«Щодо збереження застави при відчуженні рухомого майна та добросовісність набувача Застава зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про обтяження, які внесені до такого реєстру перед відчуженням предмета…»
«Щодо початку перебігу позовної давності за вимогою про поділ спільного майна подружжя, пред’явленою після розірвання шлюбу Позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності. Неподання позову про поділ майна, у тому числі…»
«Щодо права спадкоємця на грошову компенсацію у разі відчуження спадкового майна іншими спадкоємцями та моменту початку перебігу позовної давності Згідно зі статтею 1280 ЦК України, якщо після розподілу спадщини між одними спадкоємцями майно було відчужене і не збереглося в натурі, інший спадкоємець…»
«Розмежування випадків застосування позовної давності у спорах щодо підтвердження та захисту права на земельну частку (пай) До вимог про визнання права на пай осіб, які включені до офіційних списків членів підприємства, але не мають сертифіката, позовна давність не застосовується, оскільки такий…»
«Щодо витребування майна від добросовісного набувача у разі вибуття майна з володіння власника поза його волею на підставі підробленої довіреності Якщо майно вибуло з володіння власника на підставі довіреності, яку він не підписував, що підтверджується висновком почеркознавчої експертизи, таке…»
«Позовна давність за вимогами про витребування майна, відчуженого на підставі підроблених документів Тривалий розгляд кримінального провадження, в якому встановлено обставини підробки офіційних документів, на підставі яких майно вибуло з володіння держави на користь приватного власника, може…»
«Щодо належності й ефективності позовної вимоги про повернення земельної ділянки як наслідку нікчемності договору оренди землі та застосування позовної давності Позовна вимога про зобов’язання орендаря повернути земельну ділянку орендодавцю – стороні нікчемного договору оренди землі, укладеного з…»
«Застосування глави 83 ЦК України до вимог про повернення коштів за відсутності договірного зобов’язання Положення глави 83 ЦК України застосовуються до вимог про повернення коштів, якщо набуття або збереження майна відбулося без достатньої правової підстави або така підстава згодом відпала.…»
«Порядок спадкування права на земельний пай Право власності на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення членів колективного сільськогосподарського підприємства до відповідних списків, доданих до державного акта на право колективної власності на землю, перевірки, уточнень і затвердження…»
«Щодо належності й ефективності позовної вимоги про повернення земельної ділянки як наслідку нікчемності договору оренди землі та застосування позовної давності Позовна вимога про зобов’язання орендаря повернути земельну ділянку орендодавцю – стороні нікчемного договору оренди землі, укладеного з…»
«Припинення поруки у зв'язку із закінченням строку Строк, передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України, є преклюзивним, тобто його закінчення є підставою для припинення поруки, а отже, і для відмови кредиторові в позові у разі звернення до суду. Цей строк не можна поновити, зупинити чи…»
«Щодо підстав визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню Порушення порядку повідомлення заставодавця про вимогу щодо усунення порушення забезпеченого обтяженням зобов’язання є самостійною правовою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає…»
«Перебіг позовної давності за вимогами залізниці до вантажоодержувача про стягнення збору за зберігання вантажу Перебіг позовної давності за вимогами залізниці до вантажоодержувача про стягнення збору за зберігання вантажу починається від дня настання події, що стала підставою для подання позову (у спірних правовідносинах – неприйняття вагонів вантажовласником), а не з дня підписання відповідачем накопичувальних карток із зауваженнями. При цьому затримка вагонів на станції призначення є єдиною подію, яка фіксується як порушення одноразово та водночас триває певний проміжок часу і щодо якої як єдиної події й розпочинається перебіг позовної давності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2137»
«Правила про позовну давність мають застосовуватись лише тоді, коли буде доведено існування самого суб'єктивного права, а отже, і обґрунтованості позовних вимог Перш ніж застосовувати наслідки спливу позовної давності, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушені право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності – за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. Таким чином, правила про позовну давність мають застосовуватись лише тоді, коли буде доведено існування самого суб'єктивного права, а отже, і обґрунтованості позовних вимог. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2066»
«Застосування позовної давності за вимогами залізниці до вантажоодержувача про стягнення збору за зберігання вантажу Велика Палата Верховного Суду підтвердила висновок Верховного Суду України щодо застосування позовної давності за вимогами залізниці до вантажоодержувача про стягнення збору за зберігання вантажу, визначивши, що перебіг позовної давності за вимогами залізниці до вантажоодержувача про стягнення збору за зберігання вантажу починається від дня настання події, що стала підставою для подання позову (у спірних правовідносинах – неприйняття вагонів вантажовласником), а не з дня підписання відповідачем накопичувальних карток із зауваженнями. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/640»
«Перебіг позовної давності у спорах про стягнення коштів на користь страхової компанії, що виплатила страхове відшкодування за договором добровільного страхування, і до якої перейшло право вимоги Велика Палата Верховного Суду підтримала правовий висновок Верховного Суду України щодо перебігу позовної давності у спорах про стягнення коштів на користь страхової компанії, що виплатила страхове відшкодування за договором добровільного страхування, і до якої на підставі статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» перейшло право вимоги, визначивши, що в таких правовідносинах позовна давність має обраховуватися з моменту настання страхового випадку – з моменту ДТП, а не з моменту виплати такою компанією страхового відшкодування Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/173»
«Позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи За змістом статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, господарський суд має з’ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушені право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це подано заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв’язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем. Отже, не відповідає вимогам закону відмова в задоволенні позову у зв’язку з відсутністю порушеного права із зазначенням про сплив позовної давності як додаткової підстави для відмови в задоволенні позову. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2089»
«Щодо початку перебігу позовної давності за вимогою про поділ спільного майна подружжя, пред’явленою після розірвання шлюбу Позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності. Неподання позову про поділ майна, у тому числі до спливу трьох років з дня розірвання шлюбу, за відсутності доказів, які б підтверджували заперечення права одного з подружжя на набуте у період шлюбу майно, зареєстроване за іншим подружжям, не може свідчити про порушення права і вказувати на початок перебігу позовної давності. Таким чином, початок позовної давності для вимоги про поділ спільного майна подружжя, шлюб якого розірвано, обчислюється не з дати прийняття постанови державного органу РАЦС (статті 106, 107 СК України) чи з дати набрання рішенням суду законної сили (статті 109, 110 СК України), а від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності (частина друга статті 72 СК України). Таким чином, Верховний Суд підтвердив правий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-258цс15. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4593»
«Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом, якщо у сторін є докази, що підтверджують факт такого переривання Відсутні підстави для відмови у задоволенні позову про стягнення заборгованості зі сплати пайового внеску відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України, оскільки відбулося переривання перебігу позовної давності, а саме між сторонами не існувало спору в період 2013—2017 р.р., бо спірні відносини були врегульовані судовим рішенням у іншій справі і лише після його скасування у 2017 році знову виник спір між сторонами з приводу невиконання відповідачем спірного договору. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2127»
«Початок перебігу позовної давності у правовідносинах, де суб'єктом прав є держава Визначаючи початок перебігу позовної давності у спорі, слід враховувати, коли про порушене право дізналася або могла дізнатися саме держава в особі уповноваженого органу, а не конкретний позивач або прокурор. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2107»
«Переривання перебігу позовної давності можливе лише добровільними діями позичальника щодо погашення заборгованості Часткове погашення заборгованості позичальником не може вважатися підставою для переривання строку позовної давності, якщо платежі в рахунок погашення заборгованості здійснені під час примусового виконання судового рішення. Переривання перебігу позовної давності можливе лише добровільними діями позичальника. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3744»
«Надання у приватну власність земельних ділянок, які знаходяться у прибережній захисній смузі Відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом. При наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених ст. 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку визначення. Закон забороняє органам місцевого самоврядування та органам виконавчої влади передавати в приватну власність водного фонду окремо від дозволеного для передачі об'єкта замкненої природної водойми загальною площею до 3 га. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1324»
«Сфера застосування загальних умов виконання зобов’язань, передбачених ст. 526 ЦК України Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов'язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов'язань, у тому числі компенсації моральної шкоди. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5621»
«Застосування позовної давності за відсутності підстав для задоволення позовних вимог. Відмова у позові через сплив позовної давності Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/873 Обчислення позовної давності у спорах за участю прокурора Якщо у передбачених законом випадках у разі порушення або загрози порушення інтересів держави з позовом до суду звертається прокурор від імені органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, то позовну давність слід обчислювати з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5062»
«Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду (грошові кошти), завдану її працівником, з урахуванням установленого індексу інфляції Під шкодою, що завдана майну позивача у справі про незаконне привласнення працівником банку коштів, які належать позивачу на праві власності, необхідно розуміти шкоду, яка полягає у втраті купівельної спроможності грошей в умовах інфляції, оскільки гроші, які позивач внесла як вклад за договором банківського вкладу з моменту їх внесення і на час вирішення спору судом при рівній номінальній вартості мають різну купівельну спроможність. До спірних правовідносин підлягають застосуванню положення статті 1192 ЦК України, оскільки частиною другою цієї статті передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи, а іншого порядку компенсації грошей (грошових коштів) у зв'язку з їх знеціненням, окрім встановленого індексу інфляції (індексу споживчих цін), чинним законодавством України не передбачено. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/280»
«Врахування добросовісності іпотекодержателя при розгляді спорів про звернення стягнення на предмет іпотеки Відмова у задоволенні позову банку про звернення стягнення на предмет іпотеки суперечить захисту інтересів добросовісного іпотекодержателя, оскільки банк, діючи добросовісно, поклався на дані реєстру прав на нерухомість, про те, що іпотекодавець був одноособовим власником житлового будинку, і тому уклав договір іпотеки. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5135»
«Відсутність підстав для застосування позовної давності Відсутні підстави для застосування позовної давності у справі про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста, оскільки позивач на час виникнення спірних правовідносин був позбавлений функцій реального контролю за здійсненням будівництва та введенням об’єктів в експлуатацію, а вільний доступ до веб-сайту держаної інспекції, на якому розміщуються декларації про готовність об’єкта, не підтверджує обізнаність позивача про порушення своїх прав та про особу, що їх порушила. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2129»
«Момент виявлення порушення є початком перебігу строку позовної давності у спорах про стягнення збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Момент виявлення порушення є початком перебігу строку позовної давності у спорах про стягнення збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що кореспондується з положеннями частини першої статті 261 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2144»
«Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов Позовну заяву про визнання укладеним в редакції позивача договору про пайову участь у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста, з якою міська рада звернулася у серпні 2017 року, подано в межах строку позовної давності, оскільки позивача не було повідомлено про готовність об’єкта до експлуатації, а про існування декларації щодо готовності спірного об’єкта йому стало відомо в процесі позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності у 2015 році. При цьому обставини, встановлені в межах іншої господарської справи, стосувалися не прийняття спірних об’єктів в експлуатацію (з чим пов’язується початок перебігу позовної давності), а встановлення факту самочинного будівництва. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2131»
«Переривання перебігу позовної давності Відповідач, підписавши акт звірки взаєморозрахунків, фактично визнав наявність у нього перед позивачем боргу з оплати поставленого товару, у зв'язку з чим перебіг позовної давності за заборгованістю відповідача перед позивачем почався заново. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2122»
«Щодо підстав для виникнення в акціонера права вимагати викупу його акцій в порядку статті 68 Закону України "Про акціонерні товариства" Пунктом 2 частини першої статті 68 Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції, чинній на момент прийняття рішення загальних зборів від 15.04.2014 про попереднє схвалення значного правочину) передбачено, що кожний акціонер – власник простих акцій товариства має право вимагати здійснення обов'язкового викупу акціонерним товариством належних йому голосуючих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про вчинення товариством значного правочину. Відповідно до частини третьої статті 70 Закону України "Про акціонерні товариства" якщо на дату проведення загальних зборів неможливо визначити, які значні правочини вчинятимуться акціонерним товариством у ході поточної господарської діяльності, загальні збори можуть прийняти рішення про попереднє схвалення значних правочинів, які можуть вчинятися товариством протягом не більш як одного року з дати прийняття такого рішення, із зазначенням характеру правочинів та їх граничної сукупної вартості. Отже, обов'язковий викуп акцій може застосовуватися тільки тоді, коли загальними зборами прийнято рішення про вчинення значного правочину (а не про попереднє схвалення значного правочину). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2887»
«Наслідки пропуску встановленого статтею 257 ЦК України трирічного строку позовної давності Відповідно до частини п'ятої статті 267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. Однак звернення позивача за захистом свого права до суду з пропуском встановленого статтею 257 ЦК України трирічного строку позовної давності, про що відповідачем подано відповідну заяву до прийняття рішення у справі, за відсутності поважних причин такого пропуску унеможливлює здійснення судом захисту порушеного права згідно з частиною п'ятою статті 267 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2068»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?