«Щодо збереження застави при відчуженні рухомого майна та добросовісність набувача Застава зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про обтяження, які внесені до такого реєстру перед відчуженням предмета…»
«Щодо початку перебігу позовної давності за вимогою про поділ спільного майна подружжя, пред’явленою після розірвання шлюбу Позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності. Неподання позову про поділ майна, у тому числі…»
«Щодо права спадкоємця на грошову компенсацію у разі відчуження спадкового майна іншими спадкоємцями та моменту початку перебігу позовної давності Згідно зі статтею 1280 ЦК України, якщо після розподілу спадщини між одними спадкоємцями майно було відчужене і не збереглося в натурі, інший спадкоємець…»
«Розмежування випадків застосування позовної давності у спорах щодо підтвердження та захисту права на земельну частку (пай) До вимог про визнання права на пай осіб, які включені до офіційних списків членів підприємства, але не мають сертифіката, позовна давність не застосовується, оскільки такий…»
«Щодо витребування майна від добросовісного набувача у разі вибуття майна з володіння власника поза його волею на підставі підробленої довіреності Якщо майно вибуло з володіння власника на підставі довіреності, яку він не підписував, що підтверджується висновком почеркознавчої експертизи, таке…»
«Позовна давність за вимогами про витребування майна, відчуженого на підставі підроблених документів Тривалий розгляд кримінального провадження, в якому встановлено обставини підробки офіційних документів, на підставі яких майно вибуло з володіння держави на користь приватного власника, може…»
«Щодо належності й ефективності позовної вимоги про повернення земельної ділянки як наслідку нікчемності договору оренди землі та застосування позовної давності Позовна вимога про зобов’язання орендаря повернути земельну ділянку орендодавцю – стороні нікчемного договору оренди землі, укладеного з…»
«Застосування глави 83 ЦК України до вимог про повернення коштів за відсутності договірного зобов’язання Положення глави 83 ЦК України застосовуються до вимог про повернення коштів, якщо набуття або збереження майна відбулося без достатньої правової підстави або така підстава згодом відпала.…»
«Порядок спадкування права на земельний пай Право власності на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення членів колективного сільськогосподарського підприємства до відповідних списків, доданих до державного акта на право колективної власності на землю, перевірки, уточнень і затвердження…»
«Щодо належності й ефективності позовної вимоги про повернення земельної ділянки як наслідку нікчемності договору оренди землі та застосування позовної давності Позовна вимога про зобов’язання орендаря повернути земельну ділянку орендодавцю – стороні нікчемного договору оренди землі, укладеного з…»
«Припинення поруки у зв'язку із закінченням строку Строк, передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України, є преклюзивним, тобто його закінчення є підставою для припинення поруки, а отже, і для відмови кредиторові в позові у разі звернення до суду. Цей строк не можна поновити, зупинити чи…»
«Щодо підстав визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню Порушення порядку повідомлення заставодавця про вимогу щодо усунення порушення забезпеченого обтяженням зобов’язання є самостійною правовою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає…»
«Застосування загальної позовної давності до вимог про визнання недійсним рішення, ухваленого особою, яка не є акціонером За своєю правовою суттю рішення, прийняте особою, яка на час його ухвалення не була акціонером АТ, не є рішенням акціонера, і до визнання його недійсним не застосовується встановлений ч. 1 ст. 50 Закону України «Про акціонерні товариства» строк звернення до суду. До зазначених вимог застосовується загальна позовна давність у три роки. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14440»
«Юрисдикція спорів за позовами учасників товариства, у тому числі й тих, які вибули, щодо оскарження рішення загальних зборів учасників товариства, змін до статуту товариства, договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства Спори у справах, які виникають з корпоративних відносин між учасниками товариства, у тому числі й тими, які вибули, щодо визнання недійсними рішення загальних зборів учасників товариства, змін до статуту товариства, а також договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства є господарсько-правовими і підлягають розгляду за правилами господарського судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/985»
«Поширення положення закону про початок перебігу позовної давності на звернення прокурора до суду В разі пред'явлення позову особою, право якої порушене, і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою, уповноваженою на це особою позовна давність починає обчислюватися з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів або інтересів територіальної громади. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2104»
«Витребування майна, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого Майно, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею, що є підставою для застосування спірних правовідносин приписів статті 388 ЦК України щодо витребування такого майна від останнього набувача Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/415»
«Правила про позовну давність мають застосовуватись лише тоді, коли буде доведено існування самого суб'єктивного права, а отже, і обґрунтованості позовних вимог Перш ніж застосовувати наслідки спливу позовної давності, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушені право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності – за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. Таким чином, правила про позовну давність мають застосовуватись лише тоді, коли буде доведено існування самого суб'єктивного права, а отже, і обґрунтованості позовних вимог. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2066»
«Перехід права на земельну ділянку у зв'язку з набуттям іншими особами права власності на частину будівель військового майна Набуття юридичними особами приватного права чи фізичними особами у визначеному законодавством порядку права приватної власності на будівлі, які належали до військового майна, створює правові підстави для переходу права на земельну ділянку до власника об'єкта нерухомості, розташованого на ній, у розмірі відповідно до положень статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України саме в силу правочину з придбання військового майна та автоматичного переходу права користування земельною ділянкою відповідно до принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди. Цим зумовлюється право власника такого об'єкта нерухомості вимагати оформлення у встановленому порядку свого права користування відповідною земельною ділянкою, на якій розміщене придбане ним нерухоме майно та яка необхідна для обслуговування цього майна, незалежно від отримання відмови уповноваженої особи від вказаних земель. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/293»
«Початок перебігу позовної давності у правовідносинах, де суб'єктом прав є держава Визначаючи початок перебігу позовної давності у спорі, слід враховувати, коли про порушене право дізналася або могла дізнатися саме держава в особі уповноваженого органу, а не конкретний позивач або прокурор. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2107 Сплив позовної давності є підставою для відмови у позові за наявності аргументів для витребування майна від добросовісного набувача До позовних вимог про витребування майна на підставі статей 387, 388 ЦК України застосовується загальна позовна давність у три роки. При цьому за наявності правових підстав для витребування майна від добросовісного набувача відповідно до статей 387, 388 ЦК України мають застосовуватися положення статті 267 цього Кодексу, згідно з якими сплив позовної давності є підставою для відмови у позові. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2108»
«Початок перебігу позовної давності у справі про стягнення шкоди, завданої незаконними діями органу державної виконавчої служби У справі про стягнення шкоди, завданої незаконними діями органу державної виконавчої служби початок перебігу позовної давності пов’язується з певними моментами (фактами) завдання шкоди, які свідчать про порушення майнових прав позивача, а не пов’язуються з моментом набрання законної сили рішенням суду, яким визнано протиправними дії органу державної виконавчої служби. При цьому судам попередніх інстанцій при застосуванні частини першої статті 261 ЦК України слід з’ясовувати, з якого моменту у позивача дійсно виникло право на звернення до суду з позовом та коли саме позивач довідався або міг довідатися про порушення його інтересів щодо права власності на майно. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2145»
«Застосування позовної давності у спорі з декількома належними відповідачами, в яких немає солідарного обов'язку У спорі з декількома належними відповідачами, в яких немає солідарного обов'язку (до яких не звернута солідарна вимога), один з них може заявити суду про застосування позовної давності тільки щодо тих вимог, які звернуті до нього, а не до інших відповідачів. Останні не позбавлені, зокрема, прав визнати ті вимоги, які позивач ставить до них, чи заявити про застосування до цих вимог позовної давності. Для застосування позовної давності за заявою сторони у спорі суд має дослідити питання її перебігу окремо за кожною звернутою до цієї сторони позовною вимогою, і залежно від установленого дійти висновку про те, чи спливла позовна давність до відповідних вимог. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/867 Необхідність визнання недійсним державного акта для витребування земельної ділянки Визнання недійсним державного акта не є необхідним для вирішення питання про належність права власності на земельну ділянку та для її витребування з чужого незаконного володіння. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/868 Застосування позовної давності за відсутності підстав для задоволення позовних вимог. Відмова у позові через сплив позовної давності Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/873 Ефективність віндикаційного позову Задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5065 Наслідки задоволення позову про витребування майна з чужого незаконного володіння У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов'язує відповідача повернути це майно власникові Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5066 Рішення про витребування майна як підстава для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію. Необхідність оскарження запису про державну реєстрацію права власності за відповідачем Рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем. Для внесення такого запису на підставі зазначеного рішення суду окремо скасовувати запис про державну реєстрацію права власності за відповідачем не потрібно. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5067 Витребування неодноразово відчуженого майна Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5068»
«Правила про позовну давність мають застосовуватись лише тоді, коли буде доведено існування самого суб'єктивного права, а отже, і обґрунтованості позовних вимог Перш ніж застосовувати наслідки спливу позовної давності, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушені право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності – за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. Таким чином, правила про позовну давність мають застосовуватись лише тоді, коли буде доведено існування самого суб'єктивного права, а отже, і обґрунтованості позовних вимог. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2066»
«Спосіб захисту прав кінцевого набувача у випадку повернення земельної ділянки власнику У випадку повернення земельної ділянки від кінцевого набувача він не позбавлений можливості відновити своє право, зокрема, пред`явивши вимогу до проміжної набувачки, в якої придбав земельну ділянку, про відшкодування збитків на підставі статті 661 ЦК України. Таку ж вимогу може заявити і проміжна набувачка до первинного набувача. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2832 Рішення про витребування майна як підстава для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію. Необхідність оскарження запису про державну реєстрацію права власності за відповідачем Рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем. Для внесення такого запису на підставі зазначеного рішення суду окремо скасовувати запис про державну реєстрацію права власності за відповідачем не потрібно. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5067 Витребування неодноразово відчуженого майна Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5068»
«Переривання перебігу позовної давності може відбуватися лише в межах позовної давності При дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може відбуватися лише в межах позовної давності, а не після її спливу. До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2123»
«Перебіг позовної давності обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу Перебіг позовної давності у справі про стягнення заборгованості за кредитом, відсотками, комісіями, а також втрат від інфляції за кредитом і відсотками стосовно кожного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов'язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу. Оскільки договір встановлює окремі зобов'язання, які деталізують обов'язок відповідача повернути борг частинами, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право банку вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу. У разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника), відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування має право заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зі статтею 1048 ЦК України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду процентів, а також попередніх невнесених до такого моменту платежів у межах позовної давності щодо кожного з цих платежів. Невнесені до моменту звернення кредитора до суду періодичні платежі підлягають стягненню у межах позовної давності, перебіг якої визначається за кожним з платежів окремо залежно від настання терміну сплати кожного з цих платежів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2120»
«Обчислення позовної давності від дня, коли про порушення права держави довідався або міг довідатися прокурор Перебіг позовної давності починається від дня, коли про порушення права держави або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, лише у таких випадках: 1) якщо він довідався чи міг довідатися про таке порушення або про вказану особу раніше, ніж держава в особі органу, уповноваженого нею здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) за відсутності відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5061»
«Застосування позовної позовної давності після припинення поруки на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України (непред'явлення кредитором вимоги до поручителя) Якщо порука припинилася (у тому числі й на підставі непред'явлення кредитором відповідної вимоги до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання), інститут позовної давності не застосовується, тому що право кредитора на пред'явлення вимоги до поручителя та обов'язок поручителя відповідати перед кредитором за порушене позичальником зобов'язання припинилися. Строк дії поруки не є строком для захисту порушеного права. Це строк існування самого зобов'язання поруки. Таким чином, і право кредитора, й обов'язок поручителя після його закінчення припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/65»
«Переривання перебігу строку позовної давності За змістом частин першої та третьої статті 264 ЦК України переривання перебігу строку позовної давності є можливим лише у разі початку перебігу цього строку та виключно в його межах, а не до його початку чи після спливу позовної давності, оскільки при дослідженні обставин, пов'язаних з вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може відбутися лише в межах строку давності. При цьому в розумінні статті 264 ЦК України визнання особою обов'язку як підстава для переривання перебігу позовної давності має бути результатом вольових дій відповідача. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2082»
«Перебіг 3-річного строку позовної давності за вимогою про оплату робіт Право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання з оплати виконаної роботи виникає з наступного дня після прийняття робіт за кожен місяць окремо, а отже, враховуючи приписи абзацу другого частини п'ятої статті 261 ЦК України і частини першої статті 854 ЦК України, перебіг трирічного строку позовної давності за вимогою про оплату виконаних робіт за вересень 2005 року (місяць їх остаточної здачі) розпочався 01.10.2005 та, відповідно, закінчився 30.09.2008. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2121»
«Щодо неможливості зміни порядку обрахування початку перебігу позовної давності залежно від будь-яких обставин Частина перша статті 261 ЦК України не встановлює можливості зміни порядку обрахування початку перебігу позовної давності залежно від будь-яких обставин, зокрема у зв’язку з визнанням недійсним правочину щодо зарахування зустрічних однорідних вимог. Подібна зміна початку перебігу позовної давності породжує режим юридичної невизначеності стосовно строку від моменту виникнення боргу до укладення правочину щодо зарахування зустрічних однорідних вимог. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2115»
«Застосування позовної давності до позовів про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов’язань щодо повернення орендованого майна Частиною другою статті 785 ЦК України передбачено право наймодавця вимагати від наймача сплати неустойки в разі невиконання ним обов'язку щодо повернення речі. Водночас господарським судам необхідно мати на увазі, що відповідна неустойка є самостійною мірою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, що визначається законодавцем як подвійна плата за користування річчю за час прострочення, і тому щодо неї застосовується загальна, а не спеціальна позовна давність. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1826»
«Початок перебігу позовної давності у правовідносинах щодо зобов'язання повернути майно, передане на зберігання за договором Початок перебігу позовної давності у правовідносинах щодо зобов'язання повернути майно, передане на зберігання за договором, відповідно до статей 256, 257, 261 ЦК України пов'язується із закінченням строку зберігання майна за договором. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2113»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?