«Можливість повідомлення в кримінальному провадженні через мобільний застосунок «Viber» і належне повідомлення в контексті КПК КПК не передбачає такого способу повідомлення в кримінальному провадженні, як направлення текстового повідомлення через мобільний застосунок «Viber» за відсутності…»
«Обставини, які свідчать про мету збуту наркотичних засобів. Визначення незаконного зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів Спосіб упакування та розфасування наркотичного засобу, який незаконно придбав та зберігав обвинувачений, поведінка останнього (як під…»
«Відсутність у КПК обов’язку суду заздалегідь окремо повідомляти сторони провадження про здійснену заміну судді КПК не встановлює обов’язку суду заздалегідь окремо повідомляти сторін провадження про здійснену заміну судді з метою надання часу для вирішення питання доцільності заявлення…»
«Неможливість закриття кримінального провадження за ч.3 ст.289 КК на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК якщо додатковим об’єктом кримінального правопорушення було життя чи здоров’я особи Додатковим об’єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК, є життя та здоров’я особи і…»
«Поетапний механізм призначення покарання у випадку, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох тотожних кримінальних правопорушеннях, одні з яких вчинено до постановлення попереднього вироку, а інші – після Якщо після постановлення вироку у справі…»
«Не є упущеною вигодою та не підлягає компенсації у кримінальному провадженні неотримання потерпілим мікрогранту на створення власного бізнесу Неотримання потерпілим мікрогранту на створення власного бізнесу від центру зайнятості не є упущеною вигодою та не підлягає компенсації у кримінальному…»
«Право суду на вирішення питання про необхідність складання досудової доповіді Вирішення питання про необхідність складання досудової доповіді є правом суду та відбувається під час підготовчого судового засідання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14723»
«Допустимість відеозапису ДТП як доказу у разі копіювання цього запису, недослідження носія інформації, за допомогою якого його створено, та відсутності відомостей про записувальний пристрій Копіювання відеозапису ДТП та недослідження в судовому засіданні носія інформації, за допомогою якого такий…»
«Обставини провадження, що враховуються судом при вирішенні питання про проведення розгляду повністю або частково за відсутності адвоката Рішення про проведення розгляду повністю або частково за відсутності адвоката суд приймає, виходячи з усіх обставин провадження: складності обставин справи або…»
«Неможливість призначення конфіскації майна (ст. 59 КК) як додаткового покарання у разі вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, не з корисливого мотиву Якщо обвинуваченому не інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, з…»
«Якщо кримінальні правопорушення розглядаються судом в одному кримінальному провадженні, наявність ознак реальної сукупності унеможливлює застосування ст. 46 КК У випадку, коли на момент правової оцінки судом певного діяння особи за правилами ст. 46 КК, інші діяння цієї ж особи в інших кримінальних…»
«Кваліфікація за ст. 436-2 КК дій особи, яка за місцем свого проживання в Україні в забороненій на території нашої держави соціальній мережі «Однокласники» поширювала матеріали проросійського характеру Користувач забороненої на території України соціальної мережі «Однокласники», який за місцем свого…»
«Вирішення судом питання визнання особи неосудною чи обмежено осудною Визнання особи неосудною чи обмежено осудною є правовим питанням, а тому прийняття відповідного рішення здійснюється виключно судом з урахуванням висновку судово-психіатричної експертизи. Нездатність особи за своїм психічним станом повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними на момент вчинення злочину не є підставою для визнання такої особи неосудною, однак повинна враховуватися судами при призначенні покарання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5295»
«Вплив на кваліфікацію опору потерпілого, здійсненого після висловлення на його адресу погрози застосування насильства при розбої (ст. 187 КК) Оскільки у момент висунення вимоги про передачу коштів погрозу застосування пістолета потерпілий сприйняв як таку, що дійсно може бути реалізована та враховуючи, що розбій вважається закінченим з моменту вчинення нападу, опір, який потерпілий згодом почав чинити, у цьому випадку на кваліфікацію дій обвинуваченого за ч. 3 ст. 187 КК не впливає. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4112»
«Кваліфікація дій особи, яка за наявності хуліганського мотиву позбавила життя потерпілого (п. 7 ч. 2 ст. 115 КК) Умисне вбивство з хуліганських мотивів (п. 7 ч. 2 ст. 115 КК) має місце у випадку, коли позбавлення життя потерпілого було вчиненого на ґрунті явної неповаги до суспільства, нехтування загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі, а так само без будь-якої причини чи з використанням малозначного приводу. Дії особи, яка за наявності хуліганського мотиву позбавила життя потерпілого, слід кваліфікувати лише за п. 7 ч. 2 ст. 115 КК і додаткової кваліфікації за ч. 2 ст. 296 КК не потребує. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5298»
«Факти, що свідчать про наявність щирого каяття, як обставини, що пом’якшує покарання Факт визнання засудженим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, не може безумовно свідчити про щире каяття з приводу вчиненого як обставину, що пом’якшує покарання. Адже щире каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення кримінальних протиправних діянь, ще й щирий жаль з цього приводу та осуд своєї поведінки. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4549»
«Розгляд судом клопотання прокурора про звільнення особи від кримінальної відповідальності без участі підозрюваного, який перебував у розшуку й місце перебування якого не було встановлено, та без участі захисника Розгляд судом першої інстанції клопотання прокурора про звільнення особи від кримінальної відповідальності без участі підозрюваного, який перебував у розшуку й місце перебування якого не було встановлено, та без участі його захисника є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Судовий розгляд за відсутності обвинуваченого (in absentia) може здійснюватися лише у кримінальних провадженнях щодо злочинів, зазначених у ч. 2 ст. 297-1 КПК, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7667»
«Основна форма прояву щирого каяття. Приховування суттєвих обставин злочину як обставина, що вказує на відсутність щирого каяття Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/113»
«Випадки відмови суду в задоволенні клопотання про застосування амністії та звільнення від відбування основного покарання. Умови застосування амністії до осіб. Суд може відмовити особі в задоволенні клопотання про застосування амністії та звільнення від відбування основного покарання виключно у випадку, коли особа, щодо якої ставиться таке питання, не належить до осіб, до яких амністія може застосовуватися, або належить до осіб, застосування амністії щодо яких заборонено законом. Вказівка в Законі України «Про застосування амністії в Україні» на те, що амністія «може бути застосована», зобов’язує суд перевірити, чи є суб’єктом амністії особа, щодо якої таке питання ставиться, та не дає права суду відмовити в задоволенні такого клопотання на інших підставах. Згадані вище норми закону передбачають застосування амністії за наявності певних умов саме до осіб, а не до покарання, а тому вид та розмір призначеного такій особі покарання, якщо вона є суб’єктом амністії, не впливає на можливість її звільнення від його відбування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5174»
«Урахування судом часткового визнання засудженим своєї вини як обставини, яка пом’якшує покарання, якщо засуджений фактично її заперечує Урахування судом часткового визнання засудженим своєї вини та щирого каяття як обставин для призначення засудженому покарання із застосуванням ст. 69 КК, у випадку, коли засуджений під час судового розгляду заперечує свою вину, та неврахування судом у повній мірі ступеня тяжкості вчиненого злочину, конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, зокрема, скоєння його у співучасті, а також усіх даних, що характеризують особу засудженого, є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3521»
«Основна форма прояву щирого каяття. Приховування суттєвих обставин злочину як обставина, що вказує на відсутність щирого каяття Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/113»
«Щодо переривання перебігу строку давності відповідно до ч. 3 ст. 49 КК Перебіг строку давності переривається відповідно до ч. 3 ст. 49 КК України, якщо на момент розгляду судом питання про застосування до особи ст. 49 КК ухвалено вирок суду, що набрав законної сили, яким цю особу засуджено за вчинення нового злочину за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12685»
«Загальні засади призначення покарання. Неможливість зменшення судом розміру відшкодування шкоди, якщо її завдано вчиненням злочину (ч. 4 ст. 1193 ЦК) Призначене особі покарання повинне бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винуватого, виходячи з мети покарання, принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації призначення покарання. Шкода, завдана злочином, не може бути зменшена судом залежно від матеріального становища винуватої особи (ч. 4 ст. 1193 ЦК). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3486»
«Звільнення від кримінальної відповідальності або від призначеного покарання у випадку перекваліфікації дій особи на злочин, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення якого на момент судового розгляду закінчився Якщо дії особи було перекваліфіковано судом першої інстанції з тяжкого злочину на злочин невеликої тяжкості, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення якого на момент судового розгляду вже закінчився, то суд повинен звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності (за наявності його згоди) або звільнити від призначеного покарання у зв’язку із закінченням строків давності (за її відсутності). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5173»
«Обставини, які враховуються при призначенні більш м’якого покарання, ніж передбачено законом (ст. 69 КК) При призначенні більш м’якого покарання, ніж передбачено законом (ст. 69 КК), необхідно враховувати наявність зв’язку між пом’якшуючими обставинами і метою та/або мотивами злочину, роллю, яку виконувала особа, визнана винуватою у вчиненні злочину, її поведінкою під час вчинення злочину та іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочину та/або небезпечність винуватця. Окрім того, необхідно встановити, що відповідні пом’якшуючі обставини істотно знизили тяжкість вчиненого злочину. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/629»
«Врахування стану алкогольного сп’яніння при призначенні покарання за ст. 286 КК Стан сп’яніння не охоплюється об’єктивною стороною (не є кваліфікуючою ознакою) злочину, передбаченого ст. 286 КК України, і при призначенні покарання особі може враховуватись як обставина, що обтяжує покарання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/409»
«Обставини, що мають враховуватись при звільненні від відбування покарання з випробуванням жінки, яка заподіяла своїй тримісячній дитині тяжкі тілесні ушкодження Звільнення жінки, яка заподіяла своїй тримісячній дитині тяжкі тілесні ушкодження, від покарання з випробуванням без урахування ступеня тяжкості вчиненого злочину, конкретних обставин справи, характеру та обсягу противоправних дій засудженої, котра, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, неодноразово нанесла своїй дитині удари руками та невстановленим предметом по голові, обличчю та тілу, поведінка засудженої, яка після вчиненого залишила дитину та втекла з дому, що свідчить про її стійку антисоціальну поведінку та небезпечність для суспільства, а також з огляду на рішення комісії з питань захисту прав дитини, яким не рекомендовано поновлювати батьківські права засудженої, є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4451»
«Небезпечне для життя чи здоров’я насильство, що застосовується при розбої. Момент закінчення розбою (ст. 187 КК) Обов'язковою ознакою розбійного нападу є небезпечне для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, насильство. При цьому фізичне насильство полягає у силовому впливові на потерпілого, який призводить до заподіяння йому легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я або незначною втратою працездатності, середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження, а також в інших насильницьких діях, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров'я в момент їх заподіяння. В останньому випадку винна особа повинна усвідомлювати можливість заподіяння таких тілесних ушкоджень. Розбій вважається закінченим злочином з моменту нападу, поєднаного із застосуванням або погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я, незалежно від того, заволодів майном злочинець чи ні. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/89»
«Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з закінченням перебігу строку давності притягнення до кримінальної відповідальності (ст. 49 КК) Директор приватного підприємства, який не вжив заходів щодо перевірки показників податкової звітності з податку на додану вартість вказаного підприємства та допустив подальше подання податкової звітності з недостовірними показниками щодо відповідних податкових зобов’язань цього підприємства упродовж шести місяців 2015 р., підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК з огляду на те, що на час розгляду кримінального провадження апеляційним судом закінчився перебіг строку давності притягнення до кримінальної відповідальності, який розпочався з моменту подання останнього податкового звіту. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4547»
«Право потерпілого або його законного представника чи представника на касаційне оскарження судових рішень з підстави невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості Потерпілий або його законний представник чи представник мають право на касаційне оскарження судових рішень з підстави невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції. У даному випадку оскарження потерпілим судових рішень з підстави невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, враховуючи законодавчі обмеження, становлять приватний інтерес потерпілого у контексті права відстоювати свою позицію і намагатися встановленими законом засобами досягти зміни або скасування судового рішення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4519»
«Урахування судом часткового визнання засудженим своєї вини як обставини, яка пом’якшує покарання, якщо засуджений фактично її заперечує Урахування судом часткового визнання засудженим своєї вини та щирого каяття як обставин для призначення засудженому покарання із застосуванням ст. 69 КК, у випадку, коли засуджений під час судового розгляду заперечує свою вину, та неврахування судом у повній мірі ступеня тяжкості вчиненого злочину, конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, зокрема, скоєння його у співучасті, а також усіх даних, що характеризують особу засудженого, є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3521»
«Вирішення в порядку виконання судових рішень питання виключення житла, що належить на праві власності засудженому, з переліку майна, на яке звертається стягнення Питання про виключення житла, що належить на праві власності засудженому, з переліку майна, на яке звертається стягнення, повинно вирішуватися в порядку виконання судових рішень. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4548»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?