«Рукописний підпис як належне підписання апеляційної скарги Рукописний підпис у тексті апеляційної скарги, який дає змогу ідентифікувати особу, що її подає, є належним виконанням вимог частини ч. 3 ст. 356 ЦПК України щодо підписання процесуального документа. Наявність такого підпису виключає…»
«Щодо призначення військовослужбовця опікуном над недієздатною особою та умов реалізації такого права Сам по собі факт проходження військової служби не може розглядатися як автоматична та безумовна перешкода для призначення особи опікуном над недієздатним родичем, оскільки протилежне тлумачення…»
«Щодо умов призначення опікуном недієздатного особи, яка проходить військову службу за мобілізацією Сам по собі факт проходження військової служби не є автоматичною та безумовною перешкодою для призначення військовослужбовця опікуном недієздатної особи. Можливість реалізації права…»
«Щодо врахування найкращих інтересів дитини при вирішенні питання про зупинення справи про стягнення аліментів Конституційне право дитини на утримання та право на судовий захист є фундаментальними цінностями, які не можуть бути обмежені навіть в умовах воєнного стану. Обов’язкове зупинення судом…»
«Щодо умов призначення опікуном недієздатного особи, яка проходить військову службу за мобілізацією Сам по собі факт проходження військової служби не є автоматичною та безумовною перешкодою для призначення військовослужбовця опікуном недієздатної особи. Можливість реалізації права…»
«Про недопустимість зменшення вже призначеної пенсії державного службовця внаслідок зміни порядку визначення складових заробітної плати Зміна порядку визначення складових заробітної плати для обчислення пенсії державного службовця, запроваджена постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення…»
«Про неможливість призупинення роботодавцем виплати надбавки за роботу в умовах режимних обмежень на підставі Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» Надбавка до посадового окладу працівнику режимно-секретного органу за постійну роботу в умовах режимних обмежень,…»
«Про можливість оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про скасування штрафу, накладеного у порядку статті 382 КАС України Ухвала про накладення штрафу за неподання звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду є процесуальним рішенням з питань судового…»
«Про неможливість касаційного оскарження судових рішень у справах про застосування санкції щодо стягнення активів у дохід держави Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення Вищого антикорупційного суду (рішення та ухвали), ухвалені (постановлені) у справах про застосування санкції щодо…»
«Щодо кваліфікації відсутності працівника через потребу збереження життя та здоров’я у прифронтових зонах Недосягнення згоди між працівником і роботодавцем щодо підстав надання відпустки без збереження заробітної плати в умовах воєнного стану саме по собі не може бути підставою для звільнення за…»
«Пріоритет спеціальної норми щодо збереження заробітку педагогічним працівникам в умовах воєнного стану Стаття 57-1 Закону України «Про освіту» є спеціальною нормою щодо статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та має пріоритет у регулюванні правовідносин…»
«Про протиправність застосування понижуючих коефіцієнтів до суми пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про прокуратуру» При обчисленні (перерахунку) розміру пенсій громадянам України із числа осіб, яким пенсія призначена Законом України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру»,…»
«Про відмінність між зняттям і виключенням з військового обліку Законодавець виокремлює поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку», при цьому, при знятті з військового обліку передбачено можливість повторного взяття військовозобов'язаного на такий облік. Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку. Громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов'язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов'язаних. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12132 Про відсутність підстав для зняття з військового обліку у разі виїзду на постійне проживання за кордон Положення законодавства, яким врегульовано правовідносин у сфері виконання військового обов’язку та мобілізації, не визначають такої окремої та безумовної підстави для зняття з військового обліку як оформлення документів на постійне проживання чи у випадку виїзду військовозобов`язаного на постійне проживання за кордон. Рішення Головного Управління Державної міграційної служби України щодо оформлення особою документів для виїзду за кордон на постійне місце проживання і відповідно вибуття на строк більше трьох місяців за межі України не є підставою для зняття його з військового обліку, адже пункт 2 частини п`ятої статті 37 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» не містить таку підставу для зняття з військового обліку військовозобов’язаних - «які вибувають на строк більше трьох місяців за межі України», а містить підставу «які вибули на строк більше трьох місяців за межі України». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12133»
«Правова природа щорічної разової грошової виплати до Дня Незалежності України Щорічна разова грошова виплата до Дня незалежності України не належить до складових конституційного права громадян на соціальний захист, визначених у пунктах 1-4 частини першої статті 46 Конституції України, які не можуть бути скасовані законом, а тому Верховна Рада України як єдиний законодавчий орган влади в Україні, з огляду на існуючі фінансово-економічні можливості,шляхом ухвалення законів може змінити умови та порядок виплати такої соціальної пільги за умови дотримання конституційних норм та принципів. Така щорічна разова грошова виплата особам з інвалідністю внаслідок війни є видом державної допомоги в загальній системі соціального захисту населення. Така виплата має допоміжний та стимулюючий характер і надається з метою забезпечення створення належних умов для життєзабезпечення ветеранів війни, захисту їхніх інтересів відповідно до соціальної політики держави в цій сфері. Порівнюючи редакції частини п`ятої статті 13 Закону № 3551-ХІІ до внесення змін Законом № 2983-ІХ та після цього, можна простежити, що як разова грошова виплата до Дня Незалежності України, так і разова грошова допомога до 5 травня є щорічними; мають разовий характер; поширюються на певне коло осіб (осіб з інвалідністю внаслідок війни). Зазначені соціальні допомоги виплачуються щорічно особам з інвалідністю внаслідок війни за рахунок коштів Державного бюджету України та є обов`язковими для виплати відповідному колу осіб. Отже, запроваджена Законом № 2983-ІХ разова грошова виплата до Дня Незалежності України за своїм змістом та ознаками (щорічна періодичність; разовий характер; обов`язковість виплати; коло осіб, на яких поширюється) є аналогічною разовій грошовій допомозі до 5 травня, що виплачувалася особам з інвалідністю внаслідок війни до внесення Законом № 2983-ІХ відповідних змін до частини п`ятої статті 13 Закону № 3551-ХІІ. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12165 Щодо повноважень Верховної Ради України делегувати Кабінету Міністрів України право визначати розмір разової грошової виплати особам з інвалідністю внаслідок війни Оскільки щорічна разова грошова виплата особам з інвалідністю внаслідок війни, зокрема, до Дня Незалежності України, встановлена законом і конкретно не визначена в Конституції України як складова права на соціальний захист, в умовах воєнного стану Верховна Рада України має право змінювати порядок та розмір такої виплати шляхом зменшення, а також делегувати повноваження щодо визначення її розміру Кабінету Міністрів України в межах бюджетних призначень. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12166 Законність зменшення соціальних виплат в умовах воєнного стану В умовах війни пріоритетним є спрямування обмежених фінансових ресурсів держави на фінансування Збройних Сил України та інших військових формувань, які безпосередньо беруть участь у бойових діях (членів їхніх сімей), а відповідно, на захист суверенітету і територіальної цілісності України, а не на інші цілі, що може вплинути на збалансованість державного бюджету. За таких обставин зменшення розміру одноразової грошової виплати, передбаченої частиною п`ятою статті 13 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», викликане об`єктивними причинами, а саме: прагненням збалансувати державний бюджет з метою належного фінансування Збройних Сил України та інших військових формувань, які своїми безпосередніми діями здійснюють захист суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України. Дії держави щодо зменшення розміру додаткових гарантії соціального захисту осіб, на яких поширюється дія Закону № 3551-XII не призвели до позбавлення таких осіб свого майна в розумінні статті 1 Протоколу № 1. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12327»
«Щодо призупинення дії трудового договору в умовах воєнного стану Призупинення дії трудового договору в умовах воєнного стану можливе лише за одночасного настання двох обставин: неможливості роботодавця надати роботу та неможливості працівника виконувати роботу через військову агресію. У разі незаконного призупинення дії трудового договору обов’язок з виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу покладається на роботодавця Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12388»
«Про неможливість переведення на інші посади державної служби державних службовців, які призначені на посаду у період дії воєнного стану без конкурсного відбору Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування, які призначені на посаду у період дії воєнного стану без конкурсного відбору, обов’язковість якого передбачена законом, не можуть бути переведені на інші посади державної служби або посади в органах місцевого самоврядування. Державний службовець звільняється на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду. В умовах дії воєнного стану ця процедура не змінилася, принаймні в тому, що звільнення з названої підстави передбачає пропонування посад (якщо є посади, які можна пропонувати під час дії попередження про наступне звільнення). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11972»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?