«Щодо збереження застави при відчуженні рухомого майна та добросовісність набувача Застава зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про обтяження, які внесені до такого реєстру перед відчуженням предмета…»
«Нормативна підстава визнання недійсним договору, який направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника (фраудаторний) Позивач, який не був стороною оспорюваного правочину, має право звернутися до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що направлений на уникнення…»
«Позовна давність за вимогами про витребування майна, відчуженого на підставі підроблених документів Тривалий розгляд кримінального провадження, в якому встановлено обставини підробки офіційних документів, на підставі яких майно вибуло з володіння держави на користь приватного власника, може…»
«Застосування глави 83 ЦК України до вимог про повернення коштів за відсутності договірного зобов’язання Положення глави 83 ЦК України застосовуються до вимог про повернення коштів, якщо набуття або збереження майна відбулося без достатньої правової підстави або така підстава згодом відпала.…»
«Обставини, які підлягають доведенню у справі про визнання договору дарування недійсним на підставі ст. 229 ЦК України у зв’язку з наявністю наміру укласти договір довічного утримання Договір дарування вважається укладеним, якщо сторони мають повну уяву не лише про предмет договору, а й досягли…»
«Припинення поруки у зв'язку із закінченням строку Строк, передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України, є преклюзивним, тобто його закінчення є підставою для припинення поруки, а отже, і для відмови кредиторові в позові у разі звернення до суду. Цей строк не можна поновити, зупинити чи…»
«Щодо підстав визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню Порушення порядку повідомлення заставодавця про вимогу щодо усунення порушення забезпеченого обтяженням зобов’язання є самостійною правовою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає…»
«Неналежність вимоги про витребування частини земельної ділянки для захисту права землекористувача, який прагне приватизації Землекористувач, який не набув права власності на земельну ділянку та реалізує право на її приватизацію, не може захищати порушення свого права шляхом витребування…»
«Строк звернення іпотекодержателя з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки зі спадкоємців Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо строку, в межах якого іпотекодержатель може звернутися з вимогою про звернення стягнення на предмет…»
«Ефективний спосіб захисту прав держави на земельну ділянку історико-культурного призначення Ефективним способом захисту прав держави на земельну ділянку історико-культурного призначення, на якій розташована пам`ятка археології, є негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання…»
«1.1. Щодо непоширення позовної давності на вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за банківським вкладом Позовна давність не поширюється на вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат за невиконання грошового зобов'язання про видачу вкладу, оскільки вони входять до складу…»
«Визначення належного способу захисту при витребуванні майна та застосування позовної давності до віндикаційних позовів Визнання недійсним договору дарування не є ефективним способом захисту прав власника, якщо не відновлює його порушені права. Належним способом захисту є віндикаційний позов до…»
«Порядок застосування позовної давності у спорах про виселення Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України щодо застосування позовної давності до спорів про виселення, визначивши, що допоки особа є власником нерухомого майна, вона не може бути обмежена у праві звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження цим майном, зокрема і шляхом виселення. А тому негаторний позов може бути пред'явлений упродовж всього часу тривання відповідного правопорушення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/486 Захист порушеного права власника службового житла після припинення трудових відносин Навіть якщо власник службового житла не висловив вимогу звільнити це житло, проживання у ньому після припинення трудових правовідносин з роботодавцем не свідчить про законність його використання особою, якій воно було надане на час існування вказаних правовідносин. Власник нерухомого майна не втрачає права володіння ним, навіть тоді, коли таке майно протиправно використовує інша особа. З моменту, коли перестали існувати правові підстави для користування службовим житлом, особа, якій воно було надане, володіє ним незаконно, і власник має право вимагати усунення перешкод у користуванні та розпорядженні таким майном шляхом виселення. Отже, позов про виселення є негаторним. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4591»
«Щодо початку перебігу позовної давності за вимогою про поділ спільного майна подружжя, пред’явленою після розірвання шлюбу Позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності. Неподання позову про поділ майна, у тому числі до спливу трьох років з дня розірвання шлюбу, за відсутності доказів, які б підтверджували заперечення права одного з подружжя на набуте у період шлюбу майно, зареєстроване за іншим подружжям, не може свідчити про порушення права і вказувати на початок перебігу позовної давності. Таким чином, початок позовної давності для вимоги про поділ спільного майна подружжя, шлюб якого розірвано, обчислюється не з дати прийняття постанови державного органу РАЦС (статті 106, 107 СК України) чи з дати набрання рішенням суду законної сили (статті 109, 110 СК України), а від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності (частина друга статті 72 СК України). Таким чином, Верховний Суд підтвердив правий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-258цс15. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4593»
«Позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи За змістом статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, господарський суд має з’ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушені право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це подано заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв’язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем. Отже, не відповідає вимогам закону відмова в задоволенні позову у зв’язку з відсутністю порушеного права із зазначенням про сплив позовної давності як додаткової підстави для відмови в задоволенні позову. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2089»
«Застосування позовної давності за вимогами залізниці до вантажоодержувача про стягнення збору за зберігання вантажу Велика Палата Верховного Суду підтвердила висновок Верховного Суду України щодо застосування позовної давності за вимогами залізниці до вантажоодержувача про стягнення збору за зберігання вантажу, визначивши, що перебіг позовної давності за вимогами залізниці до вантажоодержувача про стягнення збору за зберігання вантажу починається від дня настання події, що стала підставою для подання позову (у спірних правовідносинах – неприйняття вагонів вантажовласником), а не з дня підписання відповідачем накопичувальних карток із зауваженнями. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/640»
«Перебіг позовної давності у спорах про стягнення коштів на користь страхової компанії, що виплатила страхове відшкодування за договором добровільного страхування, і до якої перейшло право вимоги Велика Палата Верховного Суду підтримала правовий висновок Верховного Суду України щодо перебігу позовної давності у спорах про стягнення коштів на користь страхової компанії, що виплатила страхове відшкодування за договором добровільного страхування, і до якої на підставі статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» перейшло право вимоги, визначивши, що в таких правовідносинах позовна давність має обраховуватися з моменту настання страхового випадку – з моменту ДТП, а не з моменту виплати такою компанією страхового відшкодування Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/173»
«До спірних правовідносин, які пов'язані з перевезенням вантажу відповідача у міжнародному сполученні, має застосовуватися однорічна позовна давність До спірних правовідносин, які пов'язані з перевезенням вантажу в міжнародному сполученні, має застосовуватися однорічна позовна давність за правилами § 1, 2 статті 48 Єдиних правил до договору про міжнародні залізничні перевезення вантажів (ЦІМ), що є додатком B до Конвенції, а не шестимісячний строк, передбачений статтею 137 Статуту залізниць України і частиною п'ятою статті 315 ГК України. При цьому касаційний суд наголосив на відсутності підстав для відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові КГС ВС від 03.04.2018 у справі № 911/4080/16, з огляду на те, що на час виникнення спірних правовідносин у справі № 911/4080/16 (травень–червень 2016 року), на відміну від справи № 906/429/17, в якій спірні правовідносини виникли у вересні–листопаді 2016 року, зміни, внесені до Угоди, для України ще не набрали чинності (дата набрання чинності внесених змін до Угоди, для України – 01.07.2016). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2133»
«Початок перебігу позовної давності у правовідносинах, де суб'єктом прав є держава Визначаючи початок перебігу позовної давності у спорі, слід враховувати, коли про порушене право дізналася або могла дізнатися саме держава в особі уповноваженого органу, а не конкретний позивач або прокурор. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2107»
«Визнання протиправним і скасування рішення органу місцевого самоврядування як окремий спосіб захисту порушених прав Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо можливого способу захисту порушеного права шляхом визнання протиправним і скасування рішення органу місцевого самоврядування без вимог про скасування правовстановлюючих документів на земельну ділянку, укладених (виданих) на підставі такого рішення, визначивши, що вимога про визнання недійсним та скасування рішення органу місцевого самоврядування щодо розпорядження земельною ділянкою є окремим способом захисту поновлення порушених прав. На особу (позивача) не можна покладати обов'язок об'єднання вимог про визнання протиправним і скасування рішення органу місцевого самоврядування та вимог про скасування правовстановлюючих документів на земельну ділянку, укладених (виданих) на підставі такого рішення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/303»
«Не є підставою для застосування судом позовної давності заява про сплив строку, зроблена будь-якою іншою особою, крім сторони у спорі Визначений статтею 50 Закону України "Про акціонерні товариства" тримісячний строк для оскарження акціонером рішення загальних зборів або порядку прийняття такого рішення є за своєю правовою природою стосовно акціонера господарського товариства спеціальною (скороченою) позовною давністю, а для інших осіб, які оскаржують у судовому порядку рішення загальних зборів, діє загальна позовна давність. Частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом. Заява про сплив позовної давності, зроблена будь-якою іншою особою, крім сторони у спорі, не є підставою для застосування судом позовної давності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2143»
«Надання у приватну власність земельних ділянок, які знаходяться у прибережній захисній смузі Відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом. При наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених ст. 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку визначення. Закон забороняє органам місцевого самоврядування та органам виконавчої влади передавати в приватну власність водного фонду окремо від дозволеного для передачі об'єкта замкненої природної водойми загальною площею до 3 га. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1324»
«Переривання перебігу позовної давності можливе лише добровільними діями позичальника щодо погашення заборгованості Часткове погашення заборгованості позичальником не може вважатися підставою для переривання строку позовної давності, якщо платежі в рахунок погашення заборгованості здійснені під час примусового виконання судового рішення. Переривання перебігу позовної давності можливе лише добровільними діями позичальника. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3744»
«Застосування позовної давності за відсутності підстав для задоволення позовних вимог. Відмова у позові через сплив позовної давності Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/873 Обчислення позовної давності у спорах за участю прокурора Якщо у передбачених законом випадках у разі порушення або загрози порушення інтересів держави з позовом до суду звертається прокурор від імені органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, то позовну давність слід обчислювати з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5062»
«Відсутність підстав для застосування позовної давності Відсутні підстави для застосування позовної давності у справі про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста, оскільки позивач на час виникнення спірних правовідносин був позбавлений функцій реального контролю за здійсненням будівництва та введенням об’єктів в експлуатацію, а вільний доступ до веб-сайту держаної інспекції, на якому розміщуються декларації про готовність об’єкта, не підтверджує обізнаність позивача про порушення своїх прав та про особу, що їх порушила. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2129»
«Обрахування строку позовної давності у справі про стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних Унаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за весь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його повного виконання (стаття 599 ЦК України). Отже, встановлений статтею 257 ЦК України строк позовної давності щодо таких нарахувань обраховується за останні три роки, які передували зверненню кредитора з позовом, якщо основне зобов'язання боржником не виконано. При цьому, враховуючи правову природу трьох процентів річних та інфляційних нарахувань як складову суми боргу, перебіг позовної давності щодо стягнення спірних сум у контексті приписів статті 264 ЦК України вважатимуться перерваним у випадку звернення позивача з позовом щодо стягнення боргу в іншій справі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2139»
«Момент виявлення порушення є початком перебігу строку позовної давності у спорах про стягнення збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Момент виявлення порушення є початком перебігу строку позовної давності у спорах про стягнення збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що кореспондується з положеннями частини першої статті 261 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2144»
«Про захист права на відновлення виплати пенсії, не нарахованої з вини Пенсійного фонду без обмеження шестимісячним строком Адміністративний суд не може застосовувати шестимісячний строк звернення до адміністративного суду у справах з вимогами, пов'язаними з виплатою компенсаторної складової доходу, та у справах з вимогами, пов'язаними з виплатою інших складових доходу та доходу в цілому, до якого належить пенсія. У разі порушення органом Пенсійного фонду України законодавства про пенсійне забезпечення застосування до адміністративного позову шестимісячного строку звернення до суду, встановленого частиною другою статті 99 КАС України (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду першої інстанції), має наслідком неможливість реалізувати передбачене частиною другою статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право пенсіонера на виплату сум пенсії за минулий час та компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати без обмеження будь-яким строком. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2690»
«Переривання перебігу позовної давності Відповідач, підписавши акт звірки взаєморозрахунків, фактично визнав наявність у нього перед позивачем боргу з оплати поставленого товару, у зв'язку з чим перебіг позовної давності за заборгованістю відповідача перед позивачем почався заново. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2122»
«Наслідки пропуску встановленого статтею 257 ЦК України трирічного строку позовної давності Відповідно до частини п'ятої статті 267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. Однак звернення позивача за захистом свого права до суду з пропуском встановленого статтею 257 ЦК України трирічного строку позовної давності, про що відповідачем подано відповідну заяву до прийняття рішення у справі, за відсутності поважних причин такого пропуску унеможливлює здійснення судом захисту порушеного права згідно з частиною п'ятою статті 267 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2068»
«Визначення моменту виникнення права на позов Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти. За змістом статті 261 ЦК України законодавець виходить не лише з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості особи знати про ці факти. Якщо встановити день, коли особа довідалась про порушення права або про особу, яка його порушила, неможливо або наявні докази того, що особа не знала про порушення права, хоч за наявних умов повинна була знати про це, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа повинна була довідатися про порушення свого права. Під можливістю довідатись про порушення права або про особу, яка його порушила, слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини або існування в особи певних зобов'язань як міри належної поведінки, в результаті виконання яких вона мала б змогу дізнатись про відповідні протиправні дії та того, хто їх вчинив. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2067»
«Нарахування передбачених договором процентів та неустойки після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється. Права та інтереси кредитора забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4361 Застосування позовної давності, якщо кредитний договір передбачає внесення позичальником щомісячних платежів Якщо кредитний договір передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, то перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов'язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5063 Щодо наслідків закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, для другої сторони Закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов'язків під час дії договору. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14675»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?