«Необхідність перевірки слідчим суддею повноважень прокурора на подання клопотання про проведення НСРД і дотримання правил підсудності Слідчий суддя під час розгляду клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій зобов`язаний перевірити документи, що посвідчують особу (службове…»
«Необов’язковість усвідомлення винним кому конкретно належить майно у разі заволодіння ним шляхом шахрайства (ст. 190 КК) Вказівка в ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв’язку між його об’єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно…»
«Обставини, які свідчать про мету збуту наркотичних засобів. Визначення незаконного зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів Спосіб упакування та розфасування наркотичного засобу, який незаконно придбав та зберігав обвинувачений, поведінка останнього (як під…»
«Відповідальність члена колегіального органу за зловживання службовим становищем (ст. 364 КК) та отримання неправомірної вигоди за прийняття рішень, вчинення дій, що входять до компетенції такого органу (ст. 368 КК) Колегіальна форма прийняття рішень тендерного комітету не виключає можливих…»
«Обставини, які свідчать про недопустимість як доказу відеозапису інтерв’ю на YouTube-каналі з військовополоненим Відеозапис інтерв’ю на YouTube-каналі з військовополоненим в умовах його ізоляції без участі захисника, здійснений за його «добровільної згоди» та отриманий за сприяння органів державної…»
«Визнання потерпілими працівників правоохоронних органів і військовослужбовців у разі коли вони здійснювали заходи з охорони правопорядку у межах своїх повноважень з власної ініціативи (ст. 348 КК) Працівники правоохоронних органів і військовослужбовці можуть визнаватися потерпілими не тільки тоді,…»
«Законність проведення слідчих дій у період між внесенням в ЄРДР інформації про виявлений злочин і підписанням постанови про визначення складу групи слідчих Внесення інформації про виявлений злочин в ЄРДР не зобов'язує слідчого, який уже прибув на місце події у складі чергової слідчо-оперативної…»
«Допустимість отриманих дізнавачем доказів у разі належно оформленого письмого доручення керівника органу розслідування Якщо письмове «доручення» керівника органу розслідування містить усі реквізити, притаманні постанові, чітко окреслює межі повноважень та виходить від компетентної особи, воно…»
«Допустимість доказів та дотримання прав обвинуваченого, який перебуває в несвідомому стані, під час обов'язкового відібрання біологічних зразків медичним працівником у закладі охорони здоров'я Оскільки відібрання в обвинуваченого, який перебуває у несвідомому стані, зразків крові для встановлення…»
«Допустимість відеозапису ДТП як доказу у разі копіювання цього запису, недослідження носія інформації, за допомогою якого його створено, та відсутності відомостей про записувальний пристрій Копіювання відеозапису ДТП та недослідження в судовому засіданні носія інформації, за допомогою якого такий…»
«Обставини провадження, що враховуються судом при вирішенні питання про проведення розгляду повністю або частково за відсутності адвоката Рішення про проведення розгляду повністю або частково за відсутності адвоката суд приймає, виходячи з усіх обставин провадження: складності обставин справи або…»
«Неможливість призначення покарання за окремими епізодами злочинної діяльності, відповідальність за які передбачено однією частиною статті КК Кримінальним законом не передбачено можливості призначення покарання за окремими епізодами злочинної діяльності, відповідальність за які передбачено однією…»
«Відсутність застережень у КПК щодо внесення змін до цивільного позову під час судового розгляду Кримінальне процесуальне законодавство не містить застережень щодо внесення змін до цивільного позову під час судового розгляду, включаючи можливість збільшення позовних вимог. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14950»
«У розумінні ст. 358 КК листок непрацездатності є офіційним документом Листок непрацездатності є офіційним документом, а тому його складання та видача лікарем із внесенням до нього неправдивих відомостей утворюють склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 КК Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10783»
«Про визанання та врахування Україною вироків Договірних сторін згідно ЗУ "Про ратифікацію Протоколу до Конвенції про правову допомогу та правові відносини від 22.01.1993" Закон України «Про ратифікацію Протоколу до Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» містить певні застереження щодо визнання та врахування Україною вироків, постановлених судами Договірних Сторін, але під час вирішення, зокрема, питань про визнання особи особливо небезпечним рецидивістом, про встановлення фактів учинення злочину повторно вироки Договірних Сторін можуть визнаватись і враховуватись Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10729»
«Визначення моменту, з якого грабіж (ст. 186 КК) є закінченим злочином Грабіж вважається закінченим злочином з моменту заволодіння майном. Таким моментом визнається поява у злочинця реальної початкової можливості розпорядитися вилученим майном (винести, передати іншим особам тощо). Якщо особа, яка протиправно заволоділа майном, такої реальної можливості не мала, її дії слід розглядати як замах на грабіж. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/23 Значення вартості предмета злочину для кваліфікації діяння як грабежу (ст. 186 КК) Для кваліфікації дій винного за ч. 2 ст. 186 КК не має значення, чи перевищує вартість викраденого майна суму, зазначену у ст. 51 КУпАП, адже зазначена правова норма не передбачає адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом грабежу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5648 Щодо часу з якого грабіж вважається закінченим. Вартість викраденого майна не має значення для кваліфікації дій особи за ст. 186 КК Грабіж за своєю конструкцією є злочином з матеріальним складом та вважається закінченим, коли майно вилучено і винний має реальну (навіть початкову) можливість розпорядитися ним (використати, винести, передати, викинути). При цьому для кваліфікації дій особи за ст. 186 КК розмір викраденого майна значення не має. Жодних імперативних вимог щодо пред`явлення для впізнання виключно безпосередньо самої особи, а не її фотознімків, законодавством не передбачено, так само як і обґрунтування слідчим необхідності проведення впізнання саме за фотознімками. Вищенаведене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові ОП ККС від 25.09.2023 (справа № 208/2160/18, провадження № 51-1868кмо22), згідно якого положення ч. 6 ст. 228 КПК, у разі необхідності дозволяють провести впізнання за фотознімками з додержанням вимог, зазначених у частинах 1, 2 вказаної статті, незалежно від наявності реальної можливості пред`явити для впізнання саму особу. Законодавством не передбачено необхідності обґрунтування та вмотивування слідчим проведення впізнання за фотознімками. КПК не містить вимоги обов’язкової участі захисника при проведенні вказаної слідчої дії. Пред`явлення особи для впізнання носить об`єктивний характер і захисник не може вплинути на сприйняття особою (в даному випадку потерпілим або свідком) певних ознак, за якими вони впізнають серед представлених статистів особу, що підлягала впізнанню. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10708»
«Об’єктивні та суб’єктивні ознаки хуліганства (ст. 296 КК) Хуліганство має місце у випадку, коли у свідомості винуватого домінує мотив явної неповаги до суспільства та відсутній особистий мотив посягання, а протиправні дії вчиняються без приводу або з використанням малозначного приводу. Обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм хуліганства як злочину проти громадського порядку та моральності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/755 Обставини, що свідчать про грубе порушення громадського порядку обвинуваченим з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю. Підстави для кваліфікації дій особи за ч. 4 ст. 296 КК. Про грубе порушення громадського порядку обвинуваченим з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, свідчать, зокрема, такі обставини: зухвале порушення регламентованого та відомого як водію порядку дій після ДТП; крики, образи, нецензурна лайка, залякування, демонстрація пістолета для відстрілу гумових куль, направлення його в бік потерпілого, побиття та вчинення самосуду над потерпілим навпроти зупинки громадського транспорту; створення своїми діями реальної загрози для життя і здоров’я потерпілого та інших громадян; ігнорування дій сторонніх осіб, які намагалися припинити хуліганство; намагання вчинити самосуд над потерпілим через використання незначного приводу; застосування насильства із заподіянням потерпілому тілесних ушкоджень; тимчасове обмеження руху транспорту; неприпинення порушення громадського порядку тривалий час. Використання при вчиненні хуліганства спеціальних засобів (до яких зараховано, зокрема, пристрої для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії), – підстава для кваліфікації дій винної особи за ч. 4 ст. 296 КК не лише тоді, коли вона заподіює ними тілесні ушкодження, а й тоді, коли ця особа за допомогою зазначених предметів створює реальну загрозу для життя чи здоров’я громадян. На застосування предмета, заздалегідь заготовленого для завдання тілесних ушкоджень, у діях обвинуваченого вказує те, що він задовго до початку конфлікту свідомо мав при собі пристрій для відстрілу патронів з гумовими кулями, призначений для завдання тілесних ушкоджень, перед початком діалогу з потерпілим підготував цей предмет для завдання тілесних ушкоджень (вийняв з кобури та почав демонструвати), направляв його на потерпілого, демонструючи серйозність своїх вимог до нього вчинити певні дії, а інші учасники конфлікту під час інциденту вважали, що за допомогою вказаного предмета обвинувачений створював реальну загрозу для життя чи здоров’я громадян. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7510 Кваліфікація. Щодо обов'язкових ознак, які є необхідними для юридичної оцінки діяння як хуліганства (ст. 296 КК) Для юридичної оцінки діяння як хуліганства обов’язковим є поєднання ознак об’єктивної сторони цього злочину у виді грубого порушення громадського порядку, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, і суб’єктивної сторони, зокрема мотиву явної неповаги до суспільства. Дії особи, яка у приміщенні лікарні в присутності медичних працівників поводилася агресивно, безпідставно застосувала насильство із заподіянням лікарю тілесних ушкоджень, внаслідок чого останній був вимушений залишити своє робоче місце, що потягло порушення роботи лікарні, утворюють склад хуліганства Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10196 Про кваліфікацію дій засудженого за ч. 4 ст. 296 КК Здійснення пострілу в бік потерпілого із застосуванням знаряддя, не спорядженого боєприпасом до вогнепальної зброї і призначеного також для відстрілу патронів з гумовими метальними снарядами несмертельної дії, є підставою для кваліфікації дій винної особи за ч. 4 ст. 296 КК як у випадках, коли вона заподіює ними тілесні ушкодження, так і тоді, коли ця особа за допомогою зазначених предметів створює реальну загрозу для життя чи здоров’я Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10740»
«Про допустимість всіх отриманих доказів у разі відсутності протоколу про затримання особи Сам факт відсутності протоколу про затримання особи в матеріалах кримінального провадження жодним чином не свідчить про недопустимість усіх отриманих надалі доказів у цьому провадженні або ж про недопустимість слідчих дій. Зазначене порушення прав особи, яке виразилося в нескладанні протоколу про затримання, несвоєчасному складанні протоколу про затримання або ж про затримання особи раніше, аніж це зазначено у протоколі затримання, може бути усунуте шляхом констатації судом того часу затримання, коли воно реально відбулося Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10603»
«Кваліфікація дій засудженого за частиною першою статі 263 КК у разі відсутності спеціального закону, який би регулював порядок поводження зі зброєю У розумінні статті 263 КК України «передбаченим законом дозволом» на поводження зі зброєю варто вважати дозвіл, що може бути встановлений будь-яким нормативно-правовим актом, у тому числі підзаконним. Застосування бланкетної норми статті 263 КК України у взаємозв`язку з правилами, викладеними у Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженою наказом МВС України від 21 серпня 1998 року № 622 та Положенні про дозвільну систему, затвердженим постановою КМУ від 12 жовтня 1992 року № 576, не суперечить вимогам статті 7 Конвенції, пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України щодо застосування кримінальної відповідальності, зокрема вирішення питання про злочинність діяння, лише на підставі закону. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1448 Наслідки недотримання вимог до форми рішення про призначення прокурора (групи прокурорів) для здійснення процесуального керівництва Рішення про призначення прокурора (групи прокурорів) для здійснення процесуального керівництва у конкретному кримінальному провадженні повинно прийматись у формі постанови та відповідати вимогам ст. 110 КПК, тобто така постанова має міститись у матеріалах досудового розслідування та бути підписаною службовою особою, яка її прийняла. Відсутність зазначеної постанови в матеріалах досудового розслідування або її непідписання керівником відповідного органу прокуратури обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані під наглядом і процесуальним керівництвом прокурора (групи прокурорів), який не мав на те законних повноважень. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2809»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?