«Про належність до адміністративної юрисдикції спору щодо оскарження розпорядження НКРЕКП, яким ліцензіата зобов’язано ініціювати розірвання договорів з фізичною особою Спір щодо оскарження розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг…»
«Підстави для відшкодування моральної шкоди внаслідок надмірної тривалості кримінального провадження Надмірна тривалість кримінального провадження здатна призвести до моральних страждань особи, зумовлених тривалою невизначеністю спірних правовідносин; необхідністю відвідування органів досудового…»
«Щодо відсутності субсидіарної відповідальності військової адміністрації за зобов’язаннями комунального підприємства Військова адміністрація як орган, що тимчасово виконує повноваження місцевої ради, не несе субсидіарної відповідальності за грошовими зобов’язаннями комунального підприємства.…»
«Про апеляційне оскарження судового рішення не залученою до справи особою На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв’язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування…»
«Про наступне схвалення правочину ОСББ та умови укладення індивідуальних договорів на комунальні послуги Правочин, укладений представником ОСББ з перевищенням повноважень без попереднього рішення загальних зборів, вважається дійсним у разі його наступного схвалення загальними зборами. Технічна…»
«Щодо накладення арешту на земельну ділянку як заходу забезпечення позову у спорі про встановлення земельного сервітуту Позов про встановлення земельного сервітуту може бути забезпечений шляхом накладення арешту на земельну ділянку щодо якої заявляються такі вимоги. За наявності обґрунтованого…»
«Про неможливість внесення змін до Державного земельного кадастру у зв'язку з скасуванням судом рішення на підставі якого відповідна інформація була внесена Закон України від 07 липня 2011 року № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр» та Порядок ведення Державного земельного кадастру,…»
«Віндикаційний позов як належний спосіб захисту права спадкоємця при накладенні земельних ділянок Спадкоємець, який прийняв спадщину у вигляді земельної ділянки та позбавлений можливості оформити право власності через накладення інших земельних ділянок, має звертатися із віндикаційним позовом про…»
«Обставини, що мають бути враховані судом при поновленні строку на апеляційне оскарження Сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали…»
«Апеляційне оскарження ухвали про відмову в продовженні непропущеного процесуального строку Згідно із ч. 8 ст. 119 ГПК України ухвалу про відмову в поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Частина 1 ст. 255 цього Кодексу визначає, що…»
«Про врахування актів про нещасний випадок, що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов’язків військової служби при встановленні причинного зв’язку отриманих ним травм Наявність чи відсутність актів у формах Нвс-5, Нвс-1 (акти про нещасний випадок, що стався з військовослужбовцем під…»
«Щодо витребування майна від добросовісного набувача, який придбав його в порядку виконання судових рішень Майно не підлягає витребуванню від добросовісного набувача, якщо воно було реалізоване на електронних торгах у порядку, встановленому для примусового виконання судових рішень, законність…»
«Суб’єкти права на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді про арешт майна. Право третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, оскаржити судове рішення щодо арешту майна Кримінальним процесуальним законом не встановлено вичерпного переліку осіб – суб’єктів права на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді про арешт майна. Зокрема, в абз. 7 ч. 7 ст. 173 КПК передбачено, що, крім підозрюваного, обвинуваченого, право оскаржити судове рішення щодо арешту майна має і третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт. КПК не вимагає наявності у третьої особи обов’язкової реєстрації права власності на арештоване майно, оскільки така особа може бути власником інших майнових прав, що у подальшому можуть бути трансформовані у право власності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8010»
«Відкладення розгляду справи у зв'язку з неявкою представників сторін через оголошення сигналу "повітряна тривога" Вирішуючи питання про наявність підстав для відкладення розгляду справи, у якій на початок судового засідання оголошено сигнал "повітряна тривога", господарський суд має керуватися пріоритетом збереження життя і здоров’я людини, а обов’язком суду є сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, зокрема на участь у судовому розгляді, та виходити з того, що учасник справи не з’явився в судове засідання з об’єктивних і поважних причин, без клопотання про розгляд справи за його відсутності. Обставини оголошення сигналу "повітряна тривога" у певному регіоні слід вважати загальновідомими, тобто такими, що не потребують доказування, а неявка у судове засідання учасників справи може бути спричинена такою надзвичайною ситуацією, яка об’єктивно унеможливлює завчасне подання клопотання про відкладення розгляду справи з цих причин. Отже, передчасним є завершення апеляційного перегляду справи у першому судовому засіданні за відсутності представників сторін, які не мали можливості з’явитися у судове засідання з поважних причин через оголошення сигналу "повітряна тривога". Такі дії суду свідчать про неналежне виконання апеляційним судом обов’язків із забезпечення всебічності, повноти і справедливості судового розгляду. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8705 Повітряна тривога як поважна причина неявки в судове засідання та підстава для відкладення розгляду справи Оголошення сигналу "Повітряна тривога" є загальновідомою обставиною та поважною причиною неявки учасників у судове засідання. Передчасне завершення розгляду справи за відсутності представників сторін, які не з’явилися до суду через оголошення сигналу "Повітряна тривога", порушує принципи всебічності, повноти та справедливості судового розгляду і свідчить про неналежне виконання судом обов’язку щодо забезпечення реалізації процесуальних прав учасників справи Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11789 Неявка учасника справи в судове засідання через повітряну тривогу є поважною причиною та підставою для відкладення розгляду справи Вирішуючи питання про наявність підстав для відкладення розгляду справи у разі, коли на початок судового засідання оголошено сигнал «повітряна тривога», господарський суд має керуватися пріоритетом збереження життя і здоров’я людини, а обов’язком суду є сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, зокрема на участь у судовому розгляді, та виходити з того, що відсутній учасник справи не з’явився в судове засідання з об’єктивних і поважних причин.У разі нез’явлення учасника справи у судове засідання через оголошення сигналу «повітряна тривога» та відсутності у матеріалах справи відомостей, що судом його було повідомлено про те, що розгляд справи відбудеться після закінчення повітряної тривоги та через який саме час, суд має вирішити питання про відкладення розгляду справи на підставі п. 1 ч. 2 ст. 202 ГПК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12905»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?