«Необхідність перевірки слідчим суддею повноважень прокурора на подання клопотання про проведення НСРД і дотримання правил підсудності Слідчий суддя під час розгляду клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій зобов`язаний перевірити документи, що посвідчують особу (службове…»
«Необов’язковість усвідомлення винним кому конкретно належить майно у разі заволодіння ним шляхом шахрайства (ст. 190 КК) Вказівка в ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв’язку між його об’єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно…»
«Щодо належного відповідача у разі встановлення судом наявності підстав для відшкодування шкоди, передбачених ч. 1 ст. 1172 ЦК У разі, якщо суд встановив для відшкодування шкоди наявність підстав, передбачених приписами ч. 1 ст. 1172 ЦК, належним відповідачем є юридична або фізична особа -…»
«Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій як форма державної зради (ст. 111 КК) Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій свідчить про спрямованість умислу діяння на шкоду…»
«Неприпустимість кваліфікації за ст.345 КК дій, пов’язаних з заподіянням шкоди здоров’ю працівнику поліції у зв’язку з недотриманням правил безпеки руху Недотримання правил безпеки руху є необережним діянням, де ставлення водія до можливих наслідків характеризується самовпевненістю або недбалістю, а…»
«Відсутність у діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК, якщо потерпіла не набула права власності на майно Предметом крадіжки може бути лише чуже майно, на яке винний не має ані дійсного, ані уявного права. Якщо потерпіла не набула права власності на майно,…»
«Розмежування шахрайства (ст. 190 КК) і підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі (ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ст.369 КК) Якщо особа отримує гроші нібито для передачі службовій особі, маючи намір їх привласнити, це є шахрайством; однак, якщо при цьому винний…»
«Перевірка апеляційним судом змісту показань померлого свідка шляхом відтворення технічного запису судового засідання місцевого суду, а не на підставі їх переказу стороною захисту Неможливість повторного допиту свідка у зв’язку з його смертю не дає апеляційному суду права оцінювати його показання…»
«Небажання смерті потерпілого не виключає умислу щодо її заподіяння (ст. 115 КК), якщо особа здійснила постріл з близької відстані в голову потерпілого Направлення ствола пістолета і постріл з близької відстані в голову потерпілої, внаслідок чого настала її смерть, свідчить про відсутність правових…»
«Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за порушення ПДР у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння під час вирішення питання про застосування ст. 69 КК при призначенні покарання Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за…»
«Систематичні неявки сторони захисту в судові засідання як свідоме зловживання своїми процесуальними правами, безпідставне затягування судового процесу та перешкоджання розгляду кримінального провадження в розумні строки Систематичні неявки належним чином повідомленої сторони захисту в судові…»
«Якщо кримінальні правопорушення розглядаються судом в одному кримінальному провадженні, наявність ознак реальної сукупності унеможливлює застосування ст. 46 КК У випадку, коли на момент правової оцінки судом певного діяння особи за правилами ст. 46 КК, інші діяння цієї ж особи в інших кримінальних…»
«Щодо відшкодування державою шкоди, завданої кримінальним правопорушенням посадової особи Відповідальність держави за шкоду, завдану кримінальним правопорушенням посадової особи при здійсненні владних повноважень, має відмінну юридичну природу від відповідальності безпосереднього правопорушника та ґрунтується на принципі відповідальності держави за дії чи бездіяльність її органів або посадових осіб. Така шкода відшкодовується державою незалежно від вини посадової особи відповідно до ст. 1174 ЦК Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12653 Визначення цивільного відповідача у разі вчинення злочинів службовою особою іноземної держави при виконанні нею своїх службових обов’язків Відповідальність держави за шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, має іншу юридичну природу, ніж відповідальність особи, визнаної безпосередньо винною у вчиненні кримінального правопорушення. Вона ґрунтується на принципі відповідальності держави за дії чи бездіяльність її органів або посадових осіб під час виконання владних повноважень. У разі вчинення злочинів службовою особою іноземної держави при виконанні нею своїх службових обов’язків, суд, розглядаючи цивільний позов у кримінальному провадженні, зобов’язаний належним чином мотивувати своє рішення щодо визначення цивільного відповідача (безпосередньо обвинуваченого чи державу, яку він представляв), з урахуванням положень цивільного судочинства, що регулюють відповідні правовідносини. Відсутність належного обґрунтування у вироку щодо визначення цивільним відповідачем безпосередньо обвинуваченого, а не держави, інтереси якої він представляв при вчиненні злочину, є підставою для скасування судового рішення в частині вирішення цивільного позову. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14922»
«Застосування ст. 5 КК з урахуванням змін, внесених до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів Зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 24 травня 2024 року № 653 до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 р. № 770, не є змінами до закону України про кримінальну відповідальність і відповідно до ст. 5 КК та ст. 58 Конституції України не мають зворотної дії у часі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11792»
«Згода особи на звільнення її від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК) Звільнення від кримінальної відповідальності особи у зв’язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК) застосовується, незважаючи на невизнання нею своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення. Про згоду особи на звільнення її від кримінальної відповідальності за цією статтею може свідчити чітко сформульована нею вимога в апеляційній скарзі, а також окреме клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/612»
«Дослідження доказів способом імпортування із тексту раніше скасованого вироку суду змістової складової показань свідків, експертів, спеціалістів, а також дослідження протоколів допиту свідків на досудовому розслідуванні є порушенням КПК У КПК не передбачено використання такого способу дослідження доказів, як імпорт із тексту раніше скасованого вироку суду змістової складової показань свідків, експертів, спеціалістів та їх відображення в тексті нового вироку за відсутності безпосереднього дослідження доказів, а також дослідження протоколів допиту свідків на досудовому розслідуванні й відображення у вироку пояснень, наданих слідчому під час допиту, як показань у судовому засіданні. Такими доказами неприпустимо обґрунтовувати будь-які висновки суду, крім висновків про недопустимість у кримінальному провадженні цих доказів Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12623 Щодо форми оформлення договірних відносин між стороною захисту та експертом при самостійному залученні експерта Кримінальний процесуальний закон не визначає конкретної форми оформлення договірних відносин між стороною захисту та експертом при самостійному залученні експерта. Відсутність письмового договору не є підставою для визнання висновку експерта недопустимим доказом. При цьому сторона захисту не зобов'язана попереджати експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12657»
«Юридична оцінка повторного вчинення злочинів, передбачених статтями 307 та 309 КК, у різних кримінальних провадженнях Якщо кілька кримінальних правопорушень, вчинених особою, є предметом різних кримінальних проваджень, то відсутність вироку суду, який набрав законної сили, наявність кримінального провадження, у тому числі на стадії його судового розгляду, не породжує правових наслідків для юридичної оцінки наступних чи попередніх діянь особи, у вчиненні яких вона обвинувачується. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/381»
«Забезпечення повноти дослідження доказів при встановленні апеляційним судом певного факту в інший спосіб, ніж це було здійснено у суді першої інстанції Якщо в апеляційному суді постає питання про встановлення певного факту в інший спосіб, ніж це було здійснено судом першої інстанції, то повнота дослідження доказів щодо цього факту має бути забезпечена в повному обсязі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1232»
«Щодо права суду досліджувати документи у підготовчому судовому засіданні при вирішенні питання про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст.284 КПК Суд першої інстанції в підготовчому судовому засіданні, з метою вирішення клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, має право дослідити додані до клопотання процесуальні документи, в тому числі рішення слідчого, прокурора, слідчого судді. За наявності вмотивованих заперечень учасників провадження, перевірка обґрунтованості і достовірності інформації з таких процесуальних документів здійснюється судом під час судового розгляду. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11799»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?