Стаття 1050 ЦК України: судова практика Верховного Суду

«Щодо процесуального правонаступництва як підстави для заміни сторони (третьої особи) у процесі По своїй суті процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу відповідного суб`єкта, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього. Підставами процесуального правонаступництва можуть бути лише юридичні факти, які виникли під час судового провадження у справі, а не до його початку. Процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним правонаступництвом, оскільки воно може мати місце в тих випадках, коли права та/або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення внаслідок тих чи інших юридичних фактів переходять до правонаступника. При цьому незалежно від підстав матеріального правонаступництва процесуальне правонаступництво допускається лише після заміни сторони в матеріальних правовідносинах. У частині першій статті 514 ЦК України регулюються відносини між первісним кредитором і новим кредитором, та визначається який саме обсяг прав та на яких умовах переходить до нового кредитора. Тобто частина перша статті 514 ЦК України присвячена саме матеріальному правонаступництву, а не процесуальному. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6018»

«Щодо підстав для зупинення чи/або переривання позовної давності відповідно до статей 263, 264 ЦК України внаслідок вжиття банком засобу позасудового захисту свого порушеного права До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, які відповідно до статті 264 ЦК України є підставою для переривання перебігу позовної давності, можуть з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Вчинення боржником дій з виконання зобов`язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності лише за умови, якщо такі дії здійснено самим боржником або за його згодою чи дорученням уповноваженою на це особою. Отже, вжиття банком засобу позасудового захисту свого порушеного права, а саме звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) за виконавчим написом нотаріуса, до визначених статтями 263, 264 ЦК України підстав зупинення чи/або переривання позовної давності не належить. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5469»

«Щодо стягнення кредитної заборгованості за платіжною карткою на підставі приєднання до Умов та правил надання банківських послуг Верховний Суд підтвердив висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19), згідно з яким витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт і Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, що не визнаються відповідачем та не містять його підпису, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання анкети-заяви. Водночас, цей висновок не застосовується у випадку, якщо від відповідача не надходило заперечень щодо непогодження між сторонами наданих банком Умов та Правил, а в матеріалах справи є підписана позичальником довідка про умови кредитування, яка містить інформацію про базову місячну процентну ставку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4962»

«Щодо заборгованості за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника У пункті 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ законодавець визначив тимчасові особливості процедури неплатоспроможності фізичної особи, згідно з якими до розміру вимог забезпеченого кредитора не включаються штрафні санкції та пеня. При цьому такі вимоги кредитора мають ґрунтуватися на кредитному договорі в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім’ї боржника. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5338»

«Визначення ставки судового збору за подання заяви кредиторів із грошовими вимогами до боржника Ставка судового збору за подання заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника визначається у фіксованому розмірі відповідно до пп. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону, а не пропорційно до визнаних судом вимог. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12232»

«Припинення поруки внаслідок збільшення процентної ставки у зв’язку з порушенням позичальником умов кредитного договору У зобов`язаннях, в яких бере участь поручитель, збільшення процентної ставки у разі порушення позичальником умов кредитного договору, навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або відповідної умови в договорі поруки не дає підстав покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань перед банком. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4703»

«Нарахування процентів після настання строку погашення кредиту та пені за кредитним договором в іноземній валюті З огляду на принцип диспозитивності у господарському процесі (стаття 14 ГПК України), за відсутності (невстановлення судами) обставин узгодження сторонами в кредитному договорі підвищеної ставки річних процентів, ніж визначена законом –три проценти річних відповідно до диспозиції, частини другої статті 625 ЦК України, не підлягають задоволенню судом заявлені кредитором (позикодавцем) вимоги щодо процентів, нарахованих за період після настання строку погашення кредиту щодо позичальника, однак з розрахунком цих вимог відповідно до процентної ставки, врегульованої кредитним договором, а не законом (частина друга статті 625 ЦК України – три проценти річних). Формулювання сторонами в кредитному договорі строку виконання зобов'язання та строку дії цього договору "до повного виконання зобов'язань за кредитним договором" не відповідає приписам статей 251, 252, 254 ЦК України щодо врегулювання строку або терміну, зі спливом або настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення, а також не є узгодженням строку виконання зобов'язання з повернення грошових коштів (кредиту) за кредитним договором у розумінні положень статті 530 та частини першої статті 1049 ЦК України. Склад і розмір грошових вимог забезпеченого кредитора за зобов'язаннями, які виникли з кредиту в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника, визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. До розміру вимог такого забезпеченого кредитора не включаються штрафні санкції та пеня. При цьому такі вимоги кредитора мають ґрунтуватися на кредитному договорі в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5339»

«Щодо заборгованості за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника У пункті 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ законодавець визначив тимчасові особливості процедури неплатоспроможності фізичної особи, згідно з якими до розміру вимог забезпеченого кредитора не включаються штрафні санкції та пеня. При цьому такі вимоги кредитора мають ґрунтуватися на кредитному договорі в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім’ї боржника. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5338»

«Нарахування банком заборгованості за здійснення операцій за кредитним рахунком клієнта, які він не замовляв і не оформляв, є підставою для розірвання кредитного договору відповідно до статті 651 ЦК України Факт здійснення операцій за кредитним рахунком власника кредитної картки, які ним не замовлялися та не оформлялися, що завдало йому істотної шкоди у вигляді нарахування додаткової заборгованості, яку він має погашати, та нарахування банком плати у великому розмірі за послугу «Миттєва розстрочка» за кредитні кошти, які ним не отримувались, а сама послуга не замовлялась, є підставою для розірвання кредитного договору відповідно до статті 651 ЦК України Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4646»

«Закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою арбітражним керуючим як учасником провадження у справі про банкрутство Закриття апеляційного провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України допускається у випадку, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4877»

«Встановлення процентної ставки річних, яка підлягає сплаті боржником після настання строку погашення кредиту Під час розгляду грошових вимог кредиторів щодо заборгованості за кредитом мають враховуватися положення статей 533, 1046, 1049 ЦК України, а також висновки ВС, викладені у постановах ВП ВС від 04.07.2018 у справі № 761/12665/14-ц, від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц, від 16.01.2019 у справі № 464/3790/1-ц, від 23.10.2019 у справі № 723/304/16-ц, у постановах ВС від 01.03.2019 у справі № 752/18552/17, від 29.05.2019 у справі № 523/9078/16-ц, від 16.10.2019 у справі № 522/11364/15-ц, від 17.10.2019 у справі № 621/285/18, від 17.10.2019 у справі № 461/6129/16-ц, від 05.02.2020 у справі № 750/2000/18, які стосуються застосування положень пункту 8 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» при вирішенні питання щодо виконання державним виконавцем судового рішення про стягнення суми, визначеної у рішенні суду в іноземній валюті, в тому числі із зазначенням гривневого еквіваленту за офіційним курсом НБУ на час вирішення спору. Вимоги кредитора (банку) до боржника (позичальника) в частині процентів, нарахованих після настання строку погашення кредиту (за період неправомірного користування кредитними коштами), та їх підстави, зокрема в частині процентної ставки річних, застосованої банком у розрахунку процентів, мають оцінюватися судом щодо їх узгодженості з матеріально-правовими підставами (умовами кредитного договору), за яких ці вимоги були заявлені. Тому до предмета доказування сторонами та встановлення судом належать обставини врегулювання/неврегулювання сторонами в кредитному договорі порядку (умов) та ставки процентів річних для нарахування їх після настання строку погашення кредиту. У зв'язку з цим до предмета дослідження та правової оцінки судом належать умови кредитного договору в тій його частині, яка містить (прямо вказує) узгодження сторонами цього договору умов, порядку нарахування та ставки процентів річних, які нараховуються після настання строку погашення кредиту (тобто за період неправомірного користування кредитними коштами). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4822»

«Порядок визначення розміру вимог забезпечених кредиторів, заявлених до боржника як до майнового поручителя Тлумачення абзацу третього частини другої статті 45 КУзПБ у взаємозв’язку з положеннями статей 572, 575, 589 ЦК України, статей 7, 11, 17, 18 Закону України «Про іпотеку» та статей 12, 19, 28 Закону України «Про заставу» свідчить, що вимоги забезпеченого кредитора, якщо інше не обумовлено договором застави (іпотеки) та немає заяви такого кредитора про повну чи часткову відмову від забезпечення, до майнового поручителя, який не є боржником в основному зобов'язанні, вважаються забезпеченими в цілому незалежно від облікової оцінки заставного (іпотечного) майна, визначеної сторонами в договорі застави (іпотеки). Кінцева вартість заставного (іпотечного) майна для цілей проведення розрахунків із забезпеченим кредитором формується в момент його реалізації. Застава (іпотека) припиняється, а вимоги забезпеченого кредитора вважаються погашеними у разі реалізації предмета застави (іпотеки) з дотриманням вимог КУзПБ. Крім того, під час оцінки розміру заявлених забезпечених кредиторських вимог мають враховуватися висновки щодо нарахування процентів за кредитом, викладені у постановах ВП ВС від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, в яких зазначено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4823»

«Щодо строків повернення позики за відсутності визначеного у розписці строку її повернення Грошові кошти, що взяті в борг за договором позики без визначеного у розписці строку повернення цих коштів, мають бути повернені у порядку та строки, що встановлені частиною першою статті 1049 ЦК України, тобто протягом тридцяти днів від дня пред’явлення позикодавцем вимоги про це. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3444»

«Нарахування передбачених договором процентів та неустойки після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється. Права та інтереси кредитора забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4361»

«Виписки за картковими рахунками як доказ заборгованості за кредитним договором Виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4518»

«Черговість задоволення вимог конкурсного кредитора, які не охоплюються вартістю заставного майна, за його волевиявленням З введенням в дію (21.10.2019) КУзПБ вимоги кредиторів, які виникли за зобов'язаннями, що повністю (частково) забезпечені заставою (іпотекою) майна боржника, включаються до реєстру вимог кредиторів окремо, зважаючи на обсяг забезпечення таких вимог, що визначається на підставі тих доказів, які досліджуються у справі, та волевиявлення заставного кредитора щодо повної або часткової відмови від забезпечення. Якщо конкурсний кредитор надає докази того, що його забезпечені вимоги охоплюються вартістю заставного майна, визначеною на момент укладення договору застави, а боржник не надає інших доказів щодо ринкової вартості такого майна на час включення предмета забезпечення до реєстру вимог кредиторів, то вимоги такого кредитора можуть бути включені до реєстру вимог кредиторів як забезпечені відповідно до вартості майна при укладенні договору застави. Зазначеним волевиявленням забезпечений кредитор обмежив своє право на забезпечення за рахунок предмета застави інших своїх вимог. Вимоги конкурсного кредитора, які не охоплюються вартістю заставного майна за волевиявленням кредитора, включаються до реєстру вимог кредиторів у відповідній черговості в порядку частини першої статті 64 КУзПБ залежно від правової природи таких кредиторських вимог (вимоги за основним боргом, штрафними санкціями, судові витрати тощо). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4038»

«Припинення права кредитора нараховувати передбачені кредитним договором проценти за користування кредитом у разі пред’явлення до позичальника вимоги в порядку частини другої статті 1050 ЦК України У разі пред’явлення до позичальника вимоги в порядку частини другої статті 1050 ЦК України право кредитора нараховувати передбачені кредитним договором проценти за користування кредитом припиняється. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1325 Перерахування стягувачеві вказаної у резолютивній частині судового рішення суми в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривнях У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривнях стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривнях. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1326 Відповідальність боржника за період до прострочення і після прострочення виконання умов договору позики (кредиту) За період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як міра відповідальності за порушення грошового зобов’язання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1328 Ненарахування інфляційних втрат на суму простроченого грошового зобов’язання, визначеного в іноземній валюті Не можна нараховувати інфляційні втрати на суму простроченого грошового зобов’язання, визначеного в іноземній валюті. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1329 Застосування положень частини першої статті 1048 ЦК України і частини другої статті 625 ЦК України щодо стягнення процентів за користування кредитними коштами, нарахованих банком після настання строку погашення кредиту за кредитним договором Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватися одночасно. Тому за період до прострочення виконання зобов’язання підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) згідно з умовами договору та частиною першою статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення стягуються річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов’язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов’язання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1734»