«Необхідність перевірки слідчим суддею повноважень прокурора на подання клопотання про проведення НСРД і дотримання правил підсудності Слідчий суддя під час розгляду клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій зобов`язаний перевірити документи, що посвідчують особу (службове…»
«Необов’язковість усвідомлення винним кому конкретно належить майно у разі заволодіння ним шляхом шахрайства (ст. 190 КК) Вказівка в ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв’язку між його об’єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно…»
«Щодо належного відповідача у разі встановлення судом наявності підстав для відшкодування шкоди, передбачених ч. 1 ст. 1172 ЦК У разі, якщо суд встановив для відшкодування шкоди наявність підстав, передбачених приписами ч. 1 ст. 1172 ЦК, належним відповідачем є юридична або фізична особа -…»
«Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій як форма державної зради (ст. 111 КК) Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій свідчить про спрямованість умислу діяння на шкоду…»
«Неприпустимість кваліфікації за ст.345 КК дій, пов’язаних з заподіянням шкоди здоров’ю працівнику поліції у зв’язку з недотриманням правил безпеки руху Недотримання правил безпеки руху є необережним діянням, де ставлення водія до можливих наслідків характеризується самовпевненістю або недбалістю, а…»
«Відсутність у діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК, якщо потерпіла не набула права власності на майно Предметом крадіжки може бути лише чуже майно, на яке винний не має ані дійсного, ані уявного права. Якщо потерпіла не набула права власності на майно,…»
«Розмежування шахрайства (ст. 190 КК) і підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі (ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ст.369 КК) Якщо особа отримує гроші нібито для передачі службовій особі, маючи намір їх привласнити, це є шахрайством; однак, якщо при цьому винний…»
«Перевірка апеляційним судом змісту показань померлого свідка шляхом відтворення технічного запису судового засідання місцевого суду, а не на підставі їх переказу стороною захисту Неможливість повторного допиту свідка у зв’язку з його смертю не дає апеляційному суду права оцінювати його показання…»
«Небажання смерті потерпілого не виключає умислу щодо її заподіяння (ст. 115 КК), якщо особа здійснила постріл з близької відстані в голову потерпілого Направлення ствола пістолета і постріл з близької відстані в голову потерпілої, внаслідок чого настала її смерть, свідчить про відсутність правових…»
«Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за порушення ПДР у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння під час вирішення питання про застосування ст. 69 КК при призначенні покарання Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за…»
«Систематичні неявки сторони захисту в судові засідання як свідоме зловживання своїми процесуальними правами, безпідставне затягування судового процесу та перешкоджання розгляду кримінального провадження в розумні строки Систематичні неявки належним чином повідомленої сторони захисту в судові…»
«Якщо кримінальні правопорушення розглядаються судом в одному кримінальному провадженні, наявність ознак реальної сукупності унеможливлює застосування ст. 46 КК У випадку, коли на момент правової оцінки судом певного діяння особи за правилами ст. 46 КК, інші діяння цієї ж особи в інших кримінальних…»
«Розгляд скарг на бездіяльність органів досудового розслідування має здійснюватися в порядку кримінального судочинства Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування у кримінальних провадженнях має здійснюватися виключно в порядку, встановленому КПК України, а не в порядку цивільного судочинства Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11948»
«Про наявність попередньої змови групи осіб на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110 КК Про наявність попередньої змови групи осіб свідчить те, що депутат державної думи рф спільно з більше ніж 360 депутатами цього органу, попередньо обговоривши винесені на голосування проєкти рішень, підтримав рішення про визнання самопроголошених республік і ратифікацію договорів про співпрацю з ними, що призвело до подальшого військового вторгнення та загибелі людей. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11892 Щодо визначення складу суду з урахуванням ч. 10 ст. 615 КПК Під час дії положень ч. 10 ст. 615 КПК в редакції Закону України від 14.04.2022 № 2201-IX кримінальне провадження здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів без можливості розгляду справи судом присяжних. Нероз'яснення цього права не є безумовною підставою для скасування вироку, якщо підготовче судове засідання, під час якого обвинувачений міг звернутися з клопотанням про розгляд справи судом присяжних, було проведено після набрання чинності відповідними положеннями КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11916»
«Висновок щодо правозастосування положень ч. 3 ст. 349 КПК Суд у конкретному кримінальному провадженні на підставі ч. 3 ст. 349 КПК має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, у тому числі, у разі часткового заперечення винуватості особи у вчиненні окремого кримінального правопорушення в сукупності кримінальних правопорушень, яке має окрему кваліфікацію, або є окремим епізодом кримінального правопорушення, чи невизнання цивільного позову, та у такому випадку щодо цих оспорюваних обставин провести судовий розгляд у загальному порядку, дослідивши докази, які підтверджують або спростовують ці обставини. Такий порядок розгляду кримінального провадження не звільняє суд від обов’язку встановити обставини, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, визначені в ч. 1 ст. 91 КПК Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11080»
«Проведення впізнання за фотознімками, незалежно від наявності реальної можливості пред’явити для впізнання саму особу У разі необхідності положення ч. 6 ст. 228 КПК дозволяють провести впізнання за фотознімками з додержанням вимог, зазначених у частинах 1, 2 вказаної статті, незалежно від наявності реальної можливості пред’явити для впізнання саму особу. Законодавством не передбачено необхідності обґрунтування та вмотивування слідчим проведення впізнання за фотознімками. Процесуальний закон не забороняє проведення впізнання в разі особистого знайомства з особою, яка впізнає. ОП ККС ВС відступила від позиції щодо оцінки недотримання положень ч. 3 ст. 252 КПК як безумовного істотного порушення приписів кримінального процесуального закону, викладеної у постанові Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19.07.2022 в справі № 758/14965/14-к (провадження № 51-3876км21). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9866»
«Можливість повторного дослідження обставин справи апеляційним судом, безвідносно до того чи заявлено клопотання про повторне дослідження доказів, за наявності доводів про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження Суд апеляційної інстанції має право повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, незалежно від того, чи заявлено клопотання про повторне дослідження доказів, якщо в апеляційній скарзі прокурора, потерпілого чи його представника порушується питання про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та/або неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8904»
«Щодо об'єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК Якщо державний виконавець підготував документи для реалізації арештованого державного майна, на яке поширюється мораторій щодо примусової реалізації, та вчинив послідовні дії, спрямовані на відчуження такого майна, це може свідчити про наявність об'єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11903»
«Значення поняття «стандарт доведення поза розумним сумнівом» Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлених під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Цей стандарт також вимагає, щоб сукупність встановлених обставин виключала будь-яке інше розумне пояснення досліджуваної події, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Водночас обов’язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи вказує на те, що аби визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі обставини, що стосуються події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги докази та встановлені на їх підставі обставини лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії події, є підставою для розумного сумніву в доведеності винуватості особи. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у версії обвинувачення був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити сукупність встановлених фактів, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12994»
«Обов’язковість мети «заволодіння чужим майном» при кваліфікації діяння як розбою Дії особи можуть бути кваліфіковані як розбій виключно у випадку, коли у кримінальному провадженні буде встановлено, що насильство під час нападу було застосовано з метою заволодіння чужим майном. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5636»
«Обов`язок суду щодо перевірки угоди про визнання винуватості. Безпідставність відмови суду у відкритті апеляційного провадження за скаргою захисника засудженого на вирок місцевого суду Верховний Суд не погодився з висновком апеляційного суду та зазначив, що аудіозапис судового засідання свідчить про те, що під час судового розгляду усупереч вимогам ч. 4 ст. 474 КПК перед ухваленням рішення про затвердження угоди місцевий суд належним чином не з’ясував у обвинуваченого, чи цілком він розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК, зокрема підстави й порядок оскарження обвинувального вироку, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього в разі затвердження угоди. Крім того, суд, ураховуючи узгоджене покарання у виді максимального строку, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК, не перевірив, чи укладено угоду добровільно. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10250»
«Вимоги до змісту ухвали суду апеляційної інстанції Суд апеляційної інстанції зобов’язаний проаналізувати та порівняти з наявними у справі матеріалами всі доводи, наведені в апеляційній скарзі, і дати на кожен із них вичерпну відповідь, пославшись на відповідну норму права. При залишенні заявлених вимог без задоволення в ухвалі має бути зазначено підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою. Якщо апеляційний суд одночасно погодився з висновками місцевого суду та з доводами апеляційної скарги сторони захисту, якими ставиться під сумнів законність цього вироку, то це є істотним порушенням кримінального процесуального закону. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6895»
«Допит особи, яка набула статусу потерпілого, за правилами допиту свідка не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства Допит потерпілого і допит свідка процедурно відрізняється лише обсягом попередження про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання суду або за відмову від давання показань (у разі допиту свідка) та за завідомо неправдиві показання (у разі допиту потерпілого). Допит потерпілого в суді проводиться з дотриманням правил, передбачених КПК для допиту свідка, а тому допит особи, яка набула статусу потерпілого, за правилами допиту свідка хоч і є недотриманням вимог КПК, однак не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9549»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?