«Щодо збереження застави при відчуженні рухомого майна та добросовісність набувача Застава зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про обтяження, які внесені до такого реєстру перед відчуженням предмета…»
«Нормативна підстава визнання недійсним договору, який направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника (фраудаторний) Позивач, який не був стороною оспорюваного правочину, має право звернутися до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що направлений на уникнення…»
«Позовна давність за вимогами про витребування майна, відчуженого на підставі підроблених документів Тривалий розгляд кримінального провадження, в якому встановлено обставини підробки офіційних документів, на підставі яких майно вибуло з володіння держави на користь приватного власника, може…»
«Застосування глави 83 ЦК України до вимог про повернення коштів за відсутності договірного зобов’язання Положення глави 83 ЦК України застосовуються до вимог про повернення коштів, якщо набуття або збереження майна відбулося без достатньої правової підстави або така підстава згодом відпала.…»
«Обставини, які підлягають доведенню у справі про визнання договору дарування недійсним на підставі ст. 229 ЦК України у зв’язку з наявністю наміру укласти договір довічного утримання Договір дарування вважається укладеним, якщо сторони мають повну уяву не лише про предмет договору, а й досягли…»
«Припинення поруки у зв'язку із закінченням строку Строк, передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України, є преклюзивним, тобто його закінчення є підставою для припинення поруки, а отже, і для відмови кредиторові в позові у разі звернення до суду. Цей строк не можна поновити, зупинити чи…»
«Щодо підстав визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню Порушення порядку повідомлення заставодавця про вимогу щодо усунення порушення забезпеченого обтяженням зобов’язання є самостійною правовою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає…»
«Неналежність вимоги про витребування частини земельної ділянки для захисту права землекористувача, який прагне приватизації Землекористувач, який не набув права власності на земельну ділянку та реалізує право на її приватизацію, не може захищати порушення свого права шляхом витребування…»
«Строк звернення іпотекодержателя з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки зі спадкоємців Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо строку, в межах якого іпотекодержатель може звернутися з вимогою про звернення стягнення на предмет…»
«Ефективний спосіб захисту прав держави на земельну ділянку історико-культурного призначення Ефективним способом захисту прав держави на земельну ділянку історико-культурного призначення, на якій розташована пам`ятка археології, є негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання…»
«1.1. Щодо непоширення позовної давності на вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за банківським вкладом Позовна давність не поширюється на вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат за невиконання грошового зобов'язання про видачу вкладу, оскільки вони входять до складу…»
«Визначення належного способу захисту при витребуванні майна та застосування позовної давності до віндикаційних позовів Визнання недійсним договору дарування не є ефективним способом захисту прав власника, якщо не відновлює його порушені права. Належним способом захисту є віндикаційний позов до…»
«Застосування статті 1212 ЦК України у випадку збереження особою без достатніх правових підстав виплати, яку вона відповідно до закону мала віддати (перерахувати) іншій особі згідно з покладеним на неї за законом обов`язком Якщо тлумачити приписи статті 1212 Цивільного кодексу України телеологічно, тобто згідно з їхніми цілями, то до випадків безпідставного набуття та збереження майна належить також збереження особою без достатніх правових підстав у себе виплати, яку вона відповідно до закону мала віддати (перерахувати) іншій особі згідно з покладеним на неї за законом обов`язком (зменшення обов`язку). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6517 Cтягнення МТСБУ з страховика винуватця ДТП суми відшкодування, яку МТСБУ виплатило потерпілому у ДТП, вважаючи на момент такої виплати, що винуватець ДТП не застрахував свою цивільно-правову відповідальність МТСБУ, яке виплатило потерпілому у ДТП відшкодування, вважаючи на момент такої виплати, що винуватець ДТП не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, але згодом дізналося про протилежне, має право на стягнення з страховика винуватця ДТП суми відповідного відшкодування відповідно до статті 1212 ЦК України. МТСБУ не позбавлене можливості звернутися з такою вимогою у судовому порядку безвідносно наявності відповідного (досудового) звернення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6518 Стягнення МТСБУ з винуватця ДТП визначеної у договорі суми франшизи МТСБУ, яке виплатило потерпілому у ДТП відшкодування, вважаючи на момент такої виплати, що винуватець ДТП не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, але згодом дізналося про протилежне, на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України МТБСУ може стягнути визначену у договорі суму франшизи з винуватця ДТП, який безпідставно зберіг ці кошти у себе. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6806»
«Визначення характеру позовних вимог про повернення земельної ділянки у зв’язку з припиненням дії договору оренди Позовна вимога прокурора про зобов’язання повернути земельну ділянку у зв’язку з припиненням дії договору оренди має немайновий характер, оскільки є вимогою про виконання обов’язку в натурі (повернення належної орендодавцеві земельної ділянки), об’єктом вимоги є дія зобов’язаної сторони, що не піддається грошовій (вартісній) оцінці, а вирішення спору не вплине на склад майна сторін спору та не змінить власника майна. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1394 Судовий збір за розгляд позовної заяви про зобов’язання повернути земельну ділянку, надану в оренду Позовна вимога про зобов’язання повернути земельну ділянку, надану відповідачу в оренду, має немайновий характер, оскільки є вимогою про виконання обов’язку в натурі (повернення належної орендодавцеві земельної ділянки), об’єктом вимоги є дія зобов’язаної сторони, що не піддається грошовій (вартісній) оцінці, а вирішення спору не вплине на склад майна сторін спору та не змінить власника майна. Отже, ставка судового збору за подання такої позовної заяви визначається як за позовну заяву немайнового характеру. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12270 Ставка судового збору за позовні вимоги про визнання припиненим права користування орендованою земельною ділянкою, розірвання договору оренди та зобов’язання повернути земельну ділянку для сплати судового збору За результатами вирішення спору шляхом задоволення позову про визнання припиненим права користування земельною ділянкою, наданою в оренду, розірвання договору оренди та зобов’язання повернути земельну ділянку не відбувається зміна приналежності спірного майна, а захищаються інтереси власника землі, що проявляються щодо відповідача у зобов’язально-правовій формі, а саме у формі обов’язку орендаря повернути об’єкт оренди після розірвання договору. Тобто відповідний позов є немайновим, оскільки за своєю суттю позовна вимога не спрямована на «збагачення» позивача, яке можна оцінити вартісно. Отже, ставка судового збору за подання такої позовної заяви визначається як за позовні вимоги немайнового характеру. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12271»
«Щодо обґрунтованості заявлених кредитором вимог у справі про банкрутство У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6326»
«Щодо правил обчислення позовної давності Ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом є тією обставиною, яка свідчить що ліквідатор довідався або міг довідатися про наявність ознак доведення до банкрутства юридичної особи – боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов’язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6338 Щодо законності втручання держави у майнові права керівника боржника як фізичної особи Чинне національне галузеве законодавство у сфері банкрутства з 01.01.2000 містить інститут субсидіарної відповідальності керівника та інших осіб за боргами боржника, що виключає посилання відповідача про необізнаність щодо наслідків можливості покладення на нього субсидіарної відповідальності. При цьому загальне спрямування такого інституту вбачається у приватно-правовому розрізі у контексті необхідності спонукання суб’єктів господарювання до добросовісної поведінки, яка матиме на меті погашення боргів перед кредиторами – особами приватного права, та має публічно-правову сферу застосування, яка зводиться до неприпустимості доведення боржника до банкрутства, фіктивного банкрутства й ухилення від сплати податків з використанням доведення боржника до банкрутства та фіктивного банкрутства як інструментів досягнення такої мети (ухилення від сплати податків). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6339 Щодо дослідження питання вини керівника боржника Досліджуючи питання вини керівника боржника як його одноосібного виконавчого органу, суд має встановити, чи можливе неповне покладення на керівника боржника субсидіарної відповідальності у зв’язку з тим, які збитки боржникові було завдано з огляду на певні обставини, що не залежали від волі самого керівника Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6720»
«Наслідки повторної неявки позивача в підготовче засідання ЦПК України чітко розмежовує підготовче провадження з проведенням підготовчого засідання, його особливості, строки проведення (глава 3 розділу III «Позовне провадження») та розгляд справи по суті з проведенням судового засідання (глава 6 вказаного розділу). Стаття 223 ЦПК України стосується розгляду справи по суті, у зв’язку із чим регулятивний вплив цієї статті не поширюється на випадок повторної неявки позивача в підготовче засідання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5656»
«Переривання перебігу позовної давності за основним зобов’язанням не перериває перебігу позовної давності за забезпечувальним зобов’язанням Вчиненням позичальником дій, що свідчать про визнання ним свого боргу за основним зобов`язанням, не переривається позовна давність за вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки вимога про стягнення боргу за основним зобов`язанням і вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки є різними вимогами (основною та додатковою), застосування до додаткових вимог наслідків переривання перебігу позовної давності за основною вимогою законом не передбачено. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5405»
«Щодо незастосування позовної давності до вимог про визнання недійсним договору іпотеки, зняття заборони відчуження та припинення обтяження Позов про визнання недійсним договору іпотеки, зняття заборони відчуження та припинення обтяження є негаторним, що зумовлює застосування до спірних правовідносин статті 391 ЦК України, а тому на такі позовні вимоги позовна давність не поширюється. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6280»
«Ставка судового збору за подання позовної заяви про спонукання до виконання мирової угоди шляхом стягнення заборгованості Позов про спонукання до виконання мирової угоди може мати як майновий, так і не майновий характер залежно від змісту умов мирової угоди. Позовна вимога про спонукання до виконання мирової угоди шляхом стягнення заборгованості носить майновий характер, оскільки з умов мирової угоди, затвердженої ухвалою суду, виникли зобов’язання зі сплати грошових коштів. Отже, ставка судового збору за подання такої позовної заяви визначається як за позовну заяву майнового характеру Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12264»
«Щодо підстав для зупинення чи/або переривання позовної давності відповідно до статей 263, 264 ЦК України внаслідок вжиття банком засобу позасудового захисту свого порушеного права До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, які відповідно до статті 264 ЦК України є підставою для переривання перебігу позовної давності, можуть з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Вчинення боржником дій з виконання зобов`язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності лише за умови, якщо такі дії здійснено самим боржником або за його згодою чи дорученням уповноваженою на це особою. Отже, вжиття банком засобу позасудового захисту свого порушеного права, а саме звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) за виконавчим написом нотаріуса, до визначених статтями 263, 264 ЦК України підстав зупинення чи/або переривання позовної давності не належить. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5469»
«Щодо визначення початку перебігу позовної давності у спорі за вимогами боржника/арбітражного керуючого Закон також не пов'язує перебіг позовної давності за віндикаційним позовом ані з укладенням певних правочинів щодо майна позивача, ані з фактичним переданням майна порушником, який незаконно заволодів майном позивача, у володіння інших осіб (аналогічна позиція викладена в постанові ВП ВС від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16) Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6325»
«Переривання перебігу позовної давності у разі пред’явлення позову, який судом було залишено без розгляду Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо переривання перебігу позовної давності, визначивши, що пред’явлення позову, який судом було залишено без розгляду, не перериває перебігу позовної давності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5731 Переривання перебігу позовної давності у у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач Велика Палата Верховного Суду відступила від власних правових висновків щодо переривання перебігу позовної давності, визначивши, що перебіг позовної давності переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5732»
«Солідарна відповідальність подружжя за зобов`язаннями, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім`ї Велика Палата Верховного Суду підтримала правовий висновок Верховного Суду України щодо солідарної відповідальності подружжя за зобов`язаннями, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім`ї, визначивши, що при вирішенні спору про порядок виконання колишнім подружжям зобов`язань, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім`ї, якщо питання про поділ цих зобов`язань не було зі згоди кредитора вирішене при поділі спільного майна цього подружжя, суди повинні керуватися тим, що подружжя має відповідати за такими зобов`язаннями солідарно усім своїм майном. Якщо один із колишнього подружжя в повному обсязі виконав зобов`язання, то він у порядку частини першої статті 544 ЦК України має право на зворотну вимогу (регрес) до іншого з подружжя у відповідній частині Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/315»
«Щодо підстав для зупинення чи/або переривання позовної давності відповідно до статей 263, 264 ЦК України внаслідок вжиття банком засобу позасудового захисту свого порушеного права До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, які відповідно до статті 264 ЦК України є підставою для переривання перебігу позовної давності, можуть з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Вчинення боржником дій з виконання зобов`язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності лише за умови, якщо такі дії здійснено самим боржником або за його згодою чи дорученням уповноваженою на це особою. Отже, вжиття банком засобу позасудового захисту свого порушеного права, а саме звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) за виконавчим написом нотаріуса, до визначених статтями 263, 264 ЦК України підстав зупинення чи/або переривання позовної давності не належить. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5469»
«Щодо застосування позовної давності у спорах про повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей Аналіз положень статей 625, 1212 ЦК України у сукупності з положеннями глави 19 "Позовна давність" розділу V "Строки та терміни. Позовна давність" книги першої "Загальні положення" цього Кодексу про позовну давність дає підстави для висновку, що до правових наслідків порушення грошового зобов'язання (зокрема, щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей), передбачених в частині другій статті 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (стаття 257 цього Кодексу), сплив якої у разі заявлення стороною у спорі про її застосування є підставою для відмови у позові (стаття 267 ЦК України). Невиконання боржником грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували поданню такого позову. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6298»
«Щодо початку перебігу позовної давності за вимогою про поділ спільного майна подружжя, пред’явленою після розірвання шлюбу Позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності. Неподання позову про поділ майна, у тому числі до спливу трьох років з дня розірвання шлюбу, за відсутності доказів, які б підтверджували заперечення права одного з подружжя на набуте у період шлюбу майно, зареєстроване за іншим подружжям, не може свідчити про порушення права і вказувати на початок перебігу позовної давності. Таким чином, початок позовної давності для вимоги про поділ спільного майна подружжя, шлюб якого розірвано, обчислюється не з дати прийняття постанови державного органу РАЦС (статті 106, 107 СК України) чи з дати набрання рішенням суду законної сили (статті 109, 110 СК України), а від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності (частина друга статті 72 СК України). Таким чином, Верховний Суд підтвердив правий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-258цс15. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4593»
«Застосування ст. 45 КУзПБ у разі подання уточнень і доповнень до заяви кредитора у строк встановлений ч.1.ст.45 КУзПБ Відповідно до частин першої, четвертої статті 45 КУзПБ пропущення встановленого цим Кодексом строку на подання до господарського суду письмових заяв з грошовими вимогами до боржника є підставою вважати кредитора конкурсним, однак без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Водночас додання до заяви, поданої у встановлений частиною першою статті 45 КУзПБ строк, уточнень і доповнень, які не змінюють суми кредиторських вимог, поза межами зазначеного строку не є підставою для застосування до вимог кредитора приписів абзаців другого, третього частини четвертої статті 45 КУзПБ. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4816»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?