«Про процесуальний характер рішення про призначення службового розслідування щодо службовця органу місцевого самоврядування Рішення про проведення службового розслідування є процесуальною дією суб'єкта призначення, спрямованою на встановлення обставин можливого невиконання або неналежного виконання…»
«Рукописний підпис як належне підписання апеляційної скарги Рукописний підпис у тексті апеляційної скарги, який дає змогу ідентифікувати особу, що її подає, є належним виконанням вимог частини ч. 3 ст. 356 ЦПК України щодо підписання процесуального документа. Наявність такого підпису виключає…»
«Про надсилання копії апеляційної скарги учаснику справи, що перебуває на тимчасово окупованій території Cуд наділений ширшими повноваженнями, ніж, зокрема, сторона відповідача (у тому числі суб'єкт владних повноважень) щодо повідомлення іншого учасника справи про подання до суду апеляційної скарги,…»
«Про обов'язок надсилання учасникам справи копії судового рішення, які не були присутні під час його проголошення Оприлюднення судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень не скасовує обов’язку суду видати копії судових рішень учасникам справи або надіслати їх, у разі якщо сторони не…»
«Про відсутність підстав для переходу в порядку спадкування права на призначення одноразової грошової допомоги, не реалізованого спадкодавцем за життя Чинне законодавство не визначає можливості переходу в порядку спадкування права на призначення одноразової грошової допомоги, яке не було реалізовано…»
«Про умови залишення адміністративного позову без розгляду у разі повторної неявки позивача Залишення позову без розгляду згідно з ч. 5 ст. 205 та п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України можливе лише за умови встановлення судом у сукупності всіх передбачених законом обставин, зокрема належного повідомлення…»
«Щодо обов’язку суду сприяти військовослужбовцю у підтвердженні служби та безпідставності відмови в зупиненні провадження через дату видачі довідки форми 5 Перебування сторони у складі Збройних Сил України під час дії воєнного стану є обов'язковою підставою для зупинення провадження у справі. Закон…»
«Про наслідки ненадання під час громадських слухань з оцінки впливу на довкілля документа, що підтверджує повноваження представника субєкта господарювання (замовника планованої діяльності) Ненадання документа на підтвердження повноважень представника суб’єкта господарювання (замовника планованої…»
«Щодо неприпустимості застосування річного преклюзивного строку на апеляційне оскарження до судових рішень, ухвалених до запровадження цієї норми в процесуальне законодавство Норма про преклюзивний річний строк на апеляційне оскарження, запроваджена після ухвалення рішення суду першої інстанції, не…»
«Про суб’єктів оскарження рішень Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів за результатами дисциплінарного провадження щодо прокурора Оскарженню у судовому порядку підлягають рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прийняті за результатами дисциплінарного провадження, і…»
«Про судовий збір за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення Відповідно до положень статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового…»
«Про юрисдикцію спорів про оскарження рішень і дій органів Асоціації приватних виконавців України, вчинених у межах дисциплінарної процедури щодо приватного виконавця Оскарження рішень і дій органів Асоціації приватних виконавців України, вчинених у межах дисциплінарної процедури щодо приватного…»
«Наслідки укладення арбітражної угоди : позитивний і негативний ефект Арбітражна угода має позитивний і негативний ефект: вона зобов’язує сторони передавати спори в арбітраж і надавати складу арбітражу компетенцію щодо спорів, охоплених арбітражною угодою (позитивний ефект). Якщо виникає спір, який належить до обсягу арбітражної угоди, будь-яка зі сторін може передати його на розгляд складу арбітражу. З іншого боку, арбітражна угода перешкоджає сторонам у спробах вирішити їхні спори в суді (негативний ефект). Уклавши арбітражну угоду, сторони визначили інший обов’язковий для них порядок реалізації належних їм прав застосування судових засобів правового захисту, саме в певному (або певних) міжнародному комерційному арбітражеві. Сторона, яка уклала арбітражну угоду, не може ігнорувати такі її умови і замість обраного арбітражу звернутися до суду держави, який був би компетентним вирішити спір у разі неукладення між сторонами такої арбітражної угоди. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9534 Визнання третейської або арбітражної угоди недійсною як окремий предмет позову Третейська / арбітражна угода не є правочином у розумінні ЦК України, не є цивільно-правовим (господарським) договором, а по своїй суті є процесуальним договором, для якого чинне законодавство України встановлює спеціальний порядок визнання недійсним. Питання щодо недійсності третейської / арбітражної угоди суд розглядає не як позовну вимогу, а як процесуальне питання, що має бути вирішене до початку розгляду позовних вимог по суті відповідно до приписів п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України. Якщо суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана, він залишає позов без розгляду. Такий висновок має міститися в мотивувальній частині судового рішення. За необхідності суд призначає експертизу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15206 Процесуальні наслідки подання позову з єдиною вимогою про визнання третейської (арбітражної) угоди недійсною Якщо позов містить лише одну позовну вимогу про визнання третейської / арбітражної угоди недійсною, приписи п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України не підлягають застосуванню, а суд має відмовити у відкритті позовного провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 цього Кодексу або, якщо таке провадження було помилково відкрито, то закрити його на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України («спір не підлягає розгляду у господарських судах»). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15208»
«Диспозитивність при визначенні зустрічного забезпечення та критерії істотності процесуальних порушень Зі змісту диспозитивних положень частин 1, 3 , 4 с т. 141 ГПК України вбачається, що господарський суд наділений саме правом, а не обов'язком визначити зустрічне забезпечення, так само як і питання зустрічного забезпечення суд може вирішити в ухвалі про зустрічне забезпечення позову, винесеній за результатами розгляду клопотання відповідача про зустрічне забезпечення, що відповідає принципу змагальності сторін, закріпленому в ст. 13 цього Кодексу. Отже, у цьому випадку саме собою незазначення в оскаржуваній ухвалі про вирішення питання зустрічного забезпечення не можна вважати допущеним судом першої інстанції істотним процесуальним порушенням, достатнім для скасування ухвали про забезпечення позову, оскільки з метою захисту своїх прав відповідач не позбавлений можливості звернутися з клопотанням про зустрічне забезпечення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14223»
«Щодо вироку суду за результатами спрощеного провадження Згідно ч. 1 ст. 302 КПК прокурор, встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, не заперечують проти такого розгляду, має право надіслати до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні. Слідчий, дізнавач, прокурор зобов’язаний роз’яснити підозрюваному, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вони будуть позбавлені права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Крім того, слідчий, дізнавач, прокурор зобов’язаний впевнитися у добровільності згоди підозрюваного, потерпілого та представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні (ч. 2 ст. 302 КПК). Частиною 2 ст. 381 КПК передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Згідно ч. 2 ст. 382 КПК вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження. Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 цього Кодексу (ч. 5 ст. 382 КПК). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10887»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?