«Необхідність перевірки слідчим суддею повноважень прокурора на подання клопотання про проведення НСРД і дотримання правил підсудності Слідчий суддя під час розгляду клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій зобов`язаний перевірити документи, що посвідчують особу (службове…»
Стаття 7 КПК України: судова практика Верховного Суду
Стаття 7. Загальні засади кримінального провадження
Правові позиції Верховного Суду
«Необов’язковість усвідомлення винним кому конкретно належить майно у разі заволодіння ним шляхом шахрайства (ст. 190 КК) Вказівка в ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв’язку між його об’єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно…»
«Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій як форма державної зради (ст. 111 КК) Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій свідчить про спрямованість умислу діяння на шкоду…»
«Перевірка апеляційним судом змісту показань померлого свідка шляхом відтворення технічного запису судового засідання місцевого суду, а не на підставі їх переказу стороною захисту Неможливість повторного допиту свідка у зв’язку з його смертю не дає апеляційному суду права оцінювати його показання…»
«Небажання смерті потерпілого не виключає умислу щодо її заподіяння (ст. 115 КК), якщо особа здійснила постріл з близької відстані в голову потерпілого Направлення ствола пістолета і постріл з близької відстані в голову потерпілої, внаслідок чого настала її смерть, свідчить про відсутність правових…»
«Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за порушення ПДР у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння під час вирішення питання про застосування ст. 69 КК при призначенні покарання Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за…»
«Надання заявнику протилежних за змістом копії судових рішень, обмеження доступу до рішення в ЄДРСР і відсутність належного документального підтвердження отримання сторонами коректної копії як поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження Пропуск заявником строку на апеляційне оскарження…»
«Якщо кримінальні правопорушення розглядаються судом в одному кримінальному провадженні, наявність ознак реальної сукупності унеможливлює застосування ст. 46 КК У випадку, коли на момент правової оцінки судом певного діяння особи за правилами ст. 46 КК, інші діяння цієї ж особи в інших кримінальних…»
«Відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365 КК, у разі заподіяння поліцейським легких тілесних ушкоджень правомірно затримуваній особі Заподіяння особі легких тілесних ушкоджень під час правомірного застосування поліцейським заходів примусу до неї у спосіб і на підставах,…»
«Обов’язок закриття касаційного провадження у разі оскарження ухвали про повернення апеляційної скарги, яку в подальшому апеляційний суд розглянув У разі відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу про повернення апеляційної скарги, якщо після надходження матеріалів провадження…»
«Щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності у зв'язку з розглядом клопотання про закриття кримінального провадження без належного повідомлення потерпілих, а також невжиттям заходів для забезпечення розгляду справи у розумні строки ВП ВС погодилася з висновками ВРП про наявність у…»
«Неможливість звільнення особи на підставі ст. 75 КК від відбування остаточного покарання, визначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, до якої входить корупційне кримінальне правопорушення Звільнення особи на підставі ст. 75 КК від відбування остаточного покарання, визначеного за…»
Рішення Верховного Суду, у тексті яких згадано статтю 7
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 673/749/22
- Категорія спору:
- Злочини проти життя та здоров'я особи
- Згадані норми:
- Конституція України, ст. 63 · Конституція України, ст. 59 · ЦК України, ст. 1167 · ЦК України, ст. 23
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 523/7730/21
«Визначення майнової шкоди у справах про порушення прав інтелектуальної власності у кримінальному провадженні При визначенні майнової шкоди у справах про порушення прав інтелектуальної власності суд враховує доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Для розрахунку розміру збитків може використовуватись методика, за якою один контрафактний примірник товару витісняє з ринку один оригінальний товар, при цьому за основу береться ціна ліцензійного продукту, встановлена правовласником. Належно проведені експертизи у сфері інтелектуальної власності є допустимими доказами для встановлення розміру матеріальної шкоди. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14941»
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 461/3028/21
- Категорія спору:
- Злочини проти життя та здоров'я особи
- Згадані норми:
- КК України, ст. 125 · КК України, ст. 74 · КПК України, ст. 94 · КПК України, ст. 433
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 755/13803/21
«Правозастосування положень п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, якщо особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, життя та здоров’я особи у якому є основним або додатковим об’єктом посягання. Прийняття судом рішення, що суперечать ч. 3 ст. 309 КПК. Поняття «злочин проти життя та здоров’я особи» (п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК) охоплює склади злочинів, у яких основним або додатковим об’єктом є життя та здоров’я особи. Вирішуючи питання про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, необхідно виходити з фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, інкримінованого особі, і враховувати тяжкість злочину, об’єктом якого (основним або додатковим) є життя та здоров’я особи. Для застосування п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК тяжкий або особливо тяжкий злочин, додатковим об’єктом якого є життя та здоров’я особи, охоплюється поняттям «тяжкий чи особливо тяжкий злочин проти життя та здоров’я особи». Неприйняття до розгляду судом першої інстанції під час підготовчого судового засідання заперечень на ухвалу слідчого судді про скасування постанови слідчого про зупинення досудового розслідування, що висловлені учасником кримінального провадження, та ненадання відповідей на доводи такого заперечення суперечать ч. 3 ст. 309 КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8589»
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 328/1413/18
- Категорія спору:
- Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення
- Згадані норми:
- Конституція України, ст. 131-1 · КК України, ст. 307 · КПК України, ст. 404 · КПК України, ст. 208
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 157/146/18
- Категорія спору:
- Злочини проти власності
- Згадані норми:
- КК України, ст. 75 · КК України, ст. 199 · КК України, ст. 186 · КК України, ст. 190
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 201/9077/21
- Категорія спору:
- Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги
- Згадані норми:
- КК України, ст. 365-2 · КК України, ст. 190 · КК України, ст. 358 · КПК України, ст. 284
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 569/302/21
- Категорія спору:
- Злочини проти власності
- Згадані норми:
- Конституція України, ст. 129 · КК України, ст. 190 · КПК України, ст. 399 · КПК України, ст. 395
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 157/1044/21
«Проведення впізнання за фотознімками, незалежно від наявності реальної можливості пред’явити для впізнання саму особу У разі необхідності положення ч. 6 ст. 228 КПК дозволяють провести впізнання за фотознімками з додержанням вимог, зазначених у частинах 1, 2 вказаної статті, незалежно від наявності реальної можливості пред’явити для впізнання саму особу. Законодавством не передбачено необхідності обґрунтування та вмотивування слідчим проведення впізнання за фотознімками. Процесуальний закон не забороняє проведення впізнання в разі особистого знайомства з особою, яка впізнає. ОП ККС ВС відступила від позиції щодо оцінки недотримання положень ч. 3 ст. 252 КПК як безумовного істотного порушення приписів кримінального процесуального закону, викладеної у постанові Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19.07.2022 в справі № 758/14965/14-к (провадження № 51-3876км21). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9866»
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 755/18890/17
- Категорія спору:
- Злочини проти власності
- Згадані норми:
- КК України, ст. 185 · КПК України, ст. 284 · КПК України, ст. 94 · КПК України, ст. 105
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 461/3472/17
«Суб’єкт кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 КК. Викладач, який отримав статус службової особи, наділеної на період екзаменаційної сесії організаційно-розпорядчими функціями Особа, яка у складі екзаменаційної комісії приймає іспити, виставляє оцінки, тобто здійснює тимчасову діяльність, що має організаційно-розпорядчий характер, оскільки саме від результатів іспитів залежить право продовжувати навчання, право отримувати стипендію, є суб’єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10016»
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 592/6563/16-к
- Категорія спору:
- Злочини проти власності
- Згадані норми:
- КК України, ст. 185 · КК України, ст. 198 · КК України, ст. 49 · КПК України, ст. 419
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 758/4825/23
- Категорія спору:
- Злочини проти власності
- Згадані норми:
- Конституція України, ст. 129 · КК України, ст. 190 · КПК України, ст. 433 · КПК України, ст. 438
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 229/536/22
- Категорія спору:
- Злочини у сфері службової діяльності
- Згадані норми:
- Конституція України, ст. 129 · КК України, ст. 367 · КПК України, ст. 399 · КПК України, ст. 433
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 344/17154/18
- Категорія спору:
- Злочини проти життя та здоров'я особи
- Згадані норми:
- КК України, ст. 121 · КК України, ст. 72 · КПК України, ст. 404 · КПК України, ст. 419
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 644/5171/20
«Про здійснення кримінального провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі колегіально судом (ч. 2 ст. 31 КПК) Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено довічне позбавлення волі, має здійснюватися колегіально судом у складі трьох суддів незалежно від заявленого обвинуваченим клопотання та стадії вчинення злочину. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10018 Умови розгляду кримінального провадження судом присяжних Відповідно до ч. 2 ст. 383 КПК суд присяжних утворюється при місцевому загальному суді першої інстанції. Розгляд кримінального провадження судом присяжних проводиться за сукупності таких умов: 1) обвинувальний акт щодо особи передано на розгляд суду першої інстанції; 2) злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа, передбачає покарання у виді довічного позбавлення волі; 3) під час підготовчого судового засідання обвинувачений заявив клопотання про розгляд кримінального провадження щодо нього судом присяжних. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13582»
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 161/9184/22
- Категорія спору:
- Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення
- Згадані норми:
- КК України, ст. 309 · КК України, ст. 75 · КК України, ст. 307 · КПК України, ст. 419
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 127/20725/21
«Допустимість висновку експерта як доказу у випадку відсутності понятих під час відібрання біологічних зразків для проведення експертизи Відповідно до положень ч. 3 ст. 245 КПК відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими ст. 241 цього Кодексу. А у частинах 2–5 ст. 241 КПК закріплені положення, за якими визначаються спеціальний порядок та умови проведення освідування особи. Проте положення самої ст. 241 КПК не містять вимоги щодо обов’язкової участі понятих при проведенніосвідування особи. У цьому випадку згадане положення ч. 3 ст. 245 КПК за способом викладення є відсильною нормою і містить відсилку виключно на правила ст. 241 КПК, без прив’язки до інших норм, якими регламентовано порядок проведення освідування особи, у тому числі й приписів ч. 7 ст. 223 КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4303»
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 757/11879/18-к
- Категорія спору:
- Злочини проти довкілля
- Згадані норми:
- КК України, ст. 254 · КПК України, ст. 399 · КПК України, ст. 370 · КПК України, ст. 7
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 161/1536/22
- Категорія спору:
- Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту
- Згадані норми:
- КУпАП, ст. 130 · КУпАП, ст. 127 · КУпАП, ст. 122 · КК України, ст. 286
Пов'язані норми права
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?