ПОСТАНОВА
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
заявника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 01 червня
2023 року.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Слідчий суддя Дружківського міського суду Донецької області ухвалою від 12 травня 2023 року відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову слідчого відділу поліції № 1 Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 20 грудня 2022 року про закриття кримінального провадження.
Не погоджуючись з указаною ухвалою слідчого судді, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати зазначене судове рішення.
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 01 червня 2023 року повернув апеляційну скаргу особі, яка її подала, на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), оскільки ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу після закінчення строку апеляційного оскарження та не ставив питання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Вимоги та доводи, викладені в касаційній скарзі
У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та призначити новий розгляд у вказаному суді. Покликається на те, що він 16 травня 2023 року прийшов до поштового відділення «Укрпошта» з метою направлення апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Дружківського міського суду Донецької області від 12 травня 2023 року, надав зазначену апеляційну скаргу працівнику поштового відділення, придбав марку, про що в нього є фіскальний чек, водночас працівники пошти наклеїли марку та залишили конверт у себе для відправлення, однак штемпель на конверті було поставлено лише 19 травня
2023 року. Тому ОСОБА_6 вважає висновок суду апеляційної інстанції щодо його звернення з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Дружківського міського суду Донецької області від 12 травня 2023 року поза межами п`ятиденного строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді передчасним, оскільки апеляційний суд належним чином не встановив реальної дати подачі апеляційної скарги через відділення поштового зв`язку. Крім того, звертає увагу, що він подав заяву про вчинення працівниками пошти кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 Кримінального кодексу України.
Позиції учасників судового провадження
ОСОБА_6 підтримав доводи касаційної скарги, просив її задовольнити. Додатково пояснив, що звертався з письмовим запитом до відділення поштового зв`язку «Укрпошта» (вул. Космонавтів, 62, м. Дружківка, Донецька обл.) про те, чи ставить їхнє відділення штемпелі на конверті. Працівник відділення в усній формі пояснив, що штемпель проставляється не в їхньому відділенні, а в центрі обробки пошти.
Прокурор просив частково задовольнити касаційну скаргу ОСОБА_6 , з викладених у ній підстав, скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Зазначив, що, незважаючи на те, що долучена ОСОБА_6 до касаційної скарги копія квитанції підтверджує лише факт купівлі марок, а не подачі апеляційної скарги на пошту, водночас, вважає, що заявник добросовісно звернувся до відділення поштового зв`язку в межах строку апеляційного оскарження (16 травня 2023 року), що підтверджується, зокрема, датою складення апеляційної скарги (15 травня 2023 року).
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи заявника та прокурора, перевіривши доводи, викладені в касаційній скарзі, дослідивши матеріали кримінального провадження, Суд дійшов таких висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
За правилами ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону за ч. 1 ст. 412 КПК є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Доступ до правосуддя є одним з основоположних принципів верховенства права, гарантованим Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 55, п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 7, ч. 6 ст. 9, ст. 24 КПК).
Крім того, забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 14 Закону України від 02 червня 2016 року «Про судоустрій і статус суддів»). Згадані правові норми конкретизовано в пунктах 1, 2 і 17 ч. 1 ст. 7 КПК, де вказано, що зміст та форма кримінального провадження повинні узгоджуватися із загальними засадами кримінального провадження і, зокрема, із забезпеченням права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Відповідно до ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому зазначеним Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
Механізм реалізації кримінальних процесуальних гарантій є по суті всією системою кримінальних процесуальних норм, які спрямовують кримінальне провадження на досягнення його завдань. Такими завданнями є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод і законних інтересів учасників кримінального провадження та застосування належної правової процедури до кожного учасника кримінального провадження.
Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях не раз констатував, що суди мають уникати надмірного формалізму під час прийняття рішень, зокрема відмовляючи тим самим у доступі до правосуддя. Так, у рішенні у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року ЄСПЛ акцентує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, зокрема процесуальні заборони й обмеження, з метою запобігання перетворенню судового процесу на безладний рух. Разом з тим суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя має бути не лише фактичним, й реальним.
Пунктом 4 ч. 3 ст. 399 КПК передбачено, що апеляційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Відповідно до п. 3 ч. 2, ч. 3 ст. 395 КПК апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді може бути подано протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Таким чином, під час вирішення питання, чи дотрималася особа, яка подала апеляційну скаргу, передбачених ст. 395 КПКстроків, необхідно чітко встановити початок перебігу цих строків та їх закінчення.
При цьому суду необхідно враховувати положення статей 115, 116 КПК, які регулюють порядок обчислення процесуальних строків.
Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у лікувально-профілактичному закладі охорони здоров`я чи закладі з надання психіатричної допомоги, спеціальній навчально-виховній установі - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення строку.
Ці законодавчі приписи суддя апеляційного суду залишив поза увагою, а тому доводи, наведені в касаційній скарзі ОСОБА_6 , є частково обґрунтованими з огляду на таке.
З матеріалів провадження вбачається, що ухвалу про відмову в задоволенні скарги на постанову слідчого про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення постановлено 12 травня 2023 року за участю ОСОБА_6 . При цьому слідчий суддя, керуючись положеннями ч. 2 ст. 376 КПК, 12 травня 2023 року оголосив лише резолютивну частину ухвали і цього ж дня копію резолютивної частини ухвали було вручено заявнику.
16 травня 2023 року ОСОБА_6 звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді, підписаною ним 15 травня 2023 року, до поштового відділення «Укрпошта» (вул. Космонавтів, 62, м. Дружківка, Донецька обл.), де він придбав поштову марку для направлення апеляційної скарги до апеляційного суду, про що свідчить копія фіскального чека, додана до касаційної скарги. При цьому штемпель на конверті з його апеляційною скаргою було проставлено не у відділенні, де він вчинив усі необхідні дії для відправлення скарги, а в центрі обробки пошти і не того ж дня, а через декілька днів після звернення ОСОБА_6 (19 травня 2023 року).
Водночас у цьому конкретному кримінальному провадженні, з урахуванням установлених фактичних обставин, підстав не довіряти заявнику, що він звернувся до відділення поштового зв`язку саме 16 травня 2023 року, немає, оскільки це підтверджується як копією вищевказаного фіскального чека, так і його подальшою поведінкою, адже він звернувся до поштового відділення за інформацією щодо проставлення штемпеля на конверті та, після того як отримав відмову в наданні йому письмової відповіді, звернувся з цього приводу із заявою про вчинення кримінального правопорушення до правоохоронних органів, що вбачається з копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, долученої до касаційної скарги.
Отже, вищевказане не свідчить про порушення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, оскільки заявник звернувся до відділення поштового зв`язку в межах встановленого КПК строку. Проте вказані обставини залишилися без уваги суду апеляційної інстанції.
З огляду на викладене висновок апеляційного суду про подачу скарги з пропуском процесуального строку, на думку колегії, є передчасним.
Таким чином, суд апеляційної інстанції порушив вимоги статей 116, 395, 399 КПК, чим допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для скасування ухвали апеляційного суду.
З огляду на наведене касаційна скарга ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню, ухвала апеляційного суду - скасуванню, а кримінальне провадження за скаргою - призначенню на новий розгляд у суді апеляційної інстанції, під час якого апеляційному суду необхідно врахувати наведене, здійснити розгляд відповідно до вимог КПК та прийняти законне й обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 376, 433, 434, 436, 438,441, 442 КПК, Суд