«Можливість повідомлення в кримінальному провадженні через мобільний застосунок «Viber» і належне повідомлення в контексті КПК КПК не передбачає такого способу повідомлення в кримінальному провадженні, як направлення текстового повідомлення через мобільний застосунок «Viber» за відсутності…»
«Обставини, які свідчать про мету збуту наркотичних засобів. Визначення незаконного зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів Спосіб упакування та розфасування наркотичного засобу, який незаконно придбав та зберігав обвинувачений, поведінка останнього (як під…»
«Відсутність у КПК обов’язку суду заздалегідь окремо повідомляти сторони провадження про здійснену заміну судді КПК не встановлює обов’язку суду заздалегідь окремо повідомляти сторін провадження про здійснену заміну судді з метою надання часу для вирішення питання доцільності заявлення…»
«Неможливість закриття кримінального провадження за ч.3 ст.289 КК на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК якщо додатковим об’єктом кримінального правопорушення було життя чи здоров’я особи Додатковим об’єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК, є життя та здоров’я особи і…»
«Поетапний механізм призначення покарання у випадку, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох тотожних кримінальних правопорушеннях, одні з яких вчинено до постановлення попереднього вироку, а інші – після Якщо після постановлення вироку у справі…»
«Не є упущеною вигодою та не підлягає компенсації у кримінальному провадженні неотримання потерпілим мікрогранту на створення власного бізнесу Неотримання потерпілим мікрогранту на створення власного бізнесу від центру зайнятості не є упущеною вигодою та не підлягає компенсації у кримінальному…»
«Право суду на вирішення питання про необхідність складання досудової доповіді Вирішення питання про необхідність складання досудової доповіді є правом суду та відбувається під час підготовчого судового засідання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14723»
«Допустимість відеозапису ДТП як доказу у разі копіювання цього запису, недослідження носія інформації, за допомогою якого його створено, та відсутності відомостей про записувальний пристрій Копіювання відеозапису ДТП та недослідження в судовому засіданні носія інформації, за допомогою якого такий…»
«Обставини провадження, що враховуються судом при вирішенні питання про проведення розгляду повністю або частково за відсутності адвоката Рішення про проведення розгляду повністю або частково за відсутності адвоката суд приймає, виходячи з усіх обставин провадження: складності обставин справи або…»
«Неможливість призначення конфіскації майна (ст. 59 КК) як додаткового покарання у разі вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, не з корисливого мотиву Якщо обвинуваченому не інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, з…»
«Якщо кримінальні правопорушення розглядаються судом в одному кримінальному провадженні, наявність ознак реальної сукупності унеможливлює застосування ст. 46 КК У випадку, коли на момент правової оцінки судом певного діяння особи за правилами ст. 46 КК, інші діяння цієї ж особи в інших кримінальних…»
«Кваліфікація за ст. 436-2 КК дій особи, яка за місцем свого проживання в Україні в забороненій на території нашої держави соціальній мережі «Однокласники» поширювала матеріали проросійського характеру Користувач забороненої на території України соціальної мережі «Однокласники», який за місцем свого…»
«Недопустимість доказів. Виправдання особи у зв`язку з недоведеністю вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 КК Якщо докази, яким сторона обвинувачення обґрунтовувала доведеність вини, визнано недопустимими, а іншими доказами вина особи жодним чином не підтверджена, то особу має бути виправдано у зв`язку з недоведеністю вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/452»
«Врахування тяжкості вчиненого злочину при призначенні покарання за розбій (ст. 187 КК) Тяжкість вчиненого кримінального правопорушення повинна враховуватися судом як загальна засада призначення покарання не лише на підставі належності відповідного правопорушення до певного виду (ст. 12 КК), але і з обов’язковим урахуванням конкретних обставин вчиненого кримінального правопорушення. Зокрема, при призначенні покарання за розбій (ст. 187 КК) суду слід ураховувати форму суспільно небезпечного діяння та наслідки, що настали. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/578»
«Процесуальні наслідки відсутності згоди особи на звільнення від кримінальної відповідальності через закінчення строків давності (ч. 5 ст. 74 КК) За відсутності згоди на звільнення особи від кримінальної відповідальності за закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності (ст. 49 КК), суд вправі звільнити таку особу лише від покарання на підставі ч. 5 ст. 74 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/151»
«Схиляння до вживання наркотичних засобів як ознака об’єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 315 КК Під схилянням до вживання наркотичних засобів (ст. 315 КК) слід розуміти будь-які умисні ненасильницькі дії, спрямовані на те, щоб викликати в інших осіб бажання вжити наркотичні засоби хоча б один раз (наприклад, пропозиція, угода, рекомендація, переконання). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/359»
«Недопустимість доказів у разі проведення негласної слідчої дії у вигляді контролю за вчиненням злочину у провадженні щодо злочину, який не відноситься до тяжких або особливо тяжких Проведення негласної слідчої дії у вигляді контролю за вчиненням злочину у провадженні щодо злочину, який не відноситься до тяжких або особливо тяжких, зумовлює недопустимість доказів, здобутих у результаті такої негласної слідчої дії. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4318»
«Особи, що мають забезпечити участь перекладача в кримінальному провадженні та ініціювання такого залучення Забезпечення участі перекладача здійснюється залежно від стадії кримінального провадження слідчим, прокурором або судом, за умови використання заінтересованою особою наданого їй права на ініціювання залучення перекладача, в цьому випадку засудженого або його захисника, та наявності для цього передбачених законом підстав. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3140»
«Вирішення цивільного позову у випадку звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК та закриття кримінального провадження. У випадку звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК та закриття кримінального провадження, цивільний позов у кримінальному провадженні не підлягає вирішенню по суті та може бути переданий для розгляду в порядку цивільного судочинства Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4009»
«Розгляд клопотань про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК) Розгляд клопотань про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК) є обов’язком суду, який має відбутися невідкладно, зокрема і в підготовчому судовому засіданні. За наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності відповідно до ст. 49 КК та за відсутності обставин, визначених, зокрема, у частинах 2–5 цієї статті, суд зобов’язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності і закрити кримінальне провадження щодо неї. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6986»
«Недопустимість доказів, отриманих під час огляду та обшуку з порушенням КПК. Непогодження прокурором клопотання про обшук або відмова у його задоволенні слідчим суддею Докази, отримані під час огляду та обшуку, які були проведені з порушенням правил, передбачених у ч. 2 ст. 234, ч. 2 ст. 237, ч. 3 ст. 233 КПК, а також, якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, є недопустимими. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/236»
«Розгляд кримінального провадження в суді апеляційної інстанції за відсутності захисника, участь якого є не обов’язковою, якщо обвинувачений не заявляв клопотання про відкладення розгляду ОСОБА_1 не заявляв клопотань про відкладення розгляду кримінального провадження у суді апеляційної інстанції у зв'язку з відсутністю його захисника та необхідністю його участі, а тому доводи касаційної скарги про порушення його прав у зв’язку зі здійсненням апеляційного провадження за відсутності захисника, а також за відсутності потерпілої, колегія суддів вважає необґрунтованими. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3126»
«Забезпечення судом обов’язкової участі захисника на всіх стадіях кримінального провадження Реалізація положень кримінального процесуального закону про обов'язкову участь у кримінальному провадженні захисника є необхідною для здійснення захисту особи на усіх передбачених законом стадіях кримінального провадження, зокрема після набрання вироком законної сили. На відповідній стадії провадження застосовуються, зокрема, передбачені ст. 324 КПК правові наслідки неявки в судове засідання захисника, участь якого є обов'язковою, зокрема, суд зобов'язаний вжити заходів для прибуття захисника та його участі у провадженні. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3100»
«Умова за якої суд має зазначати яка частина майна підлягає конфіскації (ст. 59 КК) За вимогами ч. 1 ст. 59 КК обов’язок суду зазначати, яка частина майна конфіскується, передбачений лише у випадку прийняття рішення про конфіскацію частини майна, а засудженому призначено додаткове покарання у виді конфіскації майна, яке є його власністю, тобто всього, а не частини майна. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15240»
«Підстави для суддівського розсуду при призначенні покарання Підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно визначені (якими встановлюються межі покарання) та альтернативні (якими передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб’єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом’якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (статті 66, 67 КК), визначенні «інших обставин справи», можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування ст. 75 КК тощо; індивідуалізація покарання – конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб’єкта. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/106»
«Корисливий мотив як обов’язкова умова призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна при вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК Якщо ні досудовим слідством, ні судом не встановлено наявності у обвинуваченого корисливого мотиву при незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні з метою збуту наркотичного засобу - застосування додаткової міри покарання за ч. 2 ст. 305 КК у виді конфіскації майна навіть за умови, що воно передбачено санкцією цієї статті як обов'язкове, є безпідставним. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/111»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?