«Щодо збереження застави при відчуженні рухомого майна та добросовісність набувача Застава зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про обтяження, які внесені до такого реєстру перед відчуженням предмета…»
«Нормативна підстава визнання недійсним договору, який направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника (фраудаторний) Позивач, який не був стороною оспорюваного правочину, має право звернутися до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що направлений на уникнення…»
«Позовна давність за вимогами про витребування майна, відчуженого на підставі підроблених документів Тривалий розгляд кримінального провадження, в якому встановлено обставини підробки офіційних документів, на підставі яких майно вибуло з володіння держави на користь приватного власника, може…»
«Застосування глави 83 ЦК України до вимог про повернення коштів за відсутності договірного зобов’язання Положення глави 83 ЦК України застосовуються до вимог про повернення коштів, якщо набуття або збереження майна відбулося без достатньої правової підстави або така підстава згодом відпала.…»
«Обставини, які підлягають доведенню у справі про визнання договору дарування недійсним на підставі ст. 229 ЦК України у зв’язку з наявністю наміру укласти договір довічного утримання Договір дарування вважається укладеним, якщо сторони мають повну уяву не лише про предмет договору, а й досягли…»
«Припинення поруки у зв'язку із закінченням строку Строк, передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України, є преклюзивним, тобто його закінчення є підставою для припинення поруки, а отже, і для відмови кредиторові в позові у разі звернення до суду. Цей строк не можна поновити, зупинити чи…»
«Щодо підстав визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню Порушення порядку повідомлення заставодавця про вимогу щодо усунення порушення забезпеченого обтяженням зобов’язання є самостійною правовою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає…»
«Неналежність вимоги про витребування частини земельної ділянки для захисту права землекористувача, який прагне приватизації Землекористувач, який не набув права власності на земельну ділянку та реалізує право на її приватизацію, не може захищати порушення свого права шляхом витребування…»
«Строк звернення іпотекодержателя з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки зі спадкоємців Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо строку, в межах якого іпотекодержатель може звернутися з вимогою про звернення стягнення на предмет…»
«Ефективний спосіб захисту прав держави на земельну ділянку історико-культурного призначення Ефективним способом захисту прав держави на земельну ділянку історико-культурного призначення, на якій розташована пам`ятка археології, є негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання…»
«1.1. Щодо непоширення позовної давності на вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за банківським вкладом Позовна давність не поширюється на вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат за невиконання грошового зобов'язання про видачу вкладу, оскільки вони входять до складу…»
«Визначення належного способу захисту при витребуванні майна та застосування позовної давності до віндикаційних позовів Визнання недійсним договору дарування не є ефективним способом захисту прав власника, якщо не відновлює його порушені права. Належним способом захисту є віндикаційний позов до…»
«Щодо часу подання ліквідатором заяви про покладення субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника За наявності ознак банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, для забезпечення реалізації принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі ліквідатор подає заяву про покладення субсидіарної відповідальності не раніше, ніж після завершення реалізації об'єктів ліквідаційної маси та розрахунків з кредиторами на підставі вчинення такої реалізації у ліквідаційній процедурі у разі недостатності повного погашення кредиторської заборгованості банкрута. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5694»
«Обставини, які підлягають доведенню у справі про визнання договору дарування недійсним на підставі ст. 229 ЦК України у зв’язку з наявністю наміру укласти договір довічного утримання Договір дарування вважається укладеним, якщо сторони мають повну уяву не лише про предмет договору, а й досягли згоди про всі його істотні умови. Договір, що встановлює обов`язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування, правовою метою якого є передача власником свого майна у власність іншої особи без отримання взаємної винагороди. Ураховуючи наведене, особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести на підставі належних і допустимих доказів, у тому числі пояснень сторін і письмових доказів, наявність обставин, які вказують на помилку - неправильне сприйняття нею фактичних обставин правочину, що вплинуло на її волевиявлення дійсно було і має істотне значення. Такими обставинами є: вік позивача, його стан здоров`я та потреба у зв`язку із цим у догляді й сторонній допомозі; наявність у позивача спірного житла як єдиного; відсутність фактичної передачі спірного нерухомого майна за оспорюваним договором дарування дарувальником обдаровуваному та продовження позивачем проживати у спірному житловому будинку після укладення договору дарування. Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах від 14 листопада 2012 року у справі № 6-133цс12, від 16 березня 2016 року у справі № 6-93цс16. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3203»
«Щодо права учасника вимагати проведення аудиторської перевірки фінансової звітності товариства Учасник товариства до прийняття Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" на підставі положень ЦК України був наділений правами вимагати проведення аудиторської перевірки фінансової звітності товариства, учасником якого він є. До того ж стаття 41 зазначеного Закону, на підставі якої товариство звернулося із запитом про проведення перевірки, не містить жодних застережень та обмежень періоду проведення аудиторської перевірки фінансової діяльності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6304»
«Порядок обчислення позовної давності у спорі за вимогами боржника/арбітражного керуючого Положення закону про початок перебігу позовної давності поширюються і на звернення арбітражного керуючого (ліквідатора) до суду із заявою про захист інтересів боржника. Іншого правила щодо визначення початку перебігу позовної давності не містять ні частина перша статті 261 ЦК України, ні норми спеціального закону, що регулюють порядок вирішення спорів у справі про банкрутство. Тому при визначенні початку перебігу позовної давності у спорі за вимогами боржника/арбітражного керуючого не допускається врахування як обставин (дати) порушення провадження у справі про банкрутство та дати призначення (заміни кандидатури) арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), оскільки ні Закон про банкрутство (положення якого втратили чинність), ні чинний КУзПБ не встановлюють спеціальних норм про позовну давність (у тому числі щодо звернення до суду арбітражного керуючого із заявою про визнання недійсними правочинів, укладених боржником). Отже, до цих правовідносин застосовуються загальні норми позовної давності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4861 Учасники справи, які можуть бути ініціаторами заяви (клопотання) пропуску позовної давності За змістом норм статті 267 ЦК України якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу (або відмовити в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення – захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму ЦК України). Питання щодо поважності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. Закон не встановлює, з чиєї ініціативи суд визнає причини пропуску позовної давності поважними. Як правило, це відбувається за заявою (клопотанням) позивача з наведенням відповідних доводів і поданням належних та допустимих доказів. Відповідна ініціатива може виходити і від інших учасників судового процесу, зокрема прокурора, який не є стороною у справі Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4862»
«Незабезпечення отримання замовником завершеної будівництвом квартири є істотним порушенням договору будівельного підряду та підставою для його розірвання на підставі ст. 652 ЦК України Істотне порушення підрядником умов договору будівельного підряду (незабезпечення отримання замовником завершеної будівництвом квартири) у разі, якщо замовник виконав умови договору – сплатив обумовлену в ньому суму, є підставою для розірвання договору та стягнення з підрядника на користь замовника сум сплачених ним внесків. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3445»
«Щодо обов'язку власника (засновника) боржника та органу управління його майном вчинити заходи щодо запобігання банкрутству Власник (засновник) боржника та орган управління його майном зобов'язані передбачити можливість настання негативних для боржника наслідків і вчинити передбачені Законом про банкрутство заходи щодо запобігання банкрутству боржника (стаття 5 Закону про банкрутство), які перебувають у причинно-наслідковому зв’язку із обставинами неможливості боржника здійснювати господарську діяльність та отримувати прибуток, що в подальшому створили умови та підстави для визнання боржника банкрутом з неможливістю задовольнити кредиторські вимоги у межах справи про банкрутство за рахунок майна боржника. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5697 Щодо застосування позовної давності у разі визнання судом обґрунтованими та доведеними вимоги про покладення субсидіарної відповідальності У разі визнання господарським судом обґрунтованими та доведеними вимоги про покладення субсидіарної відповідальності на відповідних осіб суд зобов’язаний застосувати норми про позовну давність, якщо про це заявлено стороною у спорі до ухвалення судом рішення Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5698»
«Поважність причин пропуску позовної давності за вимогами про стягнення дивідендів Пропущення позивачем як акціонером строку позовної давності за вимогами про стягнення дивідендів вважається поважним у разі встановлення судом відсутності в матеріалах справи належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів належного повідомлення позивача як акціонера АТ згідно з вимогами Закону України «Про акціонерні товариства» у відповідній редакції про проведення загальних зборів АТ, їх порядок денний, про результати прийнятих на них рішень, в тому числі щодо порядку, розміру та строків виплати дивідендів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14442»
«Про облік суми безнадійної кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності При визнанні безнадійною поточна дебіторська заборгованість списується з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат лише, якщо щодо такої заборгованості не передбачено створення резерву сумнівних боргів або якщо такого резерву не достатньо. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2289»
«Строки загальної позовної давності відрізняються від строку давності стягнення податкового боргу, визначеного статтею 102 ПК України Строки позовної давності, передбачені статтями 256, 257, 267 ЦК України, відрізняються від строку давності стягнення податкового боргу, визначеного статтею 102 ПК України, який є строком існування відповідного податкового зобов’язання, по закінченню якого воно припиняється в силу закону та є неможливим вжиття будь-яких заходів з його погашення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1205 Щодо спливу строку давності для стягнення податкового боргу При розгляді грошових вимог контролюючого органу до боржника як платника податків, заявлених на підставі податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідками проведення податкових перевірок боржника, господарському суду належить перевірити дотримання контролюючим органом спеціального строку давності для заявлення до стягнення з боржника податкового боргу, який встановлено пунктом 102.4 статті 102 ПК України у 1095 календарних днів з дня його виникнення та застосування якого є імперативним. У разі спливу 1095-денного строку з дня виникнення податкового боргу такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції, а отже, з того часу контролюючий орган не має права вживати будь-яких заходів щодо стягнення такої суми боргу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4826»
«Зміна правового режиму державного майна за відсутності рішення власника (держави Україна в особі Кабінету Міністрів України) нерухомого майна За відсутності рішення власника (держави Україна в особі Кабінету Міністрів України) нерухомого майна про зміну правового режиму державного майна, свідоцтво про право власності видане товариству на це майно, оформлене на підставі рішення сільської/ селищної/міської ради, є недійсним. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1202 Факти, які є підставами для відмови в позові у зв’язку з пропуском позивачем позовної давності Підставами для відмови в позові у зв’язку з пропуском позивачем позовної давності є наступні факти: доведеність порушення цивільного права або інтересу, за захистом якого особа звернулася до суду, закінчення перебігу встановленого законодавством строку звернення до суду, відсутність поважних причин його пропуску, заява сторони у справі про застосування позовної давності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1203»
«Застосування позовної давності стосовно вимог про визнання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладеним Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо позовної давності стосовно вимог про визнання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладеним, визначивши, що невиконання замовником будівництва обов’язку щодо укладення такого договору та сплати пайового внеску не є триваючим порушенням, а отже, таке тривале невиконання не може бути підставою для незастосування визначеної у статті 257 ЦК України загальної позовної давності до таких правовідносин. Перебіг позовної давності до вимог про визнання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладеним починається з дати, коли орган місцевого самоврядування довідався чи мав довідатися про те, що об’єкт введено в експлуатацію, але договір про пайову участь не укладено. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/439»
«Визнання недійсним державного акта для усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду Для вирішення питання про належність права власності на земельну ділянку та для повернення цієї ділянки власнику визнання недійсним державного акта не є необхідним. Така вимога не є ефективним способом захисту для усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/880 Спосіб захисту прав кінцевого набувача у випадку повернення земельної ділянки власнику У випадку повернення земельної ділянки від кінцевого набувача він не позбавлений можливості відновити своє право, зокрема, пред`явивши вимогу до проміжної набувачки, в якої придбав земельну ділянку, про відшкодування збитків на підставі статті 661 ЦК України. Таку ж вимогу може заявити і проміжна набувачка до первинного набувача. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2832»
«Способи захисту порушеного права у спорах, пов'язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень З 16.01.2020 такий спосіб захисту як скасування запису про проведену державну реєстрацію права вже не може призвести до настання реальних наслідків щодо скасування державної реєстрації прав за процедурою, визначеною в Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки статтю цього 26 Закону відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» викладено в новій редакції, згідно з якою виконанню підлягають виключно судові рішення: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2341»
«Щодо застосування норм про позовну давність у разі доведеності вимог про покладення субсидіарної відповідальності У разі визнання господарським судом обґрунтованими та доведеними вимоги про покладення субсидіарної відповідальності на відповідних осіб суд зобов’язаний застосувати норми про позовну давність, якщо про це заявлено стороною в спорі до винесення судом рішення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5699»
«Значення терміну «подібність правовідносин» у розумінні положень ГПК України Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (часу, місця, підстав виникнення, припинення, та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності у різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, у яких подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. З'ясування подібності правовідносин у рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається з урахуванням обставин кожної конкретної справи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2513»
«Порядок і строки подання доказів позивачем Всі докази, які підтверджують заявлені позовні вимоги, мають бути подані позивачем одночасно з позовною заявою, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена позивачем до суду та належним чином обґрунтована. Системний аналіз статей 80, 269 ГПК України свідчить проте, що докази,якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме напозивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (ут.ч. апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад ,якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4429»
«Положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів Аналіз положень статей 256, 257, 261, 267 ЦК України дає підстави для висновку про те, що положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів. До таких позовів поширюється положення стаття 257 ЦК України щодо загальної позовної давності, і на підставі частини першої статті 261 цього Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в особі її органів як суб’єктів владних повноважень довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2958»
«Переривання позовної давності поданням заяви про видачу судового наказу Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України та Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо застосування позовної давності в наказному провадженні, визначивши, що подання заяви про видачу судового наказу не перериває позовної давності за відповідною вимогою чи її частиною на підставі частини другої статті 264 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/430 Початок перебігу позовної давності у випадку стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги Якщо договором не встановлений інший термін (або існують фактичні договірні відносини), то з 21 числа кожного місяця починається період прострочення оплати наданих у попередньому місяці послуг із централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, а отже, і перебіг позовної давності щодо відповідного щомісячного платежу, за яким споживач допустив прострочення Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/431 Сплата споживачем житлово-комунальних послуг за відсутності договору про надання таких послуг Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1391»
«Про призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 13 Закону №2262-ХII військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим законом Внесені Законом № 3668-VI та Законом № 1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-ХII щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років, є норми статті 63 Закону № 2262-ХII, яка не зазнала змін у зв’язку з прийняттям Закону № 3668-VI та Закону № 1166-VII. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2242»
«Щодо застосування позовної давності, передбаченої ч. 1 ст. 50 Закону України «Про акціонерні товариства» (ч. 1 ст. 61 нового Закону України «Про акціонерні товариства») Визначений ст. 50 Закону України «Про акціонерні товариства» тримісячний строк для оскарження акціонером рішення загальних зборів або порядку прийняття такого рішення є за своєю правовою природою спеціальною (скороченою) позовною давністю. Водночас ч. 1 ст. 50 зазначеного Закону передбачено інший початок перебігу позовної давності, ніж загальний порядок, встановлений ч. 1 ст. 261 ЦК України, а саме: перебіг позовної давності починається з дати прийняття рішення загальних зборів, яке оскаржується. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14441»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?