«Можливість повідомлення в кримінальному провадженні через мобільний застосунок «Viber» і належне повідомлення в контексті КПК КПК не передбачає такого способу повідомлення в кримінальному провадженні, як направлення текстового повідомлення через мобільний застосунок «Viber» за відсутності…»
«Обставини, які свідчать про мету збуту наркотичних засобів. Визначення незаконного зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів Спосіб упакування та розфасування наркотичного засобу, який незаконно придбав та зберігав обвинувачений, поведінка останнього (як під…»
«Відсутність у КПК обов’язку суду заздалегідь окремо повідомляти сторони провадження про здійснену заміну судді КПК не встановлює обов’язку суду заздалегідь окремо повідомляти сторін провадження про здійснену заміну судді з метою надання часу для вирішення питання доцільності заявлення…»
«Неможливість закриття кримінального провадження за ч.3 ст.289 КК на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК якщо додатковим об’єктом кримінального правопорушення було життя чи здоров’я особи Додатковим об’єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК, є життя та здоров’я особи і…»
«Поетапний механізм призначення покарання у випадку, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох тотожних кримінальних правопорушеннях, одні з яких вчинено до постановлення попереднього вироку, а інші – після Якщо після постановлення вироку у справі…»
«Не є упущеною вигодою та не підлягає компенсації у кримінальному провадженні неотримання потерпілим мікрогранту на створення власного бізнесу Неотримання потерпілим мікрогранту на створення власного бізнесу від центру зайнятості не є упущеною вигодою та не підлягає компенсації у кримінальному…»
«Право суду на вирішення питання про необхідність складання досудової доповіді Вирішення питання про необхідність складання досудової доповіді є правом суду та відбувається під час підготовчого судового засідання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14723»
«Допустимість відеозапису ДТП як доказу у разі копіювання цього запису, недослідження носія інформації, за допомогою якого його створено, та відсутності відомостей про записувальний пристрій Копіювання відеозапису ДТП та недослідження в судовому засіданні носія інформації, за допомогою якого такий…»
«Обставини провадження, що враховуються судом при вирішенні питання про проведення розгляду повністю або частково за відсутності адвоката Рішення про проведення розгляду повністю або частково за відсутності адвоката суд приймає, виходячи з усіх обставин провадження: складності обставин справи або…»
«Неможливість призначення конфіскації майна (ст. 59 КК) як додаткового покарання у разі вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, не з корисливого мотиву Якщо обвинуваченому не інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, з…»
«Якщо кримінальні правопорушення розглядаються судом в одному кримінальному провадженні, наявність ознак реальної сукупності унеможливлює застосування ст. 46 КК У випадку, коли на момент правової оцінки судом певного діяння особи за правилами ст. 46 КК, інші діяння цієї ж особи в інших кримінальних…»
«Кваліфікація за ст. 436-2 КК дій особи, яка за місцем свого проживання в Україні в забороненій на території нашої держави соціальній мережі «Однокласники» поширювала матеріали проросійського характеру Користувач забороненої на території України соціальної мережі «Однокласники», який за місцем свого…»
«Обопільне застосування помірного фізичного насильства, що виключає стан необхідної оборони Стан необхідної оборони виключається у разі обопільного застосування помірного фізичного насильства (висловлювання в образливій формі, вимагання грошей, прояви агресії тощо) як з боку потерпілого, так і з боку обвинуваченого під час конфлікту між ними та за відсутності одностороннього посягання (побиття чи нанесення ударів) з боку потерпілого. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7451»
«Відсутність порушення права на захист у разі повторного видалення із зали судового засідання обвинуваченого на весь час судового розгляду. Неможливість відтворення технічного носія інформації перебігу судового засідання. Участь обвинуваченого в судовому засіданні є обов’язковою. Відсутність обвинуваченого допускається лише у виняткових випадках, зокрема в разі грубого, систематичного порушення ним порядку в залі судового засідання або непідкорення розпорядженням головуючого судді. Якщо обвинуваченого було тимчасово видалено із залу судового засідання, однак після повернення він продовжив систематично порушувати порядок, а про неповагу до суду його неодноразово попереджав головуючий, на що він не реагував, зухвало поводив себе, у зв’язку з чим суд повторно видалив його із залу судового засідання на весь час судового розгляду до проголошення вироку, не свідчить про порушення права на захист. Неможливість відтворення технічного носія інформації перебігу судового засідання за наявності в матеріалах кримінального провадження журналу судового засідання, якщо обсяг такої інформації є незначним та істотно не впливає на вирішення справи, не є безумовною підставою для скасування вироку суду першої інстанції. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6705»
«Обов’язок судів роз’яснити особі про наявність правових підстав звільнення її від кримінальної відповідальності. Умови звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у суді касаційної інстанції в порядку ст. 440 КПК. Суди першої та апеляційної інстанцій зобов’язані роз’яснити особі, яка притягається до кримінальної відповідальності, що у разі, якщо на момент судового розгляду чи апеляційного перегляду закінчилися строки давності притягнення її до кримінальної відповідальності, то це є правовою підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому КПК, і таке звільнення має наслідком закриття кримінального провадження відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК. Крім того, цій особі має бути роз’яснено право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цих мотивів та наслідки такого заперечення. Нероз’яснення судом першої чи апеляційної інстанцій зазначених обставин є порушенням вимог кримінального процесуального закону Особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у суді касаційної інстанції в порядку ст. 440 КПК за таких умов: 1) на день перегляду кримінального провадження судом апеляційної інстанції закінчилися строки давності притягнення такої особи до кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення; 2) ця особа не подавала до апеляційного суду відповідного клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, і суд апеляційної інстанції не роз’яснив особі явності зазначених підстав для звільнення від кримінальної відповідальності та не з’ясував її думки щодо згоди чи незгоди з таким звільненням; 3) така особа висловила згоду в касаційному суді на звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6681»
«Умови призначення покарання за сукупністю вироків. Незастосування ч. 1 ст. 71, ч. 3 ст. 72 КК у разі відбуття невідбутої частини покарання за попереднім вироком у виді штрафу на час ухвалення нового вироку. Покарання за сукупністю вироків за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 71 КК, може бути призначено судом за наявності двох умов: 1) кримінальне правопорушення вчинено засудженим «після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання» за попереднім вироком; 2) на момент призначення покарання за новим вироком засудженим не відбуто частину покарання (основного та/або додаткового) за попереднім вироком. Відсутність хоча б однієї з цих умов виключає можливість застосування ч. 1 ст. 71 КК під час вирішення питання про призначення покарання за новим вироком. Якщо на момент вчинення особою нового кримінального правопорушення невідбутою частиною покарання за попереднім вироком було основне покарання у виді штрафу (ст. 53 КК), яке на час ухвалення нового вироку вже відбуто, порядок та правила призначення остаточного покарання за сукупністю вироків, визначені положеннями ч. 1 ст. 71, ч. 3 ст. 72 КК, не застосовуються. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6664»
«Відсутність у КПК вимоги дослівного відтворення в судовому рішенні змісту показань, наданих учасниками судового провадження під час судового засідання Дослівне відтворення в судовому рішенні змісту показань, наданих учасниками судового провадження під час судового засідання, КПК не передбачено. У рішенні суду має бути з достатньою повнотою передано суть таких показань. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6707»
«Відшкодування роботодавцем, який є володільцем транспортного засобу шкоди, завданої внаслідок ДТП, спричиненого з вини його працівника Шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що керував автомобілем у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору з особою, яка володіє транспортним засобом, відшкодовується володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не винним водієм Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11677»
«Відсутність необхідності щодо участі захисника під час відібрання біологічних зразків (крові) Норми КПК не передбачають обов’язкової участі захисника під час всіх, без винятку, процесуальних дій у межах кримінального провадження, зокрема і під час відібрання біологічних зразків (крові). Процесуальна дія пов’язана з необхідністю отримання доказів (отримання зразків для експертизи), які носять об’єктивний характер, а тому вона не може розглядатися як така, що порушує право особи зберігати мовчання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10960»
«Обставини, що мають зазначатись у мотивувальній частині вироку у кримінальному провадженні за ст. 286 КК Під час розгляду кримінального провадження за ст. 286 КК суд зобов’язаний встановити і вказати в мотивувальній частині вироку, які саме порушення Правил дорожнього руху мали місце під час конкретної дорожньо-транспортної пригоди. Також у вироку має бути зазначено, які саме з цих порушень перебували у причинному зв’язку з настанням наслідків, передбачених ст. 286 КК, а які з них були лише умовами, що їм сприяли. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6582»
«Розмежування огляду місця події від обшуку, якщо під час огляду вилучалися предмети Положенням ч. 5 ст. 237 КПК встановлено, що при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Вказаною нормою не встановлено заборони для особи, яка проводить огляд, вилучати речі та документи, які мають значення для кримінального провадження, у випадку, якщо в поле зору слідчого потрапили предмети, які, на його переконання, несуть в собі доказове значення. Саме по собі вилучення названих предметів ще не свідчить про те, що органом досудового розслідування проводився обшук, а не огляд. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10842 Щодо реалізації стороною захисту права на доступ до матеріалів досудового розслідування Ігнорування засудженим ухвали слідчого судді, якою встановлено строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження підозрюваному та його захиснику, після спливу якого сторона захисту буде вважатися такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів, та небажання отримувати в порядку статей 290, 293 КПК відповідні процесуальні документи не свідчить про порушення його права на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11861»
«Нетотожність кримінальних процесуальних актів (механізмів) повернення обвинувального акта прокурору та повернення обвинувального акта прокурору для внесення з урахуванням вимог глави 25 КПК Кримінальні процесуальні акти (механізми) повернення обвинувального акта прокурору в порядку, передбаченому КПК, та повернення обвинувального акта прокурору для внесення з урахуванням вимог глави 25 «Особливості досудового розслідування кримінальних проступків» КПК відповідно до пп. 5 п. 4 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», не є тотожними. Ухвала місцевого суду про повернення обвинувального акта прокурору, згідно з яким особа обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, для його внесення до суду з урахуванням вимог глави 25 КПК, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6544»
«Кваліфікація дій щодо надання допомоги рф у проведенні підривної діяльності проти України (ст. 111 КК). Належність і допустимість як доказів протоколів огляду офіційних інтернет-сайтів органів державної влади рф. Залучення перекладача. Наданням допомоги рф у проведенні підривної діяльності проти України на шкоду суверенітетові та територіальній цілісності (ст. 111 КК) слід вважати виконання громадянином України, суддею місцевого суду АР Крим, який не був звільнений з указаної посади, функцій представника окупаційної судової влади рф, а саме здійснення правосуддя від імені цієї держави, що забезпечувало становлення та зміцнення окупаційної влади рф шляхом утворення і функціонування незаконно створених окупаційних органів судової влади цієї держави на окупованій території України. Протоколи огляду офіційних інтернет сайтів органів державної влади рф (зокрема, сайтів президента рф, верховного суду рф), а також інтернет сайтів «судових органів республіки крим», які підтверджують факт надання громадянином України допомоги рф у проведенні підривної діяльності проти України на шкоду суверенітетові та територіальній цілісності, є належними і допустимими доказами. З огляду на те, що обвинувачений, який надавав допомогу рф у проведенні підривної діяльності проти України, народився і проживав на території України, перебував на посаді судді та здійснював правосуддя державною мовою – українською, що виключає сумніви у вільному володінні нею, переклад підозри, обвинувального акта і рішень попередніх інстанцій російською мовою не вимагається, а примусове набуття громадянства рф не може свідчити про необхідність залучення перекладача для перекладу процесуальних документів російською мовою. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6492 Дії суду під час здійснення судового розгляду за процедурою «in abstentia». Належне повідомлення обвинуваченого про наявність кримінального провадження стосовно нього. Під час здійснення судового розгляду за процедурою «in abstentia» суду належить перевіряти, чи вжив орган досудового розслідування всіх належних заходів для вручення підозрюваному повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Обвинувачений вважається таким, що був належним чином повідомлений про наявність кримінального провадження стосовно нього та мав можливість отримувати інформацію щодо часу й місця судового розгляду кримінального провадження, якщо відповідні повістки було опубліковано у засобах масової інформації загальнодержавного значення та на інтернет-порталі судової влади. Крім того, обвинувачений також мав можливість узяти участь у судовому розгляді кримінального провадження як особисто, так і шляхом залучення захисника за власним вибором, якби мав таке бажання, однак для захисту інтересів обвинуваченого державою був залучений захисник, касаційна скарга якого є предметом розгляду суду касаційної інстанції. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7666»
«Розгляд клопотань про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК) Розгляд клопотань про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК) є обов’язком суду, який має відбутися невідкладно, зокрема і в підготовчому судовому засіданні. За наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності відповідно до ст. 49 КК та за відсутності обставин, визначених, зокрема, у частинах 2–5 цієї статті, суд зобов’язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності і закрити кримінальне провадження щодо неї. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6986 Визначення судом обсягу обвинувачення до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи Суд до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи не уповноважений перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов’язувати його змінювати цей обсяг, повертати за наслідками підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв’язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення під час направлення обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7368»
«Умови звільнення від основного покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2016 році». Тлумачення поняття «непрацездатність». Тлумачення поняття «непрацездатність» у п. «є» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» повинно здійснюватися на підставі Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». При цьому непрацездатні особи – це особи, які позбавлені здатності виконувати всі або окремі види роботи (за станом здоров’я), до яких належать, зокрема, особи з інвалідністю будь-якої групи. Обвинувачений може бути звільнений від основного покарання на підставі п. «є» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», якщо він має матір, яка досягнула 75 років, та рідну сестру, інваліда ІІІ групи. З огляду на положення статей 6, 15 Закону України «Про амністію у 2016 році», а також ураховуючи тяжкість вчиненого обвинуваченим злочину, грубе порушення ним вимог Правил дорожнього руху, що призвели до скоєння дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої наступила смерть потерпілого, унеможливлює звільнення обвинуваченого від додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на підставі Закону України «Про застосування амністії у 2016 році». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6475»
«Обчислення строку досудового розслідування щодо кримінального правопорушення, в якому повідомлення про підозру не здійснювалося, у разі його виділення з кримінального провадження в окреме провадження Факт виділення з кримінального провадження в окреме провадження матеріалів щодо частини кримінальних правопорушень, які отримали самостійну кримінально-правову кваліфікацію і повідомлення про підозру у їх вчиненні, не впливає на обчислення процесуального строку досудового розслідування за фактом вчинення того кримінального правопорушення, в якому повідомлення про підозру не здійснювалося. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6209»
«Ознаки активного сприяння розкриттю злочину. Добровільна допомога слідству. Активне сприяння розкриттю злочину як обставина, що пом’якшує покарання, означає добровільну допомогу слідству будь-яким чином: повідомлення правоохоронним органам або суду фактів у справі, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття інших співучасників, визначення ролі кожного з них у вчиненні злочину, наданні допомоги в їх затриманні, видачі знарядь і засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом. Визнання засудженим своєї вини та надання правдивих показань не підтверджує наявності такої обставини, що пом’якшує покарання, як активне сприяння розкриттю злочину. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4786»
«Факти, що свідчать про наявність щирого каяття, як обставини, що пом’якшує покарання Факт визнання засудженим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, не може безумовно свідчити про щире каяття з приводу вчиненого як обставину, що пом’якшує покарання. Адже щире каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення кримінальних протиправних діянь, ще й щирий жаль з цього приводу та осуд своєї поведінки. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4549»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?