«Щодо збереження застави при відчуженні рухомого майна та добросовісність набувача Застава зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про обтяження, які внесені до такого реєстру перед відчуженням предмета…»
«Щодо початку перебігу позовної давності за вимогою про поділ спільного майна подружжя, пред’явленою після розірвання шлюбу Позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності. Неподання позову про поділ майна, у тому числі…»
«Щодо права спадкоємця на грошову компенсацію у разі відчуження спадкового майна іншими спадкоємцями та моменту початку перебігу позовної давності Згідно зі статтею 1280 ЦК України, якщо після розподілу спадщини між одними спадкоємцями майно було відчужене і не збереглося в натурі, інший спадкоємець…»
«Розмежування випадків застосування позовної давності у спорах щодо підтвердження та захисту права на земельну частку (пай) До вимог про визнання права на пай осіб, які включені до офіційних списків членів підприємства, але не мають сертифіката, позовна давність не застосовується, оскільки такий…»
«Щодо витребування майна від добросовісного набувача у разі вибуття майна з володіння власника поза його волею на підставі підробленої довіреності Якщо майно вибуло з володіння власника на підставі довіреності, яку він не підписував, що підтверджується висновком почеркознавчої експертизи, таке…»
«Позовна давність за вимогами про витребування майна, відчуженого на підставі підроблених документів Тривалий розгляд кримінального провадження, в якому встановлено обставини підробки офіційних документів, на підставі яких майно вибуло з володіння держави на користь приватного власника, може…»
«Щодо належності й ефективності позовної вимоги про повернення земельної ділянки як наслідку нікчемності договору оренди землі та застосування позовної давності Позовна вимога про зобов’язання орендаря повернути земельну ділянку орендодавцю – стороні нікчемного договору оренди землі, укладеного з…»
«Застосування глави 83 ЦК України до вимог про повернення коштів за відсутності договірного зобов’язання Положення глави 83 ЦК України застосовуються до вимог про повернення коштів, якщо набуття або збереження майна відбулося без достатньої правової підстави або така підстава згодом відпала.…»
«Порядок спадкування права на земельний пай Право власності на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення членів колективного сільськогосподарського підприємства до відповідних списків, доданих до державного акта на право колективної власності на землю, перевірки, уточнень і затвердження…»
«Щодо належності й ефективності позовної вимоги про повернення земельної ділянки як наслідку нікчемності договору оренди землі та застосування позовної давності Позовна вимога про зобов’язання орендаря повернути земельну ділянку орендодавцю – стороні нікчемного договору оренди землі, укладеного з…»
«Припинення поруки у зв'язку із закінченням строку Строк, передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України, є преклюзивним, тобто його закінчення є підставою для припинення поруки, а отже, і для відмови кредиторові в позові у разі звернення до суду. Цей строк не можна поновити, зупинити чи…»
«Щодо підстав визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню Порушення порядку повідомлення заставодавця про вимогу щодо усунення порушення забезпеченого обтяженням зобов’язання є самостійною правовою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає…»
«Щодо строків повернення позики за відсутності визначеного у розписці строку її повернення Грошові кошти, що взяті в борг за договором позики без визначеного у розписці строку повернення цих коштів, мають бути повернені у порядку та строки, що встановлені частиною першою статті 1049 ЦК України, тобто протягом тридцяти днів від дня пред’явлення позикодавцем вимоги про це. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3444»
«Поважність причин пропуску позовної давності за вимогами про стягнення дивідендів Пропущення позивачем як акціонером строку позовної давності за вимогами про стягнення дивідендів вважається поважним у разі встановлення судом відсутності в матеріалах справи належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів належного повідомлення позивача як акціонера АТ згідно з вимогами Закону України «Про акціонерні товариства» у відповідній редакції про проведення загальних зборів АТ, їх порядок денний, про результати прийнятих на них рішень, в тому числі щодо порядку, розміру та строків виплати дивідендів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14442»
«Зміна правового режиму державного майна за відсутності рішення власника (держави Україна в особі Кабінету Міністрів України) нерухомого майна За відсутності рішення власника (держави Україна в особі Кабінету Міністрів України) нерухомого майна про зміну правового режиму державного майна, свідоцтво про право власності видане товариству на це майно, оформлене на підставі рішення сільської/ селищної/міської ради, є недійсним. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1202 Факти, які є підставами для відмови в позові у зв’язку з пропуском позивачем позовної давності Підставами для відмови в позові у зв’язку з пропуском позивачем позовної давності є наступні факти: доведеність порушення цивільного права або інтересу, за захистом якого особа звернулася до суду, закінчення перебігу встановленого законодавством строку звернення до суду, відсутність поважних причин його пропуску, заява сторони у справі про застосування позовної давності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1203»
«Порядок і строки подання доказів позивачем Всі докази, які підтверджують заявлені позовні вимоги, мають бути подані позивачем одночасно з позовною заявою, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена позивачем до суду та належним чином обґрунтована. Системний аналіз статей 80, 269 ГПК України свідчить проте, що докази,якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме напозивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (ут.ч. апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад ,якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4429»
«Положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів Аналіз положень статей 256, 257, 261, 267 ЦК України дає підстави для висновку про те, що положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів. До таких позовів поширюється положення стаття 257 ЦК України щодо загальної позовної давності, і на підставі частини першої статті 261 цього Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в особі її органів як суб’єктів владних повноважень довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2958»
«Переривання позовної давності поданням заяви про видачу судового наказу Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України та Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо застосування позовної давності в наказному провадженні, визначивши, що подання заяви про видачу судового наказу не перериває позовної давності за відповідною вимогою чи її частиною на підставі частини другої статті 264 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/430 Початок перебігу позовної давності у випадку стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги Якщо договором не встановлений інший термін (або існують фактичні договірні відносини), то з 21 числа кожного місяця починається період прострочення оплати наданих у попередньому місяці послуг із централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, а отже, і перебіг позовної давності щодо відповідного щомісячного платежу, за яким споживач допустив прострочення Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/431 Сплата споживачем житлово-комунальних послуг за відсутності договору про надання таких послуг Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1391»
«Щодо застосування позовної давності, передбаченої ч. 1 ст. 50 Закону України «Про акціонерні товариства» (ч. 1 ст. 61 нового Закону України «Про акціонерні товариства») Визначений ст. 50 Закону України «Про акціонерні товариства» тримісячний строк для оскарження акціонером рішення загальних зборів або порядку прийняття такого рішення є за своєю правовою природою спеціальною (скороченою) позовною давністю. Водночас ч. 1 ст. 50 зазначеного Закону передбачено інший початок перебігу позовної давності, ніж загальний порядок, встановлений ч. 1 ст. 261 ЦК України, а саме: перебіг позовної давності починається з дати прийняття рішення загальних зборів, яке оскаржується. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14441»
«Належний спосіб захисту переважного права наймача (орендаря) на купівлю орендованого нерухомого майна у разі продажу речі, переданої у найм (оренду) Належним способом захисту переважного права наймача (орендаря) на купівлю орендованого нерухомого майна, який належним чином виконує свої обов`язки відповідно до умов договору та закону, у разі продажу речі, переданої у найм (оренду), є переведення на наймача (орендаря) прав та обов`язків покупця відповідної речі. За змістом частини другої статті 777 Цивільного кодексу України переважне право наймача на придбання предмета найму (оренди) існує щодо тієї ж самої речі, яка передана йому в найм (оренду). Тобто предмет найму (оренди), що використовується особою на підставі відповідного договору найму (оренди), та предмет, який планується до продажу власником речі, мають бути ідентичними Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/335»
«Належний спосіб захисту власника земельної ділянки, яка знаходиться у фактичного користувача за непідписаним договором оренди Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо визнання недійсним непідписаного орендодавцем договору оренди землі, визначивши, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено) не підлягає визнанню недійсним. У такому випадку власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсного змісту правовідносин, які склалися у зв`язку із фактичним використанням земельної ділянки Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/238»
«Щодо вирішення спорів за позовами до органів державної виконавчої служби внаслідок визнанням недійсними торгів Вирішуючи питання про те, хто є продавцем за укладеним за результатами торгів договором, необхідно виходити з умов відповідного договору, що укладається між органом Державної виконавчої служби та спеціалізованою організацією. Боржником у зобов'язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 ЦК України). Резолютивна частина рішень у зазначених спорах не повинна містити відомостей про суб'єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено безспірне списання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4219»
«Щодо застосування позовної давності, передбаченої ч. 1 ст. 50 Закону України «Про акціонерні товариства» (ч. 1 ст. 61 нового Закону України «Про акціонерні товариства») Визначений ст. 50 Закону України «Про акціонерні товариства» тримісячний строк для оскарження акціонером рішення загальних зборів або порядку прийняття такого рішення є за своєю правовою природою спеціальною (скороченою) позовною давністю. Водночас ч. 1 ст. 50 зазначеного Закону передбачено інший початок перебігу позовної давності, ніж загальний порядок, встановлений ч. 1 ст. 261 ЦК України, а саме: перебіг позовної давності починається з дати прийняття рішення загальних зборів, яке оскаржується. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14441»
«Можливість встановлення судом факту проживання однією сім’єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу лише після набрання чинності СК України Згідно з пунктом 1 розділу VII Прикінцевих положень СК України цей Кодекс набирає чинності разом з набранням чинності ЦК України, тобто з 01 січня 2004 року. До сімейних відносин, які вже існували на цю дату, норми СК України застосовуються лише в частині тих прав і обов`язків, що виникли після набрання ним чинності. Ці права та обов`язки визначаються на підставах, передбачених СК України. Таким чином, факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу набув юридичного значення після набрання чинності СК України та ЦК України з 01 січня 2004 року. Кодекс про шлюб та сім`ю УРСР не передбачав юридичних наслідків для чоловіка та жінки, які проживала разом без реєстрації шлюбу. Отже, факт проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без шлюбу може бути встановлено судом лише з 01 січня 2004 року Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5851»
«Про початок перебігу позовної давності у спорах про визнання недійсними свідоцтв України на знаки для товарів і послуг Початок перебігу позовної давності для звернення з позовами про визнання недійсними свідоцтв України на знаки для товарів і послуг не може автоматично збігатися з датою публікації відомостей про реєстрацію знака для товарів і послуг. Це право пов’язане, зокрема, з початком виникнення відповідного конфлікту на ринку щодо оспорюваного позначення, наприклад, початком використання спірного позначення на ринку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4352»
«Початок перебігу позовної давності для вимог про застосування наслідків нікчемного правочину Для вимог про застосування наслідків нікчемного правочину перебіг позовної давності починається від дня, коли почалося виконання цього правочину. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4489»
«Переривання перебігу позовної давності у разі подання позову з недодержанням правил підвідомчості/підсудності Подання позову з недодержанням правил підвідомчості/підсудності (навіть у разі наступного закриття провадження у справі, а не відмови в позові або повернення позову) не перериває перебігу позовної давності, але, разом з тим, з урахуванням конкретних обставин справи, може бути поважною причиною для поновлення строку позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1204»
«Зупинення перебігу позовної давності на період дії мораторію у справі про банкрутство Мораторій у справі про банкрутство є особливою правовою нормою, яка не виключає в цілому перебігу строків позовної давності за будь-якими вимогами до боржника (зокрема, немайновими про визнання недійсним договору), ця норма пов'язана із зупиненням виконання боржником грошових зобов'язань та має ряд винятків щодо поширення дії мораторію, до яких віднесено задоволення конкурсних вимог у ліквідаційній процедурі боржника, задоволення поточних вимог, задоволення вимог по заробітній платі та прирівняних до неї вимог. Поняття мораторію у справі про банкрутство не охоплює заборони виконання будь-яких зобов'язань боржником, а стосується тільки зупинення виконання боржником грошових зобов'язань та зобов'язань зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Наслідки введення мораторію у справі про банкрутство не поширюються на зупинення перебігу позовної давності щодо інших вимог до боржника. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3860»
«Передумови застосування позовної давності у справі про банкрутство Позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропуску. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3793»
«Початок перебігу позовної давності за вимогами ліквідатора про витребування майна І в разі пред'явлення позову самою особою, право якої порушене, і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою початок перебігу позовної давності визначається з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила. При визначенні початку перебігу позовної давності у спорі за вимогами боржника/арбітражного керуючого не допускається врахування як обставин (дати) порушення провадження у справі про банкрутство та дати призначення (заміни кандидатури) арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), оскільки ні Закон про банкрутство (положення якого втратили чинність), ні чинний Кодекс України з процедур банкрутства не встановлюють спеціальних норм про позовну давність (у тому числі щодо звернення до суду арбітражного керуючого із заявою про визнання недійсними правочинів, укладених боржником). Закон також не пов'язує перебіг позовної давності за віндикаційним позовом ані з укладенням певних правочинів щодо майна позивача, ані з фактичним переданням майна порушником, який незаконно заволодів майном позивача, у володіння інших осіб. Отже, початок перебігу строків позовної давності за вимогами про витребування майна в порядку статті 388 ЦК України відліковується з моменту, коли особа дізналася про вибуття свого майна до іншої особи, яка згодом його відчужила добросовісному набувачу, а не з моменту набуття добросовісним набувачем права власності на майно. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3859 Переривання позовної давності шляхом пред’явлення позову у справі про банкрутство Перебіг позовної давності шляхом пред'явлення позову може перериватися в разі звернення позивача до суду, в тому числі й направлення позовної заяви поштою, здійсненого з додержанням вимог процесуального законодавства. Якщо суд у прийнятті позовної заяви відмовив або її повернув, то перебіг позовної давності не переривається. Не перериває перебігу такого строку й подання позову з недодержанням правил підсудності, а також з іншим предметом спору та з іншими матеріально-правовими підставами. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3861 Переривання перебігу позовної давності у спорах про витребування майна Перебіг позовної давності шляхом пред'явлення позову може перериватися не в разі будь-якого направлення (подання) позову, а здійсненого такого пред'явлення з додержанням вимог процесуального законодавства щодо форми та змісту до особи - належного відповідача за позовом, яким у випадку пред'явлення віндикаційного позову є володілець майна. У разі переходу під час розгляду справи майна у володіння іншої особи - пред'явлення позову до попереднього володільця перериває позовну давність і за вимогою до цієї іншої особи лише за умови здійснення судом заміни відповідача. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3862»
«Щодо обов’язку власника квартири, який в ній не проживає та не зареєстрований, нести витрати з оплати житлово-комунальних послуг Непроживання особи у квартирі, яка належить їй на праві власності, та факт відсутності її реєстрації в цій квартирі не звільняє особу від обов’язку нести витрати з оплати житлово-комунальних послуг Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1945»
«Щодо визнання на підставі рішення суду нікчемного заповіту недійсним Визнання на підставі рішення суду нікчемного заповіту недійсним не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1756»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?