«Відступ! Підстави нікчемності положення кредитного договору щодо обов’язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту Якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного…»
«Нарахування передбачених договором процентів та неустойки після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК…»
«Нарахування процентів та пені за кредитним договором за наявності судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо нарахування процентів та пені за кредитним договором після ухвалення рішення про…»
«Нарахування передбачених договором процентів та неустойки після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК…»
«Припинення поруки у зв'язку із закінченням строку Строк, передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України, є преклюзивним, тобто його закінчення є підставою для припинення поруки, а отже, і для відмови кредиторові в позові у разі звернення до суду. Цей строк не можна поновити, зупинити чи…»
«Про неможливість нарахування пені після спливу строку виконання грошового зобов’язання за договором позики Пеня за порушення умов договору позики не підлягає стягненню за період після настання строку повернення позики, оскільки після спливу строку виконання зобов’язання правовідносини набувають…»
«Обов'язковість експертної оцінки предмета іпотеки при позасудовому зверненні стягнення Державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем у позасудовому порядку вимагає обов'язкового надання експертної оцінки майна. Відсутність такої оцінки є порушенням законодавства та…»
«Порядок вирішення зобов’язальних правовідносин між позикодавцем та спадкоємцями позичальника Правовідносини, що виникли між позикодавцем і позичальником, після смерті останнього трансформуються в зобов’язальні правовідносини між позикодавцем та спадкоємцями позичальника і вирішуються в порядку,…»
«Щодо дотримання процедури дострокового стягнення кредитних коштів за кредитним договором у разі відсутності в договорі передбаченого кредитором права на дострокове стягнення кредитних коштів Право кредитодавця вимагати дострокового повернення споживчого кредиту виникає за умови затримання…»
«Припинення поруки за ч. 4 ст. 559 ЦК України, якщо умовами основного договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами Велика Палата Верховного Суду підтримала правовий висновок Верховного Суду України щодо припинення поруки за ч. 4 ст. 559 ЦК України, якщо умовами основного договору…»
«Щодо застосування ст. 625 ЦК України після завершення розрахунків із кредиторами у справі про банкрутство ФОП Якщо в ході процедури банкрутства фізичної особи-підприємця ліквідатором частково погашено вимоги кредитора, а решта присуджених судовим рішенням коштів за кредитним договором вважається…»
«Щодо критеріїв визначення нерухомості як «іншого житла» в зоні проведення АТО Дія Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не розповсюджується на позичальника, якщо встановлено факт наявності у його власності іншого…»
«Щодо зміни строку кредитування у випадку прострочення виконання боржником своїх зобов`язань У разі, якщо сторони договору визнали підставою для зміни строку виконання основного зобов'язання саме виникнення в позичальника прострочення з погашення заборгованості, а не направлення банком письмового повідомлення позичальнику про припинення строку користування кредитом, то така зміна є безумовною і не залежить від волевиявлення однієї зі сторін. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3710»
«Дострокове повернення споживчого кредиту, якщо кредитодавець не направив позичальнику повідомлення (вимогу) про дострокове повернення кредиту (спірні правовідносини виникли до 10 червня 2017 року) Велика Палата Верховного Суду конкретизувала власний правовий висновок щодо порядку досудового повернення кредиту, визначивши, що якщо кредитування відбулося для задоволення споживчих потреб позичальника і кредитодавець звертається до суду з позовом про дострокове повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту, не виконавши вимоги чинної на час виникнення спірних правовідносин (до 10 червня 2017 року) частини десятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», яка передбачала обов’язкове направлення позичальнику повідомлення (вимогу) про дострокове повернення кредиту, то у позичальника відсутній обов’язок достроково повернути кошти за договором про надання споживчого кредиту, а у суду відсутня підстава для задоволення відповідного позову у частині, яка стосується дострокового стягнення коштів за таким договором Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/506»
«Про критерії визначення початку перебігу строку позовної давності Під можливістю довідатись про порушення права або про особу, яка його порушила, в цьому випадку слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини, або існування в особи певних зобов’язань, як міри належної поведінки, в результаті виконання яких вона мала б змогу дізнатись про відповідні протиправні дії та того, хто їх вчинив. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3227»
«Нарахування процентів за користування кредитом (ст.1048 ЦК України) у випадку прострочення боржника, якщо таке нарахування передбачене умовами договору Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо можливості нарахування процентів за користування кредитом у випадку прострочення боржника, визначивши, у випадку прострочення боржником умова договору про право банку нараховувати проценти за користування кредитом по день повного погашення заборгованості не може бути підставою для нарахування процентів за частиною першою статті 1048 ЦК України . За період до прострочення виконання зобов’язання боржником підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/507 Нарахування процентів за ст. 1048 ЦК України та застосування відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України у справах про банкрутство Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо можливості нарахування процентів за користування кредитом у випадку прострочення боржника, визначивши, що у випадку прострочення боржником умова договору про право банку нараховувати проценти за користування кредитом по день повного погашення заборгованості не може бути підставою для нарахування процентів за частиною першою статті 1048 ЦК України. У такому випадку підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Така правова позиція щодо правильного застосування норм права підлягає врахуванню у справі про банкрутство в разі подання заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника як на стадії розпорядження майном боржника, так і на стадії ліквідаційної процедури, з урахуванням перебування в цей час боржника в особливому правовому становищі, зокрема і щодо дії мораторію на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4115»
«Правові наслідки спливу позовної давності щодо основної та додаткової вимог кредитора Сплив позовної давності до основної та додаткової вимог кредитора щодо стягнення боргу за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки (зокрема, й за наявності рішення суду про відмову в цьому позові з підстави пропущення позовної давності) сам по собі не припиняє основного зобов’язання за кредитним договором і, відповідно, не може вважатися підставою для припинення іпотеки згідно з абзацом другим частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2»
«Договірне списання банком грошових коштів не зумовлює переривання позовної давності Договірне списання грошових коштів не може призводити до переривання позовної давності, адже банк самостійно здійснює списання грошових коштів, а боржник не вчиняє будь-яких активних дій, які б стали підставою для переривання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3747»
«Умови, за яких преюдиційні обставини не потребують доказування Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішення у такій справі правовідносини. Суб`єктивними межами є те, що у двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Об`єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням суду. Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: обставина встановлена судовим рішення; судове рішення набрало законої сили; у справі беруть участь ті самі особи, які брали участь у попередній справі, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Не потребують доказування обставини, встановлені рішення суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду. Не має преюдиційного значення оцінка судом конкретних обставин справи, які сторонами не оспорювалися, мотиви судового рішення, правова кваліфікація спірних відносин. Преюдиційне значення можуть мати ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір, і які, зокрема зазначені у резолютивній частині рішення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4271»
«Щодо початку перебігу позовної давності за вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує виникнення права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Метою вчинення виконавчого напису є надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання безспірного зобов`язання боржником. З урахуванням наведеного, перебіг позовної давності за вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки починається від дня, коли у кредитора (іпотекодержателя) виникло право на відповідний позов, незалежно від того, чи звертався він після цього до нотаріуса за захистом своїх цивільних прав. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5086 Звернення стягнення на предмет іпотеки за виконавчим написом нотаріуса, до визначених статтями 263, 264 ЦК України підстав зупинення чи/або переривання позовної давності не належить У силу положень статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку, а також у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Звернення стягнення на предмет іпотеки не вказане у статті 264 ЦК України в якості окремої підстави переривання перебігу позовної давності, а також не може вважатися діями, що свідчать про визнання боржником свого боргу, чи прирівнюватись до пред`явлення позову. Звернення стягнення є реалізацією іпотекодержателем свого права, передбаченого договором іпотеки, та підставою припинення цього права. Повернення стягувачу виконавчого напису (виконавчого документу) також не може переривати перебіг позовної давності за позовними вимогами про звернення стягнення з аналогічних причин. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5087»
«Переривання позовної давності у зв’язку з пред’явленням особою позову про стягнення кредитної заборгованості до третейського суду Пред`явлення особою позову до третейського суду, до підвідомчості якого згідно зі статтею 6 Закону України «Про третейський суд» відноситься вирішення відповідного спору, в силу вимог частини другої статті 264 ЦК України перериває позовну давність та може свідчити про зміну строку виконання основного зобов`язання відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3748»
«Щодо строку чинності поруки у випадку зміни строку виконання основного зобов`язання шляхом реалізації кредитором права на дострокове стягнення суми заборгованості Визначений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк припинення поруки (який на момент виникнення спірних правовідносин складав шість місяців) застосовується виключно у тому разі, якщо такий строк не встановлено у самому договорі поруки. Зміна строку виконання основного зобов`язання шляхом реалізації кредитором права на дострокове стягнення суми заборгованості не змінює строк чинності поруки, визначений сторонами у договорі поруки. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3756»
«Застосування позовної давності до вимог про стягнення коштів, передбачених статтею 625 ЦК України Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо застосування позовної давності до вимог про стягнення коштів, передбачених статтею 625 ЦК України, визначивши, що невиконання боржником грошового зобов`язання, яке виникло на підставі рішення суду про стягнення заборгованості, є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/404»
«Про повноваження апеляційного суду щодо скасування рішення суду першої інстанції із підстави неналежного повідомлення у суді першої інстанції особи, яка подала апеляційну скаргу Тлумачення статті 309 ЦПК України (у редакції, чинній на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції) свідчить, що у суду апеляційної інстанції було відсутнє процесуальне повноваження скасовувати рішення суду першої інстанції із підстави неналежного повідомлення у суді першої інстанції особи, яка подала апеляційну скаргу, а порушення норм процесуального права могли бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13508»
«Щодо відсутності обов’язку нового кредитора (іпотекодержателя) повторно надсилати боржнику письмову вимогу про усунення порушень за кредитним договором Новий кредитор (іпотекодержатель) при реалізації позасудового порядку звернення стягнення на предмет іпотеки не зобов’язаний надсилати боржнику письмову вимогу про усунення порушень за кредитним договором, якщо така вимога була надіслана первісним кредитором. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5080 Щодо порядку здійснення нотаріусом державної реєстрації права власності на іпотечне майно При здійсненні державної реєстрації права власності на іпотечне майно нотаріус, перевіривши подані документи на їх відповідність вимогам законодавства, зобов`язаний також перевірити дійсність заявленої вимоги на момент такого звернення, правильність розрахунку розміру заборгованості, встановити відповідність вартості предмета іпотеки заявленим вимогам. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5081»
«Щодо наявності підстав для переривання позовної давності внаслідок погашення боргу не позичальником, а іншою особою Погашення боргу не позичальником, а іншою особою за відсутності доказів надання позичальником згоди або доручення такій особі на вчинення цих дій не може бути підставою для переривання перебігу позовної давності Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3745»
«Стягнення пені, нарахованої на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитним договором, якщо місцезнаходженням боржника є територія проведення антитерористичної операції Якщо відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та Переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р, Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р, відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб ― підприємців та громадських формувань місцезнаходженням боржника є територія проведення антитерористичної операції, то немає підстав для нарахування боржнику та стягнення з нього пені на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитним договором Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1587»
«Щодо зміни встановленої сторонами ціни після укладення договору Відповідно до частини другої статті 632 ЦК України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Тлумачення цієї норми свідчить, що в ній закріплено принцип стабільності (або відносної неможливості зміни) встановленої сторонами ціни, що є проявом обов`язковості виконання умов договору (стаття 629 ЦК України). У частині другій статті 632 ЦК України допускається наявність винятків, які можуть бути встановлені договором або законом. При цьому в законі або ж договорі обов’язково мають бути визначені як випадки зміни ціни, так і умови такої зміни. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4544»
«Щодо правових наслідків відсутності підпису позичальника на Умовах та правилах надання банківських послуг Умови та правила надання банківських послуг, які не містять відомостей щодо часу їх затвердження, строку дії, підпису позичальника, а також відомостей про те, що останній ознайомлений саме з такими Умовами, не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10119»
«Стягнення процентів за користування кредитними коштами та неустойки (пені, штрафів) на підставі анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо укладення кредитного договору шляхом підписання заяви-анкети, зазначивши, що підписана анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг за відсутності домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту не може розцінюватися як частина кредитного договору та не може бути підставою для стягнення процентів за користування кредитними коштами та пені за невиконання кредитного договору Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/508»
«Щодо наслідків неповідомлення боржнику про зміну реквізитів банку для сплати коштів на погашення кредиту Неповідомлення боржнику про зміну реквізитів банку для сплати коштів на погашення кредиту може впливати на визначення розміру боргу, але не може бути підставою для звільнення боржника від виконання зобов’язань. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3721»
«Існування в Державному реєстрі прав спірного запису про припинення іпотеки не позбавляє іпотекодержателя права доводити обставини дійсності такої іпотеки в суді Внесення до Державного реєстру прав запису про припинення іпотеки є офіційним підтвердженням існування юридичного факту припинення іпотеки відповідно до підстав, передбачених чинним законодавством, але такий факт не створюється реєстраційною дією. При цьому існування в Державному реєстрі прав спірного запису про припинення іпотеки не позбавляє іпотекодержателя права доводити обставини дійсності такої іпотеки в суді. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2352 Ухвалення судом рішення про недійсність договору іпотеки, яке згодом було скасоване, не спростовує презумпції правомірності правочину У разі скасування незаконного судового рішення про визнання іпотеки недійсною, на підставі якого з Державного реєстру іпотек виключено запис про обтяження, дія іпотеки підлягає відновленню з моменту вчинення первинного запису, який було виключено на підставі такого рішення суду. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2353»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?