«Можливість повідомлення в кримінальному провадженні через мобільний застосунок «Viber» і належне повідомлення в контексті КПК КПК не передбачає такого способу повідомлення в кримінальному провадженні, як направлення текстового повідомлення через мобільний застосунок «Viber» за відсутності…»
«Обставини, які свідчать про мету збуту наркотичних засобів. Визначення незаконного зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів Спосіб упакування та розфасування наркотичного засобу, який незаконно придбав та зберігав обвинувачений, поведінка останнього (як під…»
«Відсутність у КПК обов’язку суду заздалегідь окремо повідомляти сторони провадження про здійснену заміну судді КПК не встановлює обов’язку суду заздалегідь окремо повідомляти сторін провадження про здійснену заміну судді з метою надання часу для вирішення питання доцільності заявлення…»
«Неможливість закриття кримінального провадження за ч.3 ст.289 КК на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК якщо додатковим об’єктом кримінального правопорушення було життя чи здоров’я особи Додатковим об’єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК, є життя та здоров’я особи і…»
«Поетапний механізм призначення покарання у випадку, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох тотожних кримінальних правопорушеннях, одні з яких вчинено до постановлення попереднього вироку, а інші – після Якщо після постановлення вироку у справі…»
«Не є упущеною вигодою та не підлягає компенсації у кримінальному провадженні неотримання потерпілим мікрогранту на створення власного бізнесу Неотримання потерпілим мікрогранту на створення власного бізнесу від центру зайнятості не є упущеною вигодою та не підлягає компенсації у кримінальному…»
«Право суду на вирішення питання про необхідність складання досудової доповіді Вирішення питання про необхідність складання досудової доповіді є правом суду та відбувається під час підготовчого судового засідання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14723»
«Допустимість відеозапису ДТП як доказу у разі копіювання цього запису, недослідження носія інформації, за допомогою якого його створено, та відсутності відомостей про записувальний пристрій Копіювання відеозапису ДТП та недослідження в судовому засіданні носія інформації, за допомогою якого такий…»
«Обставини провадження, що враховуються судом при вирішенні питання про проведення розгляду повністю або частково за відсутності адвоката Рішення про проведення розгляду повністю або частково за відсутності адвоката суд приймає, виходячи з усіх обставин провадження: складності обставин справи або…»
«Неможливість призначення конфіскації майна (ст. 59 КК) як додаткового покарання у разі вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, не з корисливого мотиву Якщо обвинуваченому не інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, з…»
«Якщо кримінальні правопорушення розглядаються судом в одному кримінальному провадженні, наявність ознак реальної сукупності унеможливлює застосування ст. 46 КК У випадку, коли на момент правової оцінки судом певного діяння особи за правилами ст. 46 КК, інші діяння цієї ж особи в інших кримінальних…»
«Кваліфікація за ст. 436-2 КК дій особи, яка за місцем свого проживання в Україні в забороненій на території нашої держави соціальній мережі «Однокласники» поширювала матеріали проросійського характеру Користувач забороненої на території України соціальної мережі «Однокласники», який за місцем свого…»
«Ознаки активного сприяння розкриттю злочину. Добровільна допомога слідству. Активне сприяння розкриттю злочину як обставина, що пом’якшує покарання, означає добровільну допомогу слідству будь-яким чином: повідомлення правоохоронним органам або суду фактів у справі, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття інших співучасників, визначення ролі кожного з них у вчиненні злочину, наданні допомоги в їх затриманні, видачі знарядь і засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом. Визнання засудженим своєї вини та надання правдивих показань не підтверджує наявності такої обставини, що пом’якшує покарання, як активне сприяння розкриттю злочину. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4786»
«Факти, що свідчать про наявність щирого каяття, як обставини, що пом’якшує покарання Факт визнання засудженим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, не може безумовно свідчити про щире каяття з приводу вчиненого як обставину, що пом’якшує покарання. Адже щире каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення кримінальних протиправних діянь, ще й щирий жаль з цього приводу та осуд своєї поведінки. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4549»
«Притягнення особи до кримінальної відповідальності у межах загальних строків давності, визначених у ч. 2 ст. 49 КК, у випадку ухилення від досудового розслідування або суду Вчинення особою умисних дій, спрямованих на ухилення від досудового розслідування або суду, зупиняє диференційовані строки давності, передбачені у ч. 1 ст. 49 КК. У такому випадку притягнення особи до кримінальної відповідальності можливе у межах загальних строків давності, визначених у ч. 2 ст. 49 КК, а саме 15 років з часу вчинення злочину або 5 років – з часу вчинення кримінального проступку. Час, який минув із дня вчинення кримінального правопорушення до дня, коли особа почала ухилятися від досудового розслідування або суду, зберігається і зараховується до загального строку давності, що продовжує спливати. До загального строку також зараховується період такого ухилення, а також проміжок часу, що пройшов із дня з’явлення особи із зізнанням або затримання до дня набрання вироком законної сили. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.02.2023 у справі № 735/1121/20 (провадження № 13-26кс22) відступила від висновку ОП ККС ВС. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4524»
«Обов’язок суду при встановленні порушення вимог КПК під час одержання окремих доказів вирішити питання щодо допустимості/недопустимості цих доказів та викласти у вироку свої висновки щодо їх оцінки Суд, встановивши порушення вимог КПК під час одержання окремих доказів, відповідно до ст. 89 цього Кодексу повинен вирішити питання щодо допустимості/недопустимості цих доказів та свої висновки щодо їх оцінки викласти у вироку в точних і категоричних судженнях. Невиконання судом зазначених дій, ставить під сумнів законність його рішення. Вжиття інших заходів реагування щодо фактів таких порушень нормами чинного КПК не передбачено. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3360»
«Кваліфікація. Розмежування замаху на умисне вбивство та умисного тяжкого тілесного ушкодження При розмежуванні замаху на умисне вбивство та умисного тяжкого тілесного ушкодження необхідно встановити зміст і спрямованість умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб’єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/580»
«Субʼєкти подання клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК) Клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК) може бути подано і стороною захисту (наприклад, адвокатом обвинуваченого), а не лише підозрюваним, обвинуваченим чи засудженим. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2826»
«Визнання співучасником розбійного нападу особи, яка безпосередньо до потерпілого не застосовувала насильство, небезпечне для його життя чи здоров’я, однак у межах домовленості вчинила напад з метою заволодіння майном потерпілого Співучасником розбійного нападу визнається особа, яка безпосередньо до потерпілого не застосовувала насильство, небезпечне для його життя чи здоров’я, однак у межах домовленості з іншим співучасником вчинила напад з метою заволодіння майном потерпілого. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3312»
«Ставлення особи до вчиненого злочину при щирому каятті Щире каяття, характеризуючи ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, означає, що особа визнає свою вину, дає правдиві показання, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, що склалася, співчуває потерпілому, демонструє готовність понести заслужене покарання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/619»
«Порядок отримання зразків для проведення судово-медичної експертизи при вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 КК, у стані сп’яніння. Визначення розміру моральної шкоди. Дані про стан сп’яніння підозрюваного у момент вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК, не належать до лікарської таємниці, тому отримання зразків для проведення судово-медичної експертизи здійснюється за запитом слідчого, а не на підставі ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів. Верховний Суд, спростовуючи доводи сторони захисту, зокрема, зазначив, що питання допустимості висновку судово-медичної експертизи було предметом перевірки і в суді апеляційної інстанції, який підтвердив допустимість цього доказу з огляду на дотримання слідчим вимог ст. 93 КПК при одержанні та передачі експерту зразків крові, а також визнання їх речовими доказами у кримінальному провадженні щодо останнього. Поряд з тим, колегія суддів касаційної інстанції вважає безпідставними й посилання захисника на необхідність дотримання органом досудового розслідування вимог статей 159, 160 та 162 КПК при отриманні зразків для експертизи з огляду на те, що дані про стан сп’яніння підозрюваного у момент вчинення кримінального правопорушення не належать до охоронюваної законом таємниці (у даному випадку – лікарської), оскільки не вказують ні на факт звернення особи за медичною допомогою, ні на дані про хворобу (діагноз, епікриз тощо) особи, ні про застосоване лікування, тобто не охоплюються предметом цієї охоронюваної законом таємниці. Ураховуючи положення ст. 1194 ЦК, розмір моральної шкоди, який стягується судом із засудженого у разі задоволення цивільного позову, може становити різницю між сумою, що сплачується страховою компанією, до якої звернулися потерпілі, та загальним розміром оціненої ними матеріальної і моральної шкоди. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2815»
«Звільнення від відбування покарання з випробуванням особи, яка вчинила злочин, передбачений ст. 286 КК. Врахування думки потерпілого та висновку органу пробації щодо застосування ст. 75 КК Звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 КК) особи, яка вчинила злочин, передбачений ст. 286 КК, може застосовуватися судом у разі врахування всіх фактичних обставин кримінального правопорушення. Думка потерпілої особи та висновок органу пробації щодо можливості застосування до ОСОБА_1 положень ст. 75 КК можуть бути враховані судом у сукупності з обставинами, передбаченими ст. 65 цього Кодексу, під час призначення покарання за вчинене кримінальне правопорушення у мінімальних межах, визначених у санкції статті, однак не є вирішальними під час прийняття судом відповідного рішення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/643»
«Загальні засади призначення покарання. Неможливість зменшення судом розміру відшкодування шкоди, якщо її завдано вчиненням злочину (ч. 4 ст. 1193 ЦК) Призначене особі покарання повинне бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винуватого, виходячи з мети покарання, принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації призначення покарання. Шкода, завдана злочином, не може бути зменшена судом залежно від матеріального становища винуватої особи (ч. 4 ст. 1193 ЦК). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3486»
«Умови застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 КК). Врахування щирого каяття як обставини, що пом’якшує покарання. Звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 КК) може застосовуватися у випадках, коли у матеріалах кримінального провадження є дані, які є свідченням того, що зниження суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення та самого засудженого зумовлює можливість його виправлення без ізоляції від суспільства. Намагання засудженого працевлаштуватися та відшкодувати шкоду потерпілому є щирим каяттям, що було враховано судом під час призначення особі покарання як обставина, що його пом’якшує, та не вказує на можливість виправлення засудженого без ізоляції від суспільства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5830»
«Розмежування хуліганства (ст. 296 КК) і легкого тілесного ушкодження (ст. 125 КК) Конфлікт, який переріс у бійку, стався через те, що потерпілий відмовився виконувати вимогу обвинуваченого переставити свій автомобіль, так як вважав, що немає перешкод для виїзду його автомобіля із зони для паркування, вказує на відсутність у діях засудженого хуліганського мотиву та умислу на грубе порушення громадського порядку, оскільки застосування ним насильства до потерпілого було зумовлено раптово виниклою неприязню через відмову останнього виконати, як він вважав, його правомірну вимогу переставити свій автомобіль в інше місце. Поведінка засудженого у вказаній ситуації свідчить про те, що ці дії були зумовлені наміром умисно завдати шкоди здоров'ю потерпілого і безпосередньо спрямовані на досягнення такого результату, що вказує на наявність у його діях ознак об’єктивної та суб'єктивної сторін злочину проти особи (ч. 2 ст. 125 КК), а не хуліганства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13369»
«Звільнення від відбування покарання з випробуванням особи, яка вчинила злочин, передбачений ст. 286 КК. Врахування думки потерпілого та висновку органу пробації щодо застосування ст. 75 КК Звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 КК) особи, яка вчинила злочин, передбачений ст. 286 КК, може застосовуватися судом у разі врахування всіх фактичних обставин кримінального правопорушення. Думка потерпілої особи та висновок органу пробації щодо можливості застосування до ОСОБА_1 положень ст. 75 КК можуть бути враховані судом у сукупності з обставинами, передбаченими ст. 65 цього Кодексу, під час призначення покарання за вчинене кримінальне правопорушення у мінімальних межах, визначених у санкції статті, однак не є вирішальними під час прийняття судом відповідного рішення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/643»
«Умови допустимості доказів у разі пред’явлення особи для впізнання лише за фотознімками. Необов’язковість обґрунтування слідчим необхідності проведення впізнання за фотознімками. Пред’явлення особи для впізнання лише за фотознімками не має наслідком недопустимості доказів за умови дотримання приписів ст. 228 КПК. Обов’язковість обґрунтування слідчим необхідності проведення впізнання саме за фотознімками законодавством не передбачено, що унеможливлює визнання доказу недопустимим на цій підставі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4311»
«Тлумачення положень ст. 416 КПК в системному зв’язку з положеннями ст. 415 КПК (застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання) Частина 2 ст. 416 КПК визначає вичерпний перелік випадків, коли при новому розгляді суд першої інстанції може застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання, а саме тільки за умови, якщо вирок було скасовано за апеляційною скаргою прокурора або потерпілого чи його представника у зв`язку з необхідністю застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання. При цьому положення ч. 2 ст. 415 КПК не слід розглядати як такі, що дозволяють зробити виключення з указаного правила. У разі встановлення апеляційним судом істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які є підставами для скасування вироку чи ухвали суду і призначення нового розгляду в суді першої інстанції, відповідно до вимог статей 370, 419, 416 ч. 2 КПК він не може залишити поза увагою доводи апеляційної скарги прокурора чи потерпілого щодо необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання, оскільки в протилежному випадку це призведе до неможливості застосування такого закону при новому розгляді в суді першої інстанції. Перевіривши обґрунтованість відповідних доводів апеляційних скарг прокурора чи потерпілого, апеляційний суд, крім випадку, якщо знайде їх безпідставними, при скасуванні оскарженого судового рішення з підстав істотних порушень кримінального процесуального закону і призначенні нового розгляду в суді першої інстанції, повинен також указати на неправильність чи передчасність висновків суду в судовому рішенні, яке скасовується, про застосування чи незастосування того чи іншого закону про кримінальну відповідальність чи призначення того чи іншого покарання, як на додаткову підставу для скасування судового рішення. При цьому, виходячи зі змісту ч. 2 ст. 415 КПК, суд апеляційної інстанції повинен формулювати свої висновки та вказівки лише в такій формі, щоб це не призводило до вирішення наперед указаних в цій нормі питань, але водночас давало би достатні підстави для застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення та призначення більш тяжкого покарання у випадку, якщо під час нового розгляду в суді першої інстанції винуватість особи у вчиненні відповідного злочину буде доведено в установленому законом порядку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1177»
«Тлумачення словосполучення «те саме діяння» в контексті ч. 2 ст. 194 «Умисне знищення або пошкодження майна» КК Словосполучення «те саме діяння», яке використовується в диспозиції ч. 2 ст.194 КК, указує на те, що до діяння в цій статті слід відносити тільки знищення (пошкодження) майна, а шкода у великих розмірах є наслідком, який виступає криміноутворюючою ознакою лише для ч.1 ст.194 КК і не є необхідною для кваліфікації за ч.2 цієї статті. При кваліфікації випадків умисного знищення чи пошкодження майна шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом (ч.2 ст.194 КК) не має правового значення розмір спричиненої майнової шкоди. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/82»
«Звільнення від відбування покарання з випробуванням особи, яка вчинила злочин, передбачений ст. 286 КК. Врахування думки потерпілого та висновку органу пробації щодо застосування ст. 75 КК Звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 КК) особи, яка вчинила злочин, передбачений ст. 286 КК, може застосовуватися судом у разі врахування всіх фактичних обставин кримінального правопорушення. Думка потерпілої особи та висновок органу пробації щодо можливості застосування до ОСОБА_1 положень ст. 75 КК можуть бути враховані судом у сукупності з обставинами, передбаченими ст. 65 цього Кодексу, під час призначення покарання за вчинене кримінальне правопорушення у мінімальних межах, визначених у санкції статті, однак не є вирішальними під час прийняття судом відповідного рішення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/643»
«Незастосування звільнення від відбування покарання з випробуванням до водія зі стійкою девіантною поведінкою щодо порушення ПДР Звільнення особи від відбування покарання з випробуванням не може застосовуватися до водія зі стійкою девіантною поведінкою стосовно порушення правил дорожнього руху. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2641»
«Зупинення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності (ч. 2 ст. 49 КК). Оголошення обвинуваченого в розшук. Підставою для зупинення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності може бути виключно вчинення обвинуваченим умисних дій, які спрямовані на ухилення від досудового розслідування і суду (ч. 2 ст. 49 КК). Оголошення обвинуваченого в розшук власне не свідчить про те, що він ухиляється від досудового розслідування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/611»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?