«Можливість повідомлення в кримінальному провадженні через мобільний застосунок «Viber» і належне повідомлення в контексті КПК КПК не передбачає такого способу повідомлення в кримінальному провадженні, як направлення текстового повідомлення через мобільний застосунок «Viber» за відсутності…»
«Обставини, які свідчать про мету збуту наркотичних засобів. Визначення незаконного зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів Спосіб упакування та розфасування наркотичного засобу, який незаконно придбав та зберігав обвинувачений, поведінка останнього (як під…»
«Відсутність у КПК обов’язку суду заздалегідь окремо повідомляти сторони провадження про здійснену заміну судді КПК не встановлює обов’язку суду заздалегідь окремо повідомляти сторін провадження про здійснену заміну судді з метою надання часу для вирішення питання доцільності заявлення…»
«Неможливість закриття кримінального провадження за ч.3 ст.289 КК на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК якщо додатковим об’єктом кримінального правопорушення було життя чи здоров’я особи Додатковим об’єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК, є життя та здоров’я особи і…»
«Поетапний механізм призначення покарання у випадку, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох тотожних кримінальних правопорушеннях, одні з яких вчинено до постановлення попереднього вироку, а інші – після Якщо після постановлення вироку у справі…»
«Не є упущеною вигодою та не підлягає компенсації у кримінальному провадженні неотримання потерпілим мікрогранту на створення власного бізнесу Неотримання потерпілим мікрогранту на створення власного бізнесу від центру зайнятості не є упущеною вигодою та не підлягає компенсації у кримінальному…»
«Право суду на вирішення питання про необхідність складання досудової доповіді Вирішення питання про необхідність складання досудової доповіді є правом суду та відбувається під час підготовчого судового засідання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14723»
«Допустимість відеозапису ДТП як доказу у разі копіювання цього запису, недослідження носія інформації, за допомогою якого його створено, та відсутності відомостей про записувальний пристрій Копіювання відеозапису ДТП та недослідження в судовому засіданні носія інформації, за допомогою якого такий…»
«Обставини провадження, що враховуються судом при вирішенні питання про проведення розгляду повністю або частково за відсутності адвоката Рішення про проведення розгляду повністю або частково за відсутності адвоката суд приймає, виходячи з усіх обставин провадження: складності обставин справи або…»
«Неможливість призначення конфіскації майна (ст. 59 КК) як додаткового покарання у разі вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, не з корисливого мотиву Якщо обвинуваченому не інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, з…»
«Якщо кримінальні правопорушення розглядаються судом в одному кримінальному провадженні, наявність ознак реальної сукупності унеможливлює застосування ст. 46 КК У випадку, коли на момент правової оцінки судом певного діяння особи за правилами ст. 46 КК, інші діяння цієї ж особи в інших кримінальних…»
«Кваліфікація за ст. 436-2 КК дій особи, яка за місцем свого проживання в Україні в забороненій на території нашої держави соціальній мережі «Однокласники» поширювала матеріали проросійського характеру Користувач забороненої на території України соціальної мережі «Однокласники», який за місцем свого…»
«Кваліфікація. Переростання крадіжки в грабіж (викрадення чужого майна у два етапи: дії, розпочаті як крадіжка, але були помічені потерпілою) Викрадення засудженим чужого майна у два етапи, перший з яких був таємним та закінченим, а другий – відкритим і незакінченим із причин, що не залежали від його волі, свідчить про переростання крадіжки у грабіж та підлягає кваліфікації за ст.186 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/815»
«Проникнення у сховище (викрадення чужого майна з шафи спортивного центру) (ч. 3 ст. 185 КК) Викрадення чужого майна з шафи у жіночій роздягальні спортивного центру вважається вчиненим з проникненням у сховище. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/699»
«Проникнення до ганку літньої кухні шляхом подолання перешкод у виді паркану (ч. 3 ст. 186 КК) Проникнення до іншого володіння особи як кваліфікуюча ознака грабежу має місце у випадку, коли обвинувачені потрапили до такого володіння, долаючи перешкоду – паркан, яким було огороджено домоволодіння. При цьому домоволодіння, а саме ганок літньої кухні, де зберігалося майно, яким заволоділи обвинувачені, є іншим володінням особи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5102»
«Поширення імунітету свідка на близьких родичів та членів сім’ї (п. 1 ч. 1 ст. 3 КПК) Імунітет свідка поширюється виключно на близьких родичів та членів сім’ї, перелік яких визначений у п. 1 ч. 1 ст. 3 КПК. Двоюрідний брат обвинуваченого не наділений імунітетом свідка у кримінальному провадженні. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/818»
«Переростання таємного викрадення чужого майна з транспортного засобу у відкрите Переростання таємного викрадення чужого майна з транспортного засобу у відкрите має місце у разі розбиття скла дверцят автомобіля, спрацювання сигналізації, на які повинні були зреагувати, як потерпілий, так і особи, які перебували поруч, що усвідомлював винний, а також намагання останнього зникнути з викраденим майном. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4853»
«Обставини, за наявності яких позбавлення волі, наближене до нижньої межі покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 286 КК, не може бути призначене особі Покарання у виді позбавлення волі, наближене до нижньої межі покарання, визначеного у санкції ч. 2 ст. 286 КК, не може призначатися особі, яка неодноразово порушувала ПДР, значно перевищила дозволену швидкість на ділянці дороги з пожвавленим рухом, знехтувала перевагою пішохода, який перетинав дорогу, не порушуючи ПДР. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2636»
«Наслідки вчинення особою під час іспитового строку нового кримінального правопорушення Вчинення особою під час іспитового строку нового кримінального правопорушення є порушенням умов застосування ст. 75 КК. У такому випадку суд повинен призначити особі остаточне покарання на підставі ст. 71 цього Кодексу у виді сукупності невідбутої частини покарання за попереднім вироком та покарання за новим вироком. Повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням у такому випадку є неприпустимим. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/635»
«Факти, що свідчать про наявність щирого каяття, як обставини, що пом’якшує покарання Факт визнання засудженим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, не може безумовно свідчити про щире каяття з приводу вчиненого як обставину, що пом’якшує покарання. Адже щире каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення кримінальних протиправних діянь, ще й щирий жаль з цього приводу та осуд своєї поведінки. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4549»
«Неможливість звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки у випадку вчинення кримінальних правопорушень, що утворюють реальну сукупність Однією з обов’язкових умов для звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК є вчинення злочину невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, вперше. Вчинення триваючого або продовжуваного злочину, двох або більше злочинів вищевказаної тяжкості, які утворюють сукупність, не перешкоджає застосуванню ст. 47 КК лише за умови, що вони не складають реальної сукупності. Вирішуючи питання про те, чи має місце у цьому провадженні вчинення кримінального правопорушення вперше, суд не врахував, що особу обвинувачено у вчиненні в різний час двох окремих кримінальних правопорушень, що становить реальну сукупність злочинів та виключає можливість її звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/608»
«Потрапляння у житло з метою продовження конфлікту та без мети заволодіння чужим майном. Виникнення умислу на заволодіння майном у житлі (ч. 1 ст. 186 КК) Проникнення до житла як кваліфікуюча ознака грабежу (ч. 3 ст. 186 КК) не може інкримінуватися обвинуваченому, якщо він зайшов до житла з метою продовження конфлікту, що виник між ним та потерпілим, не маючи умислу на викрадення чужого майном, проте такий умисел виник у обвинуваченого вже під час знаходження у житлі, після заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3174»
«Відсутність захисника під час відібрання зразків крові при вирішенні питання про допустимість висновку судово-медичної експертизи. Відсутність захисника під час відібрання зразків крові в особи не є такою обставиною, що зумовлює недопустимість висновку судово-медичних експертиз через порушення права на захист, оскільки зразки крові містять інформацію, зміст якої не залежить від волі особи, в якої вони відбираються. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/310 Відсутність підстав для зміни чи скасування судового рішення у випадку технічної помилки, внаслідок якої засудженому направлено копію ухвали апеляційного суду без однієї сторінки. Відібрання біологічних зразків без захисника не є порушенням КПК Технічна помилка працівника апарату суду, внаслідок якої була сформована, підписана, завірена та направлена засудженому копія ухвали апеляційного суду без однієї сторінки, не є підставою для зміни чи скасування судового рішення. Присутність чи відсутність захисника під час відібрання у засудженого біологічних зразків у цьому випадку не може позначитися на змісті цієї інформації. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2950»
«Визначення співучасника розбійного нападу (ст. 187 КК) Співучасником розбійного нападу (ст. 187 КК) визнається особа, яка за попередньою домовленістю з іншими співучасниками вчиняла дії, що полягають у спостереженні за навколишньою обстановкою з метою запобігти викриттю протиправних дій інших співучасників, у сприянні вчиненню ними злочину шляхом надання порад та вказівок, у перебуванні в будинку потерпілої особи під час заподіяння їй тілесних ушкоджень, у збуті викраденого майна. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/720»
«Допустимість висновку експерта як доказу у випадку відсутності понятих під час відібрання біологічних зразків для проведення експертизи Відповідно до положень ч. 3 ст. 245 КПК відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими ст. 241 цього Кодексу. А у частинах 2–5 ст. 241 КПК закріплені положення, за якими визначаються спеціальний порядок та умови проведення освідування особи. Проте положення самої ст. 241 КПК не містять вимоги щодо обов’язкової участі понятих при проведенніосвідування особи. У цьому випадку згадане положення ч. 3 ст. 245 КПК за способом викладення є відсильною нормою і містить відсилку виключно на правила ст. 241 КПК, без прив’язки до інших норм, якими регламентовано порядок проведення освідування особи, у тому числі й приписів ч. 7 ст. 223 КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4303»
«Врахування тяжкості вчиненого злочину при призначенні покарання за розбій (ст. 187 КК) Тяжкість вчиненого кримінального правопорушення повинна враховуватися судом як загальна засада призначення покарання не лише на підставі належності відповідного правопорушення до певного виду (ст. 12 КК), але і з обов’язковим урахуванням конкретних обставин вчиненого кримінального правопорушення. Зокрема, при призначенні покарання за розбій (ст. 187 КК) суду слід ураховувати форму суспільно небезпечного діяння та наслідки, що настали. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/578»
«Врахування тяжкості вчиненого злочину при призначенні покарання за розбій (ст. 187 КК) Тяжкість вчиненого кримінального правопорушення повинна враховуватися судом як загальна засада призначення покарання не лише на підставі належності відповідного правопорушення до певного виду (ст. 12 КК), але і з обов’язковим урахуванням конкретних обставин вчиненого кримінального правопорушення. Зокрема, при призначенні покарання за розбій (ст. 187 КК) суду слід ураховувати форму суспільно небезпечного діяння та наслідки, що настали. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/578 Ознаки співучасті у злочині (ст. 28 КК). Кваліфікація різних дій співучасників розбою (ст. 187 КК) Злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення. При цьому під час вчинення злочину кожен зі співучасників може вчиняти різні дії (подолання опору потерпілого, заподіяння тілесних ушкоджень, заволодіння майном), які спрямовані на досягнення єдиної мети. Домовленістю групи осіб про спільне вчинення злочину є узгодження предмета злочину, його характеру, місця, часу, способу вчинення та змісту виконуваних функцій, яке може відбутися у будь-якій формі – усній, письмовій, за допомогою конклюдентних дій, що висловлені не у формі усної чи письмової пропозиції, а безпосередньо через поведінку, з якої можна зробити висновок про такий намір. Якщо встановлено наявність єдиної спільної мети та узгодженості дій нападників, що свідчать про їх попередню домовленість саме на вчинення розбою, виконання кожним із них під час нападу різних дій (завдання ударів, вилучення речей) не може бути підставою для їх кваліфікації за статтями закону, які передбачають відповідальність за окремі злочинні дії. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5654»
«Заборона призначення покарання за окремими епізодами крадіжок, які не мають самостійної кваліфікації Передбачені законом правила призначення покарання за сукупністю злочинів застосовуються у випадках самостійної кваліфікації вчиненого, як за різними статтями, так і за різними частинами однієї статті кримінального закону, якими передбачено відповідальність за окремі склади злочинів і які мають самостійні санкції. За окремими епізодами злочинної діяльності або за окремими пунктами статті (частини статті) КК, які не мають самостійної санкції, покарання не призначається. Призначення покарання за окремими епізодами крадіжок, які не мають самостійної кваліфікації, становить неправильне застосування кримінального закону. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4113»
«Кваліфікація. Повідомлення органа досудового розслідування про факт зберігання зброї і боєприпасів за умов усвідомлення неможливості і надалі безперешкодно зберігати предмети злочину (ч. 1 ст. 263 КК) Добровільна здача органам влади зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв в розумінні ч. 3 ст. 263 КК означає, що особа має реальну можливість та усвідомлює, що й надалі безперешкодно може зберігати предмети цього злочину, проте за власним бажанням (незалежно від причин та мотивів) здає їх органу влади. Якщо особа повідомила орган досудового розслідування про факт зберігання нею зброї і боєприпасів, усвідомлюючи, що вони неминуче будуть виявлені під час слідчої дії, то підстав для застосування ч. 3 ст. 263 КК немає. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9974»
«Крадіжка, поєднана з проникненням до іншого приміщення (проникнення до телекомунікаційного колодязя) (ч. 3 ст. 185 КК) Крадіжку чужого майна, поєднану з проникненням до колодязя ККЗ (телекомунікаційного колодязя), слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 185 КК як крадіжку, поєднану з проникненням до іншого приміщення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/698»
«Необов’язковість участі захисника у випадку перебування обвинуваченого на спеціальних обліках і на стаціонарному лікуванні з діагнозом «розлади психіки та поведінки внаслідок вживання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» У кримінальних провадженнях щодо осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочинів проти здоров’я населення, факти перебування вказаних осіб на спеціальних обліках і на стаціонарному лікуванні з діагнозом «розлади психіки та поведінки внаслідок вживання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» не можуть автоматично свідчити про нездатність обвинуваченого (засудженого) через фізичні чи психічні вади повною мірою реалізувати свої права, а отже, і про обов’язковість участі захисника (п. 3 ч. 2 ст. 52 КПК). При здійсненні судового провадження питання про залучення захисника необхідно вирішувати, виходячи з конкретних обставин справи, з урахуванням установленого характеру розладів, психічного або соматичного стану здоров’я особи, особливостей її поведінки, стилю комунікації з оточуючими тощо. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/465»
«Кваліфікація дій щодо участі особи у непередбаченому законом збройному формуванні терористичної організації Участь особи у непередбаченому законом збройному формуванні терористичної організації (наприклад, у силовому блоці терористичної організації «ДНР») підлягає кваліфікації за сукупністю злочинів, передбачених статтями 258-3 та 260 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6256»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?