«Щодо збереження застави при відчуженні рухомого майна та добросовісність набувача Застава зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про обтяження, які внесені до такого реєстру перед відчуженням предмета…»
«Щодо початку перебігу позовної давності за вимогою про поділ спільного майна подружжя, пред’явленою після розірвання шлюбу Позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності. Неподання позову про поділ майна, у тому числі…»
«Щодо права спадкоємця на грошову компенсацію у разі відчуження спадкового майна іншими спадкоємцями та моменту початку перебігу позовної давності Згідно зі статтею 1280 ЦК України, якщо після розподілу спадщини між одними спадкоємцями майно було відчужене і не збереглося в натурі, інший спадкоємець…»
«Розмежування випадків застосування позовної давності у спорах щодо підтвердження та захисту права на земельну частку (пай) До вимог про визнання права на пай осіб, які включені до офіційних списків членів підприємства, але не мають сертифіката, позовна давність не застосовується, оскільки такий…»
«Щодо витребування майна від добросовісного набувача у разі вибуття майна з володіння власника поза його волею на підставі підробленої довіреності Якщо майно вибуло з володіння власника на підставі довіреності, яку він не підписував, що підтверджується висновком почеркознавчої експертизи, таке…»
«Позовна давність за вимогами про витребування майна, відчуженого на підставі підроблених документів Тривалий розгляд кримінального провадження, в якому встановлено обставини підробки офіційних документів, на підставі яких майно вибуло з володіння держави на користь приватного власника, може…»
«Щодо належності й ефективності позовної вимоги про повернення земельної ділянки як наслідку нікчемності договору оренди землі та застосування позовної давності Позовна вимога про зобов’язання орендаря повернути земельну ділянку орендодавцю – стороні нікчемного договору оренди землі, укладеного з…»
«Застосування глави 83 ЦК України до вимог про повернення коштів за відсутності договірного зобов’язання Положення глави 83 ЦК України застосовуються до вимог про повернення коштів, якщо набуття або збереження майна відбулося без достатньої правової підстави або така підстава згодом відпала.…»
«Порядок спадкування права на земельний пай Право власності на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення членів колективного сільськогосподарського підприємства до відповідних списків, доданих до державного акта на право колективної власності на землю, перевірки, уточнень і затвердження…»
«Щодо належності й ефективності позовної вимоги про повернення земельної ділянки як наслідку нікчемності договору оренди землі та застосування позовної давності Позовна вимога про зобов’язання орендаря повернути земельну ділянку орендодавцю – стороні нікчемного договору оренди землі, укладеного з…»
«Припинення поруки у зв'язку із закінченням строку Строк, передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України, є преклюзивним, тобто його закінчення є підставою для припинення поруки, а отже, і для відмови кредиторові в позові у разі звернення до суду. Цей строк не можна поновити, зупинити чи…»
«Щодо підстав визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню Порушення порядку повідомлення заставодавця про вимогу щодо усунення порушення забезпеченого обтяженням зобов’язання є самостійною правовою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає…»
«Щодо розгляду справи, яка не належить до категорії малозначних, за правилами спрощеного позовного провадження Якщо позивач не заявив клопотання про розгляд його справи в порядку спрощеного позовного провадження як за змістом позовної заяви, так і шляхом подання окремого письмового клопотання, господарський суд не має підстав для розгляду такого спору за правилами спрощеного позовного провадження з власної ініціативи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2497»
«Щодо обов’язку споживача оплачувати послуги з централізованого опалення при самовільному відключенні від мережі Самовільне відключення споживачів від мережі централізованого опалення з порушенням установленого законодавством порядку не звільняє споживача від обов’язку щодо оплати відповідних послуг Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1938»
«Щодо обов’язку споживача оплачувати послуги з централізованого опалення при самовільному відключенні від мережі Самовільне відключення споживачів від мережі централізованого опалення з порушенням установленого законодавством порядку не звільняє споживача від обов’язку щодо оплати відповідних послуг Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1938»
«Визнання недійсним державного акта для усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду Для вирішення питання про належність права власності на земельну ділянку та для повернення цієї ділянки власнику визнання недійсним державного акта не є необхідним. Така вимога не є ефективним способом захисту для усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/880»
«Щодо наявності підстав для переривання позовної давності внаслідок погашення боргу не позичальником, а іншою особою Погашення боргу не позичальником, а іншою особою за відсутності доказів надання позичальником згоди або доручення такій особі на вчинення цих дій не може бути підставою для переривання перебігу позовної давності Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3745»
«Юрисдикція спору щодо оскарження рішення суб’єкта владних повноважень про передачу земельних ділянок фізичним особам, якщо на момент пред’явлення позову власниками таких ділянок є юридичні особи Велика Палата Верховного Суду відступила від власних висновків щодо юрисдикції спорів про оскарження рішень суб’єктів владних повноважень у сфері земельних відносин, зазначивши, що спір про скасування рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, ухваленого на користь фізичної особи, в якої з цього рішення виникли відповідні права та обов’язки, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, незалежно від того, чи є така особа власником спірної земельної ділянки на момент пред’явлення позову. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1206»
«Особливості застосування позовної давності під час вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні Строк, встановлений у ч. 1 ст. 128 КПК, у межах якого під час кримінального провадження особа може звернутися з вимогою про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, не може бути обмежений спливом позовної давності за правилами ЦК. Під час вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні суд не вправі ухвалити рішення про відмову в задоволенні цивільного позову в кримінальному провадженні у зв’язку зі спливом позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4011»
«Щодо зміни встановленої сторонами ціни після укладення договору Відповідно до частини другої статті 632 ЦК України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Тлумачення цієї норми свідчить, що в ній закріплено принцип стабільності (або відносної неможливості зміни) встановленої сторонами ціни, що є проявом обов`язковості виконання умов договору (стаття 629 ЦК України). У частині другій статті 632 ЦК України допускається наявність винятків, які можуть бути встановлені договором або законом. При цьому в законі або ж договорі обов’язково мають бути визначені як випадки зміни ціни, так і умови такої зміни. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4544»
«Щодо обов'язкового отримання дозволу на спеціальне водокористування та спеціального дозволу на користування ділянкою надр Чинним законодавством передбачено обов'язок господарюючого суб'єкта отримати дозвіл на спеціальне водокористування та спеціальний дозвіл на користування ділянкою надр. При цьому спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування – право на їх використання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6265»
«Застосування позовної давності до вимог про захист гідності, честі чи ділової репутації На вимоги про захист гідності, честі чи ділової репутації, що випливають із порушення особистих немайнових прав, позовна давність не поширюється, крім випадків, встановлених законом, зокрема пунктом 2 частини другої статті 258 ЦК і статтею 37 Закону України «Про друковані засоби масової інформації ( пресу) в Україні» Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/269»
«Порядок обчислення строку позовної давності у справі про стягнення платежів за час затримки вагонів Частиною п`ятою статті 315 ГК України та статтею 137 Статуту залізниць України щодо позовів перевізника до вантажоодержувача чи вантажовідправника, які випливають з перевезення, встановлено спеціальний шестимісячний строк позовної давності, а з огляду на положення статті 5 Угоди зазначені норми ГК України та Статуту залізниць України є спеціальними нормами, які встановлюють скорочений шестимісячний строк позовної давності та регулюють питання його перебігу відносно позову залізниці до вантажовідправників, вантажоодержувачів, що випливають із перевезення, і саме ці норми національного законодавства підлягають застосуванню до позовних вимог у справі. При цьому об’єднана палата КГС ВС не взяла до уваги висновок, викладений у постанові КГС ВС від 03.07.2018 у справі № 906/429/17, оскільки конкретні обставини, що мають значення для справи і від яких залежить який міжнародний договір слід застосовувати до спірних правовідносин, є різними, зокрема щодо станцій залізниці України, на які прибували вантажі, ділянок залізниці, між якими здійснювалось переміщення вантажів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2136»
«Презумпція можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав Позивач повинен також довести, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, яке випливає із встановленого статтею 74 ГПК України загального правила про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач навпаки має довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2070»
«Захист прав власника у випадку зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням статті 59 ЗК України Зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням статті 59 ЗК України має розглядатися як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовна вимога зобов`язати повернути земельну ділянку має розглядатися як негаторний позов, який може бути заявлений упродовж всього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5071»
«Часткова сплата боржником вартості отриманої продукції поза межами позовної давності не свідчить про переривання перебігу цього строку Часткова сплата боржником вартості отриманої продукції поза межами позовної давності є діями боржника з погашення боргу, які не переривають перебігу позовної давності, що спливла до моменту вчинення такої дії. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2125»
«Дії про визнання лише певної частини боргу не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу Якщо виконання зобов`язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу. Вчинення боржником дій з виконання зобов`язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності, лише за умови, коли такі дії здійснено уповноваженою на це особою, яка представляє боржника у відносинах з кредитором у силу закону, на підставі установчих документів або довіреності. Бездіяльність боржника (наприклад, неоспорювання ним безспірного списання коштів, якщо така можливість допускається за законом або договором) не свідчить про переривання перебігу позовної давності, оскільки таке переривання можливе лише шляхом вчинення дій. Визнання боржником основного боргу, в тому числі і його сплата, саме по собі не є доказом визнання ним також і додаткових вимог кредитора (зокрема, неустойки, процентів за користування коштами), а так само й вимог щодо відшкодування збитків і, відтак, не може вважатися перериванням перебігу позовної давності за зазначеними вимогами. Визнання боржником свого боргу після спливу позовної давності не свідчить про переривання перебігу такої давності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2124»
«Компетенція суду щодо визнання поважності причин подання позову з пропуском строку позовної давності Закон не містить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Тому це питання віднесено до компетенції суду, який безпосередньо розглядає спір. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2072»
«Встановлення преюдиційного факту спливу позовної давності про стягнення пені за тим самим зобов`язанням в іншій справі не може мати наслідком відновлення строку позовної давності щодо стягнення пені в інший період Встановлення обставин спливу позовної давності про стягнення пені за попереднім судовим рішенням про стягнення грошових сум за одним і тим же договором є преюдиційною обставиною, яка унеможливлює стягнення пені за інший, подальший період відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2142»
«Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" спеціальних норм про позовну давність не встановлено За змістом статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. Відтак, оскільки дії органу або особи, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, у відносинах із третіми особами розглядаються як дії самої юридичної особи, то для юридичної особи як сторони правочину (договору) днем початку перебігу строку позовної давності слід вважати день вчинення правочину (укладання договору), оскільки він збігається із днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. Відповідно до частини сьомої статті 261 ЦК України винятки з правил, встановлених частинами першою та другою цієї статті, можуть бути встановлені законом. Водночас Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" спеціальних норм про позовну давність, у тому числі для звернення до суду арбітражного керуючого із заявою про визнання недійсними угод боржника, не встановлено. Отже, висновок про те, що днем початку перебігу позовної давності є день, коли саме арбітражний керуючий у справі про банкрутство дізнався про оспорювані правочини, є помилковим. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2119»
«Ініціатива подання заяви про застосування позовної давності Закон не встановлює з чиєї ініціативи суд визнає причини пропуску позовної давності поважними. Як правило, це відбувається за заявою (клопотанням) позивача з наведенням відповідних доводів, поданням належних і допустимих доказів. Наведена заява (клопотання) може бути подана й іншими учасників судового процесу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2071»
«Cплив позовної давності позбавляє цивільне суб`єктивне право здатності до примусового виконання проти волі зобов`язаної особи Позовна давність пов`язується із судовим захистом суб`єктивного права особи в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Якщо упродовж установлених законом строків особа не подає до суду відповідного позову, то за загальним правилом ця особа втрачає право на позов у розумінні можливості в судовому порядку здійснити належне їй цивільне майнове право. Тобто сплив позовної давності позбавляє цивільне суб`єктивне право здатності до примусового виконання проти волі зобов`язаної особи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2065»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?