«Спосіб захисту прав орендаря за первинним договором оренди земельної ділянки у випадку укладення договору оренди з іншим орендарем Велика Палата Верховного Суду конкретизувала власний правовий висновок щодо права орендаря за первинним договором оренди земельної ділянки на захист свого права,…»
«Пролонгація договору оренди землі без волевиявлення сторін договору в умовах воєнного стану На підставі Закону № 2145-ІХ, яким ЗК України доповнено пунктами 27 і 28 розд. X «Перехідні положення», в період із 7 квітня 2022 року до 19 листопада 2022 року договори оренди земельної ділянки були…»
«Ефективний спосіб захисту права власності на земельну ділянку, яка використовується без дозвільних документів і на якій збудовано тимчасову споруду Якщо нежитлові приміщення є тимчасовими спорудами, які не відносяться до нерухомого майна, збудовані на земельній ділянці комунальної власності, що…»
«Щодо визначення розміру безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою пропорційно до частки набутого майна Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави зберіг у себе кошти, що мав сплатити за користування нею, зобов'язаний повернути їх власнику…»
«Відсутність обов'язку фізичної особи сплачувати земельний податок за ділянки, що використовуються фермерським господарством Фізична особа – власник земельних ділянок, отриманих для ведення фермерського господарства, не є платником земельного податку, якщо такі земельні ділянки фактично…»
«Щодо моменту, з якого кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 197-1 КК вважається закінченим Днем початку перебігу строку давності притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинення триваючого кримінального правопорушення є день припинення або переривання вчинення особою…»
«Момент набрання чинності змін до договору оренди землі, укладеного після 01 січня 2013 року, у зв'язку з підписанням додаткової угоди до нього Умови договору оренди землі, укладеного після 01 січня 2013 року (після законодавчих змін щодо скасування необхідності реєстрації самого договору оренди),…»
«Щодо наслідків недотримання процедури поновлення договору оренди землі Для правомірного поновлення договору оренди землі орендар повинен до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір поновлення та надати проєкт додаткової угоди. Укладення додаткової угоди після спливу строку…»
«Обов'язковість оцінки впливу на довкілля при поводженні з побутовими відходами Діяльність, пов'язана з утилізацією, видаленням, обробленням, знешкодженням та захороненням побутових відходів, включаючи реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт та перепрофілювання відповідних…»
«Перехід права користування земельною ділянкою та виникнення обов'язку зі сплати земельного податку Якщо особа набуває право власності на будівлю або споруду, розташовану на земельній ділянці, то до неї в силу статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України переходить право користування цією…»
«Щодо застосування позову про оспорення правочину (ресцисорного позову) Застосування позову про оспорення правочину (ресцисорного позову) допускається лише за наявності двох умов: встановлення підстав для оспорення та доведення факту порушення суб'єктивного цивільного права або інтересу позивача.…»
«Про перехід права власності на частину земельної ділянки до особи, яка набула права власності на частину будівлі чи споруди, якщо земельна ділянка належить до земель державної або комунальної власності Правило переходу права власності на частину земельної ділянки до особи, яка набула права…»
«Перехід права користування земельною ділянкою та виникнення обов'язку зі сплати земельного податку Якщо особа набуває право власності на будівлю або споруду, розташовану на земельній ділянці, то до неї в силу статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України переходить право користування цією земельною ділянкою. Відсутність державної реєстрації права на землю або належного оформлення земельних правовідносин не звільняє таку особу від обов'язку сплачувати земельний податок. Обов'язок виникає з моменту державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомості, а фактичне користування земельною ділянкою є достатньою підставою для нарахування земельного податку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14958»
«Про випадки представництва інтересів держави в суді прокурором Прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: (1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; (2) у разі відсутності такого органу. Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6130»
«Спадкування права на отримання державного акту про право власності на земельну ділянку Якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування, до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8546»
«Про обов’язок сплати орендної плати за земельну ділянку державної та/або комунальної власності, надану фізичній особі для ведення фермерського господарства, коли ця ділянка фактично використовується без зміни орендаря в договорі оренди Податковий обов'язок щодо сплати орендної плати лежить на орендареві земельної ділянки, який визначений у договорі оренди земельної ділянки та право користування земельною ділянкою якого зареєстроване в державному реєстрі речових прав. Податковий обов'язок зі сплати орендної плати за землю державної та комунальної власності виникає у фермерського господарства, для створення якого фізичній особі було надано земельну ділянку, після переходу до нього прав орендаря в установленому законом порядку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6267»
«Про виключну компетенцію органу місцевого самоврядування у питанні передачі земельних ділянок державної або комунальної власності у постійне користування Питання передачі земельних ділянок державної або комунальної власності у постійне користування є виключною компетенцією органу місцевого самоврядування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5511»
«Про зміст вимог припису органу державного нагляду (контролю) Припис органу державного нагляду (контролю) є розпорядчим документом, в якому, з урахуванням характеру спірних правовідносин, мають бути наведені конкретні порушення суб`єктом господарювання норм законодавства про охорону навколишнього природного середовища, які вже мали місце на момент проведення перевірки, та встановлені строки усунення цих порушень, оскільки метою видання приписів є саме усунення таких виявлених порушень. Така спрямованість припису на усунення виявлених перевіркою порушень у встановлені органом державного нагляду (контролю) строки узгоджується і з положеннями абзацу 4 частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», згідно з якими підставами для здійснення позапланових заходів є: перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю). Таким чином, до припису можуть включатися виключно вимоги, направлені на усунення виявлених у ході перевірки порушень. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4990»
«Про продовження строку дії паспорту прив`язки тимчасової споруди Ненадання разом із заявою щодо продовження строку дії паспорту прив`язки тимчасової споруди укладеного із комунальним підприємством договору пайової участі не може бути підставою для відмови у продовженні строку дії виданого раніше на законних підставах паспорту прив`язки тимчасової споруди. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4749»
«Правові наслідки відсутності погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками (користувачами) у процедурі приватизації земельної ділянки Погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов’язкових технічних помилок. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із власником та/або землекористувачем не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів чи землевласників. Ненадання особою своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача та/або власника не може бути перешкодою для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації. Непідписання суміжним власником та/або землекористувачем акту узгодження меж земельної ділянки саме по собі не є підставою для визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/153»
«Визначення спадкоємців та спадкового майна у випадку складення заповідачем декількох заповітів При складенні заповідачем декількох заповітів може мати місце їх «конкуренція», оскільки необхідно з`ясувати, який саме заповіт (заповіти) визначає (визначають) спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкове майно. Аналіз частини другої та третьої статті 1254 ЦК України дозволяє констатувати, що законодавець для випадку, коли заповідачем складено декілька заповітів, передбачив правила, що повинні враховуватися для того, щоб визначити який саме заповіт (заповіти) визначає (визначають) спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкове майно. Такі правила полягають в тому, що: по-перше, внаслідок складення нового заповіту відбувається втрата чинності попереднім заповітом. Тобто, якщо новий заповіт повністю суперечить попередньому заповіту, то новий заповіт скасовує попередній заповіт і визначення спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкового майна відбувається на підставі останнього заповіту; по-друге, внаслідок складення нового заповіту відбувається часткова втрата чинності попереднім заповітом. Тобто, якщо новий заповіт частково суперечить попередньому заповіту, то новий заповіт тільки частково скасовує попередній заповіт і визначення спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкового майна відбувається на підставі двох заповітів. Тлумачення частини третьої статті 1254 ЦК України свідчить, що складення нового заповіту, яким зменшено обсяг спадкової маси, порівняно з попереднім, але не змінено спадкодавця, скасовує попередній заповіт у відповідній частині, оскільки спадкодавець визначив спадкоємця тільки щодо частини спадщини. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5852»
«Щодо надання земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги При наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених статтею 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку. Адже, відсутність окремого проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом. Надання у приватну власність земельних ділянок, які знаходяться у прибережній захисній смузі, без урахування обмежень, зазначених у статті 59 ЗК України, суперечить нормам статей 83, 84 цього Кодексу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3207»
«Про визначення належного відповідача у справах про адміністративні правопорушення у сфері використання природних ресурсів Як під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, зокрема і передбачених статтею 54 КУпАП, так і під час видачі приписів з вимогою про усунення порушення законодавства з питань використання та охорони земель, державні інспектори Держгеокадастру як уповноваженого органу не діють як самостійний суб'єкт владних повноважень, а діють від імені цього органу. Тому, відповідні інспектори не повинні бути самостійними відповідачами у таких справах, а належними відповідачами у цих справах є саме відповідний уповноважений орган - Держгеокадастр та його територіальні органи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5530»
«Визнання недійсним державного акта для усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду Для вирішення питання про належність права власності на земельну ділянку та для повернення цієї ділянки власнику визнання недійсним державного акта не є необхідним. Така вимога не є ефективним способом захисту для усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/880 Спосіб захисту прав кінцевого набувача у випадку повернення земельної ділянки власнику У випадку повернення земельної ділянки від кінцевого набувача він не позбавлений можливості відновити своє право, зокрема, пред`явивши вимогу до проміжної набувачки, в якої придбав земельну ділянку, про відшкодування збитків на підставі статті 661 ЦК України. Таку ж вимогу може заявити і проміжна набувачка до первинного набувача. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2832»
«Збереження за фермерським господарством права постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства У разі смерті громадянина – засновника селянського (фермерського) господарства право постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства його засновнику, не припиняється зі смертю цієї особи, а зберігається за фермерським господарством, до якого воно перейшло після створення фермерського господарства Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1380»
«Положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів Аналіз положень статей 256, 257, 261, 267 ЦК України дає підстави для висновку про те, що положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів. До таких позовів поширюється положення стаття 257 ЦК України щодо загальної позовної давності, і на підставі частини першої статті 261 цього Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в особі її органів як суб’єктів владних повноважень довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2958»
«Спадкування права на отримання державного акту про право власності на земельну ділянку Якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування, до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8546»
«Щодо можливості укладення договору оренди земельної ділянки особою, якій належать майнові права на земельну ділянку За загальним правилом саме власник тієї або іншої речі, реалізовуючи право власності, укладає договір найму. Він може це здійснювати безпосередньо або ж за допомогою представника. Проте, не виключається укладення договору найму й особою, якій належать майнові права на предмет найму. Для визначення того, хто може бути орендодавцем в договорі оренди земельної ділянки, не виключається застосування положень частини першої статті 761 ЦК України (особа, яка має майнові права). Аналіз частини першої статті 761 ЦК України свідчить, що до особи, якій належать майнові права, відноситься також спадкоємець, який прийняв спадщину у вигляді права власності на земельну ділянку, але не отримав свідоцтво про право на спадщину та не здійснив державну реєстрацію права власності на земельну ділянку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6024»
«Набрання чинності договором оренди землі, укладеним до 1 січня 2013 року, право оренди за яким зареєстроване після 1 січня 2013 року Проведення після 1 січня 2013 року державної реєстрації речового права оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі, укладеного до 01 січня 2013 року, не може підмінити державну реєстрацію самого договору (державна реєстрація речового права не є державною реєстрацією договору оренди землі), а тому не може впливати на момент набрання чинності договором оренди землі. Якщо орендар до 1 січня 2013 року не здійснив державну реєстрацію самого договору оренди землі, але після 1 січня 2013 року здійснив державну реєстрацію речового права оренди земельної ділянки на підставі договору, то вважається, що такий договір чинності не набрав. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2803»
«Про умови використання земель водного фонду фізичними та юридичними особами державної та комунальної власності Використання земель водного фонду фізичними та юридичними особами державної та комунальної власності може здійснюватися на умовах оренди, постійного або тимчасового користування. У разі перебування земель водного фонду у власності або постійному користуванні відповідних суб’єктів, у тимчасове користування такі об’єкти надаються за погодженням із постійними землекористувачами або за згодою власників. Заінтересовані особи, не згодні з висновком експертизи, мають подати обґрунтоване клопотання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який відповідно до закону уповноважений розглядати такі клопотання. Право заінтересованих осіб на звернення до суду з позовом про скасування висновків державної експертизи може бути реалізоване лише в разі відмови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у розгляді заяви про спростування висновків державної експертизи чи окремих їх положень або незгоди з висновками повторної експертизи. За своєю правовою природою повноваження щодо прийняття рішення про проведення повторної державної експертизи землевпорядної документації є дискреційним повноваженням та винятковою компетенцією уповноваженого органу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4666»
«Про визначення органу уповноваженого розглядати звернення щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про земельну ділянку Для внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про земельну ділянку необхідно звертатися до центрів надання адміністративних послуг. Винятково центри надання адміністративних послуг мають розглядати відповідні звернення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4644»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?