«Щодо юрисдикції спору щодо передачі в оренду нерухомого майна для здійснення підприємницької діяльності Спір щодо передачі в оренду нерухомого майна для комерційного використання є господарським, якщо фізична особа бере участь у спірних правовідносинах як фізична особа-підприємець, а правовідносини…»
«Рукописний підпис як належне підписання апеляційної скарги Рукописний підпис у тексті апеляційної скарги, який дає змогу ідентифікувати особу, що її подає, є належним виконанням вимог частини ч. 3 ст. 356 ЦПК України щодо підписання процесуального документа. Наявність такого підпису виключає…»
«Щодо належного способу захисту прав територіальної громади у разі помилкової реєстрації права власності на тимчасову споруду У разі помилкової державної реєстрації права власності на тимчасову споруду, яка не є об'єктом нерухомості, пред'явлення міською радою позову про припинення права власності є…»
«Розмежування цивільної та господарської юрисдикції при вирішенні спорів про визнання недостовірною поширеної інформації Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний…»
«Щодо юрисдикції спорів спортсмена-професіонала з футбольним клубом за наявності арбітражного застереження та провадження у справі про банкрутство Наявність арбітражного застереження у контракті спортсмена-професіонала сама по собі не позбавляє його права на судовий захист у трудовому спорі.…»
«Про суб’єктів оскарження рішень Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів за результатами дисциплінарного провадження щодо прокурора Оскарженню у судовому порядку підлягають рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прийняті за результатами дисциплінарного провадження, і…»
«Щодо врахування найкращих інтересів дитини при вирішенні питання про зупинення справи про стягнення аліментів Конституційне право дитини на утримання та право на судовий захист є фундаментальними цінностями, які не можуть бути обмежені навіть в умовах воєнного стану. Обов’язкове зупинення судом…»
«Строк звернення до суду охоплює час, необхідний для отримання додаткової інформації про проведений розрахунок з працівником при звільненні Якщо звернення до суду обґрунтовано положеннями частини другої статті 233 КЗпП України, якою для подання позову встановлено тримісячний строк і чітко…»
«Про юрисдикцію спорів про оскарження рішень і дій органів Асоціації приватних виконавців України, вчинених у межах дисциплінарної процедури щодо приватного виконавця Оскарження рішень і дій органів Асоціації приватних виконавців України, вчинених у межах дисциплінарної процедури щодо приватного…»
«Юрисдикція спору щодо виконавчого напису нотаріуса, вчиненого у зв'язку з невиконанням кредитного зобов'язання між юридичними особами Спір щодо виконавчого напису нотаріуса, вчиненого у зв'язку з невиконанням кредитного зобов'язання між юридичними особами, є похідним від кредитних правовідносин…»
«Про суб’єктів оскарження рішень Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів за результатами дисциплінарного провадження щодо прокурора Оскарженню у судовому порядку підлягають рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прийняті за результатами дисциплінарного провадження, і…»
«Щодо юрисдикції спору щодо стягнення коштів пайової участі у розвитку інфраструктури із замовника будівництва — фізичної особи Наявність в особи статусу фізичної особи-підприємця не означає, що всі наступні правовідносини за її участю мають ознаки господарських. Спори щодо стягнення коштів пайової…»
«Рекомендаційний характер протокольних рішень Міністерства освіти і науки України Протокольне рішення Міністерства освіти і науки України має рекомендаційний характер та не породжує правових наслідків, а отже, не може бути окремим (самостійним) предметом оскарження в судовому порядку, оскільки не створює, не змінює і не припиняє прав та обов'язків учасників правовідносин. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12024»
«Щодо того, чи може свідчити про зловживання процесуальними правами збіг в одній особі позивача та директора відповідача Збіг позивача та директора відповідача в одній особі не є ознакою суперечливої поведінки та не свідчить про зловживання процесуальними правами, оскільки така особа виступає в судовому процесі у різних правових статусах: як фізична особа (позивач) та як представник юридичної особи (відповідач). Визнання позову є законним правом відповідача і саме по собі не може вважатися проявом недобросовісної поведінки сторін у справі. Водночас збіг позивача та директора відповідача в одній особі, не спростовує можливості наявності між учасниками справи корпоративного спору щодо прийнятих відповідачем рішень в період, коли підписантом відповідача був не позивач, як керівник відповідача. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12312»
«Щодо визначення підсудності спору за позовом контролюючого органу про визнання недійсними правочинів, укладених фіктивними підприємствами, що встановлено вироком суду Справи за позовами контролюючого органу про визнання недійсними правочинів, укладених підприємствами, які не здійснювали господарської діяльності, що встановлено вироком суду, та застосування визначених законом наслідків їх недійсності підлягають розгляду адміністративними судами за правилами КАС України Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12172»
«Щодо юрисдикції спорів щодо відшкодування збитків між акціонерним товариством та керівником структурного підрозділу Спір про відшкодування збитків між акціонерним товариством та керівником його структурного підрозділу розглядається в порядку цивільного судочинства, якщо такий керівник не є посадовою особою товариства відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства». У такому випадку правовідносини мають цивільно-правовий характер та не підпадають під юрисдикцію господарського суду. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12437»
«Щодо визначення юрисдикції у спорах щодо відшкодування шкоди працівником, який не є посадовою особою акціонерного товариства Спір між акціонерним товариством та працівником, який обіймав посаду керівника структурного підрозділу, щодо відшкодування матеріальної шкоди підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, якщо такий працівник не був членом наглядової ради чи правління товариства та не належить до кола посадових осіб у розумінні Закону України "Про акціонерні товариства". Сама по собі наявність у працівника організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій без входження його посади до керівних чи виконавчих органів управління юридичної особи не є достатньою підставою для віднесення спору до юрисдикції господарських судів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12111»
«Щодо визначення юрисдикції у спорах щодо відшкодування шкоди працівником, який не є посадовою особою акціонерного товариства Спір між акціонерним товариством та працівником, який обіймав посаду керівника структурного підрозділу, щодо відшкодування матеріальної шкоди підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, якщо такий працівник не був членом наглядової ради чи правління товариства та не належить до кола посадових осіб у розумінні Закону України "Про акціонерні товариства". Сама по собі наявність у працівника організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій без входження його посади до керівних чи виконавчих органів управління юридичної особи не є достатньою підставою для віднесення спору до юрисдикції господарських судів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12111»
«Про юрисдикцію спорів щодо нерухомого майна на території України Підсудність судам України є виключною в справах з іноземним елементом, якщо нерухоме майно, щодо якого виник спір, знаходиться на території України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12095»
«Про відповідність атестата виробництва вимогам законодавства для отримання ліцензії на виробництво тютюнових виробів Атестат виробництва, подання якого передбачається для отримання суб`єктом господарювання ліцензії на виробництво тютюнових виробів, за формою та змістом повинен відповідати вимогам статті 8 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», а також Порядку проведення атестації виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів й підтверджувати, що атестація виробництва проведена з дотриманням встановленого законом порядку та відповідно до вимог законодавства. Подання до органу, уповноваженого на видання ліцензії на виробництво тютюнових виробів, атестата виробництва, який за формою та змістом не відповідає законодавству, зокрема містить неповну інформацію (відомості), або не підтверджує проведення атестації виробництва з дотриманням встановленого законом порядку, не може свідчити про дотримання суб`єктом господарювання усіх передбачених нормами Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» вимог та умов для отримання відповідної ліцензії, а тому в такому разі утворює правові підстави для відмови у її виданні. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12016»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?