«Відступ! Підстави нікчемності положення кредитного договору щодо обов’язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту Якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного…»
«Нарахування передбачених договором процентів та неустойки після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК…»
«Нарахування процентів та пені за кредитним договором за наявності судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо нарахування процентів та пені за кредитним договором після ухвалення рішення про…»
«Нарахування передбачених договором процентів та неустойки після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК…»
«Припинення поруки у зв'язку із закінченням строку Строк, передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України, є преклюзивним, тобто його закінчення є підставою для припинення поруки, а отже, і для відмови кредиторові в позові у разі звернення до суду. Цей строк не можна поновити, зупинити чи…»
«Про неможливість нарахування пені після спливу строку виконання грошового зобов’язання за договором позики Пеня за порушення умов договору позики не підлягає стягненню за період після настання строку повернення позики, оскільки після спливу строку виконання зобов’язання правовідносини набувають…»
«Обов'язковість експертної оцінки предмета іпотеки при позасудовому зверненні стягнення Державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем у позасудовому порядку вимагає обов'язкового надання експертної оцінки майна. Відсутність такої оцінки є порушенням законодавства та…»
«Порядок вирішення зобов’язальних правовідносин між позикодавцем та спадкоємцями позичальника Правовідносини, що виникли між позикодавцем і позичальником, після смерті останнього трансформуються в зобов’язальні правовідносини між позикодавцем та спадкоємцями позичальника і вирішуються в порядку,…»
«Щодо дотримання процедури дострокового стягнення кредитних коштів за кредитним договором у разі відсутності в договорі передбаченого кредитором права на дострокове стягнення кредитних коштів Право кредитодавця вимагати дострокового повернення споживчого кредиту виникає за умови затримання…»
«Припинення поруки за ч. 4 ст. 559 ЦК України, якщо умовами основного договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами Велика Палата Верховного Суду підтримала правовий висновок Верховного Суду України щодо припинення поруки за ч. 4 ст. 559 ЦК України, якщо умовами основного договору…»
«Щодо застосування ст. 625 ЦК України після завершення розрахунків із кредиторами у справі про банкрутство ФОП Якщо в ході процедури банкрутства фізичної особи-підприємця ліквідатором частково погашено вимоги кредитора, а решта присуджених судовим рішенням коштів за кредитним договором вважається…»
«Щодо критеріїв визначення нерухомості як «іншого житла» в зоні проведення АТО Дія Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не розповсюджується на позичальника, якщо встановлено факт наявності у його власності іншого…»
«Переривання перебігу позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості за кредитним договором у випадку пред’явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки Пред’явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки не перериває перебігу позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості за кредитним договором Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/68»
«Незазначення у переліку постанов, від висновку в яких відступає ВП ВС, конкретної постанови Велика Палата Верховного Суду зазначає, що відступає не від конкретної постанови Верховного Суду України у конкретній справі, а від правового висновку щодо застосування норм процесуального чи матеріального права, який може бути висловлений у декількох постановах Верховного Суду України. Незазначення у переліку таких постанов конкретної постанови Верховного Суду України не свідчить, що правова позиція, яка є аналогічною тій, від якої вже зроблено відступ, є чинною. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4574»
«Щодо наслідків неповідомлення боржнику про зміну реквізитів банку для сплати коштів на погашення кредиту Неповідомлення боржнику про зміну реквізитів банку для сплати коштів на погашення кредиту може впливати на визначення розміру боргу, але не може бути підставою для звільнення боржника від виконання зобов’язань. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3721»
«Відсутність підстав для нарахування кредитором 3 % річних та інфляційних втрат в натуральному зобов'язанні Тлумачення частини першої статті 509, частини першої статті 267, статті 625 ЦК України свідчить, що: (1) натуральним є зобов'язання вимога в якому, не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку, але добровільне виконання якої не є безпідставно набути майном; (2) конструкція статті 625 ЦК України щодо нарахування 3 % річних та інфляційних втрат розрахована на її застосування до такого грошового зобов'язання, вимога в якому може бути захищена в судовому (примусовому) порядку; (3) кредитор в натуральному зобов'язанні не має права на нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, оскільки вимога в такому зобов'язанні не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5708»
«Нарахування процентів, передбачених статтею 1048 ЦК України, у випадку отримання позики в іноземній валюті без обумовленого у договорі розміру і порядку сплати процентів за користування коштами У випадку отримання позики в іноземній валюті без обумовленого у договорі розміру і порядку сплати процентів за користування коштами, положення частини першої статті 1048 ЦК України не можуть бути застосовані Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/622 Юрисдикція спору між двома фізичними особами про стягнення заборгованості за договорами позики за відсутності кримінального провадження, пов'язаного з документом, яким підтверджується передача грошових коштів Спір між двома фізичними особами про стягнення заборгованості за договорами позики за відсутності кримінального провадження, пов'язаного з документом, яким підтверджується передача грошових коштів, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2719»
«Припинення поруки на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України у випадку наявності рішення суду про стягнення кредитної заборгованості Велика Палата Верховного Суду відступила від правових висновків Верховного Суду України щодо неможливість припинення поруки на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України з огляду на наявність рішення суду про стягнення кредитної заборгованості, визначивши, що враховуючи встановлену законодавцем правову природу поруки як додаткового (акцесорного) зобов'язання та його пряму залежність від умов кредитного договору, на правовідносини, які виникають після ухвалення рішення суду про стягнення заборгованості, порука не поширюється, якщо інше не встановлене договором поруки Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/66»
«Перебіг позовної давності обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу Перебіг позовної давності у справі про стягнення заборгованості за кредитом, відсотками, комісіями, а також втрат від інфляції за кредитом і відсотками стосовно кожного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов'язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу. Оскільки договір встановлює окремі зобов'язання, які деталізують обов'язок відповідача повернути борг частинами, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право банку вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу. У разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника), відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування має право заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зі статтею 1048 ЦК України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду процентів, а також попередніх невнесених до такого моменту платежів у межах позовної давності щодо кожного з цих платежів. Невнесені до моменту звернення кредитора до суду періодичні платежі підлягають стягненню у межах позовної давності, перебіг якої визначається за кожним з платежів окремо залежно від настання терміну сплати кожного з цих платежів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2120»
«Нарахування процентів та пені за кредитним договором за наявності судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо нарахування процентів та пені за кредитним договором після ухвалення рішення про дострокове задоволення вимог кредитора, визначивши, що наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, а є підставою виникнення права на отримання гарантій належного виконання зобов’язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/618 Стягнення заборгованості за основним зобов’язанням у разі задоволення вимог кредитора за рахунок забезпечувального обтяження не в повному обсязі В разі задоволення не в повному обсязі вимог кредитора за рахунок забезпечувального обтяження основне зобов'язання сторін не припиняється, однак змінюється щодо предмета та строків виконання, встановлених кредитором, при зверненні до суду, що надає кредитору право вимоги до боржника, у тому числі й шляхом стягнення решти заборгованості за основним зобов'язанням (тілом кредиту) в повному обсязі та процентів і неустойки згідно з договором, нарахованих на час звернення до суду з вимогою про дострокове виконання кредитного договору, на погашення яких виявилася недостатньою сума коштів, отримана від реалізації заставленого майна під час виконання судового рішення Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3429»
«Припинення поруки за ч. 4 ст. 559 ЦК України, якщо умовами основного договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами Велика Палата Верховного Суду підтримала правовий висновок Верховного Суду України щодо припинення поруки за ч. 4 ст. 559 ЦК України, якщо умовами основного договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами, визначивши, що строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу за основним зобов'язанням. Вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами). У разі пред'явлення банком вимог до поручителя більш ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов'язання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов'язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/64»
«Нарахування передбачених договором процентів та неустойки після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється. Права та інтереси кредитора забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4361 Застосування позовної давності, якщо кредитний договір передбачає внесення позичальником щомісячних платежів Якщо кредитний договір передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, то перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов'язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5063 Щодо наслідків закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, для другої сторони Закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов'язків під час дії договору. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14675»
«Щодо наслідків неповідомлення боржника, який не виконує грошове зобов’язання, про уступку права вимоги новому кредитору Факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов’язання жодному з кредиторів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов’язань Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3736»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?