«Щодо збереження застави при відчуженні рухомого майна та добросовісність набувача Застава зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про обтяження, які внесені до такого реєстру перед відчуженням предмета…»
«Нормативна підстава визнання недійсним договору, який направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника (фраудаторний) Позивач, який не був стороною оспорюваного правочину, має право звернутися до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що направлений на уникнення…»
«Позовна давність за вимогами про витребування майна, відчуженого на підставі підроблених документів Тривалий розгляд кримінального провадження, в якому встановлено обставини підробки офіційних документів, на підставі яких майно вибуло з володіння держави на користь приватного власника, може…»
«Застосування глави 83 ЦК України до вимог про повернення коштів за відсутності договірного зобов’язання Положення глави 83 ЦК України застосовуються до вимог про повернення коштів, якщо набуття або збереження майна відбулося без достатньої правової підстави або така підстава згодом відпала.…»
«Обставини, які підлягають доведенню у справі про визнання договору дарування недійсним на підставі ст. 229 ЦК України у зв’язку з наявністю наміру укласти договір довічного утримання Договір дарування вважається укладеним, якщо сторони мають повну уяву не лише про предмет договору, а й досягли…»
«Припинення поруки у зв'язку із закінченням строку Строк, передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України, є преклюзивним, тобто його закінчення є підставою для припинення поруки, а отже, і для відмови кредиторові в позові у разі звернення до суду. Цей строк не можна поновити, зупинити чи…»
«Щодо підстав визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню Порушення порядку повідомлення заставодавця про вимогу щодо усунення порушення забезпеченого обтяженням зобов’язання є самостійною правовою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає…»
«Неналежність вимоги про витребування частини земельної ділянки для захисту права землекористувача, який прагне приватизації Землекористувач, який не набув права власності на земельну ділянку та реалізує право на її приватизацію, не може захищати порушення свого права шляхом витребування…»
«Строк звернення іпотекодержателя з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки зі спадкоємців Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо строку, в межах якого іпотекодержатель може звернутися з вимогою про звернення стягнення на предмет…»
«Ефективний спосіб захисту прав держави на земельну ділянку історико-культурного призначення Ефективним способом захисту прав держави на земельну ділянку історико-культурного призначення, на якій розташована пам`ятка археології, є негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання…»
«1.1. Щодо непоширення позовної давності на вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за банківським вкладом Позовна давність не поширюється на вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат за невиконання грошового зобов'язання про видачу вкладу, оскільки вони входять до складу…»
«Визначення належного способу захисту при витребуванні майна та застосування позовної давності до віндикаційних позовів Визнання недійсним договору дарування не є ефективним способом захисту прав власника, якщо не відновлює його порушені права. Належним способом захисту є віндикаційний позов до…»
«Оцінка та перевірка заяви громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства щодо доводів заявника, наведених в обгрунтування розміру земельної ділянки Розглядаючи заяву громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства по суті, орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування, а в разі переданого на судовий розгляд спору – суд, повинен дати оцінку зазначеним у заяві обставинам і фактам, перевірити доводи заявника, наведені в обґрунтування розміру земельної ділянки з урахуванням перспектив розвитку фермерського господарства, в тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів. За наслідками зазначеної перевірки орган державної виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування повинен пересвідчитися в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого виду – виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3184»
«Право користування земельною ділянкою, набуте у встановленому порядку до 01.01.2002, не втрачається внаслідок його непереоформлення підприємством Право користування земельною ділянкою, набуте у встановленому порядку до 01.01.2002, не втрачається внаслідок його непереоформлення підприємством, яке за змістом чинного ЗК України не може набувати права постійного землекористування, а зберігається за ним до приведення прав і обов’язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства, у тому числі за правонаступником такого землекористувача Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2733»
«Щодо розгляду справи, яка не належить до категорії малозначних, за правилами спрощеного позовного провадження Якщо позивач не заявив клопотання про розгляд його справи в порядку спрощеного позовного провадження як за змістом позовної заяви, так і шляхом подання окремого письмового клопотання, господарський суд не має підстав для розгляду такого спору за правилами спрощеного позовного провадження з власної ініціативи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2497»
«Щодо обов’язку споживача оплачувати послуги з централізованого опалення при самовільному відключенні від мережі Самовільне відключення споживачів від мережі централізованого опалення з порушенням установленого законодавством порядку не звільняє споживача від обов’язку щодо оплати відповідних послуг Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1938»
«Визнання недійсним державного акта для усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду Для вирішення питання про належність права власності на земельну ділянку та для повернення цієї ділянки власнику визнання недійсним державного акта не є необхідним. Така вимога не є ефективним способом захисту для усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/880»
«Щодо наявності підстав для переривання позовної давності внаслідок погашення боргу не позичальником, а іншою особою Погашення боргу не позичальником, а іншою особою за відсутності доказів надання позичальником згоди або доручення такій особі на вчинення цих дій не може бути підставою для переривання перебігу позовної давності Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3745»
«Юрисдикція спору щодо оскарження рішення суб’єкта владних повноважень про передачу земельних ділянок фізичним особам, якщо на момент пред’явлення позову власниками таких ділянок є юридичні особи Велика Палата Верховного Суду відступила від власних висновків щодо юрисдикції спорів про оскарження рішень суб’єктів владних повноважень у сфері земельних відносин, зазначивши, що спір про скасування рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, ухваленого на користь фізичної особи, в якої з цього рішення виникли відповідні права та обов’язки, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, незалежно від того, чи є така особа власником спірної земельної ділянки на момент пред’явлення позову. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1206»
«Особливості застосування позовної давності під час вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні Строк, встановлений у ч. 1 ст. 128 КПК, у межах якого під час кримінального провадження особа може звернутися з вимогою про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, не може бути обмежений спливом позовної давності за правилами ЦК. Під час вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні суд не вправі ухвалити рішення про відмову в задоволенні цивільного позову в кримінальному провадженні у зв’язку зі спливом позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4011»
«Щодо врахування пені, індексу інфляції та трьох відсотків річних при стягненні заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг Припис про відповідальність боржника за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1968»
«Щодо врахування пені, індексу інфляції та трьох відсотків річних при стягненні заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг Припис про відповідальність боржника за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1968»
«Визнання фіктивним (ст. 234 ЦК України) договору дарування нерухомого майна, укладеного між близькими родичами з метою приховання цього майна від конфіскації чи звернення стягнення на вказане майно в рахунок погашення боргу Велика Палата Верховного Суду підтримала правовий висновок Верховного Суду України щодо застосування статті 234 ЦК України у спорах, що виникли із договорів дарування нерухомого майна, укладених сторонами, які є близькими родичами, визначивши, що договір дарування нерухомого майна, укладений між близькими родичами з метою приховання цього майна від конфіскації чи звернення стягнення на вказане майно в рахунок погашення боргу, може бути визнано фіктивним на підставі статті 234 ЦК України. Особа вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства та недопустимості зловживання правом, та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/631»
«Строки для звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат») Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду щодо строку для звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, визначивши, що строк для звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису становить 3 роки з дня виникнення права вимоги та є однаковим для фізичних і юридичних осіб і не може визначатися домовленістю сторін. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/515 Визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню у випадку порушення нотаріусом Порядку вчинення нотаріальних дій Якщо порушення Порядку вчинення нотаріальних дій, допущені нотаріусом при вчиненні виконавчого напису, не свідчать про недотримання умов вчинення виконавчого напису, передбачених статтею 88 Закону України «Про нотаріат», та не призвели до порушення гарантованих законом прав боржника або стягувача, вони не можуть слугувати підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/516»
«Щодо обов'язкового отримання дозволу на спеціальне водокористування та спеціального дозволу на користування ділянкою надр Чинним законодавством передбачено обов'язок господарюючого суб'єкта отримати дозвіл на спеціальне водокористування та спеціальний дозвіл на користування ділянкою надр. При цьому спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування – право на їх використання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6265»
«Застосування позовної давності до вимог про захист гідності, честі чи ділової репутації На вимоги про захист гідності, честі чи ділової репутації, що випливають із порушення особистих немайнових прав, позовна давність не поширюється, крім випадків, встановлених законом, зокрема пунктом 2 частини другої статті 258 ЦК і статтею 37 Закону України «Про друковані засоби масової інформації ( пресу) в Україні» Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/269»
«Порядок обчислення строку позовної давності у справі про стягнення платежів за час затримки вагонів Частиною п`ятою статті 315 ГК України та статтею 137 Статуту залізниць України щодо позовів перевізника до вантажоодержувача чи вантажовідправника, які випливають з перевезення, встановлено спеціальний шестимісячний строк позовної давності, а з огляду на положення статті 5 Угоди зазначені норми ГК України та Статуту залізниць України є спеціальними нормами, які встановлюють скорочений шестимісячний строк позовної давності та регулюють питання його перебігу відносно позову залізниці до вантажовідправників, вантажоодержувачів, що випливають із перевезення, і саме ці норми національного законодавства підлягають застосуванню до позовних вимог у справі. При цьому об’єднана палата КГС ВС не взяла до уваги висновок, викладений у постанові КГС ВС від 03.07.2018 у справі № 906/429/17, оскільки конкретні обставини, що мають значення для справи і від яких залежить який міжнародний договір слід застосовувати до спірних правовідносин, є різними, зокрема щодо станцій залізниці України, на які прибували вантажі, ділянок залізниці, між якими здійснювалось переміщення вантажів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2136»
«Захист прав власника у випадку зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням статті 59 ЗК України Зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням статті 59 ЗК України має розглядатися як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовна вимога зобов`язати повернути земельну ділянку має розглядатися як негаторний позов, який може бути заявлений упродовж всього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5071»
«Дії про визнання лише певної частини боргу не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу Якщо виконання зобов`язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу. Вчинення боржником дій з виконання зобов`язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності, лише за умови, коли такі дії здійснено уповноваженою на це особою, яка представляє боржника у відносинах з кредитором у силу закону, на підставі установчих документів або довіреності. Бездіяльність боржника (наприклад, неоспорювання ним безспірного списання коштів, якщо така можливість допускається за законом або договором) не свідчить про переривання перебігу позовної давності, оскільки таке переривання можливе лише шляхом вчинення дій. Визнання боржником основного боргу, в тому числі і його сплата, саме по собі не є доказом визнання ним також і додаткових вимог кредитора (зокрема, неустойки, процентів за користування коштами), а так само й вимог щодо відшкодування збитків і, відтак, не може вважатися перериванням перебігу позовної давності за зазначеними вимогами. Визнання боржником свого боргу після спливу позовної давності не свідчить про переривання перебігу такої давності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2124»
«Компетенція суду щодо визнання поважності причин подання позову з пропуском строку позовної давності Закон не містить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Тому це питання віднесено до компетенції суду, який безпосередньо розглядає спір. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2072»
«Встановлення преюдиційного факту спливу позовної давності про стягнення пені за тим самим зобов`язанням в іншій справі не може мати наслідком відновлення строку позовної давності щодо стягнення пені в інший період Встановлення обставин спливу позовної давності про стягнення пені за попереднім судовим рішенням про стягнення грошових сум за одним і тим же договором є преюдиційною обставиною, яка унеможливлює стягнення пені за інший, подальший період відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2142»
«Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" спеціальних норм про позовну давність не встановлено За змістом статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. Відтак, оскільки дії органу або особи, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, у відносинах із третіми особами розглядаються як дії самої юридичної особи, то для юридичної особи як сторони правочину (договору) днем початку перебігу строку позовної давності слід вважати день вчинення правочину (укладання договору), оскільки він збігається із днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. Відповідно до частини сьомої статті 261 ЦК України винятки з правил, встановлених частинами першою та другою цієї статті, можуть бути встановлені законом. Водночас Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" спеціальних норм про позовну давність, у тому числі для звернення до суду арбітражного керуючого із заявою про визнання недійсними угод боржника, не встановлено. Отже, висновок про те, що днем початку перебігу позовної давності є день, коли саме арбітражний керуючий у справі про банкрутство дізнався про оспорювані правочини, є помилковим. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2119»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?