягнення з боржника податкового боргу Системний аналіз положень статей 101, 102 ПК України дає змогу зробити висновок про те, що цим Кодексом встановлено загальний граничний строк давності для стягнення контролюючим органом податкового боргу, який становить 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Цей строк є спеціальним строком давності для звернення податкового органу до платника податків з вимогою про погашення податкового боргу та застосовується імперативно (за законом). Списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, щодо якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу. При розгляді грошових вимог контролюючого органу до боржника, як платника податків належить перевірити дотримання контролюючим органом спеціального строку давності заявлення до стягнення з боржника податкового боргу, який у пункті 102.4. статті 102 ПК України встановлено у 1095 календарних днів з дня його виникнення та застосування якого є імперативним. У разі спливу 1095-денного строку з дня виникнення податкового боргу, за виключенням спеціально передбачених ПК України випадків, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції нараховані на такий борг, а відтак з того часу в контролюючого органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5327»
«Про правове значення індивідуальної чи загальної консультації, яка надається контролюючим органом суб`єкту господарювання Індивідуальна чи загальна консультація, яка надається контролюючим органом суб`єкту господарювання, може використовуватися останнім з метою доведення правомірності своєї поведінки у відносинах із цим органом, іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також під час судового розгляду справи. При цьому для суб`єкта господарювання індивідуальна або загальна консультація має правове значення, оскільки такий суб`єкт господарювання не може бути притягнутий до відповідальності, якщо він діяв відповідно до роз`яснень, що містяться у такій консультації. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4910 Про застосування положень статті 19 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»до суб`єкта господарювання, що здійснює діяльність на ринку цінних паперів Положення статті 19 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», які передбачають можливість звільнення суб`єкта господарювання від відповідальності, якщо він діяв відповідно до індивідуальної або загальної консультації контролюючого органу, не поширюють свою дію на правовідносини за участю суб`єкта господарювання, що здійснює діяльність на ринку цінних паперів. Оскільки діяльність інститутів спільного інвестування безпосередньо пов`язана з наданням фінансових послуг на ринку цінних паперів та похідних цінних паперів (деривативів), на правовідносини, що виникають при здійсненні державного контролю за діяльністю інститутів спільного інвестування, не поширюються дія Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», зокрема, й стаття 19 цього Закону, яка визначає статус індивідуальної консультації. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4957»
«Щодо застосування частини четвертої статті 653 ЦК України при вирішенні спорів про розірвання договору підряду Частину четверту статті 653 ЦК України слід розуміти так, що сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконано обома сторонами до моменту розірвання договору, тобто якщо обидві сторони отримали зустрічне задоволення одна від одної. На це вказує використання множини у зазначеній нормі. При цьому якщо договором було передбачено інші зобов'язання сторін, наприклад щодо передання іншого майна, сплати коштів, які не було виконано, то в разі розірвання договору такі зобов'язання припиняються на майбутнє. Якщо зобов'язання з договору було виконано лише однією стороною, то в разі розірвання договору підлягають застосуванню правила про набуття, збереження майна без достатньої правової підстави або з підстави, яка згодом відпала (глава 83 ЦК України). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6307»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?